Постанова № 62848325, 14.11.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-572/10/2270/9

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

14 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод", Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2010 року Товариство з додатковою відповідальністю «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» звернулось до суду з позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 30 червня 2009 року № 0000792342/0, № 0000802342/0, № 0001301742/0; від 04 вересня 2009 року № 0000792342/1, № 0000802342/1, №0001711742/1; від 19 листопада 2009 року № 0009942342/2, № 0000802342/2, №0001711742/2; від 29 січня 2010 року № 0009942342/3, № 0000802342/3, № 0001711742/3.

Справа розглядалась неодноразово.

Востаннє, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року позов задоволено частково, а саме скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.11.2009 року №0009942342/3 в сумі 58035,00грн. за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 75920,00грн., №0000802342/3 в сумі 59028,00грн. за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 45110,00грн. та №0001711742/3 скасовано повністю, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги податковий орган зазначає про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТК «Фрегат», а надані на підтвердження докази містять розбіжності та неточності. Також перевіркою встановлено, що позивач в період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року занизив податок з доходів фізичних осіб в сумі 31140, 60 грн., внаслідок неутримання податку з доходів фізичних осіб з виплачених дивідендів, неутримання податку з доходів, виплачених працівникам, надання податкової соціальної пільги без наявності заяв на її отримання та працівникам, що були зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності.

Позивач також не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду в частині відмови в задоволенні позову та просив прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі Товариство зазначило, що суд першої інстанції під час постановлення оскаржуваної постанови посилався на постанову Печерського районного суду м. Києва від 10.10.2012 року, у якій йде мова про взаємовідносини між ТОВ «Арма-Строй» та ТОВ «Європа 2002», а не про взаємовідносини між ВАТ «К-ПЕМЗ» та ТОВ «Арма-Строй» щодо виконання будівельних робіт та поставки ТМЦ, а також суд неповно дослідив ту обставину, що Печерський районний суд м. Києва постановою від 15.12.2014 року у справі № 757/5991/13-к закрив кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності.

