Вирок № 62832071, 21.11.2016, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1119/16-к

ЄУН 226/1119/16-к

Провадження № 1-кп/226/145/2016

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2016 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Коваленко Т.О.,

за участі секретаря Трифонової І.О.,

учасники судового провадження:

прокурор Савельєв В.В.,

потерпіла ОСОБА_1,

захисник ОСОБА_2,

обвинувачений ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мирнограді Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, який народився 18 грудня 1966 року у місті Волгограді, Росія, громадянин України, має повну середню освіту, не одружений, неповнолітніх дітей не має, працює робітником з благоустрою у ПП «Будландшафтстиль», судимого 27.08.1985 року Красноармійським міським судом Донецької області за ст. 140 ч. 3, 43 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 12.06.1986 року Красноармійським міським судом Донецької області за ст. 140 ч. 3, 43 КК УРСР до 7 років позбавлення волі, після перегляду Донецьким обласним судом 15.08.1986 року вважати засудженим за ст.140 ч. 3, 42 ч. 3 КК УРСР до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 05.01.1991 року після відбуття строку покарання; 22.12.1992 року Заводським районним судом міста Запоріжжя за ст. 140 ч. 3, 14 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 08.07.1995 року після відбуття строку покарання; 19.08.1997 року Красноармійським міським судом Донецької області за ст. 140 ч. 3, 26 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, після перегляду Донецьким обласним судом вважати засудженим до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 17.03.2003 року звільнився після відбуття терміну покарання; 12.12.2008 року Димитровським міським судом Донецької області за ст. 185 ч. 3, 75, 76 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, постановою Димитровського міського суду Донецької області від 29.09.2009 року скасований іспитовий строк і направлений для відбування покарання строком на 4 роки, 05.07.2012 року звільнився умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 3 місяці 2 дні; 12.06.2015 року Димитровським міським судом Донецької області за ст. 185 ч. 2 КК України до двох місяців арешту, звільнився 11.03.2016 року після відбуття терміну покарання; зареєстрований та проживає за адресою: мікрорайон «Молодіжний»АДРЕСА_1 в місті Мирнограді Донецької області,

у вчиненні кримінального злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України,

в с т а н о в и в:

