Ухвала суду № 62846417, 18.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.11.2016 Справа № 904/1478/15

За заявою Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 за нововиявленими обставинами у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Кам'янське Дніпропетровської області

про зобов'язання виконати умови мирової угоди

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 10.03.2016 представник;

від відповідача (заявника): ОСОБА_2, довіреність № 19 від 05.02.2016, представник.

СУТЬ СПОРУ:

25.02.2015 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс"" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" про зобов'язання відповідача виконати умови мирової угоди, укладеної 12.04.2002 у справі № 16/290-6/162, шляхом зобов'язання останнього здійснити поставку позивачу за вказаними ним реквізитами готової продукції: заготовки квадратної ГОСТ 380-94 СТ 5 ПС/СП 125х125х11700 у кількості 6181,17 тон.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 позов задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 рішення господарського суду було скасовано та прийнято нове рішення, за яким у задоволенні позовних вимог відмовлено та вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В результаті чого господарським судом Дніпропетровської області видано відповідний наказ від 25.05.2016.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2016 скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2016, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 залишено без змін; вирішено питання стосовно розподілу судових витрат.

З метою примусового виконання рішення господарського суду, 01.08.2016 на користь стягувача судом було видано відповідні накази.

26.10.2016 Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 у справі № 904/1478/15 за нововиявленими обставинами.

В обгрунтування цієї заяви ПАТ "ДМКД" посилається на те, що нововиявлені обставини виникли у зв'язку з прийняттям Вищим господарським судом України постанови від 27.09.2016 у справі № 16/290-6/162, оскільки цією постановою скасовано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015, яка полягала в основу прийняття рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 у справі № 16/290-6/162. В результаті чого заявник вважає, що ці обставини, які раніше не були відомі суду, можуть суттєво вплинути на його рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 1998 року між Підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" (замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського (виконавець) був укладений договір про надання послуг з переробки давальницької сировини № 98-2339-04 від 01.11.1998 року, за умовами якого виконавець повинен поставити замовнику давальницьку сировину (доменний кокс), а замовник повинен переробити дану сировину та поставити металопродукцію узгодженими партіями по реквізитам замовника.

У звязку з невиконанням ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" зобовязань за наведеним договором, Підприємство зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про примусове вилучення у відповідача 6181,17 тонн квадратної заготовки згідно ГОСТ 380-94 СТ 5 ПС/СП 125х125х11700 мм на загальну суму 4 724 817,18 грн. (справа № 16/290-6/162).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2002 у справі № 16/290-6/162 затверджено мирову угоду, укладену між Підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" та Відкритим акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", відповідно до умов якої ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" зобовязалось у семиденний термін з моменту затвердження судом мирової угоди здійснити поставку Підприємству зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" готової продукції: заготовки квадратної у кількості 6181,17 тонн за договором № 98-2339-04 від 01.11.1998, що відповідає 15440,579 тонам залишку давальницького коксу (про це свідчить акт звірки, складений сторонами станом на 20.01.2000), який знаходився у відповідача станом на 19.01.2000 та мав заставну вартість 3 937 347,65 грн., ПДВ 20% - 787 469,53 грн., всього разом 4 724 817,18 грн.

Мирова угода відповідачем виконана не була.

16.10.2012 за результатами відкритих біржових торгів між Підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" в особі ліквідатора ОСОБА_3 (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія -"Альянс" (цесіонарій) був укладений договір про відступлення права вимоги (цесії) № 16/10/2012 (далі договір відступлення) за умовами п. 1.1. якого цедент відступає, а цесіонарій приймає в повному обсязі право вимоги до боржника Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського".

Відповідно до п. 1.2. договору відступлення право вимоги цедента до боржника станом на дату підписання даного договору складає право вимоги Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" щодо поставки квадратної заготовки ГОСТ 380-94 СТ 5 ПС/СП 125х125х1170 мм у кількості 6 181,17 тон за договором № 98-2339-04 від 01.11.1998 у відповідності до мирової угоди від 12.04.2002, затвердженої господарським судом Дніпропетровської області від 18.04.2002 року у справі № 16/290-6/162.

09.12.2015 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 16/290-6/162, в порядку ст. 25 ГПК України здійснено заміну позивача у справі з Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом "Редбюрі Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альянс".