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

Враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню, проте підлягає задоволенню апеляційна скарга позивача, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Кам'янець-Подільською ОДПІ Хмельницької області була проведена планова виїзна перевірка ВАТ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складений акт № 1335/234/00213807 від 17 червня 2009 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема: вимоги підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, вимоги пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток за період, який перевірявся, на загальну суму 160376,00 грн. у тому числі по періодах: за 4 квартал 2007 року - занижено на 135374,00 грн., за 1 квартал 2008 року - занижено на 49923,00 грн., за 2 квартал 2008 року - завищено на 179015,00 грн., за 3 квартал 2008 року - занижено на 152678,00 грн., за 4 квартал 2008 року - занижено на 1416,00 грн.; вимоги пункту 1.4 статті 1, статей 3, 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, який перевірявся, на загальну суму 190146,00 грн., у тому числі по періодах: за жовтень 2007 року - занижено на 16667,00 грн., за січень 2008 року - занижено на 91632,00 грн., за березень 2008 року - завищено на 2101,00 грн., за квітень 2008 року - завищено на 1943,00 грн., за червень 2008 року - завищено на 36657,00 грн., за липень 2008 року - завищено на 15198,00 грн., за серпень 2008 року - занижено на 55252,00 грн., за вересень 2008 року - занижено на 39849,00 грн., за жовтень 2008 року - занижено на 42645,00 грн.; вимоги підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, підпункту "г" підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6, підпункту "е" підпункту 6.3.3 пункту 6.3 статті 6, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 9.3.5 пункту 9.3 статті 9, підпунктів 9.10.1, 9.10.3 пункту 9.10 статті 9, підпункту "а" пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого допущене порушення податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання податку з доходів фізичних осіб до бюджету, у періоді, який перевірявся, на загальну суму 31909,80 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно сформував валові витрати та податковий кредит по господарських операціях, здійснених з ТОВ "Торгова Компанія "Фрегат" (згідно договорів підряду від 11 вересня 2007 року (об'єкт - Готель "Україна", розташований за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Л.Українки, 32) та від 01 листопада 2007 року (об'єкт - виробничих комплекс, розташований за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32)), та з ТОВ "Арма-Строй" (згідно договорів на виконання будівельно-монтажних робіт № 110/02 від 28 лютого 2008 року (об'єкт - торговий комплекс, розташований за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32) та від 01 липня 2008 року (об'єкт - Готель "Україна", розташований за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Л.Українки, 32), а також згідно договору поставки № 32/18 від 03 липня 2008 року), оскільки такі операції не здійснювались в межах господарської діяльності товариства (не мали реального характеру), з огляду на те, що: у періодах, за які складені акти приймання виконаних підрядних робіт (4 квартал 2007 року, 2008 рік), були відсутні дозвіл на будівництво та дозвіл на виконання будівельних робіт, а також проектно-кошторисна документація на роботи по реконструкції виробничого комплексу по вул. Хмельницьке шосе, 32 у м. Кам'янець-Подільський, що є порушенням вимог статей 875, 877 Цивільного кодексу України; за даними бази даних ДПА України середньооблікова чисельність працівників згідно розрахунку комунального податку, поданого ТОВ "Торгова Компанія "Фрегат" до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області за 4 квартал 2007 року, склала 1 чоловік, а згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік витрати ТОВ "Торгова Компанія "Фрегат" на оплату праці склали 4925,00 грн., основні фонди - відсутні, що свідчить про те, що кількість працівників та розмір витрат на оплату праці, задекларованих ТОВ "Торгова Компанія "Фрегат", не відповідає тим обсягам виконаних будівельно-монтажних робіт, що зазначені в наданих позивачем до перевірки актах виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в, з урахуванням того, що такі акти складені з недоліками (а саме: відсутні обґрунтування (шифр і " позиції нормативу) - графа 3, дані про витрати праці працівників на обсяг робіт (людино-годин) - графа 8, посада та прізвище особи, відповідальної за здійснення господарської операції); за даними бази даних ДПА України середньооблікова чисельність працівників згідно розрахунків комунального податку, поданих ТОВ "Арма-Строй" до ДПІ у Печерському районі м. Києва, склала: за 1 квартал 2008 року - не подано, за 3 квартал 2008 року - 4 чоловіки, що свідчить про те, що кількість працівників та розмір витрат на оплату праці, задекларованих ТОВ "Арма-Строй", не відповідає тим обсягам виконаних будівельно-монтажних робіт, що зазначені в наданих позивачем до перевірки актах виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в, з урахуванням того, що такі акти складені з недоліками (а саме: відсутні посада та прізвище особи, відповідальної за здійснення господарської операції); згідно відомостей з Центральної бази даних юридичних осіб ДПА України стан платника ТОВ "Арма-Строй" - "внесено запис про відсутність підтвердженні відомостей"; відповідно до оперативної інформації ВПМ стосовно посадових осіб ТОВ "Арма-Строй" порушено кримінальну справу № 70/107-08 за фактом умисного ухилення від сплати податків та фіктивного підприємництва - створення та придбання ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою з групою осіб, за ознаками злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України; позивачем не було надано до перевірки товарно-транспортних накладних, залізничних квитанцій, які б підтверджували факт перевезення товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Арма-Строй" до позивача; в книзі обліку довіреностей позивача відсутні записи про оформлення довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Арма-Строй"; позивачем не надано до перевірки сертифікатів відповідності на отриманий товар, актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що правочини, укладені позивачем з ТОВ "Торгова Компанія "Фрегат" та ТОВ "Арма-Строй", є нікчемними у розумінні положень статті 228 Цивільного кодексу України, а виписані зазначеними контрагентами первинні бухгалтерські документи не дають позивачу права на формування валових витрат та податкового кредиту. Крім іншого, вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що позивач завищив валовий дохід та податкові зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок включення до їх складу сум по операціях, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності позивача (не мали реального характеру), а саме: передачі замовнику - ТОВ "Европа-2002" будівельно-монтажних робіт, факт приймання яких від субпідрядників - ТОВ "Торгова Компанія "Фрегат" та ТОВ "Арма-Строй" позивачем не підтверджений.

