Постанова № 62839882, 15.11.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 р. Справа №818/1092/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.

за участю секретаря судового засідання - Мороз Т.М.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Редакція газети "Сумщина" до управління Держпраці у Сумській області про визнання припису і постанов протиправними та їх скасування,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Редакція газети «Сумщина» (далі позивач, КП «Сумщина»), звернулося до суду з адміністративним позовом до управління Держпраці у Сумській області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати припис від 05.08.2016р. №181, постанови про накладення штрафів повноваженими посадовими особами від 23.08.2016р. №109/348 на суму 174000 грн. та №110/348 на суму 1450 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено позапланову перевірку додержання законодавства про працю у КП «Сумщина». За результатами перевірки складено акт, на підставі якого прийнято спірний припис та застосовані штрафні санкції. Позивач зазначає, що порушення, які зазначені в акті перевірки та приписі, не підтверджуються жодними доказами, а тому штрафні застосовані безпідставно.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала та зазначила, що під час проведення позапланової перевірки було встановлено, що на КП «Сумщина» фактично до роботи були допущені особи з якими не були оформлені трудові договори (контракти). Також встановлено, що позивачем не було надано щорічну відпустку працівнику у терміни, встановлені графіком відпусток. В зв'язку із виявленими порушеннями управління Держпраці у Сумській області застосувало до позивача штрафні (фінансові) санкції, а також складено припис щодо усунення виявлених порушень.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що управління Держпраці у Сумській області з 01.08.2016р. по 05.08.2016р. було проведено позапланову перевірку КП «Сумщина» про що складено акт №348 (а.с.14-24).

За результатами проведено перевірки управління Держпраці у Сумській області було встановлено фактичний допуск чотирьох працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до роботи без оформлення трудового договору (контракту), що є порушенням ч. 1 ,3 ст. 24 КЗпП України, а також порушення ч. 1 ст. 79 КЗпП України та ч. 5 ст.10 Закону України «Про відпустки» щодо ненадання ОСОБА_6 основної щорічної відпустки після закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві.

В зв'язку із виявленими порушеннями управління Держпраці у Сумській області складено припис №818 від 05.08.2016р. в якому п. 1 зобовязано позивача виконати вимоги ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України, а п. 2 припису зобовязано позивача забезпечити виконання . 1 ст. 79 КЗпП України та ч. 5 ст.10 Закону України «Про відпустки» (а.с.9).

Постановою №109/348 від 23.08.2016р. до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 174000 грн. за порушення ч. 1 ,3 ст. 24 КЗпП України (а.с.10-11), а постановою №110/348 від 23.08.2016р. за порушення ч. 1 ст. 79 КЗпП України та ч. 5 ст.10 Закону України «Про відпустки» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1450 грн. (а.с.12-13).

Суд не погоджується із висновками управління Держпраці у Сумській області щодо порушення КП «Сумщина» ч. 1 ,3 ст. 24 КЗпП України, зокрема, щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), виходячи із наступного.

В акті перевірки управління Держпраці у Сумській області зазначає, що під час проведення перевірки 02.08.2016р. в робочому кабінеті зявилася ОСОБА_5, яка повідомила перевіряючих, що в трудових відносинах із КП «Сумщина» не перебуває, а лише допомагає в підготовці матеріалів до друку номерів газети на волонтерських засадах. Також 02.08.2016р. під час перевірки в кабінеті «Журналісти» за робочим місцем знаходилася ОСОБА_3, яка спочатку надала письмові пояснення щодо підстав перебування в КП «Сумщина», але в подальшому відмовилася їх надати з огляду на заборону в.о. головного редактора ОСОБА_7 Дані обставини на думку перевіряючих свідчать про наявність відносин підпорядкованості, що не передбачає волонтерська діяльність.

В письмових поясненнях в.о. головного редактора ОСОБА_7 перевіряючих було повідомлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 перебувають у редакції та користуються майном під відповідальність його як керівника.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1,2. ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Слід зазначити, що факт допуску до роботи без оформлення трудового договору (контракту) відповідачем встановлено згідно пояснень ОСОБА_6 та згідно змісту газети №30 від 28.07.2016р., №31 від 04.08.2016р. в яких є статті ОСОБА_5, ОСОБА_3, фотознімки ОСОБА_4, про що зазначено в акті перевірки.

В судовому засіданні було допитано як свідка ОСОБА_6 яка зазначила, що на час перевірки друкувалися статті авторами яких є ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , дані особи фактично були допущені до роботи без офіційного оформлення.