25.02.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" виконати умови мирової угоди, укладеної 12.04.2002 у справі № 16/290-6/162, шляхом здійснення поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альянс" за вказаними ним реквізитами готової продукції: заготовки квадратної ГОСТ 380-94 СТ-5 ПС/СП 125х125х11700 у кількості 6 181,17 тон.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 у справі № 904/1478/15 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" виконати умови мирової угоди, укладеної 12.04.2002 року у справі № 16/290-6/162 шляхом здійснення поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альянс" за вказаними ним реквізитами готової продукції: заготовки квадратної ГОСТ 380-94 СТ-5 ПС/СП 125х125х11700 у кількості 6181,17 тон. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альянс" витрати по сплаті судового збору в розмірі 73 080,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 вищевказане рішення скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Вищий господарський суд України постановою від 28.07.2016 скасував постанову апеляційного господарського суду та залишив рішення місцевого суду по справі № 904/1478/15 від 29.12.2015 без змін.

26 жовтня 2016 року від Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 у справі № 904/1478/15 за нововиявленими обставинами в порядку п. 4 частини 2 статті 112 ГПК України, у якій заявник просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В обгрунтування заяви відповідач вказав, що в мотивувальній частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2015 року, яким позов ТОВ "ФК "Альянс" було задоволено у повному обсязі і яке було залишено без змін Постановою Вищого господарського суду України від 28 липня 2016 року, суд серед іншого вказав наступне:

"Як убачається з матеріалів справи, 09.12.2015 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 16/290-6/162, в порядку ст. 25 ГПК України здійснено заміну позивача у справі з Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом "Редбюрі Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альянс". Таким чином, виходячи зі змісту ст. 512 ЦК України, ст. 25 ГПК України, та наданих у справу документів, слід дійти висновку, що кредитором за зобов'язанням, що виникло за мировою угодою, укладеною 12.04.2002 року та затвердженою судом у справі № 16/290-6/162, є ТОВ "Фінансова компанія "Альянс".

Таким чином, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2015 року у справі № 16/290-6/162 стала підставою для ухвалення рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2015 року у справі № 904/1478/15.

Постановою Вищого господарського суду України від 27 вересня 2016 року у справі № 16/290-6/162 ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2015 року була скасована.

Отже, наявні передбачені пунктом 4 частини 2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України підстави для перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2015 року у справі № 904/1478/15 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, посилання в мотивувальній частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2015 року по справі № 904/1478/15 на здійснення ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 року в порядку ст. 25 ГПК України заміни позивача у справі № 16/290-6/162 з Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом "Редбюрі Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альянс" є суттєвим доказом по справі № 904/1478/15, який має значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 25 Господарського процесуального кодексу України визначає, що у разі заміни кредитора в зобов'язанні господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу.

У пункті 1.4 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено про можливість процесуального правонаступництва у зв'язку з реорганізацією суб'єкта господарювання та в інших передбачених законом випадках, у тому числі при заміні кредитора або боржника у зобов'язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 25 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин.

З огляду на те, що мирова угода від 12 квітня 2002 року, яка затверджена ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2002 року у справі №16/290-6/162 відповідачем не виконана, питання заміни позивача у справі № 16/290-6/162 в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України є актуальним та має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Таким чином відповідач зазначає, що скасування постановою Вищого господарського суду України від 27 вересня 2016 року ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2015 року у справі № 16/290-6/162 повністю впливає на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2015 року у справі № 904/1478/15.

ТОВ "Фінансова компанія - "Альянс" у своїх запереченнях на подану заяву наголошує на її безпідставність, необґрунтованість та вказує на наступне.

Свою Заяву ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" обґрунтовує тим, що постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2016 у справі №16/290-6/162 ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 була скасована. А сама ця ухвала від 09.12.2015 у справі №16/290-6/162, як вважає відповідач, стала підставою для ухвалення рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 р. у справі №904/1478/15.

Ухвалою від 09.12.2015 у справі №16/290-6/162 здійснено заміну позивача у справі №16/290-6/162 з Підприємства зі сто відсотковим іноземним капіталом "Редбюрі Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс".

Дійсно, постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2016 у справі №16/290-6/162 касаційна скарга ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат імені ОСОБА_4" була задоволена частково, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 у справі № 16/290-6/162 - були скасовані, в задоволенні клопотання ТОВ "Фінансова компанія - "Альянс" про заміну позивача в порядку статті 25 ГПК України у справі № 16/290-6/162 було відмовлено.

Проте, в постанові Вищого господарського суду України від 27.09.2016 у справі №16/290-6/162 колегією суддів було зазначено: "Після затвердження судом укладеної сторонами спору мирової угоди такі особи набувають статусу сторін мирової угоди як цивільно-правового договору, яким встановлюються нові права/обов'язки.

Ухвала суду про затвердження мирової угоди фактично є судовим рішенням у спорі, в разі невиконання якого сторона у спорі, або її правонаступник, мають право звернення до суду із новим позовом в новому провадженні про спонукання до виконання мирової угоди.