Також, у акті перевірки було вказано, що: у липні та грудні 2008 року позивач не утримав та не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб у загальній сумі 540,91 грн. при виплаті заробітної плати своїм працівникам, прізвища та ініціали яких вказані на 30 аркуші акту перевірки; перевіркою встановлено випадки надання позивачем податкової соціальної пільги своїм працівникам без наявності заяв на її отримання та працівникам, які були зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності (прізвища та ініціали таких працівників вказані на 30 аркуші акту перевірки), що призвело до недоутримання податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 1007,25 грн.; перевіркою встановлено не оподаткування позивачем податком з доходів фізичних осіб доходів своїх працівників, отриманих як додаткове благо, а саме: у вигляді оплати вартості поповнення рахунку мобільного зв'язку у розмірі 50,00 грн., плати за послуги телефонного зв'язку у розмірі 42,00 грн. та вартості проїзду у таксі у розмірі 598,60 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 103,59 грн.; перевіркою встановлено випадок неутримання податку з доходів фізичних осіб у розмірі 65,61 грн. та незастосування штрафу (15%) в розмірі 55,77 грн. внаслідок не оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих працівником позивача (ОСОБА_2.) під звіт та неповернутих у встановлено законодавцем терміни; перевіркою встановлено неутримання та неперерахування позивачем податку з доходів фізичних осіб з виплачених за 2004 рік дивідендів у загальній сумі 197282,94 грн., що призвело до недоплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 29592,44 грн.

30 червня 2009 року Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000792342/0, яким згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначила ВАТ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 312648,00 грн., у тому числі: 160376,00 грн. - за основним платежем, 152272,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

30 червня 2009 року Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000802342/0, яким згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначила ВАТ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 313169,00 грн., у тому числі: 190146,00 грн. - за основним платежем, 123023,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

30 червня 2009 року Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001301742/0, яким згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначила ВАТ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок з доходів найманих працівників у розмірі 93985,17 грн., у тому числі: 31309,80 грн. - за основним платежем, 62675,37 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області від 04 вересня 2009 року № 19460/10/25-009-31 "Про результати розгляду первинної скарги" податкові повідомлення-рішення від 30 червня 2009 року № 0000792342/0 та № 0000802342/0 були залишені без змін, а податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2009 року № 0001301742/0 було скасоване в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 55,77 грн.

З урахуванням процедури адміністративного оскарження Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області прийняла податкові повідомлення-рішення від 04 вересня 2009 року №0000792342/1 та № 0000802342/1 на аналогічні суми податкових зобов'язань, які були визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 30 червня 2009 року № 0000792342/0 та № 0000802342/0.

Також, з урахуванням рішення від 04 вересня 2009 року № 19460/10/25-009-31 Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001711742/1 від 04 вересня 2009 року, яким згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначила ВАТ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на з доходів найманих працівників у розмірі 933929,40 грн., у тому числі: 31309,80 грн. - за основним платежем, 62619,60 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням ДПА у Хмельницькій області від 12 листопада 2009 року № 18105/10/25-036 "Про результати розгляду повторної скарги" податкові повідомлення-рішення від 30 червня 2009 року № 0000802342/0 (від 04 вересня 2009 року № 0000802342/1) та від 04 вересня 2009 року № 0001711742/1 були залишені без змін, а податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2009 року № 0000792342/0 (від 04 вересня 2009 року № 0000792342/1) було скасоване в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7538,00 грн.

З урахуванням процедури адміністративного оскарження Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області прийняла податкові повідомлення-рішення від 19 листопада 2009 року №0001711742/2 та № 0000802342/2 на аналогічні суми податкових зобов'язань які були визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 04 вересня 2009 року №0001711742/1 та № 0000802342/1.

Також, з урахуванням рішення від 12 листопада 2009 року № 18105/10/25-036 Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0009942342/2 від 19 листопада 2009 року, яким згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначила ВАТ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 305110,00 грн., у тому числі: 160376,00 грн. - за основним платежем, 144734,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням ДПА України від 22 січня 2010 року № 574/6/25-0115 "Про результати розгляду скарги" скаргу позивача було залишено без задоволення, а оскаржені податкові повідомлення-рішення - без змін.

