Вирок № 62828712, 21.11.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/8006/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.11.2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Леміш О.М

при секретарі Химинець О.Я

з участю прокурора - Дідик Н.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Луганськ, Луганської області, українки, громадянки України, не працюючій, з вищою освітою, не заміжній, проживаючій за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимій за ч. 3 ст. 185 КК України вироком Ужгородського міськрайонного суду від 11.11.2013 року

за ст. 185 ч. 3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2016 року о 17 годині 17 хвилин, ОСОБА_1, будучи раніше судимою за ч.3 ст.185 КК України на підставі вироку Ужгородського міськрайонного суду від 11.11.2013 тобто особою, в якої на підставі пункту 8 статті 89 КК України судимість за вчинення тяжкого злочину не погашена, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та незаконного збагачення, шляхом підбору ключа до циліндрового механізму врізного замка на вхідних дверях офісного приміщення АДРЕСА_2, проникла всередину вказаного офісного приміщення, звідки викрала належний потерпілому ОСОБА_3, електричний чайник марки «Delfa» модель «ДК 828», вартість якого відповідно до висновку експерта №11/453 від 26.07.2016 становить 269,18 гривень та грошові кошти в сумі 300 гривень, чим завдала потерпілому матеріальної шкоди на вищезазначену суму.

Таким чином ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. З ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення вчинене повторно.

Так, досудовим слідством дії ОСОБА_2 кваліфіковано вірно за ч. З ст. 185 КК України .

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнала повністю, підтвердила вказані в обвинувальному висновку обставини, дала пояснення аналогічні поясненням в ході досудового слідства. Розкаялася у скоєному, просила її суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненому злочині, ОСОБА_2 просила суд не допитувати свідків, не оголошувати матеріали справи, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.

Покази ОСОБА_2 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння нею змісту обставин злочину, добровільності та істинності її позиції.

За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які обвинуваченою не оспорюються, при цьому допитати обвинувачену і вивчити матеріали кримінального провадження в частині які характеризують особу обвинуваченої, зміст даної статті ОСОБА_2 роз'яснено..

Потерпілий в судовому засіданні підтвердив встановлені судом обставини, зазначив що претензій матеріального характеру до обвинуваченої не має, цивільний позов ним не заявлено.

Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченої у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом.

Оцінюючи зібрані докази, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого злочину доведена повністю, її дії органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 є її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання підсудної судом не встановлено.

Суд враховує, що ОСОБА_2 характеризується посередньо на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, фтизіатра не перебуває, та приходить до висновку, що їй слід призначити покарання у виді позбавлення волі. Також, на думку суду, виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без відбування призначеного покарання, а тому, у відповідності до ст. 75 КК України, ОСОБА_2 слід звільнити від його відбування з випробуванням .

Цивільний позов - не заявлявся.

Судові витрати по справі , а саме кошти за проведену експертизу стягнути з ОСОБА_2

Таким чином, на підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у вигляді 4 / чотири / роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного їй покарання, якщо вона протягом випробувального строку - 2 (два ) роки - не скоїть нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки передбачені п.2.3.4 ч.1 ст. 76 КК України.

Витрати на проведення експертизи, що становлять 439,80 гривень, стягнути з ОСОБА_2 одержувач: УК у м. Ужгород 24060300, код одержувача: 38015610, р/рахунок: 31114115700002 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО: 812016, призначення: за товарознавчу експертизу.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Леміш О.М