Постанова № 62818520, 17.11.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2016 р. Справа № 5021/1783/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В. О.;

при секретарі Марченко В.О.,

за участю представників сторін:

ліквідатора - Курбанова Н.В. (свідоцтво НОМЕР_1 від 19.06.2013 р.),

апелянт - ОСОБА_2 - не з'явився,

кредитор - ПАТ «Банк Кредит Дніпро» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 (вх.№2806С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 04.10.2016р. у справі №5021/1783/12

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський м'ясопродуктовий комплекс", м. Суми

про банкрутство,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.10.2016р. у справі №5021/1783/12 (суддя Соп'яненко О.Ю.) у задоволенні скарги від 19.08.2015 року ініціюючого кредитора - ФОП ОСОБА_2 на дії ліквідатора (вх.1910) - відмовлено. 2. У задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_2 від 19.09.2016 року про призначення ліквідатором у даній справі арбітражного керуючого Іваненко Н.О. - відмовлено. 3.У задоволенні заяви №01-16/1345 від 15.09.2016 року арбітражного керуючого Іваненко Н.О., заяви арбітражного керуючого Мальованого О.П. та заяви №02-01/253 від 02.11.2015 року арбітражного керуючого Нагорнєвої Т.В. про призначення ліквідатором у даній справі - відмовлено.

ОСОБА_2 з вказаною ухвалою не погодився та, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 04.10.2016р. у справі №5021/1783/12 у частині відмови у задоволенні скарги ініціюючого кредитора ОСОБА_2 від 19.08.2015 року на дії ліквідатора та клопотання від 19.09.2016 року про призначення ліквідатором у даній справі арбітражного керуючого Іваненко Н.О., а також у частині відмови у задоволенні заяви №01-16/1345 від 15.09.2016р. арбітражного керуючого Іваненко Н.О. при призначенні ліквідатором у даній справі. Прийняти в цій частині нове рішення, яким скаргу ініціюючого кредитора ОСОБА_2 від 19.08.2015 року на дії ліквідатора та клопотання від 19.09.2016 року про призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Іваненко Н.О., а також заяву №01-16/1345 від 15.09.2016 року арбітражного керуючого Іваненко Н.О. про призначення ліквідатором у даній справі - задовольнити. Усунути арбітражного керуючого Курбанова Н.В. від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський м`ясопродуктовий комплекс". Призначити ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський м`ясопродуктовий комплекс" Іваненко Н.О. Зобов'язати арбітражного керуючого Курбанова Н.В. передати все майно, документацію, печатки та штампи Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський м`ясопродуктовий комплекс" арбітражному керуючому Іваненко Н.О.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що ліквідатором ТОВ «СМК» Курбановим Н.В. порушуються норми Закону про банкрутство, а саме: навмисно не проводяться аукціони з продажу майна банкрута у строки, передбачені Законом про банкрутство, що призводить до затягування ліквідаційної процедури, штучного нарощування ліквідаційних витрат та оплати послуг ліквідатора. Апелянт вважає, що ліквідатором порушено порядок реалізації майна банкрута. Крім того, апелянт зазначає про порушення ліквідатором ч.1 ст.25 Закону про банкрутство, зокрема, неналежне проведення інвентаризації та оцінки активів банкрута. Крім того, апелянт вважає, що ліквідатором безпідставно отримано додаткову грошову винагороду. Апелянт стверджує, що суд першої і станції не дослідив порушення щодо незабезпечення збереження майна та не зробив висновків, що призвело до неповного з'ясування обставин справи. Також, апелянт зазначає, що ліквідатором не виконуються вимоги ухвали господарського суду від 11.02.2016р. про витребування у ліквідатора документів та ліквідатором не надаються відповіді на численні запити.