В ніч на 10 грудня 2015 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_3, знаходячись у стані алкогольного спяніння, з метою зясування відносин зі своєю колишньою співмешканкою ОСОБА_1, стосунки з якою припинилися з 4 грудня 2015 року, прийшов до її постійного міста мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. В той час коли ОСОБА_3 перебував перед вхідними дверима квартири ОСОБА_1, у нього на ґрунті ревнощів, виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень останній. Після чого ОСОБА_3 постукав у двері, а коли ОСОБА_1 відчинила йому двері, він безпосередньо реалізуючи свій злочинний намір, одразу ж наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_1, від якого та, не втримавши рівновагу, впала на підлогу у коридорі вказаної квартири. А, ОСОБА_3, в свою чергу, продовжуючи свої злочинні дії, сівши на потерпілу зверху, наніс їй ще два удари рукою в область голови. ОСОБА_1 почала чинити опір ОСОБА_3, намагаючись скинути останнього з себе та піднятись з підлоги, опинившись, таким чином, у напівзігнутому стані. В цей час ОСОБА_3 завдав їй ще декілька ударів черевиком, який він схопив з підлоги, та дістав із карману свого верхнього одягу кухонний ніж, що він приніс із собою, який він напередодні взяв у квартирі ОСОБА_1, та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з метою доведення свого злочинного наміру, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 до кінця, але не маючи наміру на позбавлення її життя, утримуючи ніж у правій руці, завдав ним одного удару ОСОБА_1 в область задньої поверхні грудної клітини, а саме в область спини зліва. Після чого ОСОБА_3 самостійно припинив свої злочинні дії та одразу ж покинув місце скоєння злочину. В результаті злочинних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_1 були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаного поранення лівої задньо-боковій поверхні грудної клітки, що проникає у ліву плевральну порожнину, яке ускладнилось лівостороннім відкритим проникненням повітря і крововиливом в плевральну порожнину (пневмогемотораксом), з розвитком плевро-пульмонального шоку ІІ ступеню, які за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочину визнав частково і пояснив, що 10 грудня 2015 року приблизно о 18.00 годині він прийшов в гості до ОСОБА_1, щоб пограти з дітьми. На той момент вони проживали, як чоловік і дружина, але посварилися через те, що він отримував недостатньо коштів. Проживав він на той час на м-ні «Молодіжний», 51/44 в місті Мирнограді. Коли прийшов у гості, з собою мав пляшку самогону, ємністю 250 грамів, яку випив сам перебуваючи у гостях у ОСОБА_1 приблизно півгодини. Після цього пішов додому. Поки був удома, дивився телевізор, займався своїми справами, а коли стемніло, через декілька годин, пішов до потерпілої вдруге. Потерпіла попросила його купити спиртне, для чого він відправився за адресою: м-н «Молодіжний», 4 в місті Мирнограді, де йому у борг дали 250 грамів самогону. Із самогоном повернувся до потерпілої додому, де разом із ОСОБА_1 на кухні цей самогон розпили. Він випив 50 грамів, скільки випила потерпіла не памятає. Під час розмови ОСОБА_1 сказала, що виходить заміж за іншого чоловіка. Він заперечував, але ОСОБА_1 сказала йому уходити. Він піднявся і продовжуючи емоційно розмовляти з потерпілою, вийшов у коридор і у цей час відчув, як ОСОБА_1 штовхнула його ззаду в ліве плече, від чого він впав вперед на підлогу. Піднімаючись запитав ОСОБА_1, що вона робить, але ОСОБА_1 взяла табуретку і вдарила його по лівій нозі, в область стегна, де у нього був накладений гіпс. Після цього ОСОБА_1 повернулася в кухню, відкрила кухонний ящик столу і взяла в праву руку кухонний ніж, з коричневою дерев'яною ручкою. Потерпіла підбігла до нього з ножем, він у той момент стояв у коридорі. Все відбувалося мовчки. Потерпіла вдарила його спереду ножем в ліву ногу, приблизно посередині стегна, вище коліна, схопивши його за светр лівою лукою. В цей момент він два рази вдарив потерпілу долонею правої руки в область голови, верхньої лівої вилиці. Потім він не пам'ятає, яким чином ніж опинився у нього в правій руці. Потерпіла стояла від нього на відстані одного метра, він тримав ножа в лівій руці, махнув, та наказав відійти. Потім він зверху замахнувся ножем і потрапив потерпілій в задню частину нижньої лопатки ліворуч. Коли він вдарив потерпілу, вона на той момент продовжувала стояти. Він, тримаючи ножа в руках, взяв калоші й босоніж вийшов з квартири. Спустився вниз і внизу поклав ніж в задню кишеню джинсових штанів і пішов до базару. Він деякий час блукав по місту, зустрічав сестру потерпілої ОСОБА_4, заходив до себе додому, але не зміг туди потрапити. Потім пішов до потерпілої, але двері відчинила сестра ОСОБА_5 і повідомила, що потерпілу забрали швидка. Вранці із знайомим Романом, якого він зустрів на вулиці, пішов до знайомої ОСОБА_2, де він був до 13.00 години, вживаючи спиртні напої і звідки його забрали працівники поліції. Він сам віддав працівникам поліції ніж, який так і продовжував лежати у нього в задній кишені. Він розкаюється у тому, що спричинив потерпілій такі тілесні ушкодження. Не визнає вину частково тому, що не хотів завдавати їй ножове поранення. Повністю визнає предявлений до нього цивільний позов.

Потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що 8 чи 9 грудня 2015 року до неї прийшов обвинувачений, з яким вона спільно проживала без реєстрації шлюбу, але на той час вони посварились, і попрохав переночувати. Вона його не впустила, оскільки в неї була племінниця та діти, а обвинувачений був у стані алкогольного спяніння. Приблизно о 20.00-20.30 год. діти та племінниця заснули. Десь о 21.30 год. вона почула стук у двері. Не спитавши хто там, відкрила двері і відчула удар в голову. Її вдарив ОСОБА_3 Вона, падаючи, відлетіла вбік і вдарилася потилицею з правої сторони об стіну та впала на живіт. Обвинувачений сів зверху на спину в районі попереку і став бити кулаками в її потилицю. Це тривало 3-4 хвилини. Вона закривала своє обличчя, плакала, кричала. Від крику прокинулися діти і племінниця, стали плакати. Коли обвинувачений почув, що плачуть діти, встав з неї, вона піднялась, а обвинувачений став бити її взуттям по обличчю. Вона стояла нахилившись і закривала обличчя, була повернена обличчям до спальні. Удари приходилися по руках, їх було не менше двох, приблизно чотири, висловлюючись на її адресу нецензурною лайкою. Вона зрозуміла, що він приревнував її, так як раніше в цей же день, приблизно об 11.00 годині вони зустрічалися біля під'їзду її сестри, і вона обвинуваченому сказала, що у неї інший молодий чоловік, і що він їй більше не потрібен. В той момент, коли обвинувачений бив її взуттям, підскочила племінниця, і вдарила обвинуваченого табуретом. Обвинувачений вискочив з квартири. Вона взяла сина на руки і почала його заспокоювати і відчула, як по спині тече щось гаряче. Виявилось, що у неї на спині був поріз і тече кров. Коли саме обвинувачений наніс їй удар, вона не відчула. Приблизно через 20 хвилин прийшла сестра ОСОБА_5 і викликала швидку допомогу, яка забрала її до лікарні. У лікарні повідомили, що пробито легені. Лікувалась вона шість днів. Після лікарні, при зустрічі обвинувачений вибачався за завданий біль. До цього випадку обвинувачений неодноразово, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, через ревнощі, бив її. Племінниця розповіла, що бачила у обвинуваченого коричневу рукоятку від ножа. Ніж, яким її вдарив обвинувачений, знаходився у неї вдома, його приніс ОСОБА_3 з квартири його матері, коли вони почали жити разом. Після того, що сталося, вона не знайшла у себе вдома два ножі, одним з яких вдарив її обвинувачений. Просить покарати обвинуваченого на розсуд суду. Претензій матеріального характеру не має.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що про ножове поранення його дочки потерпілої ОСОБА_1 від дізнався від дружини 10 грудня 2015 року. Пізніше від внучки ОСОБА_7, йому стало відомо, що за адресою м-н «Молодіжний», 52/14, де проживає його дочка ОСОБА_8, пізно ввечері стався конфлікт між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 ОСОБА_7 спала, почула крики, встала і побачила як ОСОБА_3 сидів зверху на ОСОБА_1 та бив її. Даша підійшла і вдарила ОСОБА_3 табуретом. Він запитав у своєї внучки, чи бачила вона ножа в руках у ОСОБА_3, внучка пояснила, що не бачила. Пізніше він питав у ОСОБА_3 про подію. Той пояснив, що не знає, як це сталося, настало якесь помутніння. ОСОБА_3 знає два роки, може його охарактеризувати позитивно. Йому невідомо, чи бив обвинувачений його дочку раніше, дочка про це йому не розповідала. За час спілкування він не помічав, щоб ОСОБА_3 ставав агресивним у стані спяніння. Його дочка, коли випивала, ставала запальною, але не агресивною.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що на початку зими 2015 року, на початку шостої вечора вона прийшла до тітки ОСОБА_1 в гості. Вони грали з братами Жориком і ОСОБА_2. Так само була в гостях сестра ОСОБА_1, тітка Катя і сестра Поліна. Потім діти, її сестра і вона лягли спати. Через сон вона почула крики, діти плакали і кричали, що тато маму б'є. Вона встала, вийшла в коридор і побачила, як тітка ОСОБА_1 лежала на спині, а дядько ОСОБА_3 сидів на колінах тітки і бив її. Бив обвинувачений кулаками і долонею. Вона казала обвинуваченому заспокоїтись. Обвинувачений стояв спиною до виходу з квартири, а потерпіла - обличчям до нього і оборонялася. Обвинувачений намагався схопити тітку за волосся, вона відбивалася. Оскільки вона перелякалася, взяла стілець і кинула його. Потрапила табуретом по плечу обвинуваченого і він відразу пішов. У обвинуваченого в руках вона побачила кінець рукоятки ножа. Коли потерпіла закривала двері, зліва на її спині вона побачила кров. Прийшла тітка Катя, викликала швидку і потерпіла поїхала на швидкій в лікарню. Вона чула до цього випадку, як бабуся розмовляла з тіткою ОСОБА_1 про те, що дядько ОСОБА_3 побив ОСОБА_1.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла своє повне підтвердження у показах потерпілої ОСОБА_1, свідків ОСОБА_9, яка була очевидцем конфлікту між обвинуваченим та потерпілою і ОСОБА_6, який сприймав інформацію щодо обставин вчиненого обвинуваченим злочину зі слів свідка ОСОБА_9, але безпосередньо після конфлікту, підтвердив її покази у судовому засіданні, доказується письмовими документами, які містять фактичні дані про обставини протиправного діяння, вчиненого обвинуваченим, які не оспорювалися учасниками процесу:

