Ухвала суду № 62848470, 16.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1714/16

Категорія: 5.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Крусяна А.В.,

при секретарі судового засідання - Макогон С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року в справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" до інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И Л А :

11.04.2016. товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулось до суду з адміністративним позовом до інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, яка в подальшому внаслідок реорганізації утворилась в Головне управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Інспекція), в якому просило визнати протиправним та скасувати припис Інспекції відповідно до акту перевірки № 29/09 від 25.03.2016р., яким встановлені порушення позивачем ч.2 ст.10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а також п.7 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на перевірку при обліку водопостачання споживачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до 01.01.2016р. у позивача був відсутній обов'язок здійснювати повірку лічильників води у споживачів. Враховуючи, що вказані споживачі своєчасно не здійснили повірку лічильників води, їх показання неможливо врахувати при обліку та розрахунку за послуги водопостачання і водовідведення, тому нарахування вказаним споживача здійснювалось згідно з нормативами споживання, виходячи з кількості зареєстрованих осіб.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи що позивачем не встановлені і не доведені факти несправності засобів обліку води вказаних споживачів, в зв'язку чим нарахування та стягнення плати за послуги водопостачання та водовідведення згідно з нормативами споживання є незаконним. Враховуючи виявлені в ході перевірки порушення позивачем законодавства з питань обліку водопостачання води водовідведення, відповідач просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

На підставі звернень споживачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо необґрунтованого нарахування боргу за послуги з водопостачання та водовідведення внаслідок неврахування показань лічильників води, зі згоди Держспоживінспекції України на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) суб'єкта господарювання №02/7-639-2016 від 15.02.2016 року, наказу на проведення перевірки №66-аг від 12.03.2016 року та направлення на проведення перевірки №104 від 12.03.2016 року Інспекцією проведена позапланова перевірка філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з водопостачання та водовідведення, за результатами якої 25.03.2016р. складений акт №29/09.

Перевіркою встановлено, що філія "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" у порушення вимог ч.2 п.10, ч.5 ст.15, п.п.4 п.32 Правил №630, відмовилась від врахування показань засобу обліку холодної води, та допустила справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності у споживачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 квартирних засобів обліку холодної води без урахування їх показань, що не допускається за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 Правил №630, внаслідок чого на особовому рахунку споживача ОСОБА_3 виникла заборгованість у сумі 3380,21 гривень, на особовому рахунку споживача ОСОБА_4 виникла заборгованість у сумі у сумі 464,67 гривень.

У складеному Інспекцією акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №29/09 від 25.03.2016 року міститься припис, яким ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» зобов'язано провести коригування нарахувань за послуги з централізованого холодного водопостачання, які виставлено споживачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за нормами споживання, з урахуванням вимог ч.2 п.10 Правил №630, а саме, з урахуванням показників приладів обліку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем правомірності та обґрунтованості припису, складеного за результатами перевірки.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правовідносини, що склалися між сторонами врегульовані Законом України "Про захист прав споживачів" №1023-XII від 12.05.1991р. (далі - Закон №1023), Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. № 1875-IV (далі - Закон № 1875), Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" № 2918-ІІІ від 10.01.2002р. (далі - Закон № 2918), Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" №113/98-ВР від 11.02.1998р. (далі - Закон № 113), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабміну України від 21.07.2005р. №630 (далі - Правила № 630), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань комунально-житлового господарства України від 27.06.2008р. № 190, зареєстрованого в Мінюсті 07.10.2008р. за № 936/15627.

Закон № 2918 визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

Дія цього Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води (ст.2).

Стаття 19 Закону № 2918 передбачає, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, який укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

Відповідно до ст.ст.20,21 Закону № 2918 договір про надання послуг з питного водопостачання включає в себе, як істотні умови договору: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору, так і інші умови. Договір про надання послуг з питного водопостачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами.

Вірним є висновок суду першої інстанції про те, що договір про надання послуг з питного водопостачання може містити не лише ті істотні умови, що передбачені Законом № 2918, а також і інші положення, стосовно яких постачальник питної води та споживач дійшли згоди.

В ході розгляду справи судом встановлено, що договори про послуги водопостачання та водовідведення, укладені між позивачем, як виконавцем, та громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (з кожним окремо), як споживачами, містять положення про облік спожитої води згідно показань приладів обліку та обов'язок споживачів проводити періодичну повірку приборів обліку. Крім того, передбачено, що в разі відсутності приладу обліку води, розрахунок послуг водопостачання тимчасово здійснюється по нормативам, затвердженим місцевими органам державної виконавчої влади.

Вказані умови договорів з питань обліку спожитої води відповідають Типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води і водовідведення, затвердженого постановою Кабміну України від 21.07.2005р. № 630.

Щодо покладення обов'язку проводити періодичну повірку приборів обліку води на споживачів: ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" з одного боку та вказані споживачі ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 дійшли такої згоди шляхом підписання договорів про послуги водопостачання та водовіведення. Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судова колегія враховує, що покладення такого обов'язку на споживачів:

- ОСОБА_5, ОСОБА_3, як таких, що проживають у власних будинках, передбачена п.5.15 Правил № 190,

- ОСОБА_4, що проживає у багатоквартирному будинку, викликано відсутністю у складі тарифу на водопостачання та водовідведення витрат на послуги з періодичної повірки засобів обліку.

Так, згідно 28 Закону № 113 порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Однак, ані Законом № 113, ані Правилами № 630, не передбачений механізм відшкодування понесених витрат.

Відповідно до статей 2, 30 та 31 Закону № 1875 державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на принципі забезпечення функціонування підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Державне регулювання цін/тарифів базується на принципі відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Отже витрати, що понесені підприємством (виконавцем), мають бути відшкодовані споживачами через тариф (ціну) на відповідні послуги.

