Ухвала суду № 62829939, 14.11.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15034/16-ц

Провадження № 2/161/4950/16

У Х В А Л А

14 листопада 2016 року суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Кирилюк В.Ф., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Позивач подала до судузаяву про звільнення від сплати судового збору з посиланням на важке фінансове становище.

Питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".

Так, положеннями ст.8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Розглянувши заяву про звільнення позивача від сплати судового збору, суд вважає за необхідне відмовити заявнику у звільненні від сплати судового збору, оскільки обставини, викладені у заяві та додані до неї докази не є підставою для зменшення чи звільнення від сплати судового збору.

Отже, у відповідності до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 551,20 та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 6890 грн., тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 4596,70 грн. на д/р № 31214206700002, одержувач м. Луцьк 22030001, Банк ГУДКУ у Волинській області м.Луцьк, ЗКПО 38009628, МФО-803014.

Оригінал квитанції про сплату судового збору, слід надати суду для приєднання до матеріалів справи.

У відповідності до ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання копії ухвали.

У випадку невиконання ухвали суду позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.Ф.Кирилюк