- даними про внесення 11 грудня 2015 року в ЄРДР відомостей про отримання потерпілою ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, рапортом старшого інспектора чергового Димитровського ВП Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області, карткою виїзду швидкої допомоги № 9677, довідкою Димитровської ЦМЛ про надання медичної допомоги ОСОБА_1 від 11 грудня 2015 року, якими зафіксовано час звернення до медичних працівників Димитровської ЦМЛ потерпілої за наданням медичної допомоги, протоколом огляду від 11 грудня 2015 року, якими зафіксовано факт вчинення злочину, час звернення за допомогою потерпілою, характер отриманих нею тілесних ушкоджень, опис цих ушкоджень та оглянуто місце, на якому скоєно злочин, під час чого встановлено та вилучено речі, у яких потерпіла знаходилась під час конфлікту з обвинуваченим (шорти) зі слідами схожими на кров, знайдено сліди крові на площадці перед дверима і на лутці вхідних дверей. Пізніше, 24 березня 2016 року потерпілою ОСОБА_1 видано працівникам поліції також футболку із прорізом на спині, у яку, зі слів потерпілої, вона була одягнута 11 грудня 2015 року, коли обвинувачений ОСОБА_3 вдарив її ножем по спині. Дана футболка оглянута, що підтверджується протоколом огляду місця події від 24 березня 2016 року та заявою потерпілої, складеної у цей же день;

- заявою ОСОБА_3, якою він добровільно видав кухонний ніж та речі, у які був одягнутий під час конфлікту з потерпілою і на яких маються сліди бурого кольору, можливо крові. Кухонний ніж та видані ОСОБА_3 речі були оглянуті, що зафіксовано протоколом огляду місця події від 11 грудня 2015 року. Ніж виявився з деревяною рукояткою коричневого кольору з трьома металевими закліпками загальною довжиною 22 см., на ножі виявлені сліди бурого кольору. Сліди бурого кольору виявлені також на пуховику, кофті, футболці, джинсах, виданих ОСОБА_3 працівникам поліції;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24 березня 2016 року та фототаблицями до нього, проведеного за участі потерпілої ОСОБА_1, під час якого потерпіла детально розказала та показала яким чином обвинуваченим 11 грудня 2015 року їй було спричинено тілесні ушкодження та за яких обставин і її покази під час слідчого експерименту у повній мірі співпадають із показами, наданими потерпілою у судовому засіданні;

