Постанова № 62852163, 30.09.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2016 р. Справа №805/1017/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11 годин 15 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.

за участю

прокурора Профатило О.П.

представника позивача не зявився

представника відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський графітовий комбінат» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

встановив:

13 квітня 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області (далі прокурор) в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя (далі позивач або УПФУ) до публічного акціонерного товариства «Маріупольський графітовий комбінат» (далі відповідач або ПАТ «Маркограф»), в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, прокурор просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з вересня 2015 року по лютий 2016 року у сумі 146 488,32 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор зазначив, що ПАТ «Маркограф» є страхувальником і щомісяця має відшкодовувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його колишнім працівникам.

На час звернення до суду ПАТ «Маркограф» мало заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка утворилася за період вересня 2015 року по лютий 2016 року і з урахуванням часткової сплати становила 146 488,32 грн.

Посилаючись на ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 1 ст. 58, ст. 73, п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», пп. 2.1.1. пп. 2.1. п. 2, пп. 6.1. п. 6, пп. 6.4., 6.8., 6.10 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, прокурор просив задовольнити позов (том 1 а.с. 4-8, том 3 а.с. 118-121, том 4 а.с. 174-177, том 5 а.с. 73-77).

Позивач УПФУ підтримало заявлені прокурором позовні вимоги, про що свідчать його письмові пояснення (том 3 а.с. 106-109, том 4 а.с. 77-79, том 5 а.с. 81-83).

Відповідач ПАТ «Маркограф» позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, сутність яких полягала у наступному.

Відповідач доводив, що позовні вимоги не підтверджені належними і допустими доказами.

Так, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» підприємство має відшкодовувати тільки фактично понесені витрати, тобто фактично виплачені пенсіонерам кошти.

Відповідач стверджував, що надані УПФУ розрахунки є одностороннім документом, складеним позивачем. Ці розрахунки не містять підписів отримувачів коштів, а також посилань на банківські документи, які б свідчили про фактичну виплату пенсій.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати певні обовязкові реквізити.

Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, передбачена можливість виплати пенсій громадянам через їх поточні рахунки в установах банків.

П. 3 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги з Пенсійного фонду України, затвердженого спільним наказом Пенсійного фонду України, Міністерства фінансів України, Міністерства звязку України, Міністерства соціального захисту населення України від 20 травня 1994 року № 6/42/62/81, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 червня 1994 року за № 124/333, передбачено оформлення факту вручення пенсій під час їх доставки установами поштового звязку реєстрами форми П-3 та заявками.

На цих підставах відповідач стверджував, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту виплати пенсії особам, вказаним в розрахунках, впродовж спірного періоду.

Відповідач наголошував на тому, що згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в постановах від 29 травня 2012 року у справі № 21-68а12 та від 12 червня 2012 року у справі № 21-107а12, територіальні управління ПФУ зобовязані надсилати розрахунки боржникам по пільгових пенсіях, а також повідомляти про перераховані пенсії.

Стверджував, що позивачем не доведений факт отримання ПАТ «Маркограф» таких розрахунків.

Посилаючись на п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідач стверджував, що працівники, які оформили пенсію до набрання чинності цим Законом (тобто до 01 січня 2014 року), мають отримувати її в порядку, який існував до прийняття Закону (тобто за рахунок Пенсійного фонду України); Законом встановлено постійне джерело виплат пенсій зазначених категорій осіб «згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди»; також Законом встановлено тимчасове джерело виплати пенсій зазначеній категорії осіб за рахунок коштів підприємств та організацій.

Відповідач зазначав, що з 01 січня 2004 року набув чинності ОСОБА_1 України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09 липня 2003 року № 1057-IV.

На виконання цього закону Національною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України запроваджено у відкритому доступі «Електронну систему оприлюднення інформації про діяльність недержавних пенсійних фондів», згідно з даними якої в Україні з 2004 по 2008 роки створено та здійснюють діяльність 5 професійних та 7 корпоративних пенсійних фондів.

