Ухвала суду № 62843819, 14.11.2016, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1515/16-ц

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"14" листопада 2016 р. року м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного Черкаської області ОСОБА_1, розглянувши позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Хом»як ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и л а:

позивачі звернулися до Звенигородського районного суду Черкаської області з позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожен має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 119 ЦПК України. Так, позивачами зазначено, що в державній нотаріальній конторі їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по закону на тих підставах, що відсутній оригінал державного акта на земельну ділянку, додатково зазначивши, що вказаний державний акт було втрачено, в той час вони впевнені, що вказаний правовстановлюючий документ знаходиться у відповідачки але вона відмовляється надати його в нотаріальну контору. Копію державного акту вони отримали при зверненні до відділення держгеокадастру в Лисянському районі.

Стаття 392 Цивільного кодексу України надає право власнику майна звернутися до суду з позовом про визнання права власності у наступних випадках:

- якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою;

- у разі втрати документа, який засвідчує право власності.

Як правило, такі позови подаються у разі відмови нотаріусом оформити спадщину через відсутність документів, у разі відмови компетентних органів у видачі державних актів на право власності на земельну ділянку, різноманітних свідоцтв про право власності, у разі, якщо належне особі майно помилково включено державним виконавцем до акту опису та арешту, складеного відносно іншої особи тощо.

Відповідачами у таких справах виступають органи влади (міська (сільська, селищна) рада, райдержадміністрація тощо), або інші особи (спадкоємці), які оспорюють чи не визнають право власності.

Тому виникає необхідність у залученні до участі в справі співвідповідача органу влади в територіальних межах якої знаходиться земельна ділянка.

Позивачами не зазначено та не додано доказів, які підтверджують, що їхній батько померлий ОСОБА_5 працював в колгоспі в с. Семенівка Лисянського району та постійно проживав на території Семенівської сільської ради та місце його перебування до і на час смерті. З матеріалів справи не вбачається та не встановлено ким являється відповідач ОСОБА_6 позивачам та померлому ОСОБА_5

Частиною 1 ст. 121 ЦПК України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.119, 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя,

у х в а л и л а:

позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Хом»як ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків 5 днів з дня отримання копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Звенигородського

Районного суду ОСОБА_1