04.11.2016р. від арбітражного керуючого Іваненко Н.О. до суду надійшов відзив (вх.№11184) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а ухвалу господарського суду Сумської області в оскаржуваній частині необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2016р. у даній справі задоволено клопотання ліквідатора ТОВ «СМК» Курбанова Н.В. про продовження розгляду апеляційної скарги у даній справі за межі строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, продовжено строк розгляду даної справи, розгляд справи відкладено на 17.11.2016р. о 15:00 год.

15.11.2016р. електронною поштою до суду від арбітражного керуючого Іваненко Н.О. надійшло клопотання (вх.№11541), в якому зазначає про неможливість бути присутньою у судовому засіданні 17.11.2016р., у зв'язку з чим просить суд розглядати дану справу без її участі.

17.11.2016р. від ліквідатора ТОВ «СМК» Курбанова Н.В. надійшли заперечення (вх.№11599) на апеляційну скаргу.

Апелянт - ОСОБА_2 у судове засідання 17.11.2016р. не з'явився, був належним чином повідомлений ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2016р.

У судовому засіданні 17.11.2016р. ліквідатор ТОВ «СМК» Курбанов Н.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає її незаконною та необґрунтованою. Просить ухвалу господарського суду Сумської області від 04.10.2016р. у справі №5021/1783/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судове засідання кредитор - ПАТ «Банк Кредит Дніпро», та інші учасники провадження у справі про банкрутство не зявилися, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2016р. про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, кредитори - ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 (апелянт) та інші учасники провадження у справі про банкрутство не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції у відповідності до приписів статті 102 ГПК України обмежений у терміні розгляду апеляційних скарг на ухвали господарського суду, а також те, що сторони були повідомлені, що у разі неявки представників у судове засідання справа може бути розглянута без їх участі, колегія суддів дійшла висновку, що, оскільки матеріали справи повно та всебічно відображають обставини справи, справа розглядається за відсутності представників інших учасників у справі про банкрутство відповідно до приписів ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені доводи в апеляційній скарзі, відзиві та запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення ліквідатора ТОВ «СМК» Курбанова Н.В., колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.11.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" на підставі ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Сумської області від 18.12.2012 року визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Курбанова Н.В.

19.08.2015 року ініціюючий кредитор - ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Сумської області зі скаргою (вх.1910) на дії ліквідатора ТОВ «Сумський м`ясопродуктовий комплекс» Курбанова Н.В. (а.с. 182 -а.с.186, том 6).

26.01.2016 року заявник надав до господарського суду Сумської області додаткові пояснення (вх.№727) до скарги на дії ліквідатора ТОВ «СМК» Курбанова Н.В. (а.с.134-а.с.135, том 7).

В обґрунтування заявленої скарги на дії ліквідатора скаржник посилається на те, що ліквідатор неналежним чином виконує повноваження ліквідатора боржника. А саме: ліквідатором Курбановим Н.В. допущені порушення щодо порядку розподілу коштів, отриманих від реалізації майна; порушено порядок реалізації майна банкрута; не вживаються заходи, спрямовані на збереження майна банкрута; не надаються відповіді на запити щодо процедур банкрутства у даній справі. Як зазначає скаржник, 16.12.2014 року між ТОВ "СМК" в особі ліквідатора Курбанова Н.В. та ПАТ "Конотопм'ясо" укладений договір купівлі - продажу обладнання для м'ясопереробки. Вартість майна згідно з даним договором становила 1174900 грн. Відповідно до актів приймання-передачі передана лише частина майна на загальну суму 895900 грн., але відповідно до даних виписки по ліквідаційному рахунку, ліквідатором було перераховано кредитору лише частину коштів, отриманих від реалізації, а саме: 864543,50 грн. Скаржник вказує, що різницю у сумі 31356,50 грн. ліквідатор Курбанов Н.В. неправомірно перерахував на власний рахунок як оплату додаткової грошової винагороди ліквідатора у справі. Кредиторами чи господарським судом не приймалося рішення про встановлення ліквідатору додаткової грошової винагороди. На думку скаржника, 16.02.2015 року ліквідатор ТОВ "СМК" Курбанов Н. В. прийняв рішення про безпосередній продаж майна без проведення аукціону та уклав з ТОВ "Охтирка м'ясопродукт" договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ТОВ "СМК" передало ТОВ "Охтирка м'ясопродукт" 52 одиниці обладнання для м'ясопереробки. Також, скаржник зазначає, що ліквідатором Курбановим Н.В. в порушення вимог Закону про банкрутство не проведено інвентаризацію та оцінку усіх активів банкрута, але фактично розпочато процедуру реалізації даних активів та вже продано значну їх частину. Ліквідатором Курбановим Н.В. не вживаються заходи, спрямовані на збереження майна банкрута, оскільки з 01.01.2015 року закінчують дію договори, укладені ліквідатором з фізичними особами, 16.07.2015 року - договір з УДСОУМВС України у Сумській області щодо охорони прохідної, а договір №29/13/2-0714, укладений між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Альфа-щит центр" не стосується виконання ліквідатором своїх обов'язків. Як зазначає скаржник 22.12.2014р., 26.01.2015р., 04.12.2015р. ліквідатору Курбанову Н.В. направлені листи та запити щодо надання детальної інформації та підтверджуючих документів про хід ліквідаційної процедури. Проте, як стверджує заявник, відповіді від ліквідатора так і не надійшло. Скаржник просив суд усунути арбітражного керуючого Курбанова Н.В. від виконання повноважень ліквідатора у даній справі.

19.09.2016 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Сумської області з клопотанням про призначення ліквідатором у даній справі арбітражного керуючого Іваненко Н.О. (а.с.236, том 10).

Матеріали справи мітять заяву №01-16/1345 від 15.09.2016 року арбітражного керуючого Іваненко Н.О. зі згодою на призначення ліквідатором у даній справі (а.с.7, том 10), заяву арбітражного керуючого Мальованого О.П. (а.с.206, том 10) та заяву №02-01/253 від 02.11.2015 року арбітражного керуючого Нагорнєвої Т.В. (а.с.18, том 7).

04.10.2016р. заявник надав додаткові пояснення до скарги на дії ліквідатора.

04.10.2016р. судом першої інстанції прийнята оскаржувана ухвала, яка мотивована тим, що ліквідатор належним чином виконував покладені на нього обов'язки, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у даній справі про банкрутство здійснюється у відповідності до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції від 30.06.1999р.).

Згідно з п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) у новій редакції від 22.12.2011р., чинній з 19.01.2013р., положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна у провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення Закону про банкрутство, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи норми чинного законодавства та обставини справи, господарський суд Сумської області правомірно застосував до процедури продажу майна ТОВ "СМК" у ліквідаційній процедурі положення Закону про банкрутство у редакції від 22.12.2011р., чинній з 19.01.2013р., а скаргу на дії ліквідатора ТОВ «СМК» Курбанова Н.В. розглянув, застосувавши норми Закону про банкрутство в редакції від 30.06.1999р.

Відповідно до ч. 6 ст. 3-1 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Частиною 9 ст. 3-1 Закону передбачено, що невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

У зв'язку з цим, заявником (скаржником) має бути доведений факт невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства, скаржник повен довести факт невиконання чи/або неналежного виконання арбітражним керуючим визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язків.

Відповідно до частин 1 та 6 ст.44 Закону про банкрутство (у редакції, чинній з 19.01.2013р.) після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж таких активів:

основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує одну тисячу гривень, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону. Ці матеріальні активи реалізуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі;

не проданих на аукціоні. У цьому випадку безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів на аукціоні;

не проданих на біржових торгах через товарну біржу;

стосовно яких після опублікування оголошення про проведення повторного аукціону є лише одна пропозиція від покупця. Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була визначена як ціна продажу на аукціоні покупцеві, який подав пропозицію про участь в аукціоні;

акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать боржнику і викуповуються товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.

Відповідно до ст.42 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Згідно з абз.3 ч.4 ст.42 Закону про банкрутство (у редакції, чинній з 19.01.2013р.) майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Кошти, що залишились після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Провадження у даній справі здійснюється відповідно до ст. 52 Закону України про банкрутство (у редакції, чинній до 19.01.2013р.), яка не передбачає створення комітету кредиторів, а ліквідаційна маса банкрута сформована виключно з майна, яке перебуває в заставі та іпотеці ПАТ "Банк Кредит Дніпро", а відповідно до Закону майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Отже, дана норма передбачає першочерговість задоволення вимог заставодержателя.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється у порядку, передбаченому Законом про банкрутство, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що ліквідатором не проведено інвентаризації та оцінки майна банкрута. Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

11.06.2013р. відповідно до наказів №1-І від 29.05.2013р., №№2-І від 29.05.2013р. комісією у складі, визначеному наказами, проведено інвентаризацію майнових активів банкрута, складено інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей (а.с.173-190, том 3). Зазначені інвентаризаційні описи підписані ліквідатором як головою комісії та членами комісії.

Також, матеріали справи містять інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей ТОВ «СМК» від 29.07.2014р., в якому зазначено, що на підставі наказу від 15.07.2014р. №4-І від 29.07.2014р. здійснено зняття фактичних залишків ТМЦ, виявлених станом на 29.07.2014р. (а.с.57-а.с.58, том 9).

Щодо твердження скаржника про те, що майно, зазначене як позиція №9 договору купівлі-продажу від 16.02.2015р., а саме: "транспортна смужка» (метал. редуктор тран.секції корпуса тран-на) не міститься в інвентаризаційному описі, судом першої інстанції правомірно встановлено, що це майно не є окремо виділеним майном, а є складовою частиною Лінії ФОК-к, яка вказана в інвентаризаційному описі під № 390. Посилання на №390 є і у додатку до договору купівлі-продажу від 16.02.2015р.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що ліквідатором проведено інвентаризацію та оцінку майна банкрута.

У відповідності до ст.44 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатором вжито заходів щодо продажу майна банкрута. Зокрема, організовано проведення аукціону з продажу активів банкрута у відповідності до вимог Закону.

Матеріалами справи підтверджується, що за підсумками конкурсу на визначення організатора аукціону з продажу активів ТОВ "СМК", 25.01.2014р. організатором аукціону визначено Сумську регіональну біржу "Нова", оскільки остання запропонувала найвигідніші умови проведення аукціону (а.с.221, том 1).

Ухвалою господарського суду Сумської області 24.04.2014р. визнано Товарну біржу "Сумська регіональна баржа - НОВА" учасником провадження у справі №5021/1783/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський м'ясопродуктовий комплекс".

Відповідно до листа №6/21-2526 від 01.04.2014р. банк як заставний кредитор надав ліквідатору ТОВ "СМК" згоду на продаж майна цілісним майновим комплексом.

12.06.2014р. мав відбутися аукціон з продажу майна ТОВ "СМК" у вигляді цілісного майнового комплексу, який не відбувся у зв'язку з відсутністю зареєстрованих учасників (а.с.143, том 2).

15.10.2014р. суб'єктом оціночної діяльності було складено висновок про вартість частини майна ТОВ "СМК" (а.с.128, том 4).

У судовому засіданні 17.11.2016р. колегією суддів оглянуто оригінал звіту про оцінку майна банкрута від 31.07.2014р. на 538 аркушах, виконаний ТОВ «Консалт -С», у строки та у порядку, встановлені Законом про банкрутство.

06.11.2014р. ліквідатором ТОВ "СМК" направлено лист №02-01/630 на адресу банку з проханням вирішити питання щодо умов реалізації майна ТОВ "СМК" частинами, до якого додавалась копія висновку про вартість майна ТОВ "СМК".

Листом від 27.11.2014р. ПАТ «Банк Кредит Дніпро» надав згоду на продаж майна, ціна продажу якого складає 1174900,00 (а.с.132, том 4).

