Ухвала суду № 62824011, 15.11.2016, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1682/16-ц

Провадження № 2-з/135/18/16

УХВАЛА

15.11.2016 року м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Корнієнко О.М., цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання права власності на майно, зняття арешту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подано в суд заяву про забезпечення позову, в якій вказано, що до суду подано позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання права власності на майно, зняття арешту. Відповідачем ОСОБА_3 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області було описано та арештовано майно, що є спільною сумісною власністю її та відповідача ОСОБА_2, яке зазначено в актах опису та арешту майна від 22.01.2013 року, 29.01.2013 року, 22.02.2013 року, це майно може бути продане на торгах. ОСОБА_3 примусового виконання рішень складено звіти про незалежну оцінку майна трьох земельних ділянок. Зазначила, що в неї є ґрунтовні підстави вважати, що майно, яке вона вважає спільною сумісною власністю подружжя, може бути продане. Тому позивач просила забезпечити позов шляхом зупинення продажу арештованого майна, зазначеного в актах державного виконавця опису та арешту майна від 22.01.2013 року, 29.01.2013 року, 22.02.2013 року. При цьому зазначено, що додається: три звіти про оцінку трьох земельних ділянок.

На підставі ч. 1ст. 153 ЦПК Українисуд розглянув заяву за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, заяву з додатками, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви з таких підстав.

Відповідно до ч. 2ст. 151 ЦПК Україниу заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ч. 3ст. 152 ЦПК Українивиди забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом 5 ч.1 ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Разом з тим, у поданій позивачем заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на все майно, яке зазначене в актах державного виконавця опису та арешту майна від 22.01.2013 року, 29.01.2013 року, 22.02.2013 року. При цьому не зазначає конкретно перелік майна, продаж якого вважає за необхідне зупинити.

Враховуючи положення ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Однак, за відсутності вказівки на конкретне майно, суд позбавлений можливості самостійно визначити майно, продаж якого необхідно зупинити.

При цьому до заяви про забезпечення позову актів державного виконавця від 22.01.2013 року, 29.01.2013 року, 22.02.2013 року не додано.

Дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлено, що, наприклад, в акті про опис та арешт майна від 22.01.2013 року відображені такі види майна, які не є предметом спору по даній цивільній справі (огорожа з виробами, деревяна споруда).

Відтак, суд вважає, що без вказівки на конкретне майно відповідача, заява про забезпечення позову не може підлягати задоволенню.

Враховуючи викладене, оскільки заява позивача не містить посилання на конкретне майно відповідача, продаж якого слід зупинити з метою застосування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. 151 - 153 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання права власності на майно, зняття арешту.

На ухвалу протягом пяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали для відома направити позивачу.

Суддя: