Ухвала суду № 62849008, 25.10.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

25 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаСамсіна І.Л.,суддів:Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2016 року в адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 6 липня 2016 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року залишив без змін.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, СДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У своїй заяві СДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК).

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2013 року (№ К-30875/09), яка, на думку СДПІ, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права.

Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що висновки відповідача про порушення позивачем норм законодавства при реалізації товарів за ціною, нижчою ціни собівартості, не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на положеннях чинного податкового законодавства, а також що чинний ПК не передбачає заборони на відображення в податковому обліку запасів, що утворилися станом на 1 квітня 2011 року.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2013 року, наданій для порівняння, суд касаційної інстанції, погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивач не довів тієї обставини, що при визначенні ціни товарів (робіт, послуг) під час укладення договорів сторони виходили із оцінки ситуації на відповідному ринку, а також володіли достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги) і ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг), та не обґрунтував наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) укладення угод купівлі-продажу та надання послуг за цінами, нижчими від виробничої собівартості.

Аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Як убачається із самої заяви, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків касаційного суду у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів. Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Зазначене не дає підстави для висновку про обґрунтованість поданої СДПІ заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І.Л. Самсін М.І. Гриців О.Б. Прокопенко