- висновками експерта (у тому числі, додаткових) від 21 квітня 2016 року, 22 червня 2016 року №№ 99, 35 за якими встановлено у потерпілої ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення лівої задньо-бокової поверхні грудної клітини, яке проникає у ліву плевральну порожнину, яке ускладнилось лівостороннім відкритим проникненням повітря і крововиливом у плевральну порожнину (пневмогемотораксом), розвитком плевро-пульмонального шоку другого ступеня. Це поранення починається колото-різаною раною, розташованою на шкірі лівої задньо-бокової поверхні грудної клітини на рівні 7-го ребра між задньою паховою і лопаточною лініями, від якої проходить канал поранення у напрямку зліва направо, ззаду наперед, зверху вниз під кутом 30о і проникає у ліву плевральну порожнину у 8-му міжреберї. Поранення грудної клітини у ОСОБА_1 виникло незадовго до звернення за медичною допомогою в результаті однократного цілеспрямованого ударного впливу по лівій задньо-боковій поверхні грудної клітини плаского предмету, яке має колото-ріжучі властивості, яким міг бути і клинок ножа, у напрямку зліва направо, ззаду наперед, зверху вниз, можливо у строк 10 грудня 2015 року і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя. Удар колото-ріжучим предметом був спричинений із значною силою, достатньою для формування відповідного поранення. В момент його спричинення потерпіла могла перебувати як у вертикальному положенні (стоячи), або близькому до такого, так і у горизонтальному положенні (лежачі), або близькому до такого (за виключенням лежачі на спині) і була повернута лівою задньо-боковою поверхнею грудної клітини до травмуючого предмету;

- висновками експертів від 16 квітня, 11 і 13 травня 2016 року №№ , 464, 762, 763, 766, 767, 768 якими встановлено групову належність крові потерпілої ОСОБА_1 до групи А з ізогемаглютином анти-В, обвинуваченого ОСОБА_3 до групи В з ізогемаглютином анти-А за ізосерологічною системою АВ0. На двох фрагментах марлі (змивах від 11.12.2015 року і 23.03.2016 року), футболці ОСОБА_1 встановлена наявність крові людини, яка може походити від особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі, не виключена можливість походження вказаних слідів і від ОСОБА_1, оскільки виявлений в слідах крові обєктів антиген А властивий крові потерпілої, а даних про присутність крові ОСОБА_3 у вказаних слідах не отримано. На вилучених у ОСОБА_3 джемпері, штанах-джинсах і футболці встановлена наявність крові людини, яка може походити за рахунок крові особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А, в тому числі не виключена можливість походження вказаних слідів і від ОСОБА_3, оскільки виявлений в слідах крові обєктів антиген В властивий його крові, а даних про присутність крові потерпілої у вказаних слідах не отримано. На вилученому 11.12.2015 року клинку ножа, встановлена наявність крові та виявлений білок людини, але, через недостатню кількість її формених елементів в цитологічних препаратах та не виявлення антигенів А. В, Н ізосерологічної системи АВ0, статеву та групову належність крові в слідах на клинку ножа визначити не представилось можливим;

- висновком експерта від 1 червня 2016 року № 1204, за яким встановлено, що наскрізне пошкодження на спині футболки, що розташоване в 5 см. від лівого краю та 23 см. від нижнього краю футболки, яка належить потерпілій ОСОБА_1, могло бути утворене ножем, вилученим 11.12.2015 року в ході огляду місця події за адресою: Донецька область, м.Димитров (нині Мирноград), м-н «Молодіжний», буд. 38;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 15 червня 2016 року та фототаблицями до нього, під час якого ОСОБА_3 виклав версію подій, що стались 11.12.2015 року, аналогічно наданим в суді показам, але не оспорював факт спричинення ним потерпілий ОСОБА_1 ножового поранення у задню ліву частину грудної клітини.

