Ухвала суду № 62818536, 17.11.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"17" листопада 2016 р. Справа № 902/106/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром", м.Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "14" вересня 2016 р. у справі № 902/106/15

за позовом заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, м.Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром", м.Вінниця

про стягнення 707 363,89 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 14.09.2016р. у справі №902/106/15 позов заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром" про стягнення 707363,89грн. збитків задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром" на користь Вінницької міської ради збитків в розмірі 707363,89грн..

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром" в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 14147,27грн. судового збору.

Однак, вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст.94 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

За змістом ч.2 ст.44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015р. №928-VIII, розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2016р. складає 1378,00грн..

У відповідності до ст.2 Закону України "Про судовий збір", платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір із позовної заяви майнового характеру, що подається до господарського суду, сплачується у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

У відповідності до приписів підпункту 4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, становить - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Однак, до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, скаржником до апеляційній скарги додано клопотання від 08.11.2016р. №82, в якому останній просить поновити строк на подачу апеляційної скарги та відстрочення сплати судового збору по апеляційній скарзі до дати призначення розгляду апеляційної скарги.

В обґрунтування вказаного клопотання скаржник покликається на приписи ст.8 Закону України "Про судовий збір" та на його важкий фінансовий стан. На підтвердження майнового стану відповідача до апеляційної скарги долучено звіт про дебітові та кредитові операції по рахунку 2600805532555 з 27.09.2016р. по 27.09.2016р. та з 17.10.2016р. по 19.10.2016р., фінансовий звіт відповідача за 3-й квартал 2016р., договір купівлі-продажу ТОВ "Оспром" з ТОВ "Каскад". Зокрема, як вбачається з аналізу проведених документів, скаржник зазначає, що на сьогодні він знаходиться у важкому фінансовому становищі, про що свідчать показники фінансового звіту за 3-й квартал 2016р. (збиток 221000,00грн.), і відсутність коштів для сплати судового збору. Проте скаржник вбачає можливість сплати судового збору до 25.11.2016р.. Це підтверджується договором з ТОВ "Каскад" на купівлю останнім лакофарбової продукції, виробництво якої розпочато ТОВ "Оспром". Виконання договору в частині оплати коштів на рахунок ТОВ "Оспром" обумовлене відповідальністю платника через сплату штрафних санкцій у випадку несвоєчасної оплати.

За приписами ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі (п.3.2).

Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення або відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пунктом 2 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч.2 ст.3 ГК України). Відповідно до ст.ст.42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, а тому, користуючись правом самостійного залучення фінансових ресурсів, здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій та самостійно нести комерційні ризики їх несприятливості, що можуть настати в результаті діяльності товариства. Юридична особа самостійно має розрахувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно прийняти рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво. Отже, скаржник повинен був при здійсненні своєї господарської діяльності допускати можливість настання несприятливих фінансових наслідків такої діяльності, зокрема, звернення до суду за захистом своїх прав, та, відповідно, сплати судового збору при такому зверненні.

Так, на думку колегії суддів, наведені скаржником обставини та надані відповідні докази на їх обґрунтування не мають характеру виключних та не підтверджують те, що на час звернення з апеляційною скаргою майновий стан скаржника перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі. До того ж, загальновідомою є обставина щодо інфляційних процесів, що мали місце в країні останнім часом, які негативно вплинули на економіку країни, мають поширений характер і торкаються великого кола осіб, та враховуючи, що забезпечення здійснення судочинства перебуває у залежності від надходження коштів судового збору, наведені причини без підтвердження доказами тяжкого майнового стану скаржника не можуть бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

При цьому, на думку колегії суддів, покликання апелянта, як на підставу для відстрочення сплати судового збору, на факт укдадення договору купівлі-продажу ТзОВ "Оспром" з ТзОВ "Каскад", не може слугувати беззаперечним доказом надходження коштів на рахунок скаржника та сплати судового збору.

Крім того, в разі відсутності чи арешту коштів на рахунках скаржника, чинне законодавство не встановлює заборон здійснити замість заявника оплату недостатньої суми судового збору іншими фізичними чи юридичними особами.

Оскільки відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення скаржнику сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром" необхідно повернути без розгляду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до ч.4 ст.97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 2, 3 ч.1 даної статті, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу з мотивованим клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.86, п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром", м.Вінниця про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Вінницької області від 14.09.2016р. у справі №902/106/15.

2. Повернути апеляційну скаргу (з доданими до неї документами) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром", м.Вінниця на рішення господарського суду Вінницької області від "14" вересня 2016 р. у справі №902/106/15 без розгляду.

3. Справу № 902/106/15 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Віддрук. прим.:

1 – до справи,

2 – Вінницькій міській раді (21050, м.Вінниця, вул.Соборна, 59),

3 – ТОВ "Оспром" (21001, м.Вінниця, вул.Привокзальна, 40),

4 – заступнику прокурора м.Вінниці (21050, м.Вінниця, вул.Володарського ,33),

5 – в наряд.