Отже, за висновком відповідача, на теперішній час не має підстав для відшкодування платежів за рахунок ПАТ «Маркограф», оскільки згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» цей обовязок існував до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди. Недержавне пенсійне забезпечення запроваджене з 2008 року, відтак пенсійне забезпечення відповідних осіб не може здійснюватися за рахунок підприємств.

Також відповідач стверджував, що працівники ПАТ «Маркограф» були зайняті на роботах, передбачених Списком № 2.

Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачають обовязок підприємства відшкодовувати витрати лише щодо Списку № 1.

Натомість в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України йдеться про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1 та № 2.

Оскільки в цій частині Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України суперечить Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», на підставі ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вона не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

З урахуванням наведеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог (том 1 а.с. 92-98, том 3 а.с. 176-182, том 4 а.с. 50-54, том 5 а.с. 10-14).

Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст.ст. 33-36, 38 КАС України.

Сторони явку своїх представників до судового засідання не забезпечили, представник відповідача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням наведеного та на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України справа розглянута за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні прокурор підтримав зменшені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надав пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, просив задовольнити позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський графітовий комбінат» (ідентифікаційний код 05394618) зареєстроване як юридична особа 20 березня 1997 року, про що 07 вересня 2004 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 274 120 0000 000250; в стані припинення не перебуває.

Ці обставини встановлені на підставі Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17 липня 2015 року № 20891188 та від 21 липня 2015 року № 20902727 (том 1 а.с. 9-14) та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1 а.с. 68-70).

На підставі наказу від 06 квітня 1989 року № 22/к Жаданівський графітовий завод перейменований на Маріупольський графітовий комбінат.

Наказом від 24 лютого 1995 року № 16/к підприємство перейменовано на відкрите акціонерне товариство «Маріупольський графітовий комбінат».

З метою приведення назви типу товариство у відповідність з нормами Закону України «Про акціонерні товариства» з 11 квітня 2012 року змінено найменування відкритого акціонерного товариства «Маріупольський графітовий комбінат» на публічне акціонерне товариство «Маріупольський графітовий комбінат» (том 1 а.с. 244).

Як страхувальник ПАТ «Маркограф» перебуває на обліку в УПФУ за реєстраційним № 05-42-04-0003, про що свідчать дані з ІКІС ПФУ: Підсистема «Відомості з реєстру страхувальників» (том 1 а.с. 15-16).

Колишні працівники ПАТ «Маркограф» ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України та отримують пенсію за віком, призначену відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ці обставини підтверджені протоколами (розпорядженнями) про призначення пенсії, розрахунками трудового стажу, індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5, а також виданими відповідачем довідками про підтвердження трудового стажу (том 1 а.с. 147-161, 164-167, 175-180, 182-227, 229, 234-250, том 2 а.с. 1-2, 5-11, том 3 а.с. 96-102, 110-117, том 4 а.с. 15-17, 19-21, 23-26),

Факт нарахування і виплати цим особам пільгової пенсії в період з вересня 2015 року по лютий 2016 року підтверджений довідками про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії, виписками про перерахування коштів, платіжними дорученнями, списками осіб на перерахування коштів, а також відривними талонами до відомостей про виплату пенсії (том 1 а.с. 162-163, 168-174, 181, том 2 а.с. 12-250, том 3 а.с. 1-65, том 4 а.с. 18, 22, 27-47).

Впродовж спірного періоду територіальні органи Пенсійного фонду складали розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (том 1 а.с. 17-20, 23-27, 30-34, 37-40, 43-48, 51-53), а УПФУ разом із супровідними листами надсилало їх на адресу страхувальника (том 1 а.с. 21, 28, 35, 41, 49, 54).

ПАТ «Маркограф» отримало згадані вище розрахунки, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1 а.с. 22, 29, 36, 42, 50, 55).

Внаслідок неналежного виконання ПАТ «Маркограф» обовязку щодо своєчасного та повного відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у нього виникла заборгованість.

