Постанова № 6283726, 02.07.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2008р.м.Київ№ 32/298

За позовом Заступника прокурора Оболонського району м. Києва

в інтересах держави в особі

Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

До 1. Приватного підприємства «Альянс-21»

2. Приватного підприємства «Горацій»

Про визнання угоди недійсною та стягнення одержаного за угодою

Суддя Хрипун О.О.

Секретар судового засідання Ковальчук О.В.

Представники:

Від прокуратури не зявились

Від позивача Варченко А.В. гол.держ.под.інсп.

Від відповідачів 1) не зявились

2) не зявились

Обставини справи:

Заступник прокурора Оболонського району м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Альянс-21»та Приватного підприємства «Горацій», в якому просить визнати недійсним на підставі ст. 49 ЦК УРСР угоду купівлі-продажу, укладену 17.04.2002 між відповідачами шляхом обміну документами, стягнути з відповідача-1 на користь відповідача-2 6501,60 грн. та судові витрати; стягнути з відповідача-2 в доход держави електропобутові прилади, що були отримані ним за накладною № 179 від 17.04.2002 на загальну суму 6501,60 грн.

В судовому засіданні 19.07.2004 прокурором надана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить на підставі ст. 49 ЦК УРСР, в редакції 1963 року, визнати недійсною угоду купівлі-продажу електропобутових приладів між ПП «Альянс-21»та ПП «Горацій»на загальну суму 6501,60 грн., укладену 17.04.2002 шляхом обміну документами згідно рахунку-фактури № 208 від 17.04.2002, накладної № 179 від 17.04.2002, податкової накладної № 188 від 17.04.2002 та платіжного доручення №0131 від 17.04.2002 на суму 6501,60 грн.; стягнути з ПП «Альянс-21»на користь ПП «Горацій»6501,60 грн.; стягнути з ПП «Горацій»на користь держави електропобутові прилади на загальну суму 6501,60 грн., що були отримані ним за накладною № 179 від 17.04.2002.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства за наявності умислу у відповідача-1 Приватного підприємства «Альянс-21», оскільки рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 08.05.2003 визнано недійсними установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ПП «Альянс-21»з моменту втрати установчих документів підприємства, тобто з 01.03.2002. В період здійснення господарської операції з ПП «Горацій»відповідач-1 податок на додану вартість не нараховував та не сплачував, свідоцтво платника ПДВ ПП «Альянс-21» анульовано.

Відповідач-1 відзив на позов не надав, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином. У звязку з незявленням представників відповідача-1 та ненаданням ним витребуваних доказів розгляд справи неодноразово відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеними в його реєстраційних документах.

Відповідач-2 у відзиві на позов позовні вимоги заперечує, вважає, що наявність умислу відповідача-1 при укладанні угоди, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства позивачем не доведено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2004 провадження у справі було зупинено до остаточного вирішення цивільної справи про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ Приватного підприємства «Альянс-21».

08.04.2008 Оболонський районний суд м. Києва направив до Господарського суду міста Києва належним чином засвідчену копію рішення від 08.05.2003 у цивільній справі за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва до ОСОБА_3, за участю Державної адміністрації Оболонського району м. Києва про визнання установчих документів ПП «Альянс-21»недійсними. Господарським судом міста Києва провадження по справі № 32/298 поновлено.

У відповідності до ч. 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Альянс-21»та Приватним підприємством «Горацій»шляхом обміну документами укладений договір купівлі-продажу електропобутових приладів.

На підставі накладної № 179 від 17.04.2002 ПП «Альянс-21»передало, а ПП «Горацій»отримало товар на загальну суму 6501,60 грн., в тому числі ПДВ 1083,60 грн.

Вартість поставленого товару сплачена Покупцем на підставі рахунку фактури №208 від 17.04.2002 в повному обсязі шляхом перерахування коштів на банківській рахунок Продавця платіжним дорученням № 0131 від 17.04.2002.

За вказаною господарською операцією ПП «Альянс-21»виписало на адресу ПП «Горацій»податкову накладну від 17.04.2002 № 188 на суму 6501,60 грн., в тому числі ПДВ 1083,60 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05.08.2003 у цивільній справі №2-1361 за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва до ОСОБА_3, третя особа Державна адміністрація Оболонського району м.Києва про визнання установчих документів ПП «Альянс-21» установчі документи ПП «Альянс-21» визнані недійсними з моменту втрати, свідоцтво платника ПДВ № 36721435 від 07.02.2002 видане ПП «Альянс-21»визнане недійсним з моменту втрати.

При цьому рішенням суду встановлено, що наприкінці лютого 2002 року у засновника ПП «Альянс-21»ОСОБА_3 були викрадені всі установчі документи ПП «Альянс-21». Невстановлена особа скористалась загубленими документами та здійснювала фінансово-господарську діяльність ПП «Альянс-21», не маючи на це законних підстав. Відбулась незаконна зміна корпоративних прав ПП «Альянс-21», підприємство використовувала підставна особа, що суперечить чинному законодавству.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05.08.2003 у цивільній справі №2-1361 набрало законної сили 09.06.2003 та на момент розгляду справи № 32/298 є чинним.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику про визнання угод недійсними»від 28.04.1978 № 3 (з наступними змінами та доповненнями) угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 49 ЦК УРСР (який діяв на момент виникнення та припинення правовідносин між відповідачами) недійсною є угода, укладена з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства. то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен зясувати наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних юридичних наслідків.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною, відповідно до вказаної норми, є укладення угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»№ 3 від 28.04.1978 (з наступними змінами) розяснив, що до угод, укладених з метою, свідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.