З урахуванням процедури адміністративного оскарження Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області прийняла податкові повідомлення-рішення від 29 січня 2010 року №0009942342/3, № 0000802342/3 та №0001711742/3 на аналогічні суми податкових зобов'язань, які були визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 19 листопада 2009 року № 0009942342/2, № 0000802342/2 та №0001711742/2.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції зазначив, що визнання контрагента позивача ТОВ «ТК «Фрегат» банкрутом само по собі не тягне за собою недійсність договорів підряду, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню. До того ж суд першої інстанції скасував податкове повідомлення-рішення №0001711742/2 від 19.11.2009 року у зв'язку із недоведеністю факту вчинення правопорушення. Крім того враховуючи постанови судів у кримінальних справах порушених стосовно контрагента позивача суд дійшов висновку про недоведеність вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Арма-Строй», а тому суд вирішив в цій частині позовних вимог відмовити.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується стосовно скасування податкового повідомлення-рішення №0001711742/2 від 19.11.2009 року, яким позивачу визначено суду податкового зобов'язання у розмірі 93929, 40 грн. за порушення пп. 4.2.1, пп. «г» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп. 6.3.2, пп. «е» пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. 9.3.5 п. 9.3, пп. 9.10.1, пп.9.10.3 п. 9.10 ст. 9 та пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Судами попередніх інстанцій, з чим погодився суд касаційної інстанції, встановлено факт перерахування позивачем до бюджету у липні та у грудні 2008 року податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 540,91 грн. при виплаті заробітної плати своїм працівникам, прізвища та ініціали яких вказані на 30 аркуші акту перевірки, підтверджується роздруківками з журналу ордеру і відомості по рахунку 6411 (т.1 а.с. 139-143); позивач правомірно надавав своїм працівникам податкову соціальну пільгу на підставі відповідних заяв на отримання такої пільги, копії яких долучені до матеріалів справи (т.1 а.с. 133-137), з урахуванням того, що податковим органом не було доведено належними та допустимими доказами факту реєстрації таких фізичних осіб суб'єктами підприємницької діяльності; позивач у повному обсязі перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб при нарахуванні (т.3 а.с. 44) та виплаті дивідендів за 2004 рік (у сумі 117676,94 грн.) згідно платіжного доручення № 2653 від 31 жовтня 2005 року на суму 99640,00 грн. (т.1 а.с. 132) з урахуванням наявної у позивача переплати з податку з доходів фізичних осіб у сумі 59432,70 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків з бюджетом станом на 30 листопада 2005 року (т.1 а.с. 131). До того ж суд першої інстанції вказав, що сторонами не було надано доказів правомірності або протиправності оподаткування позивачем податком з доходів фізичних осіб доходів своїх працівників отриманих як додаткове благо. А тому відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 3 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи з аналізу наведених положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для формування валових витрат є наявність у платника податку - покупця відповідних розрахункових та платіжних документів, а підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.

Тобто, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Закон України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язують виникнення у платника податків права на включення до складу валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг), а сплачених ним у складі такої вартості сум податку - до складу податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТК «Фрегат». Оскільки в матеріалах справи наявно достатньо доказів, які свідчать про виконання робіт по реконструкції виробничого комплексу по вул. Хмельницьке шосе, 32 та готельного комплексу «Україна» по вул. Л. Українки, 32, зокрема договори підряду, податкові накладні, акти приймання виконаних робіт, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копія ліцензії.

Крім того, посилання відповідача на відсутність у підприємства-контрагента адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань є загальним посиланням, яке не доведено, і само собою не свідчить про нереальний характер господарських операцій між позивачем і його безпосередніми постачальниками. До того ж відсутність власних трудових та виробничих ресурсів не позбавляє права суб'єкта господарювання залучати для виконання відповідних зобов'язань третіх осіб.

Водночас, фактичне виконання господарських зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними документами, укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.