Суд зазначає, що при розгляді справи судом було допитано як свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, які категорично заперечували проти того, що знаходилися в будь-яких трудових відносинах із КП «Сумщина», будь-яких коштів від КП «Сумщина» не отримували, жодних вказівок від керівника щодо виконання конкретної роботи не отримували, вночі в КП «Сумщина» не знаходилися.

В судовому засіданні ОСОБА_2 додатково зазначала, що дійсно знайома із ОСОБА_7, заходила в КП «Сумщина» для привітання із призначенням на посаду, при цьому жодної роботи як найманий працівник не виконувала.

В судовому засіданні ОСОБА_4 зазначив, що працював в КП «Сумщина» з 2002р. по 2015р., потім у серпні 2016 року знову працевлаштувався в КП «Сумщина». Зазначив, що він захоплюється здійсненням фотознімків, які виготовлює вдома, безкоштовно пропонував їх редакціям для їх друку. Із ОСОБА_7 дійсно знайомий, але жодних вказівок від ОСОБА_7 щодо виконання конкретної роботи до дня офіційного працевлаштування не отримував.

Свідок ОСОБА_3 додатково зазначала, що основне місце її роботи «Укрпошта», вкінці серпня 2016 року вона працевлаштувалася в КП «Сумщина». Зазначила, що вона є журналістом - фрілансером, є Член Національної спілки журналістів України, з ОСОБА_7 знайома, іноді заходила в КП «Сумщина» для спілкування. Як журналіст-фрілансер писала статті на різну тематику, але не на замовлення, з власної ініціативи. В подальшому зверталася до різних друкованих видань щодо друку її матеріалів, які стосувалися волонтерської діяльності, допомоги родинам учасників антитерористичної операції. Зазначає, що зі своїми статтями для друку зверталася не тільки до КП «Сумщина», а і до видання «Данкор», «Панорами».Підтвердила, що в день перевірки дійсно знаходилася в приміщенні КП «Сумщина», оскільки в.о.головного редактора погодився безоплатно розмістити її матеріал на сторінках видання, а тому вона займалася обробкою матеріалу для подальшого його друку. Під час перевірки дійсно не надавала ніяких пояснень, оскільки в.о. головного редактора ОСОБА_7 вказав, що перевірка стосується виключно працівників та діяльності КП «Сумщина».

Свідок ОСОБА_5 також зазначала, що знайома із ОСОБА_7, іноді заходила в КП «Сумщина», оскільки працювала з лютого 2011 року по квітень 2016р., займалася власним проектом - інтернет-сайтом для якого писала власні статті як журналіст, деякі статті дійсно були надруковані безкоштовно в КП «Сумщина», але не на замовлення КП «Сумщина».

В судовому засіданні в.о. головного редактора ОСОБА_7 підтвердив, що жодних вказівок ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 він не давав, дані особи не були працівниками КП «Сумщина», коштів не отримували, вони є лише авторами статей, а не працівниками КП «Сумщина».

Слід зазначити, що в акті перевірки відсутня жодна інформація відносно того, яку саме роботу виконувала ОСОБА_2, на підставі яких доказів встановлено фактичний допуск даної особи до роботи та в який саме період виконувала роботу дана особа. При цьому штрафні санкції застосовані відносно даної особи.

В судовому засіданні, як зазначено вище, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 категорично заперечують факт роботи як працівників КП «Сумщина», відсутні докази того, що від зазначених осіб було відібрано пояснення. Згідно акту перевірки під час її здійснення 02.08.2016р. в КП «Сумщина» знаходилися лише ОСОБА_5 та ОСОБА_3, при цьому жодної інформації щодо знаходження ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на робочому місці акт перевірки не містить, не підтверджено жодними доказами. Крім того, відсутні докази того, що КП «Сумщина» виплачувала заробітну плату (винагороду) зазначеним особам без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків, при цьому відповідальність настає за умови настання такої обставини відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Крім того, відповідно до посадових інструкції тта п. 5.8 Статуту підприємства належність журналіста до обласної газети «Сумщина» повинна підтверджуватися редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією. Таких обставин перевіряючим встановлено не було під час перевірки, в матеріалах справи такі докази відсутні. Відсутні докази того, що діяльність ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 здійснювалася за уповноваженням саме КП «Сумщина».