При цьому, нездійснення у справі, в якій провадження припинено, заміни сторони її правонаступником, будь-яким чином не впливає на право правонаступника мирової угоди звернутися за судовим захистом у зв'язку з її невиконанням способом пред'явлення самостійного позову в статусі позивача в іншій справі. Такий статус не може бути нівельований у зв'язку з відмовою здійснити процесуальне правонаступництво (ст.25 ГПК України) у справі, в якій таку мирову угоду було затверджено".

Таким чином позивач стверджує, що факт скасування Вищим господарським судом України ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 у справі № 16/290-6/162 про заміну позивача в порядку статті 25 ГПК України ніяким чином не впливає на право ТОВ "Фінансова компанія - "Альянс" звернутись до суду на підставі договору про відступлення права вимоги (Цесії) № 16/10/2012 від 16.10.2012.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі. Скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду, може бути підставою для перегляду, якщо скасоване рішення встановлювало певні факти, які не доказувалися у господарській справі на підставі ст. 35 ГПК. Однак саме по собі скасування преюдиціального рішення не є підставою для скасування рішення, яке переглядається з цієї підстави. Якщо преюдиціальне рішення скасовано, суд під час перегляду справи за нововиявленими обставинами повинен розглянути обставини і дослідити докази, які він не досліджував в силу того, що ці обставини не підлягали доказуванню в силу ст. 35 ГПК. Отже, саме лише скасування преюдиціального рішення не обов'язково призводить до скасування рішення за результатами перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до п. 8.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Пункт 8.7. вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 вказує, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

У справі №16/290-6/162 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2002 затверджено мирову угоду від 12.04.2002, відповідно до умов якої ВАТ "Дніпровський меткомбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" зобов'язувався у семиденний термін з моменту затвердження судом мирової угоди здійснити поставку Іноземному підприємству Підприємство зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" заготовки квадратної ГОСТ 380-94 СТ 5 ПС/СП 125х125х11700 мм у кількості 6181,17 тон за договором №98-2339-04 від 01.11.1998, що відповідало 15440,579 тонам залишку давальницького коксу, який знаходився у ВАТ "Дніпровський меткомбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" станом на 19.01.2000 та мав залогову вартість 3 937 347,65 грн., у тому числі ПДВ 20% - 787 469,53 грн., усього разом 4 724 817,18 грн.

За своєю правовою природою мирова угода є правочином, який як наслідок породжує для сторін певні права та обов'язки. При укладенні мирової угоди сторони повинні керуватись загальними правилами укладання правочинів, встановлених чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Мирова угода від 12.04.2002 у справі №16/290-6/162 підписана уповноваженими особами сторін та скріплена печатками. Крім цього, вказана мирова угода стосується лише прав і обов'язків сторін щодо предмета спору.

16.10.2012 за результатами відкритих біржових торгів 16.10.2012 між Іноземним підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" (Цедент) і ТОВ "Фінансова компанія - "Альянс" (Цесіонарій) було укладено договір про відступлення права вимоги (Цесії) № 16/10/2012, за умовами якого (п. 1.1.) Цедент відступив, а Цесіонарій прийняв у повному обсязі право вимоги до боржника - ПАТ "Дніпровський меткомбінат ім. Ф.Е. Дзержинського".

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ст. 514 Цивільного кодексу України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, право вимоги за мировою угодою від 12.04.2002 у справі №16/290-6/162, затвердженою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2002 у справі №16/290-6/162, перейшло від Іноземного підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс" на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) №16/10/2012 від 16.10.2012, а відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс" є кредитором у даному зобов'язанні, а тому й стягувачем за мировою угодою.

Правомірність укладеного 16.10.2012 Іноземним підприємством Підприємство зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс" договору про відступлення права вимоги (цесії) №16/10/2012 досліджувалась судом при розгляді справи №904/2619/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" про визнання недійсним з моменту вчинення договору про відступлення права вимоги № 16/10/2012 від 16.10.2012, укладеного між Іноземним підприємством Підприємство зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" в особі ліквідатора ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2015 у справі №904/2619/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2015, припинено провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача-2: арбітражного керуючого - ліквідатора Іноземного підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" - ОСОБА_3. В задоволенні позову про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 16/10/2012 від 16.10.2012, укладеного між Іноземним підприємством Підприємство зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" в особі ліквідатора ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс" відмовлено у повному обсязі.

Оскільки ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2002 у справі №16/290-6/162, якою затверджено мирову угоду від 12.04.2002, не містить усіх даних, визначених у ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", вона не може бути подана до державної виконавчої служби з метою примусового виконання відповідної мирової угоди, і ТОВ "Фінансова компанія - "Альянс", як це роз'яснено в абз. 9 пункту 3.19. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011, наділено правом у такій ситуації на звернення до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, що і було зроблено.

З викладеного вбачається, що твердження ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" про те, що посилання в мотивувальній частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2015 року по справі №904/1478/15 на здійснення ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 в порядку ст. 25 ГПК України заміни позивача у справі №16/290-6/162 з Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом "Редбюрі Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс" є суттєвим доказом по справі №904/1478/15, який має значення для правильного вирішення господарського спору, є безпідставним, оскільки чинне законодавство України право звернення цесіонарія з відповідним позовом про спонукання до виконання мирової угоди не ставить в залежність від набуття ним процесуального статусу позивача у справі, дане право набувається стороною саме за результатом відповідного правочину, за яким і переходить право вимоги у зобов'язанні, підтвердженням чого є постанова Вищого господарського суду України від 27.09.2016 у справі №16/290-6/162.

У цій постанові Вищий господарський суд зазначив, що задовольняючи клопотання заявника та здійснюючи заміну позивача у справі в порядку ст.25 ГПК України, суди виходили із того, що припинення провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.80 ГПК України не звільняє відповідача від необхідності виконати умови мирової угоди, затвердженої судом, проте Публічним акціонерним товариством Дніпровський металургійний завод ім.Ф.Е.Дзержинського не надано доказів виконання умов мирової угоди.

Касаційна інстанція вважає такі висновки помилковими, враховуючи таке.

Відповідно до ст.25 ГПК України у разі припинення діяльності субєкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобовязанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу.

Про заміну або про відмову заміни сторони її правонаступником господарський суд виносить ухвалу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обовязкові для нього так само, як вони були обовязкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Після затвердження судом укладеної сторонами спору мирової угоди, такі особи набувають статусу сторін мирової угоди як цивільно-правового договору, яким встановлюються нові права/обовязки.

Ухвала суду про затвердження мирової угоди фактично є судовим рішенням у спорі, в разі невиконання якого сторона у спорі, або її правонаступник, мають право звернення до суду із новим позовом в новому провадженні про спонукання до виконання мирової угоди.

При цьому, нездійснення у справі, в якій провадження припинено, заміни сторони її правонаступником, будь-яким чином не впливає на право правонаступника мирової угоди звернутися за судовим захистом у звязку з її невиконанням способом предявлення самостійного позову в статусі позивача в іншій справі. Такий статус не може бути нівельований у звязку з відмовою здійснити процесуальне правонаступництво (ст.25 ГПК України) у справі, в якій таку мирову угоду було затверджено.

У звязку з тим, що процесуальне правонаступництво має на меті наділення правонаступника всіма правами сторони що вибула на будь-якій стадії судового процесу, за відсутності такого процесу, як стадії провадження (оскарження в апеляційному та касаційному порядку, виконавче провадження, перегляд за нововиявленими обставинами тощо), заміна сторони не має ані сенсу, ані практичної процесуальної доцільності, оскільки не передбачається ні дій в процесі, ні самого процесу.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуючи висновки Вищого господарського суду України, вищенаведені норми законодавства, ТОВ "Фінансова компанія - "Альянс" за договором відступлення права вимоги (цесії) №16/10/2012 від 16.10.2012 набуло прав кредитора у зобов'язанні за мировою угодою від 12.04.2002 справі №16/290-6/162, затвердженою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2002, а відтак на сьогодні є стягувачем за даною мировою угодою. А скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 у справі №16/290-6/621 жодним чином не впливає на право ТОВ "Фінансова компанія - "Альянс" вимагати від ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" виконання мирової угоди від 12.04.2002 у справі №16/290-6/162, затвердженої ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2002 року у справі №16/290-6/162.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 у справі №904/1478/15 винесено господарським судом за наслідком вивчення поданих сторонами доказів, наданих сторонами пояснень та заперечень, з належною оцінкою фактичних обставин справи, є повністю обґрунтованим та винесеним з повним дотриманням матеріального та процесуального права України.

Суд не вбачає наявності ніяких істотних обставин, які б могли стати підставою для перегляду рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами, тому в задоволенні заяви ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" про перегляд рішення суду від 29.12.2015 слід відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського".

Керуючись ст.ст. 49, 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 по справі № 904/1478/15 залишити без змін.

2. Судові витрати покласти на відповідача - ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського".

Суддя ОСОБА_5