Зважаючи на наведене, очевидним є те, що фактичне здійснення господарських операцій ВАТ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» та ТОВ «ТК «Фрегат» підтверджено в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, що операції по взаємовідносинах ВАТ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" та ТОВ "Арма-Строй" не мали реального характеру виконання будівельних робіт, і є всі підстави в цій частині податкові повідомлення-рішення залишити в силі. Також судом взято до уваги постанову Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2012 року у справі №1-344/11 та постанову Печерського районного суду міста Києва від15 грудня 2014 року у справі №757/5991/13-к в мотивувальній частині яких зазначено, що фактично послуги ТОВ "Европа-2002" не отримувалися, а операції з ТОВ "Арма-Строй" носили безтоварний характер.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що на підтвердження виконання вказаних господарських операцій позивачем надано ряд документів, зокрема: договори підряду на виконання будівельно-монтажних робіт, договори генпідряду, договір поставки, акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, видаткові накладні, робочий проект щодо реконструкції готельного комплексу «Україна» та інші документи.

Так, суд першої інстанції мотивуючи прийняте рішення взяв до уваги Постанову Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2012 року по справі №1-344/11 та постанову Печерського районного суду міста Києва від15 грудня 2014 року по справі №757/5991/13-к в мотивувальній частині яких зазначено, що фактично послуги ТОВ "Европа-2002" не отримувалися, а операції з ТОВ "Арма-Строй" носили безтоварний характер.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що подання платником до податкового органу усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством для одержання податкової вигоди, є підставою для її отримання, якщо податковим органом не доведено неповноту, недостовірність або суперечливість відомостей у цих документах. Адже у сфері податкових правовідносин діє презумпція добросовісності платника, яка, з одного боку, передбачає надання правового захисту платникам, які у повному обсязі виконують свої обов'язки з правильного нарахування, утримання та перерахування до бюджету законно встановлених податків, а також з дотримання необхідних умов для використання права на податкову вигоду; з іншого ж боку, розглядувана презумпція передбачає покладення на контролюючий орган тягаря доказування наявності складу податкового правопорушення у діях (бездіяльності) платника, який у протилежному випадку вважається добросовісним.

До того ж, умови та порядок провадження господарської діяльності постачальником, який є самостійним платником, не впливають на кваліфікацію дій позивача у сфері оподаткування. Недобросовісність платника настає у разі існування змови платника з його постачальником, здійснення ними узгоджених, взаємозалежних, не обумовлених ринковими механізмами дій, які керовані єдиним органом або особою з метою досягнення вигідних для одного з суб'єктів (позивача у справі) результатів у сфері оподаткування. У справі, що переглядається, відповідних обставин перевіркою не виявлено.

Крім того, суд апеляційної, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовує Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у зв'язку з невиконанням своїх обов'язків його контрагентами (контрагентами контрагентів позивача), в тому числі не нарахування і несплата податкових зобов'язань останніми, порушує право особи мирно володіти своїм майном, що міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 р. (надалі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства згідно із ст.9 Конституції України. Зокрема, ст.1 Протоколу до конвенції визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України", якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Тому, порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства щодо відображення господарських операцій в податковому обліку та сплати податків спричиняє негативні наслідки саме для них, а не для позивача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ТОВ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» не повинен нести негативні наслідки за своїх контрагентів - ТОВ «Арма-Строй» та ТОВ «Європа 2002», оскільки позивач був добросовісним платником податків та були виконані роботи за укладеними договорами.

За таких обставин враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування податкових повідомлень-рішень №0009942342/3 від 29.01.2010 року, №0000802342/3 від 29.01.2010 року та №0001711742/3 від 29.01.2010 року, з врахуванням того що їх прийняття слугує автоматичному відкликанню податкових повідомлень-рішень №0001711742/2, №0009942342/2, №0000802342/2 від 19.11.2009 року, оскільки правомірність їх прийняття не підтвердилася під час апеляційного судового розгляду справи

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів встановила підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати, прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0009942342/3 від 29.01.2010 року, №0000802342/3 від 29.01.2010 року та №0001711742/3 від 29.01.2010 року.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Сторчак В. Ю. Ватаманюк Р.В.