Ухвала суду № 62845498, 21.11.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45365/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді – Литвинової І. В.,

при секретарі – Бажан О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «АСБ Лізинг» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення економічного суду м. Мінськ Республіки Білорусь від 21.07.2016 у справі № 229-2/2016/М про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-лізингове підприємство «Украгропостач» на користь Відкритого акціонерного товариства «АСБ Лізинг» заборгованості за договором міжнародного лізингу № АСБ-2013-4404 від 24.09.2013 та витрат на судовий збір, -

В С Т А Н О В И В:

15.09.2016 до суду надійшло клопотання Відкритого акціонерного товариства «Промагролізинг» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення економічного суду м. Мінська від 21.07.2016.

Боржник був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте в судове засідання представника не направив, будь-яких пояснень чи заперечень до суду не подав.

Представник заявника-стягувача в судове засідання не з’явився, про час розгляду клопотання був повідомлений належним чином.

Представник боржника в судове засідання не з’явився, про час розгляду клопотання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заперечень на адресу суду не направив.

Суд, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, дійшов до висновку, що клопотання представника стягувача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням економічного суду м. Мінська від 21.07.2016 розглянуто та вирішено справу № 229-2/2016/М за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСБ Лізинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-лізингове підприємство «Украгропостач» про стягнення заборгованості за договором міжнародного лізингу № АСБ-2013-4404 від 24.09.2013 в розмірі 21873,04 доларів США та 1741,11 білоруських рублів як компенсацію витрат по сплаті судового збору /а. с. 11-12/.

Згідно зі ст. 390 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Визнання та виконання зазначеного рішення суду передбачено ст. 7 Угоди про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992, згода на обов’язковість якої надана Постановою №2 889 від 19.12.1992 Верховної Ради України.

Дослідивши докази, подані стороною стягувача, суд не знаходить підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання рішення, з огляду на наступне.

Рішення економічного суду м. Мінська від 21.07.2016 набрало законної сили 12.08.2016, що підтверджується довідкою суду № 229-2/2016 від 12.08.2016 /а. с. 8/.

Боржник був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте в судове засідання представника не направив, будь-яких пояснень чи заперечень до суду не подав, що підтверджується довідкою № 229-2/2016 економічного суду м. Мінська та копією повідомлення Господарського суду м. Києва від 22.06.2016 про виконання судового доручення про вручення документів /а. с. 10, 13/.

Відповідно до ЦПК України, рішення іноземних судів (міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності (ч. 1 статті 390 ЦПК України). Рішення іноземного суду може бути пред’явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили (ч. 1 статті 391 ЦПК України). Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника (ч. 1 статті 392 ЦПК України). Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником) (ч. 1 статті 393 ЦПК України).

За змістом статтею 394 ЦПК України, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (міжнародного арбітражу) подається у письмовій формі і повинно містити:

- ім’я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження;

- ім’я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;

- мотиви подання клопотання.

До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (міжнародного арбітражу), яке раніше не виконувалося та яке складене українською мовою, додаються такі документи:

- засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду (міжнародного арбітражу), про примусове виконання якого подається клопотання;

- офіційний документ про те, що рішення іноземного суду (міжнародного арбітражу) набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);

- документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;

- документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);

- документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);

- засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.

У відповідності з вищезазначеними вимогами стягувач подав всі належні документи. Боржник заперечення проти клопотання не подав, в судове засідання не з’явився та не повідомив суд про причини неявки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «АСБ Лізинг» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення економічного суду м. Мінськ Республіки Білорусь від 21.07.2016 у справі № 229-2/2016/М — задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення економічного суду м. Мінська від 21.07.2016 у справі № 229-2/2016/М.

Видати виконавчий лист про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-лізінгове підприємство «Украгропостач» (код ЄДРПОУ 25407333, місцезнаходження юридичної особи: 01103, Україна, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, оф. 4; поштова адреса: 02002, Україна, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 11-А, офіс 510-514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСБ Лізинг» (реєстраційній номер 190522767, ОКПО 37636218, місцезнаходження юридичної особи: 220028, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Фізкультурна, 31-205; поштова адреса: 220050, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Мяснікова, 32, к. 404) заборгованості за договором міжнародного лізингу № АСБ-2013-4404 від 24.09.2013 у розмірі 21873 доларів США 04 центи та 1741 білоруських рублів 11 копійок як компенсацію витрат по сплаті судового збору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, через суд першої інстанції, протягом п’яти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя І. В. Литвинова