Так, за даними картки особового рахунку ПАТ «Маркограф» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2, станом на вересень 2015 року недоїмка становила 216 065,80 грн.; 10 вересня 2015 року страхувальником сплачено 19 721,48 грн., що мало наслідком зменшення недоїмки до 196 344,32 грн.; 25 вересня 2015 року нараховано до сплати 26 197,74 грн., недоїмка становила 222 542,06 грн.; 25 жовтня 2015 року нараховано до сплати 27 611,77 грн., недоїмка становила 250 153,83 грн.; 05 листопада 2015 року страхувальником сплачено 10 000,00 грн., що мало наслідком зменшення недоїмки до 240 153,83 грн.; 25 листопада 2015 року нараховано 34 004,03 грн., недоїмка становила 274 157,86 грн.; 15 грудня 2015 року страхувальником сплачено 87 768,82 грн., що призвело до зменшення недоїмки до 215 893,61 грн.; 25 грудня 2015 року нараховано до сплати 29 504,57 грн., недоїмка склала 215 893,61 грн.; 25 січня 2016 року нараховано до сплати 27 624,91 грн., недоїмка склала 243 518,52 грн.; 25 лютого 2016 року нараховано до сплати 31 266,78 грн., недоїмка склала 274 785,30 грн. (том 1 а.с. 58-59, 138-142, том 4 а.с. 180-183, 206-209).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року по справі № 805/897/15-а з ПАТ «Маркограф» на користь УПФУ стягнута заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01 жовтня 2014 року по 31 січня 2015 року в розмірі 7 377,93 грн. (том 1 а.с. 120-132).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року по справі № 805/2313/15-а з ПАТ «Маркограф» на користь УПФУ стягнута заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з 01 лютого 2015 року по 30 квітня 2015 року в розмірі 87 786,82 грн. (том 3 а.с. 220-225).

Постановою від 12 січня 2016 року закінчене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 805/2313/15-а у звязку з його повним виконанням (том 3 а.с. 225, том 4 а.с. 198).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року по справі № 805/3475/15-а з ПАТ «Маркограф» на користь УПФУ стягнута заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за травень 2015 року у сумі 35 542,19 грн. (том 3 а.с. 243-247).

Постановою від 04 квітня 2016 року закінчене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 805/3475/15-а у звязку з його повним виконанням (том 4 а.с. 196).

Постановою Донецького оружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року по справі № 805/3473/15-а з ПАТ «Маркограф» на користь УПФУ стягнута заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за червень 2015 року у сумі 27 739,30 грн. (том 3 а.с. 238-242).

Постановою від 06 травня 2016 року закінчене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 805/3473/15-а у звязку з його повним виконанням (том 4 а.с. 197).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року по справі № 805/3472/15-а з ПАТ «Маркограф» на користь УПФУ стягнута заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за липень 2015 року у сумі 31 072,84 грн. (том 3 а.с. 233-237).

Постановою від 05 травня 2016 року закінчене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 805/3472/15-а у звязку з його повним виконанням (том 3 а.с. 226, том 4 а.с. 199).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року по справі № 805/4018/15-а з ПАТ «Маркограф» на користь УПФУ стягнута заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за серпень 2015 року у сумі 26 564,72 грн. (том 3 а.с. 228-232).

Постановою від 23 березня 2016 року закінчене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 805/4018/15-а у звязку з його повним виконанням (том 3 а.с. 227, том 4 а.с. 195).

Платіжним дорученням від 10 вересня 2015 року № 906 ПАТ «Маркограф» перерахувало на рахунок УПФУ 19 721,48 грн. в рахунок погашення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно наданого розрахунку (том 3 а.с. 248).

Платіжним дорученням від 05 листопада 2015 року № НОМЕР_1 «Маркограф» перерахувало на рахунок УПФУ 10 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно наданого розрахунку (том 3 а.с. 249).

Факт врахування УПФУ сплачених ПАТ «Маркограф» коштів в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів підтверджена складеним позивачем розрахунком заборгованості (том 4 а.с. 184-191, 210-217, том 5 а.с. 78-79, 84-92).