Незважаючи на те, що під час предявлення 29 червня 2016 року і потерпілій ОСОБА_1, і підозрюваному ОСОБА_3 (протоколи предявлення речей для впізнання від 29.06.2016 року) для впізнання ножей, ідентифікувати точно ніж, яким потерпілій 11.12.2015 року обвинуваченим було спричинене ножове поранення, вони не змогли, як на схожий, вказали на один і той самий ніж, який був вилучений у ОСОБА_3 11.12.2015 року (протокол огляду речей від 29 червня 2016 року).

Аналізуючи у їх сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 за частиною першою статті 121 КК України кваліфіковані правильно, оскільки ОСОБА_3 умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_1 тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Враховуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає необхідним визнати встановленою у судовому засіданні версію події 11 грудня 2015 року, викладену потерпілою ОСОБА_1, яка узгоджується і підтверджуються показами свідка ОСОБА_9, висновками експертів, іншими доказами, зібраними у даному кримінальному провадженні.

Незважаючи на встановлення наявності у ОСОБА_3 колото-різаної поверхневої рани мяких тканин передньої поверхні лівого стегна у середній його третині, садна шкіри підборіддя, нижньої губи справа (висновок експерта від 21 квітня 2016 року № 109) та вірогідність отримання ним цих ушкоджень у строк 10.12.2016 року ножем, вилученим у самого ОСОБА_3 11.12.2016 року, враховуючи час, коли даний ніж був вилучений в обвинуваченого, алкогольне спяніння, у якому він перебував до і після спричинення потерпілій ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, суд не приймає версію, викладену обвинуваченим про походження цього поранення від дій потерпілої, оскільки будь-якими іншими даними, крім пояснень обвинуваченого ОСОБА_3, вона не підтверджується. Позицію обвинуваченого суд сприймає за бажання зменшити суспільну небезпечність спричиненого протиправного діяння та помякшити покарання за його вчинення.

Крім того, враховуючи обставини події, характер і механізм спричинення обвинуваченим ножового поранення потерпілій ОСОБА_1, суд не знаходить підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 на статтю 128 КК України, на що посилався у судовому засіданні захисник ОСОБА_2

Відповідно до статті 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який є тяжким, характер і суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченим правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що помякшують та обтяжують його покарання, а також його ставлення до скоєного.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово засуджувався, останній раз відбував покарання в умовах ізоляції від суспільства з 11 грудня 2015 року до 11 березня 2016 року, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, за місцем проживання негативно не характеризується, працює.

Згідно з висновком судової психолого-психіатричної експертизи № 665 від 21 червня 2016 року, ОСОБА_3 має емоційний неврівноважений розлад особистості, імпульсивний тип, який ускладнений психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю (психопатія возбудимого кругу, у стані неврівноваженої компенсації, ускладненна побутовим пянством). У період часу, який відповідає часу скоєння інкримінованого діяння за психічним станом міг усвідомлювати свої дії і керувати ними, також не перебував у тимчасовому хворобливому стані, у стані фізиологічного аффекту, або у іншому емоційному стані, який би суттєво впливав на його свідомість і діяльність. У ОСОБА_3 відмічаються повязані із основним діагнозом індивідуально-психологічні характеристики, які суттєво впливають на його поведінку і які загострюються у стані алкогольного спяніння. На даний час повністю усвідомлює свої дії та керує ними.

Відповідно до статті 66 КК України обставиною, яка помякшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає його щире каяття.

Як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченому на підставі статті 67 КК України суд визнає скоєння ним злочину у стані алкогольного спяніння.

