Ухвала суду № 62825118, 17.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4287/16

Головуючий у першій інстанції Гандзій Д. М.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Заїкіна А.П., Гірняк Л.А.

з участю секретаря - Гарбуз В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Місто Банк», Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, Одеської філії приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиції», приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Філімонової Галини Василівни про визнання недійсним та скасування виконавчого напису, визнання результатів прилюдних торгів недійсними , скасування постанов та актів державного виконавця, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 діючої в інтересах ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 листопада 2014 року, -

встановила:

У червні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном та після уточнення позову у липні 2014 року звернулася з позовом про визнання недійсним та скасування виконавчого напису, визнання результатів прилюдних торгів недійсними , скасування постанов та актів державного виконавця і в обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 01 лютого 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Місто Банк» (далі - ПАТ «Місто Банк») та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, на забезпечення виконання умов якого банк 03 лютого 2008 року уклав із нею, позивачкою, договір іпотеки, предметом якого є садовий будинок з господарськими будівлями і спорудами загальною площею 352,2 кв. м. та земельна ділянка, на якій він розташований, які розміщені на території СК «Таїр» , у смт. Таїрове ,Овідіопольського району, Одеської області.

13 липня 2009 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Філімоновою Г.М. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення заборгованості у безспірному порядку. Реалізацію предмета іпотеки з прилюдних торгів було доручено приватному підприємству «Спеціалізоване підприємство юстиції» (далі - ПП «Спеціалізоване підприємство юстиції»). 30 травня 2011 року та 28 липня 2011 року торги не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців, тому заступник начальника відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області (далі ? ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області) 29 серпня 2011 року склав акти про реалізацію предмета іпотеки, який не було реалізовано, та у рахунок погашення заборгованості передав предмет іпотеки у власність банку, про що ухвалив постанови.

Посилаючись на те, що кредитна заборгованість не була безспірною і приватний нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис, а також на те, що про дату та час проведення прилюдних торгів її не було повідомлено, позивачка просила визнати недійсним та скасувати виконавчий напис нотаріуса від 13 липня 2009 року, визнати недійними результати проведення прилюдних торгів, скасувати постанови державного виконавця про передачу непроданого предмета іпотеки (садового будинку та земельної ділянки) банку та акти про реалізацію зазначеного майна (т.1 а.с.19-24).

В судовому засіданні представник позивача уточнений позов підтримав просив задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідачів КБ ТОВ «Місто Банк» , ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області ,позов не визнали, просили відмовити у задоволенні позову.

Рішення ухвалено у відсутність відповідачів ОФ ПП «Спеціалізованого підприємства юстиції» та приватного нотаріуса ОМНО Філімонової Г.В.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 листопада 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено (т.2 а.с.45-51).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 15 вересня 2015 року рішення районного суду скасовано. Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано акт заступника начальника ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області від 29 серпня 2011 року про реалізацію предмета іпотеки, зокрема садового будинку НОМЕР_1 у садовому кооперативі «Таїр» у смт Таїрове Овідіопольського району Одеської області, який не було реалізовано у зв'язку з тим, що прилюдні торги не відбулися. Скасовано постанову заступника начальника ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області від 29 серпня 2011 року про передачу зазначеного предмета іпотеки стягувачу - ПАТ «Місто Банк». Скасовано акт заступника начальника ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області від 29 серпня 2011 року про реалізацію предмета іпотеки - земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,060 га за тією ж адресою, який не було реалізовано у зв'язку з тим, що прилюдні торги не відбулися. Скасовано постанову заступника начальника ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області від 29 серпня 2011 року про передачу зазначеного предмета іпотеки стягувачу - ПАТ «Місто Банк». В іншій частині позову відмовлено (т.2 а.с.209-213).

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ПАТ «Місто Банк» задоволено частково.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 15.09.2015 року у частині вирішення позову ОСОБА_2 про скасування постанов та актів державного виконавця скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.3 а.с.43-46).