Так, згідно п. 24 Порядку до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869 про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги, до складу витрат на збут включаються витрати, безпосередньо пов'язані із збутом послуг з централізованого водопостачання та водовідведення споживачам, а саме: витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж) засобів обліку води, які є власністю ліцензіата.

Тобто, законодавством чітко визначено, що у склад тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення можливо включати витрати пов'язані з засобами обліку, але лише тих, які є власністю філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс».

Приймаючи до уваги, що засіб обліку води по даній справі є власністю споживача ОСОБА_4, а витрати на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) такого засобу обліку не включені до складу тарифів на послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення, встановлених для філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», витрати за періодичну повірку були покладені на вказаного споживача.

Крім того слід врахувати, що згідно з п. 16 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869, до складу витрат на збут послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення (далі - збут послуг) включаються витрати, безпосередньо пов'язані із збутом послуг споживачам, а саме: витрати на проведення планових періодичних повірок, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку холодної води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та опломбування, а також витрати на формування обмінного фонду квартирних засобів обліку холодної води.

Відповідно до п.2 Порядку № 532 він застосовується під час установленнях Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення для суб'єктів господарювання, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку тарифів.

При цьому у склад тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення, встановлені для філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до 29.01.2016 р. не включено витрати на повірку засобів обліку води.

Так, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.11.2015 р. № 2868 (набрала чинності з 29.01.2016 р.) встановлений тариф на централізоване постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для ТОВ "Інфокс" філії "Інфоксводоканал".

Таким чином, Водоканалом буде здійснюватися чергова державна повірка приладів обліку води споживачів, мешканців багатоквартирних будинків місцевих рад за рахунок тарифів, але лише тих приладів обліку, строк яких сплинув після 29.01.2016 р.

Оскільки дата чергової державної повірки приладу обліку споживача ОСОБА_4 настала до 29.01.2016 р., тобто до введення в дію необхідних тарифів, повірка приладів обліку повинна проводитися за її рахунок.

Судова колегія також враховує, що відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Оскільки вищевказані договори, укладені між ТОВ «Інфокс» та споживачами ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не визнавались недійсними в судовому порядку, вони в силу ст.629 ЦК України мають виконуватися сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону №113 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Згідно з ч.2 ст.28 цього ж закону засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що лічильники води не можуть використовуватись як засоби вимірювальної техніки, у випадку не проведення їх повірки.

Тому вірними є висновки суду першої інстанції що позивач правомірно, відповідно до умов договорів зі споживачами ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснив вказаним споживачам нарахування плати згідно з установленими нормативами без врахування показань лічильників води, які не пройшли чергову повірку і не могли використовуватись в якості засобів вимірювальної техніки. Судова колегія враховує, що позивач здійснив нарахування не за весь час прострочення здійснення повірки засобів обліку (від року до чотирьох років), а лише за незначний період часу: ОСОБА_5 - з 01.10.2015р., в той час як повірка водолічильника мала бути здійснена до 28.02.2015р., ОСОБА_3- з 01.10.2015р., в той час, як повірка лічильника води мала бути проведена до 16.01.2012р., ОСОБА_4 - з 01.05.2015р., в той час як строк повірки лічильника води сплив у 2012 році.

Доводи апелянта, що споживач ОСОБА_5 проживає у кв.1 по пров.Старокінному в м.Одесі, а тому обов'язок проводити повірку лічильника води мала бути покладена на виконавця послуг, спростовується даними договору на послуги з водопостачання та водовідведення від 18.11.2008р., відповідно до якого ОСОБА_5 проживає за адресою: пров.Старокінний, 4 в м.Одесі (а.с.118). У запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначає, що ОСОБА_5 є власницею 3/25 частин домоволодіння по провулку Ларішкіна,4 (пров.Старокінний) на підставі договору дарування від 30.08.1994р.

Посилання апелянта на невиконання ТОВ "Інфокс" зобов'язань контролювати установлені міжповіркові інтервали, які визначені пп.4 п.32 Правил № 630 та п.7 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабміну України від 08.07.2015р. № 474, судова колегія вважає хибними на підставі наступного.

Як вбачається зі змісту кожного з договору, укладеного позивачем із споживачами ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, до обов'язків Водоканалу включено здійснення контролю встановленого міжповірочного інтервалу приладів обліку води.

Як зазначав представник відповідача, на виконання вказаного обов'язку ТОВ "Інфокс" направляє кожному споживачу повідомлення про настання строку повірки лічильників води.

Підтвердженням виконання позивачем такого обов'язку є, наприклад, неодноразові повідомлення ОСОБА_5 протягом 2015р. про сплив строку проведення повірки водолічильника, про що зазначається у листі філії "Інфоксводоканал" на адресу ОСОБА_5 від 19.11.2015р. № Г-71 (а.с.65).

Позивачем не здійснювалось повідомлення споживачів ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про необхідність здійснення повірки в порядку, визначеному п.7 Правил № 474, оскільки вказані Правила набрали чинності лише з 01.01.2016р., а тому на правовідносини з приводу нарахування ТОВ "Інфокс" плати за користування водою вказаним споживачам за нормами споживання, строк проведення чергових державних повірок водолічильників у яких настав до 01.01.2016р., вони не розповсюджуються.

Оцінюючи викладені обставини в сукупності, судова колегія приходить до висновку, що відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість спірного припису до акту перевірки №29/09 від 25.03.2016 року, у зв'язку з чим судом першої інстанції вірно задоволений позов ТОВ «Інфокс».

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян