Ухвала суду № 62855230, 17.11.2016, Оболонський районний суд міста Києва

17.11.2016 Справа № 756/14862/16-к

№ 756/14862/16-к

№ 1-кс/756/1914/16

У Х В А Л А

Іменем України

17 листопада 2016 року слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва Римар ЄП., секретар судового засідання Яблуновська М.В., за участю прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Любченко Т.С., слідчого Оболонського УП ГУНП України в місті Києві Лисюка Д.О., захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши клопотання слідчого Оболонського УП ГУНП України в місті Києві ЛИСЮКА Д.О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ЛЮБЧЕНКО Т.С., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, такого, що народився с. Зачепилівка Зачепилівського району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого (зі слів),

в с т а н о в и в:

У провадженні СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції в місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження №42016101050000171 від 08 листопада 2016 року стосовно підозрюваних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які підозрюються у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.199 КК України, з посиланням на те, що ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою та невстановленими досудовим розслідуванням особами, переслідуючи корисливу мету, 15 листопада 2016 року, вчинили протиправні дії щодо зберігання, перевезення з метою збуту, а також збут на території Київської області, Києво-Святошинського району підробленої іноземної валюти (доларів США) в особливо великому розмірі.

Так, орієнтовно восени 2016 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, виник намір, спрямований на незаконне збагачення шляхом придбання та послідуючого збуту підробленої іноземної валюти - доларів США.

Зокрема, згідно з узгодженим розподілом ролей, зокрема на ОСОБА_4 покладались обов'язки щодо придбання підробленої іноземної валюти з числа оточення останнього та послідуючий її збут.

Так, на початку жовтня 2016 року, ОСОБА_5 під час однієї з зустрічей зі своїм знайомим - ОСОБА_7, запропонував останньому можливість легкого заробітку шляхом придбання підробленої іноземної валюти високої якості за вигідною ціною. На запитання ОСОБА_7 якої саме валюти, ОСОБА_5 повідомив, що має в розпорядженні близько 2 млн. підроблених російських рублів та 50 000 підроблених доларів США (номіналом 100 доларів кожна купюра).

Зі слів ОСОБА_5, умовами придбання підробленої іноземної валюти являється 70% справжніх коштів від загальної суми в рублях та 45% справжніх коштів від загальної суми в доларах США та повідомив про подальше знайомство з особами, які безпосередньо займаються разом з ним придбанням та збутом підробленої іноземної валюти.

В подальшому, ОСОБА_5, діючи за попередньою злочинною домовленістю з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, 07.11.2016 р. зустрівся з ОСОБА_7, щодо ведення перемовин на предмет збуту підробленої іноземної валюти з метою власної наживи.

ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 запропонували ОСОБА_7, рахуючи останнього потенційним покупцем підробленої іноземної валюти, оцінити якість підробленої валюти, яка зберігалась за місцем проживання ОСОБА_4, а саме: АДРЕСА_2.

Перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_4, а саме: АДРЕСА_2, в присутності ОСОБА_6 та ОСОБА_5, ОСОБА_4 дістав пачку по 500 000 підроблених російських рублів, а ОСОБА_6 - 50 000 підроблених доларів США, надавши для оцінки якості ОСОБА_7 підроблені рублі та долари по одній купюрі.

При цьому, на вищевказаній зустрічі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, діючи за попередньою домовленість та реалізуючи спільний злочинний план, узгодили з ОСОБА_7 (вважаючи останнього потенційним покупцем підробленої іноземної валюти), що у разі згоди останнього на придбання підробленої іноземної валюти, процентне співвідношення підробленої іноземної валюти до справжньої та строки її реалізації (умовами продажу являється 70 % справжніх коштів від загальної суми в російських рублях та 45 % справжніх коштів від загальної суми в доларах США).

Після вказаної зустрічі, через декілька днів, оцінивши якість наданої підробленої купюри номіналом 100 доларів США та 5000 російських рублів, ОСОБА_7 домовився з ОСОБА_5 про зустріч з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з метою закупки підроблених іноземних купюр в кількості 50.000 доларів США за 22.500 справжніх доларів США, на 15.11.2016 за місцем проживання ОСОБА_4 а саме: АДРЕСА_2.