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2-ОСОБА_5 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_5 діючої в інтересах ОСОБА_2 підлягає відхиленню , а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції апеляційним судом перевіряється лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про скасування постанов та актів державного виконавця . В решті рішення не переглядається.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про скасування постанов та актів державного виконавця суд першої інстанції виходив із того, що повідомлення про проведення прилюдних торгів позивачці надсилалися за наявною у матеріалах виконавчого провадження адресою, відомостей щодо зміни адреси вона не надавала. Суд також послався на те, що оспорюванні постанови та акти заступника начальника ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області відповідають вимогам законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 лютого 2008 року між ПАТ «Місто Банк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, на забезпечення виконання умов якого банк 01.02.2008 уклав із ОСОБА_2 договір поруки № 007\Ф\840-П року та 03 лютого 2008 року договір іпотеки, предметом якого є садовий будинок з господарськими будівлями і спорудами загальною площею 352,2 кв. м. та земельна ділянка, на якій він розташований, які розміщені на території СК «Таїр» у смт. Таїрове, Овідіопольського району ,Одеської області.

Відповідно до паспорту позивача ОСОБА_2 та наданих нею пояснень в судовому засіданні колегії суддів вбачається , що ОСОБА_2 з 03.03.2004 року по 04.02.2006 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,з вересня 2006 року по 04.10.2008 року ,була зареєстрована за адресою : АДРЕСА_3 (т.2 а.с.186), з жовтня 2008 року матеріали справи не містять місце реєстрації та в судовому засіданні колегії суддів ОСОБА_2 доказів її місця реєстрації не надала.

Відповідно до вступної частини договорів поруки від 01.02.2008 року та договору іпотеки від 03.02.2008 року ,адреса проживання ОСОБА_2, сторони зазначили : АДРЕСА_2 (т.1 а.с.25-26,27-30).

При укладенні договору іпотеки від 03 лютого 2008 року, ОСОБА_2 був заповнений опитувальник до анкети клієнта-фізичної особи ,відповідно до якого ОСОБА_2 зазначила адресу проживання : АДРЕСА_1 (т.2 а.с.169).

З пояснень наданих ОСОБА_2 в судовому засіданні колегії суддів ,вбачається ,що до жовтня 2008 року вона була зареєстрована за адресою, АДРЕСА_3, та з 2009 року фактично проживає за адресою : АДРЕСА_4.,проте реєстрації не має. Про зміну свого проживання ПАТ «Місто Банк» та виконавчу службу вона не повідомляла,хоча вважає ,що Банку було достовірно відомо про те,що вона проживала за адресою : АДРЕСА_2. В квартирі АДРЕСА_1 проживає її чоловік ,з яким вона не спілкується . З 2011 року у квартирі АДРЕСА_2 ,проживав до відчуження зазначеної квартири її рідний дядько.

Внаслідок невиконання боржником ОСОБА_6 своїх зобов'язань по погашенню кредиту ,станом на 11.06.2009 року утворилася заборгованість у розмірі 353 772,83 дол. США та пені у розмірі 39725,94 грн.,що підтверджується розрахунком ,який ОСОБА_2 отримала особисто (т.2 а.с.107) та досудову вимогу Банку від 05.01.2009 року (т.2 а.с.105).

Матеріали справи не містять докази погашення заборгованості ОСОБА_2

13 липня 2009 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Флімоновою Г.М. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення заборгованості у безспірному порядку (т.1 а.с.33).

Відповідно до виконавчого напису від 13.07.2009 року ,адреса боржника ОСОБА_2 , відповідно до наданого позивачем Банку опитувальника до анкети клієнта-фізичної особи ,відповідно до якого ОСОБА_2 зазначила адресу проживання : АДРЕСА_1 (т.1 а.с.33 , т.2 а.с.169).

10.09.2010 року державним виконавцем ВДВС Овідіопольського РУЮ Шатохіним О.П. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису від 13.07.2009 року (т.1 а.с.34).

В постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем була зазначена адреса проживання позивача ОСОБА_2-АДРЕСА_1.

30 травня 2011 року та 28 липня 2011 року прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців.

29 серпня 2011 року заступник начальника ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області склав акти про реалізацію предмета іпотеки, який не було реалізовано, та постановами того ж числа передав предмет іпотеки у власність банку.

Пред'являючи позов, ОСОБА_2 посилалась на те, що результати оцінки майна їй не надсилалися, а також на те, що про дату та час проведення прилюдних торгів її не було повідомлено.

Умови та порядок вчинення виконавчих дій визначають Закон України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (далі - Інструкція), Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі - Тимчасове положення), а також Закон України «Про іпотеку».

Згідно з п. 3.5 Тимчасового положення спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 № 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за № 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

З матеріалів справи вбачається,що Одеською філією приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» ,на виконання вимог п.3.5 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна ,в редакції із змінами і доповненнями , внесеними від 17.11.2009 року ,яка підлягала застосуванню до спірних правовідносин письмово повідомляла державного виконавця, стягувача та боржників про дату ,час ,місце проведення прилюдних торгів ,відомостей про їх не проведення та про стартову ціну реалізації майна.

Так, повідомлення про проведення прилюдних торгів 28.04.11 року , 30.05.11 року та 28.07.2011року були розміщені на верб-сайті , в газетах «Наша область» , «Рекламний Кур'єр » , направлено сторонам, зокрема позивачу ОСОБА_2,які направлялися за адресою яку було визначено у виконавчому провадженні ,а саме АДРЕСА_1 ( т.1 а.с.133,134,135,137,140, т.2 а.с.15-37).

Про те ,що повторні торги не відбулися відповідачем Одеською філією ПП «Спеціалізоване підприємство юстиції» повідомлення було направлено ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 ,яка була зазначена позивачем в договорі поруки та іпотеки (т.2 а.с.19)та за місцем розташування предмету іпотеки Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська с\р,С\К Таїр,діл.НОМЕР_1 (т.2 а.с.18)..

Матеріали справи не містять докази оскарження ОСОБА_2 дій державного виконавця з приводу невірного встановлення дійсного її місця проживання.

Матеріали справи не містять докази повідомлення ОСОБА_2 державного виконавця, Одеську філію приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» або Банку про зміну місця свого проживання.

Таким чином , з врахуванням того,що ОСОБА_2 особисто Банку в опитувальнику до анкети клієнта-фізичної особи зазначила адресу проживання : АДРЕСА_1 ,хоча на час укладення договору поруки та іпотеки була зареєстрована за іншою адресою, вказана ОСОБА_2 адреса була зазначена у виконавчому напису,який не скасований і є дійсним, ,виконавче провадження було відкрито ,з зазначенням адреси проживання боржника, саме за вказаною адресою ОСОБА_2, та дії державного виконавця в частині встановлення місця проживання боржника не оскаржені ,не визнані протиправними та з врахуванням того,що з 2008 року ОСОБА_2 за адресою : АДРЕСА_2. не проживає ,про зміну свого місця проживання відповідачів не повідомляла ,тому колегія суддів приходить до висновку ,що ОСОБА_2 про проведення торгів та щодо інформації про те ,що торги не відбулися була повідомлена належним чином.

Крім того, з врахуванням того ,що ОСОБА_2 у січні 2009 року отримала розрахунок заборгованості та досудову вимогу Банку про погашення заборгованості ,проте матеріали справи не містять докази намагання або наявності у ОСОБА_2 можливості в добровільному порядку погасити заборгованість.

Позивачем ОСОБА_2 в обґрунтування пояснень щодо можливості в добровільному порядку погасити заборгованість були надані договір дарування від 27.08.2009 року ,за яким була позивачем подарована квартира АДРЕСА_5 ,вартість майна сторони визначили у розмірі 12756 грн. (т.3 а.с.119). , договір купівлі-продажу від 26.07.2006 року , квартири АДРЕСА_6., продаж вчинено за 110185 грн.( т.3 а.с.121) , договір купівлі-продажу від 04.02.2010 року земельної ділянки площею 0,050 ,що знаходиться на території Таїровської селищної ради ,смт.Таїрове,ОГСТ «Виноградор» , продаж вчинено за 115 000 грн.(т.3 а.с.123).

Колегія суддів критично ставиться до зазначених договорів ,оскільки відповідно до розрахунку заборгованості ,загальна заборгованість за договором кредиту № 007-Сп\2-23\Ф\840 від 01.02.2008 року станом на 11.06.2009 року становила 353772,83 дол. США ,що еквівалентно 2 692 211,24 грн.(т.2 а.с.107).

Відповідно до зазначених договорів, вартість відчуженого ОСОБА_2 майна складає біля 225185 грн., що становить менш 10 відсотків від суми заборгованості за договором кредиту ,яку мала погасити позивач у 2011 році.

Таким чином , позивачем не надані ,а матеріали справи не містять докази того ,що позивач мала можливість у повному обсязі погасити заборгованість за договором кредиту.

Згідно вимог ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» - якщо майно не реалізовано на прилюдних торгах, державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна.

У зв'язку з чим, листом ВДВС Овідіопольського РУЮ було запропоновано банку вирішити питання про залишення нереалізованого майна за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію згідно звіту про оцінку майна, після чого, ПАТ «Місто-Банк» надав своє погодження залишити за собою в рахунок погашення боргу нереалізоване на прилюдних торгах майно, про що державний виконавець виніс відповідну постанову, яка була затверджена начальником ВДВС та була направлена сторонам виконавчого провадження, і складений відповідний акт державного виконавця (а.с. 139-145,166-172 т. 1).

В судовому засіданні колегії суддів представник Банку підтвердив те,що Банк на пропозицію ВДВС Овідіопольського РУЮ надав згоду на набуття права власності на нереалізоване з торгів нерухомого майна .

Суд першої інстанції вірно встановив, що ПАТ «Місто Банк» законно, у встановленому законом порядку - набув право власності на садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, СК «Таїр», будинок НОМЕР_1, який належить на праві власності Публічному акціонерному товариству «Місто Банк» згідно нотаріального свідоцтва про право власності від 31.10.2011 р. (реєстр. № 956), виданого на підставі ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого Овідіопольським районним управлінням юстиції 29.08.2011 р. та на земельну ділянку, площею 0,060 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, що знаходиться за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, СК «Таїр», ділянка НОМЕР_1, кадастровий номер : НОМЕР_2, яка належить на праві власності Публічному акціонерному товариству «Місто Банк» згідно нотаріального свідоцтва про право власності від 31.10.2011 р. (реєстр. № 958) виданого на підставі ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого Овідіопольським районним управлінням юстиції 29.08.2011 р. (а.с. 174,175 т. 1).

Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів, вірно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та з урахуванням зібраних доказів дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення, які, на думку позивачки, допустив державний виконавець при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» до призначення прилюдних торгів, зокрема щодо неповідомлення про відкриття виконавчого провадження та щодо оцінки майна,не заслуговують на увагу ,оскільки такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. ст. 55, 85 Закону).

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року № 6-81цс15 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того,що ОСОБА_2 своєї згоди на відчуження будинку та земельної ділянки не надавала, оскільки відчуження майна ,на яке було звернено стягнення проводилося в примусовому порядку та положення ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» не містить ,у випадку передачі стягувачу нереалізованого на торгах майна отримання на це згоду боржника.

За таких підстав, відповідно до п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, апеляційна скарга представника ОСОБА_5 діючої в інтересах ОСОБА_2 підлягає відхиленню , а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст.307,ч.1 ст. 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 діючої в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

А.П.Заїкін

Л.А.Гірняк