Посилання представника відповідача на те, що використовувалася техніка КП «Сумщина», суд зазначає, в судовому засіданні свідки зазначали, що ними з дозволу в. о. головного редактора ОСОБА_7 в кінцевому варіанті були зроблені коригування власних статей, і дана обставина не є підставою для застосування штрафу згідно ст. 265 КЗпП України.

Стосовно посилання представника відповідача на те, що відповідно до п. 2.3 Статуту підприємства передбачена випала авторської винагороди за підготовку матеріалів відповідно до законодавства, слід зазначити, що даний пункт регулює цивільно-правові відносини між ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та КП «Сумщина», і жодним чином не стосується трудових відносин як працівників підприємства та роботодавця.

Щодо посилань представника відповідача на те, що КП «Сумщина» надало докази усунення порушень, а саме накази про прийняття на роботу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, що на думку відповідача є визнанням порушень, суд зазначає, що в письмових поясненнях в.о. головного редактора ОСОБА_7 повідомив що дані особи будуть введені в штат та працюватимуть в КП «Сумщина» після узгодження штатного розпису в Управлінні майном Сумської обласної ради, що також відображено в акті перевірки. Таким чином надання наказів про працевлаштування даних осіб в КП «Сумщина» протягом серпня 2016р. (а.с.74-77) не є доказом порушення позивачем ч. 1 ,3 ст. 24 КЗпП України.

Що стосується висновків управління Держпраці у Сумській області щодо порушення КП «Сумщина», зокрема, ч 1 ст. 79 КЗпП України та ч. 5 ст.10 Закону України «Про відпустки», суд погоджується із висновками відповідача, з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 02.09.2015р. наказом №53/К ОСОБА_6 була призначена на посаду менеджера з персоналу з 03.09.2015р. по 30.09.2015р. за строковим трудовим договором (а.с.100). В подальшому наказом №01-03/12 від 27.01.2016р. ОСОБА_6 була переведена на посаду заступника головного редактора з 28.01.2016р. (а.с.101).

В судовому засіданні ОСОБА_6 підтвердила, що після 30.09.2015р. трудові відносини продовжувалися, ні вона, ні КП «Сумщина» не вимагала їх припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Відповідно до затвердженого графіку відпусток працівників КП «Сумщина» на 2016 р., затвердженого головним редактором КП «Сумщина» та головою первинної профспілкової організації «Сумщина» 03.03.2016р., для заступника головного редактора ОСОБА_6 було заплановано наступні відпустки з 23.05.2016р. по 27.05.2016р., з 01.07.2016р. по 23.07.2016р., з 21.09.2016р. по 26.10.2016р. (а.с.98-99). Згідно даного графіку жодні зміни щодо перенесення відпусток не вносилися.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про відпустки» право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

Крім того, ОСОБА_6 зверталася до роботодавця 05.07.2016р. та 17.07.2016р. в межах частини основної відпустки, передбаченої графіком відпусток (з 01.07.2016р. по 23.07.2016р.).

ОСОБА_6 05.07.2016р. було подано до КП «Сумщина» заяву про надання їй відпустки - після шести місяців безперервної роботи в КП «Сумщина». Згідно заяви від 05.07.2016р. (а.с.53) ОСОБА_6 просила надати основну щорічну відпустку за період роботи з 03.09.2016р. по 02.09.2016р. терміном 36 днів з 06.07.2016р. При цьому жодної резолюції та рішення керівництва щодо даної заяви матеріали справи не містять, при цьому заява була отримана позивачем та зареєстрована за № 01-22/30.

В подальшому ОСОБА_6 подала повторно заяву від 17.07.2016р. про надання їй відпустки з 19.07.2016р. (а.с.54). Дану заяву було отримано КП «Сумщина» 18.07.2016р. і на ній міститься резолюція від 18.07.2016р. «відмовити в зв'язку із виробничою необхідністю» (а.с.54).

Суд не погоджується із такими діями КП «Сумщина», враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 п.1 ст. 11 Закону України «Про відпустки» щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (частина десята статті 10 цього Закону).

Частиною 11 ст. 10 Закону України «Про відпустки» передбачено, що конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

В даному випадку, матеріали справи не містять доказів того, що КП «Сумщина» виконало своє не право, а обовязок, передбачений ч. 11 ст. 10 Закону України «Про відпустки», та письмово за два тижні повідомляло ОСОБА_6 про дату початку відпустки як з 23.05.2016р., так і з 01.07.2016р. (дні початку відпустки, передбаченої графіком відпусток).

В судовому засіданні ОСОБА_6 підтвердила, що її не було письмово повідомлено про початок відпустки, в матеріалах справи також відсутні такі докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про відпустки» передбачено, що щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (частина десята статті 10 цього Закону).