З урахуванням викладених даних, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, позиції потерпілої, суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції частини першої статті 121 КК України, яке він має відбувати реально в умовах ізоляції від суспільства. Суд вважає, що у такому вигляді покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення обвинуваченим у майбутньому нових злочинів, буде сприяти меті покарання.

До набрання вироком суду запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Прокурором в інтересах Мирноградської міської ради у порядку статті 128 Кримінального процесуального кодексу України заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3, у якому прокурор зазначив, що у період з 11 до 16 грудня 2015 року потерпіла ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Димитровської центральної міської лікарні. На її лікування закладом охорони здоровя витрачено кошти у сумі 1503 гривні 60 копійок, які визначено із розрахунку вартості ліжко-дня по відділенню без урахування вартості медикаментів у 300,72 гривень і кількості днів лікування потерпілої (5 днів). Оскільки Димитровська центральна міська лікарня фінансується з бюджету міста Мирнограда, просив суд стягнути з обвинуваченого на користь Мирноградської міської ради витрати, пов*язані з лікуванням потерпілої у сумі 1503 гривні 60 копійок.

Відповідно до частини пятої статті 128 Кримінального процесуального кодексу України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За частиною першою статті 129 Кримінального процесуального кодексу України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

В судовому засіданні встановлено і це не оспорюється учасниками кримінального провадження, що потерпіла ОСОБА_1 у період з 11 до 16 грудня 2015 року перебувала на лікуванні в хірургічному відділенні Димитровської центральної міської лікарні у зв*язку із отриманими нею тілесними ушкодженнями, які були спричинені протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_3

Оскільки за умовами частини першої статті 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину, суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Оскільки Димитровська центральна міська лікарня фінансується за рахунок бюджету територіальної громади міста Мирнограда, з обвинуваченого ОСОБА_3 кошти у сумі 1503 гривні 60 копійок підлягають стягненню на підставі положень частини третьої статті 1206 Цивільного кодексу України на користь Мирноградської міської ради Донецької області.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: ніж, залишки зразка крові ОСОБА_1, залишки зразка крові ОСОБА_3, змиви з обєктів 1-3 та витяжку з обєкту № 1 на ниточках марлі, залишки фрагментів марлі, які зберігаються у камері схову речових доказів Мирноградського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, необхідно знищити; одяг ОСОБА_3 (куртку, джемпер, джинси, футболку), який зберігається у камері схову речових доказів Мирноградського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, необхідно повернути ОСОБА_3; одяг ОСОБА_1 (шорти, футболку), який зберігається у камері схову речових доказів Мирноградського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, необхідно повернути ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-391,392,395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України та призначити йому покарання за частиною першою статті 121 КК України у виді позбавлення волі строком на пять років шість місяців.

До набрання чинності вироком суду ОСОБА_3 запобіжний захід не обирати. Строк виконання покарання ОСОБА_3 обраховувати з моменту приведення вироку до виконання.

Речові докази ніж, залишки зразка крові ОСОБА_1, залишки зразка крові ОСОБА_3, змиви з обєктів 1-3 та витяжку з обєкту № 1 на ниточках марлі, залишки фрагментів марлі - знищити; одяг ОСОБА_3 (куртку, джемпер, джинси, футболку) - повернути ОСОБА_3; одяг ОСОБА_1 (шорти, футболку) - повернути ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_3, який народився 18 грудня 1966 року у місті Волгоград, Росія (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Мирноградської міської ради Донецької області витрати на лікування потерпілої у сумі 1503 (одна тисяча пятсот три) гривні 60 копійок, які перерахувати на рахунок р/р 35417001038956 ЄДРПОУ 01990855 МФО 834016 в банк ГУДКСУ в Донецькій області.

Стягнути з ОСОБА_3, який народився 18 грудня 1966 року у місті Волгоград, Росія (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судові витрати на провадження експертиз №№ 1204, 1205 від 1 і 2 червня 2016 року у розмірі 1407 (одна тисяча чотириста сім) гривень 36 копійки.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Т.О. Коваленко