Доводячи створення системи недержавного пенсійного забезпечення, відповідач надав відомості з офіційного веб-сайту Електронної системи оприлюднення інформації про діяльність недержавних пенсійних фондів про перелік недержавних пенсійних фондів, до якого включено сім корпоративних та пять пенсійних фондів, зареєстрованих починаючи з 2004 року (том 1 а.с. 134-135).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті та враховуючи висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, (постанови від 11 лютого 2014 року у справі № 21-471а13, від 10 вересня 2014 року у справі № 21-215а13, від 05 листопада 2014 року у справі № 21-284а13, від 12 листопада 2014 року у справі № 21-386а13, від 07 липня 2015 року у справі № 21-735а15, від 26 січня 2016 року по справі № 818/1603/14 тощо), до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

П. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі ОСОБА_1 № 1058) визначено, що перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Відповідно до п.п. 1, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообовязковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п. 1, пп. 6, 9 п. 4, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є територіальними органами Пенсійного фонду України; управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інших платежів; здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах УПФУ виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у сфері публічно-правових відносин.

Суд також відзначає, що невиконання відповідачем обов'язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій має наслідком виникнення у позивача, як у особи, яка здійснила ці витрати, права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

За змістом п.2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Закону № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону № 1058. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вказаних пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абз. 4 п.п. 1 п. 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абз. 5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» ст. 13 Закону № 1788, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до п.п. «б»-«з» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 за Списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

З огляду на викладене та враховуючи правові позиції Верховного Суду України, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність правових підстав для покладення на підприємство обовязку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, а також посилання відповідача на запровадження в Україні системи недержавного пенсійного страхування.

Процедура обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

П. 6.2 Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно з п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судом, на виконання вимог Інструкції УПФУ надсилало на адресу ПАТ «Маркограф» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, відповідач отримав ці розрахунки, проте відшкодування вказаних витрат в повному обсязі не здійснив.

Доводи ПАТ «Маркограф» стосовно того, що підприємство не отримувало розрахунки впродовж спірного періоду, спростовані наявними у справі письмовими доказами - рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

З приводу доводів відповідача про недоведеність факту здійснення територіальними органами Пенсійного фонду України витрат на виплату та доставку пенсій колишнім працівникам ПАТ «Маркограф», суд зазначає таке.

Визначений Законом № 1058 та Інструкцією загальний (позасудовий) порядок відшкодування витрат передбачає обовязок територіальних органів Пенсійного фонду України надсилати страхувальнику відповідні розрахунку.

Згідно з приписами цих нормативно-правових актів підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

ОСОБА_1 № 1058, ні Інструкція не покладають на територіальні органи Пенсійного фонду України обовязок надсилати (надавати) страхувальнику докази фактичної виплати пенсії (платіжні доручення, реєстри форми П-3, заявки тощо).

Таким чином, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оформлені у відповідності до вимог додатків 6 і 7 Інструкції, в розумінні ч. 4 ст. 70 КАС України, є належними та допустимими доказами стосовно предмету доказування.

На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (далі Порядок № 1596).

Згідно з п. Порядку № 1596 органи Пенсійного фонду на підставі заяв одержувачів пенсій на відкриття поточних рахунків складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (додаток 2) у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій на поточні рахунки (додаток 3) у трьох примірниках; довідку щодо джерел фінансування виплати пенсій (додаток 4) в одному примірнику.

Перший примірник списків формується за датою виплати і у порядку зростання номерів особових рахунків, а другий - за датою виплати і у порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ.

Відповідно до п. 17 Порядку № 1596 списки (додаток 2) у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду місяця, за який виплачується пенсія, подаються органами Пенсійного фонду відповідним установам уповноваженого банку разом з двома примірниками описів за пенсіями.

Органи Пенсійного фонду протягом місяця, за який виплачується пенсія, можуть складати та подавати додаткові списки на зарахування пенсій одержувачам, що з різних причин не були внесені до основних списків, а також у разі перерахунків пенсій.

