Постанова № 62852331, 15.11.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

15 листопада 2016 року Справа № 814/543/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., за участю секретаря судового засідання: Западнюк К.А.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

представника третьої особи 1: не з'явився,

представника третьої особи 2: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовомОСОБА_3, вул. Молодіжна, 13, с. Кам'яний Міст, Первомайський район, Миколаївська область, 55232 до відповідачаГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001 треті особи1. Національна поліція України, вул. Академіка Богомольця, 10, Мсп601, Центральна Частина Києва, м. Київ, 01601 2. Атестаційна комісія №5 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, Миколаїв, 54001 провизнання незаконним наказу від 21.03.2016 р. №47, поновлення на посаді,в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області (далі - відповідач) з наступними позовними вимогами:

- визнати незаконним та протиправним наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Миколаївській області № 47 о/с від 21.03.2016 року в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_3 на службі на попередній посаді;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Миколаївській області на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення (середню заробітню плату) за час вимушеного прогулу з 28.03.2016 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що Головним управлінням Національної поліції у Миколаївській області не надано жодного доказу службової невідповідності ОСОБА_3 займаній посаді.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував та зазначив, що оскаржуваний наказ узгоджується з вимогами законодавства і прийнятий відповідно до обставин справи, отже є правомірним. Третя особа у своїх поясненнях зазначила, що атестування позивача було проведено у межах наданих атестаційній комісії повноважень, із додержанням норм діючого законодавства, в задоволенні позову просила відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Оцінюючи доводи позивача про неправомірність проведення щодо нього атестування поліцейського, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про національну поліцію», атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Пунктом 3 частини 2 зазначеної статті передбачено, що атестування поліцейських проводиться в тому числі для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наказом № 52 від 01.02.2016 року начальника ГУ Національної поліції в Миколаївській області було прийнято рішення про проведення атестування щодо позивача.

Отже рішення про проведення атестування було прийняте повноважною посадовою особою та для вирішення питання про звільнення поліцейських зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 року № 1465 була затверджена Інструкція про проведення атестування поліцейських (надалі Інструкція) (із наступними змінами).

Даний нормативний акт є чинним на момент розгляду справи, а отже підлягає застосуванню судом.

Доводи позивача про те, що процедура проведення атестування поліцейських, визначена законом «Про національну поліцію» та Інструкцією суперечить іншим нормативним актам з питань проведення атестування суд відхиляє, виходячи з такого.

Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади з особливими функціями, спеціальним статусом поліцейського, а також спеціальним правовим регулюванням служби у поліції. Тому Закон «Про національну поліцію» та Інструкція є спеціальними нормативними актами, які мають перевагу у відповідних правовідносинах у випадку врегулювання їх по-різному нормами різних нормативних актів.

Позивач погодився на проведення атестування щодо нього шляхом явки для його проведення, заповнення анкети, участі у тестах, співбесідах, тощо.

В той же час, аналізуючи результати атестування щодо позивача, викладені у формі рішення атестаційної комісії та рішення про його подальше звільнення, суд приходить до наступного.

Як визначено пп. 2 п. 2 розділу 2 Інструкції, атестаційні комісії створювалися у організаційній формі «атестаційні комісії органів поліції», персональний склад якої затверджувався наказом керівника відповідного органу. Отже відповідачем по даній справі є відповідний орган поліції, саме для якого (а не для комісії, яка вже припинила свою діяльність) рішенням суду безпосередньо створюються права та обовязки.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із п.10 Інструкції, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

Мінімальний бал за проведеним тестуванням Інструкцією визначено наступним чином: 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обовязковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення.

Отже тестування є обовязковою складовою при перевірці відповідності поліцейського займаній посаді, яка обовязково і безумовно враховується при встановленні результатів атестування.

Згідно з п. 11 Інструкції, атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Відповідно до п. 16 Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обовязків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Отже суд вважає, що кожен із зазначених критеріїв повинен бути позитивним для можливості прийняття рішення щодо відповідності займаній посаді.

За результатами тестування позивач отримав наступні бали: 21 бали за тестом на знання законодавчої бази (далі професійний тест), та 27 балів за тестом на загальні здібності та навички.

Відповідно до пункту 15 Інструкції, атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Отже, встановивши невідповідність поліцейського займаній посаді, комісія може прийняте одне із двох рішень: або вважати поліцейського таким, що підлягає звільненню, або таким, що підлягає переміщенню на нижчу посаду.

Вибір конкретного рішення в кожній атестаційній справі є дискреційним повноваженням відповідної комісії, яка приймає його, виходячи із конкретних обставин.

В даному випадку комісія вирішила, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Оскільки відповідно до Інструкції результати тестування обовязково враховуються комісією при прийнятті рішення, то неотримання достатнього балу за тестуванням, на думку суду, дійсно могло стати підставою для прийняття комісією рішення про невідповідність позивача займаній посаді.

В даному випадку комісією були встановлені обєктивні обставини, які свідчать про службову невідповідність позивача недостатність знань законодавчої бази, що встановлена за результатами компютерного тестування.

На підставі зазначеного рішення атестаційної комісії начальником ГУ Національної поліції у Миколаївській області було видано наказ від 28.03.2016 року № 58 о/с про звільнення позивача із займаної посади через службову невідповідність.

У позовних вимогах ОСОБА_3 просить суд визнати незаконним та та протиправним наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Миколаївській області № 47 о/с від 21.03.2016 року. Під час дослідження матеріалів справи судом встановлено, що позивачем невірно зазначено номер та дату наказу про звільнення, та звільнено його з посади було відповідно до наказу від 28.03.2016 року № 58 о/с. Суд розглядає справу з урахуванням виявленої помилки позивача.

Суд вважає, що в правовідносинах, що склалися субєкт владних повноважень діяв відповідно до приписів чинних нормативних актів, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

За таких обставин суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Князєв В.С.

Постанова оформлена у відповідності до ст. 163 КАС України

та підписана суддею 21 вересня 2016 року.