Таким чином при розгляді справи встановлено порушення КП «Сумщина» вимог ч. 10 ст.10 Закону України «Про відпустки», а тому на вимогу працівника позивач зобовязаний перенести на інший період відпустку.

Стосовно посилання представника позивача на те, що відпустка не була надана ОСОБА_6 правомірно в зв'язку із виробничою необхідністю судом визнається безпідставним, оскільки такі твердження спростовуються матеріалами справи. Так заява від 05.07.2016р. взагалі не розглянута КП «Сумщина», відсутні будь-які резолюції на даній заяві.

Відносно резолюції на заяві від 17.07.2016р. «в зв'язку із виробничою необхідністю», слід зазначити, що частина 3,4 ст. 11 Закону України «Про відпустки» передбачає, зокрема, щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році. У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 цього Закону.

Жодних доказів письмової згоди працівника ОСОБА_6 матеріали справи не містять.

Посилання КП «Сумщина» у листі від 17.08.2016р. №01-10/32 (а.с.94-95) на те, що ОСОБА_6 порушила графік відпусток і не скористалася правом на її отримання, суд визнає безпідставним, оскільки обовязок щодо письмового повідомлення про дату початку відпустки діюче законодавство покладає саме на роботодавця, а не на працівника. Крім того, дані обставини не були підставою для ненадання відпустки, про що свідчить резолюція на заяві від 17.07.2016р.

Посилання позивача на те, що при розгляді питання щодо надання відпустки ОСОБА_6 КП «Сумщина» потребувало розяснень Управління майном Сумської обласної ради,судом визнається також необґрунтованим, враховуючи те, що роботодавець для ОСОБА_6 є саме КП «Сумщина», і жодним документом не передбачено погодження таких заяв саме із Управління майном Сумської обласної ради.

Не може бути прийнято до уваги як правомірність відмови у ненадання відпустки працівнику посилання на те, що в.о. головного редактора ОСОБА_7 приступив до своїх обовязків лише 05.07.2016р., враховуючи те, що при розгляді даної справи предметом спору не є встановлення вини конкретних посадових осіб КП «Сумщина» при порушенні трудового законодавства та застосування заходів відповідальності саме до посадової особи, а внутрішня діяльність підприємства з питань заміни керівників підприємства не повинна порушувати права працівників на відпочинок.

Стосовно посилання позивача на те, що ОСОБА_6 зазначала, що просить їй надати відпустку з наступного дня подання заяви, чим порушується вимоги ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відпустки», оскільки заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку, судом визнається необґрунтованим, враховуючи те, що дана обставина не повинна порушувати права особи на відпочинок і бути підставою для відмови у наданні відпустки, при цьому, дана підстава не була зазначена у резолюції керівника на заяві, т.я. стосувалася «виробничої необхідності підприємства». Крім того, заява від 05.07.2016р. взагалі не розглянута підприємством.

Частиною 1 ст. 79 КЗпП України передбачено, що щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації, що в даному випадку не було зроблено позивачем відносно працівника ОСОБА_6 в строки, передбачені графіком відпусток.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується факт порушення КП «Сумщина» вимог Закону України «Про відпустки», зокрема, письмове неповідомлення у травні та червні 2016р. працівника за два тижні про початок відпустки, як з 23.05.2016р. так і з 01.07.2016р. згідно затвердженого графіку, що в свою чергу виникнення права у працівника на перенесення відпустки на інший період.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та визнати протиправною та скасувати п. 1 припису управління Держпраці у Сумській області №181 від 05.08.2016р., постанову управління Держпраці у Сумській області від 23.08.2016 року № 109/348, в задоволенні інших вимог суд відмовляє в їх задоволенні в зв'язку із їх необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог відшкодовується сума судового збору в розмірі 3299 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Редакція газети "Сумщина" до управління Держпраці у Сумській області про визнання припису і постанов протиправними та їх скасування задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати п. 1 припису управління Держпраці у Сумській області №181 від 05.08.2016р., постанову управління Держпраці у Сумській області від 23.08.2016 року № 109/348.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Сумській області (м.Суми, вул.Горького, 28б, і.к. 39857622) на користь Комунального підприємства "Редакція газети "Сумщина" (м.Суми, вул.Г.Кондратьєва,27,і.к. 02475078) суму судового збору в розмірі 3299 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 21.11.2016 року.

Суддя С.М. Гелета