Ухвала суду № 62826060, 16.11.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/9229/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Подзіров А.О. Провадження № 22-ц/773/1576/16 Категорія: 27 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів - Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,

секретар - Черняк О.В.,

за участю представника позивача Ліпкевича І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 жовтня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 жовтня 2016 року в даній справі позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Дельта Банк» (далі - АТ «Дельта Банк») про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором 34929грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 жовтня 2016 року провадження в даній справі в частині позовних вимог до ОСОБА_3 закрито.

Позивач АТ «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду в частині відмови у стягненні пені. Вважає рішення незаконним в цій частині, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права. Просить рішення скасувати в частині відмови АТ «Дельта Банк» в задоволенні позовних вимог, що стосуються стягнення із ОСОБА_2 пені в сумі 15021,28грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення пені.

Апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судом встановлено, що 08 серпня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №525/ФКВ-07, згідно якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 10000доларів США на споживчі цілі, строком на 96 місяців по 07 серпня 2015року, з розрахунку 14,3% річних за користування кредитом, 1% одноразова комісія за надання кредиту, 0,3% від суми кредиту комісія за видачу готівкових коштів, 100грн. комісія за надання кредиту в післяопераційний час.

Згідно п.1.11 цього договору позичальник зобов'язався сплачувати платежі за цим договором у розмірі, порядку та строки, встановлені цим договором та графіком платежів щодо погашення суми кредиту, процентів за користування ним, комісій банку, сукупних послуг, які надаються позичальнику у зв'язку із укладенням цього договору, а також інших фінансових зобов'язань позичальника, які виникають у зв'язку з укладенням цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1).

Пунктом 5.2 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування комісій та інших платежів, передбачених цим договором банк має право вимагати, а позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення від суми простроченої заборгованості.

На забезпечення виконань зобов'язань ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором, 08 серпня 2007року укладено договір поруки №525/Zфпор-07 між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3

30 червня 2010року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банку» внаслідок чого «Дельта Банк» замінює «Укрпромбанк» як кредитора у зобов'язаннях, і до АТ «Дельта Банку» переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав повністю, надавши відповідачеві кредит, в розмірі та строки передбачені кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконала умови кредитного договору і станом на 02 липня 2016року загальна сума боргу по кредиту становить 49950,47грн., з яких 32517,54 грн. сума заборгованості за кредитом, 2411,65грн. - за відсотками, 15021,28грн. - пеня.

Відповідач ОСОБА_3 помер 20.11.2014 року.

Рішення суду в частині стягнення основної суми боргу та відсотків позивачем не оскаржується, а тому на предмет правильності апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що після отримання кредитних коштів, помер чоловік ОСОБА_2 Відповідач у заяві до суду першої інстанції зазначала, що після його смерті погіршився її матеріальний стан, розмір доходів не дозволяє належним чином сплачувати платежі по кредитному договору, просила застосувати наслідки передбачені ч.3 ст.551 ЦК України.

Суд першої інстанції зменшуючи пеню, правильно виходив з того, що зазначені відповідачем обставини є істотними.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК, в даному випадку можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником. Так, відповідач проводила часткову оплату кредиту та відсотків, останній платіж нею здійснено у червні 2016 року. Після смерті чоловіка матеріальний стан відповідача погіршився, що також було враховано судом.

Доводи представника позивача про те, що відповідачем не надано доказів погіршення матеріального стану, не заслуговують на увагу. Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 21.11.2014р. ОСОБА_3, який був чоловіком ОСОБА_2 та її поручителем по даному кредитному договору, помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 жовтня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді: