Ухвала суду № 62851989, 21.11.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 листопада 2016 року Справа № 805/4438/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., ознайомившись з позовною заявою Головного управління Держпраці у Донецькій області до Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), суд -

В С Т А Н О В И В:

17 листопада 2016 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), та містить такі недоліки.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини 1 статті 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 зазначеного Закону визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою – 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928-VIII з 01.01.2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378,00 грн.

Таким чином, оскільки позивачем як суб’єктом владних повноважень подано позовну заяву, що має немайновий характер, тому вона повинна бути оплачена судовим збором.

Проте, в порушення вимог частини третьої статті 106 КАС України, до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору. При цьому, позивач згідно із статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не звільнений від сплати судового збору.

Одночасно з позовної заявою позивач подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”.

Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі – Закон № 3674), який з 01 вересня 2015 року діє у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо справляння судового збору” від 22 травня 2015 року № 484-VIII.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об’єктів справляння судового збору відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить суб’єктів, яким згідно з нормами ст. 5 Закону № 3674 встановлені пільги щодо його сплати.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 3674 враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, або звільнити від сплати судового збору.

Аналогічні норми містяться у ч. 1 ст. 88 КАС України.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити сплату судового збору, є майновий стан сторони. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про відстрочення сплати судового збору ні Закон № 3674, ні КАС України не передбачають.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір”, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.

Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року № 2 “Про судову практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”.

Головне управоіння Держпраці в Донецькій області є бюджетною установою, однак до суду звернулося з метою реалізації владних управлінських функцій для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Наведене зумовлює висновок про відсутність передбачених ч. 1 ст. 8 Закону № 3674 та ч. 1 ст. 88 КАС України підстав для відстрочення сплати судового збору.

Керуючись ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, ст.ст. 49, 87, 88, 160, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління Держпраці в Донецькій області про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву Головного управління Держпраці у Донецькій області до Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 05 грудня 2016 року.

Роз’яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали з подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Галатіна О.О.