Ухвала суду № 62847805, 15.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5918/16 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

15 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови від 26 лютого 2016 року ВП №50308838,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 вересня 2016 року у задоволенні позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови від 26 лютого 2016 року ВП №50308838 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що згідно з п.3-1 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним Банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку-боржника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 26 лютого 2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві Горкавою О.В. за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання виконавчого листа №813/5869/15, виданого 02 лютого 2016 року Львівським окружним адміністративним судом, про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А. внести пропозицію перед виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо затвердження змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на підставі рішення Франківського районного суду м.Львова від 25 травня 2015 року у цивільній справі №465/7161/14-ц в частині стягнення з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_4 суми в розмірі 10273,11 доларів США, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №50308838, якою, зокрема, встановлено боржнику самостійно виконати рішення в семиденний строк.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку про безпідставність тверджень позивача, покладених в основу заявлених позовних вимог, а тому підстави для скасування постанови державного виконавця від 26 лютого 2016 року ВП №50308838 про відкриття виконавчого провадження відсутні.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким визначаються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, серед іншого, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 1 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.25 наведеного Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача та на підставі виконавчого документа, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання та він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, є обов'язком державного виконавця.

Вимоги до виконавчого документа встановлені ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

З наявної в матеріалах справи копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 26 лютого 2016 року ВП№50308838 вбачається, що згідно виконавчого листа №813/5869/15, виданого 02 лютого 2016 року Львівським окружним адміністративним судом, зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіну М.А. внести пропозицію перед виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо затвердження змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на підставі рішення Франківського районного суду м.Львова від 25 травня 2015 року у цивільній справі №465/7161/14-ц в частині стягнення з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_4 суми в розмірі 10273,11 доларів США, та боржником зазначено ПАТ ««Всеукраїнський акціонерний банк», адреса: м.Київ, вул.Івана Дубового, 18, податковий номер: 19017842.

У своїй апеляційній скарзі позивач посилається на те, що боржником в даному виконавчому провадженні виступає ПАТ «ВіЕйБі Банк», ліцензія якого у відповідності до постанови правління Національного банку України від 19 березня 2015 №188 відкликана, на підставі чого виконавче провадження підлягає закінченню згідно п.3-1 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», яким визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

В силу вимог ч.6 ст.77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно п.1 ч.2 ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.

Частиною 1 ст.47 вищенаведеного Закону встановлено, що Уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку.

Разом з тим, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 березня 2015 року №63 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну М.А. строком на 1 рік з 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року включно та рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 лютого 2016 року №213 продовжено відповідні повноваження Славкіної М.А., визначені ст.ст.37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, строком на 2 роки по 19 березня 2018 року.

Таким чином, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіна М.А. з дня початку процедури ліквідації банку виконує функції керівника банку, тобто фактично позивач у спірних правовідносинах діє як виконавчий орган банку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що боржником у виконавчому провадженні є саме уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіна М.А., а тому застосування у спірних правовідносинах положень п.3-1 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» та закінчення виконавчого провадження не відповідає конституційному принципу обов'язковості судового рішення, а зазначення у виконавчому документі та в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження коду ЄДРПОУ, належного ПАТ «ВіЕйБі Банк», відповідає наведеним законодавчим приписам.

Також у своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що оскаржувана постанова державного виконавця надійшла на адресу ПАТ «ВіЕйБі Банк» після закінчення строку для її добровільного виконання, що свідчить про протиправність дій відповідача, якими фактично позбавлено боржника можливості виконати постанову у встановлений законом строк.

Відповідно до ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною 1 ст.31 вказаного Закону встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно ч.1 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Таким чином, якщо позивач, як боржник у виконавчому провадженні, несвоєчасно одержав документ виконавчого провадження, за ним закріплено право звернутися до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, про що державний виконавець виносить відповідну постанову, натомість, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до державного виконавця з відповідною заявою про відкладення провадження виконавчих дій та наведені апелянтом обставини не є підставою для визнання оскаржуваної постанови протиправною та її скасування.

Посилання апелянта на оскарження ним в апеляційному порядку рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/5869/15 колегія суддів не приймає, оскільки законодавством України не визначено обов'язку державного виконавця щодо перевірки судового рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, на предмет його оскарження в апеляційному порядку, натомість, у відповідності до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» позивач, як сторона у виконавчому провадженні, має право подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Жодних доказів звернення позивача до державного виконавця із додатковими матеріалами щодо оскарження в апеляційному порядку рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/5869/15, на підставі якого видано виконавчий лист від 02 лютого 2016 року, апелянтом не наведені та відповідного з матеріалів справи не вбачається.

Крім того, у відповідності до ст.258 КАС України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

В силу ст.254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Як вбачається з ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року у справі №813/5869/15, апеляційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А. подана с пропуском строку апеляційного оскарження, що свідчить про те, що в розумінні ст.254 КАС України постанова Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі №813/5869/15 набрала законної сили. При цьому, враховуючи, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року у справі №813/5869/15 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А., постанова суду першої інстанції набрала законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України.

Окремо колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що незгода боржника з судовим рішенням, на підставі якого видано виконавчий лист, не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження або не виключає можливість здійснення виконавчого провадження.

В силу ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 61) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

З матеріалів справи не вбачається наявності підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, передбачених ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві Горкавої О.В. від 26 лютого 2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП №50308838 прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для визнання дій відповідача протиправними та визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

Разом з тим, згідно ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року апелянту відстрочено сплату судового збору по день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 3031,60 грн. підлягає стягненню з апелянта.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 вересня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача - ГУДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030101) судовий збір у розмірі 3031,60 грн. (три тисячі тридцять одна грн. 60 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 21 листопада 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.