Згідно з п. 18 Порядку № 1596 на підставі одержаних документів органи Пенсійного фонду проводять перерахування відповідній установі уповноваженого банку коштів, необхідних для виплати пенсій через поточні рахунки одержувачів.

Факт виплати пільгової пенсії особам, зазначеним в розрахунках, підтверджений наявними у справі письмовими доказами - довідками про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії, виписками про перерахування коштів, платіжними дорученнями, списками осіб на перерахування коштів, а також відривними талонами до відомостей про виплату пенсії.

Наказ Пенсійного фонду України, Міністерства фінансів України, Міністерства звязку України, Міністерства соціального захисту населення України від 20 травня 1994 року № 6/42/62/81 «Про затвердження Порядку виплати пенсій і грошової допомоги з Пенсійного фонду України», на який посилався відповідач, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки цей нормативно-правий акт визнаний таким, що втратив чинність, на підставі п. 1 наказу Пенсійного фонду України, Міністерства фінансів України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства соціальної політики України від 25 квітня 2013 року № 53/495/261/239, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 травня 2013 року за № 761/23293.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стверджуючи, що складені територіальними органами Пенсійного фонду України розрахунки є одностороннім документом, відповідач не надав доказів, які б спростовували наведені в них відомості (що особи, зазначені в розрахунках, не працювали у ПАТ «Маркограф» або не були зайняті на роботах, передбачених Списком № 2; що сума пенсій, яку належало виплати, обчислена невірно; що стаж роботи цих осіб у ПАТ «Маркограф» обчислений невірно; що сума витрат на виплату пенсій непропорційна стажу роботи цих осіб у ПАТ «Маркограф» тощо).

Фактичні витрати територіальних органів Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам ПАТ «Маркограф», за вересень 2015 року становили 26 197,74 грн., за жовтень 2015 року - 27 611,77 грн., за листопад 2015 року 34 004,03 грн., за грудень 2015 року - 29 504,57 грн., за січень 2016 року - 27 624,91 грн., за лютий 2016 року - 31 266,78 грн., а разом - 176 209,80 грн.

10 вересня 2015 року ПАТ «Маркограф» сплачено 19 721,48 грн., 05 листопада 2015 року - 10 000,00 грн.

Таким чином, з ПАТ «Маркограф» на користь УПФУ належить стягнути 146 488,32 грн. (176 209,80 грн. 19721,48 грн. 10 000,00 грн. = 146 488,32 грн.).

Решта здійснених ПАТ «Маркограф» платежів без зміни їх цільового призначення зараховані УПФУ в рахунок погашення заборгованості минулих періодів, підтверджених такими, що набрали законної сили, судовими рішеннями.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, оскільки зі змісту застосованих до спірних правовідносин норм права та встановлених фактичних обставин вбачається обов'язок відповідача відшкодовувати витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду про задоволення позовних вимог не спростовують.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Повернення судового збору, сплаченого прокурором у разі звернення до суду в інтересах держави, ні КАС України, ні ОСОБА_1 України «Про судовий збір» не передбачають.

Прокурором документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 644,00 грн. за первісно заявлені майнові вимоги у розмірі 176 209,80 грн., про що свідчить платіжне доручення від 29 березня 2016 року № 337 (том 1 а.с. 3).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Оскільки на час судового розгляду з клопотанням про повернення судового збору у звязку зі зменшенням позовних вимог, прокурор не звертався, під час постановлення судового рішення питання повернення судового збору судом не вирішувалося.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський графітовий комбінат» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Маріупольський графітовий комбінат» (ідентифікаційний код 05394618, місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Станіславського, буд. 9) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя (ідентифікаційний код 23336748, місцезнаходження: 87502, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Перемоги, буд. 16) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з вересня 2015 року по лютий 2016 року у сумі 146 488 (сто сорок шість тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 32 копійки.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.

4. Повний текст постанови виготовлений 05 жовтня 2016 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.