Приблизно о 12:00 год. 15.11.2016 р., перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_4, а саме: АДРЕСА_2, ОСОБА_5, діючи на виконання спільного злочинного плану із ОСОБА_6 та ОСОБА_4, зустрівся з ОСОБА_7 з метою передачі останньому за раніше узгодженою домовленістю, підроблених грошових купюр, а саме доларів США в кількості 50. 000.

В подальшому, діючи згідно розподілених ролей приблизно в 12:50 15.11.2016 р., зберігаючи при собі 50 000 підроблених доларів США, придбаних у невстановлений час за невстановлених обставин та у невстановлених осіб, достовірно знаючи, що вони є підробленими та їх обіг заборонено на території України, з метою їх подальшого збуту, ОСОБА_6, з відома ОСОБА_4 та домовленістю з ОСОБА_5, який мав забезпечити потенційного покупця на придбання підробленої іноземної валюти, на транспортному засобі марки «Мазда» д.н.з. НОМЕР_1, прибув за місцем проживання ОСОБА_4, а саме: АДРЕСА_2, де попередньо на нього очікували ОСОБА_4, ОСОБА_5 та потенційний покупець - ОСОБА_7

Діючи умисно, за попередньою змовою та з відома ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на зберігання, перевезення з метою збуту, а також збут підробленої іноземної валюти, вчинені за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_4, а саме: АДРЕСА_2 та зберігаючи при собі 50 000 підроблених іноземних купюр номіналом по 100 доларів США кожна, передав вказану суму, а саме 50 000 (п'ятдесят тисяч підроблених доларів США) ОСОБА_4, який в свою чергу з відома ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в присутності останнього, передав зазначену підроблену валюту ОСОБА_7, за що отримав від останнього грошові купюри, що призначалися для закупівлі підробленої іноземної валюти (купюри номіналом 100 доларів США серії FL 44748280 B L 12, КE 52433043 A E 5) та імітаційні засоби, що являють собою спеціально виготовлені нарізки паперу в загальній кількості 223 штук з нанесенням типографським способом.

В момент передачі підробленої іноземної валюти - доларів США в кількості 50 000 доларів США, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були затримані працівниками ГУ СБ України у м. Києві та Київській області.

Згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на день вчинення злочину, сума в розмірі 50 000 доларів США є еквівалентною 1 млн.287 тисяч 561 грн. 70 коп., що в більш ніж чотириста разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що є особливо великим розміром.

Під час розслідування даного провадження слідчий Оболонського УП ГУНП України в місті Києві ЛИСЮК Д.О. звернувся до суду з клопотанням про застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Своє клопотання слідчий мотивує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.199 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років. Тому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, слідчий просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор просила задовольнити клопотання, посилаючись на наявність визначених п.3 ч.1 ст. 177 КПК України ризиків. При цьому, прокурор вказала, що ОСОБА_4, може переховуватися від органів досудового слідства, здійснювати тиск на свідків, оскільки йому відомо їх місце проживання. Крім того, будучі на волі підозрюваний може спілкуватися з іншими особами, що могли приймати участь у вчиненні протиправних дій.

Щодо стану здоров'я підозрюваного, то прокурор уточнила, що хоча останньому й неодноразово викликали швидку медичну допомогу, однак від госпіталізації відмовився.

Слідчий підтримав своє клопотання, вважаючи його повністю обгрунтованим.

Захисник заперечував проти обґрунтованості підозри, просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати більш м'який запобіжний захід, зокрема у вигляді домашнього арешту, оскільки його підзахисний змушений був заробляти значні кошти для проведення шунтування серця, для чого надав свій будинок іншим особам для обміну коштів. Він є літньою людиною, має поганий стан здоров'я, впливати на свідків не збирається.

Підозрюваний ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та пояснив, що є пенсіонером, має поганий стан здоров'я, слідству перешкоджати не збирається, після того, як його відпустять він завжди буде з'являвся до слідчого. Також уточнив, що протиправні дії вчиняв в зв'язку із станом здоров'я.

Заслухавши виступ прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного, вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, слідчий суддя встановив наступне.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №42016101050000171 вбачається, що 08 листопада 2016 року внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.199 КК України.

15 листопада 2016 о 13-ій годині 20-ій хвилині ОСОБА_4 було затримано за підозрою у вчиненні злочину без ухвали про дозвіл на затримання.

16 листопада 2016 року ОСОБА_4 у відповідності до ст. 278 КПК України було повідомлено про підозру з урахуванням визначеного п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України випадку.

З копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, на час розгляду клопотання вбачається наявність обґрунтованої підозри, тобто такої, що не викликає сумніву у стороннього наблюдача, вчинення ОСОБА_4 злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, його вік та стан здоров'я, сімейний стан, майновий стан, особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років, тобто особливо тяжкого злочину, матеріали клопотання дають суду достатньо підстав для обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ст. 177 КПК, та його належну поведінку. По справі не допитано низку свідків, не встановлено інших осіб, що можуть бути причетними до вчинення правопорушення. Залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4, враховуючи спосіб вчинення злочину, що йому інкримінуються, круг його спілкування, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких він підозрюється і щодо яких є обґрунтована органами досудового розслідування підозра; (ризик перешкоджання здійсненню правосуддя). У останнього можливо наявні особисті зв'язки з іншими особами, які є у тому числі можливими очевидцями або співучасниками дій, в яких підозрюється ОСОБА_4, та можуть внаслідок таких дій на його прохання свідомо завадити встановленню істині у справі (ризик змови). Крім того, є достатньо підстав вважати, що підозрюваний, з огляду на його моральні якості, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), а відповідно, суд вважає за необхідне доцільним обрання щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки на думку суду більш м'яка міра запобіжного заходу на даний час не може забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків, що випливають із ст.177 КПК України та його належної поведінки.

Таким чином, зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, вважаю за необхідне клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Крім того, приймаючи таке рішення суд також враховує, що в судовому засіданні на час його розгляду не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору, у тому числі за станом здоров'я. Також суду не надано ґрунтовних доказів того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 р. за № 990/25767 і можуть бути підставою для звільнення особи з під варти.

При прийнятті рішення суд бере до уваги, що незалежно від пояснень ОСОБА_4 про стан його здоров'я, останній, незалежно від значної кількості раз виклику швидкої, відмовився від госпіталізації. Необхідність планової операції на момент вирішення питання про вид запобіжного заходу, суд не вважає достатньою причиною для відмови у клопотанні слідчого.

При цьому також суд враховує у своєму висновку, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів» п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України»). «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу» (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року справа «Хайреддінов проти України».

Бралася до уваги і інша практика Європейського суду з прав людини з даного питання. Так, зокрема, у справі «ЛУЦЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ» у остаточному рішенні від 19 листопада 2012 року у пункті 62 зазначено: «Суд наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбулось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (див. рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями). Будь-яке свавільне тримання під вартою не може відповідати пункту 1 статті 5 Конвенції. У цьому контексті термін «свавільність» розуміється ширше, ніж лише невідповідність національному законодавству. Як наслідок, законне позбавлення свободи за національним законодавством усе одно може бути свавільними, таким чином, може порушувати Конвенцію, зокрема, коли з боку державних органів мала місце недобросовісність або введення в оману (див. рішення від 09 липня 2009 року у справі «Морен проти Німеччини» (Mooren v. Germany) [ВП], заява № 11364/03, пункти 72, 77 та 78, з подальшими посиланнями), або коли таке позбавлення свободи не було необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), заява №65559/01, пункт 74)».

Фактів введення в оману з боку правоохоронних органів в даному випадку в судовому засіданні не встановлено і з огляду на наведене, а також на складну суспільну та криміногенну обстановку в державі, суд приходить до висновку про те, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідною за даних конкретних обставин.

У той же час, аналізуючи все, вказане вище у своїй сукупності, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, суд вважає на цей час необхідним визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання слідчого Оболонського УП ГУ НП України в місті Києві ЛИСЮКА Д.О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ЛЮБЧЕНКО Т.С., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжній захід у виді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби у м. Києві та Київській області.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з 15 листопада 2016 з 13-ї години 20-ть хв.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 закінчується 13 січня 2017 року до 13-ї години 20-ть хв.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4, заставу в розмірі 730 (сімсот тридцять) розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 1 005 940 гривень (депозитний рахунок Оболонського районного суду міста Києва №37317001005411; код ЄДРПОУ - 02896785; Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО - 820019).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною чи юридичною особою, окрім юридичної особи державної або комунальної власності або такої, що фінансується з місцевого, державного бюджету, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

ОСОБА_4 або інша фізична чи юридична особа, за винятком застережень мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом 5 днів.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4, в разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- не спілкуватися з учасниками даного кримінального провадження, або пов'язаними з ним особами;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Є.П. РИМАР