Згідно з постановою Пленуму Вищого Господарського суду України «Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки»від 25.07.2002 № 1056 доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Згідно з п. 19 Розяснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними»№ 02-5/111 від 12.03.1999 у разі визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації у зв'язку із здійсненням відповідної реєстрації на підставі загубленого документу, що посвідчує особу, або на підставну особу - засновника суб'єкта підприємницької діяльності та за наявності інших обставин, які свідчать про укладення оспорюваних угод з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, укладені таким суб'єктом підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08.05.2003 у справі про визнання недійсними установчих документів Приватного підприємства «Альянс-21»встановлено, що з лютого 2002 року підприємницька діяльність відповідачем Приватним підприємством «Альянс-21»здійснювалась протиправно. Зазначені обставини в силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню не підлягають.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в України»від 04.12.1990 № 509-XII зі змінами і доповненнями здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 10 вказаного Закону на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції покладені функції щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків платежів, а також контролю щодо своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III зі змінами і доповненнями контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону. Стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1-2.1.3 цього пункту є органи державної податкової служби.

У відповідності до п. «а», п. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; або якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва актом перевірки від 01.07.2003 № 2555/10/23-819 за період з моменту реєстрації по 30.04.2002 встановлено заниження ПП «Альянс-21»у квітні 2002 року податку на додану вартість на суму 6624722,08 грн. Податковим повідомленням рішенням ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0000012380/0 від 01.07.2003 ПП «Альянс-21»донарахований податок на додану вартість у розмірі 6624722,08 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 3312361,04 грн.

Актом б/н від 11.12.2003, складеного співробітниками ДПІ у Оболонському районі м. Києва встановлено, що ПП «Альянс-21»за адресою, вказаною у реєстраційних документах не знаходиться, фактичне місцезнаходження не відомо.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що сукупність вищевказаних фактів є достатньою підставою для висновку щодо спрямованості діяльності відповідача Приватного підприємства «Альянс-21», в тому числі при укладенні спірної угоди, на ухилення від сплати податків, зборів (обовязкових платежів).

Враховуючи викладене, вимоги позивача про визнання спірного договору недійсним на підставі ст. 49 ЦК УРСР визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен зясувати наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних юридичних наслідків.

Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»розяснив, що у тих випадках, коли сторона діяла умисно в угоді, що укладалася з метою, свідомо суперечною інтересам держави і суспільства, суд все виконане такою стороною і належне з неї другій стороні і відшкодування одержаного звертає в доход держави. При неможливості передати майно в доход держави в натурі - суд постановляє рішення про стягнення його вартості. Зазначені наслідки визнання угоди недійсною застосовуються, якщо вона була виконана хоч би однією із сторін у будь-якій її частині.

Виходячи з наведеного, ПП «Альянс-21»зобовязане повернути ПП «Горацій» кошти, отримані за згідно виставленого рахунку фактури № 208 від 17.04.2002, а з відповідача 2 до бюджету підлягає стягненню вартість отриманих за спірною угодою товарів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною угоду купівлі-продажу електропобутових приладів між Приватним підприємством «Альянс-21» та Приватним підприємством «Горацій» на загальну суму 6501,60 грн., укладену 17.04.2002 шляхом обміну документами згідно рахунку-фактури № 208 від 17.04.2002, накладної № 179 від 17.04.2002, податкової накладної № 188 від 17.04.2002 та платіжного доручення № 0131 від 17.04.2002, на підставі ст. 49 ЦК УРСР.

Зобовязати Приватне підприємство «Альянс-21»(04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 93, кв.116, рахунок № 26007019980 в банку «Український капітал», МФО 320371, код ЄДРПОУ 31288073) повернути Приватному підприємству «Горацій»(20600, Черкаська область, м Шпола, вул. Б. Хмельницького, 13, рахунок № 26002301275843 в Харківському відділенні «Промінвестбвнку»м.Києва, МФО 322205, код ЄДРПОУ 25633901) грошові кошти у сумі 6 501 (шість тисяч пятсот одна) грн. 60 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Горацій»(20600, Черкаська область, м Шпола, вул. Б. Хмельницького, 13, рахунок № 26002301275843 в Харківському відділенні «Промінвестбвнку»м. Києва, МФО 322205, код ЄДРПОУ 25633901) в доход Державного бюджету України вартість товарів, отриманих за накладною № 179 від 17.04.2002 за угодою, яка визнана судом недійсною, у сумі 6 501 (шість тисяч пятсот одна) грн. 60 коп.

Відповідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

На постанову в 10-денний строк з дня складення постанови у повному обсязі може бути подано заяву про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана в 10-денний строк без попереднього подання заяви.

СуддяО.О.Хрипун Дата підписання постанови: 17.07.2008