Як свідчать матеріали справи, 16.12.2014 року між ТОВ "СМК", ПАТ "Конотопм`ясо" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро" укладено договір купівлі-продажу частини майна ТОВ "СМК" (а.с.133-а.с.134, том 4).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.01.2016 року у даній справі за наслідками розгляду заяви кредитора - ОСОБА_2, про визнання недійсним цього договору, у задоволенні заяви б/н від 06.05.2015 року про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.12.2014 року, укладеного між ТОВ "Сумський м`ясопродуктовий комплекс", ПАТ "Конотопм'ясо" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро" - відмовлено.

У постанові Вищого господарського суду України від 21.07.2015р., якою залишено без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015р. у справі №5021/1783/12, якою відмовлено у задоволенні скарги кредитора - ОСОБА_2 на дії ліквідатора ТОВ «СМК» Курбанова Н.В., суд касаційної інстанції зазначив, що: «арбітражний керуючий погоджував усі дії, що пов'язані з реалізацією майна з банком - ПАТ «Банк Кредит Дніпро». Таким чином, арбітражним керуючим не порушувалися умови чинного законодавства щодо порядку реалізації майна банкрута» (а.с.190-а.с.195, том 5).

Листом-згодою № 6/21-1062 від 16.02.2015р. банк надав згоду на часткову продаж майна загальною вартістю 470000,00 грн., яке знаходиться у заставі банку за договором застави №070909-З від 07.09.2009р.

16.02.2015 р. між ТОВ "СМК", ТОВ "Охтирка м'ясопродукт" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро" укладено договір купівлі-продажу майна, зазначеного у листі-згоді від 16.02.2015 р. № 6/21-1062 (а.с.28-а.с.30, том 7).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2016 року, договір купівлі-продажу майна, укладений ТОВ "СМК" з ТОВ "Охтирка м'ясопродукти", визнано недійсним.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що визнання договору купівлі-продажу майна банкрута у процедурі ліквідації через порушення, допущені під час підготовки та проведення такої реалізації, не є достатньою підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора.

Щодо доводів апелянта про продаж майна по заниженій вартості колегія суддів зазначає, що апелянтом не доведено належними та допустимими доказами, що при продажу майна боржника, яке знаходиться у заставі банку (заставного кредитора), порушено права кредитора - ОСОБА_2 та банкрута - ТОВ «СМК», оскільки кошти, отримані від продажу заставного майна, яке перебувало в заставі ПАТ «Банк Кредит Дніпро», підлягають перерахуванню саме банку.

Матеріали справи містять належним чином засвідчену копію листа за вих.№6121-1300 від 31.03.2016р., в якому заставний кредитор зазначає, що станом на 29.03.2016р. у процедурі банкрутства ТОВ «Сумський м`ясопродуктовий комплекс» зареєстровано вимоги двох кредиторів: - ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2. Усе наявне у ТОВ «Сумський м`ясопродуктовий комплекс» майно знаходиться у заставі банку. Також, наголошує на тому, що дії ОСОБА_2 з оскарження дій ліквідатора Курбанова Н.В. у даній справі, призводять до затягування ліквідаційної процедури та, як наслідок, - до порушення строків погашення кредиторської заборгованості перед заставним кредитором. Крім того, банк вказує, кредитору - ОСОБА_2 запропоновано погасити його кредиторські вимоги до боржника у даній справі в сумі 13559,00 грн. (а.с.11, том 11). Однак ОСОБА_2 відповіді банку не надав. У апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що питання погашення даних вимог є правом кредитора, яким він може скористатися, або не скористатися.

Що стосується обов'язку ліквідатора після виявлення майна відсутнього боржника надати суду клопотання про переведення провадження у справі зі спрощеної до загальної процедури, суд першої інстанції правомірно зазначив, що відповідно до ч.6 ст. 52 Закону про банкрутство (у редакції до 19.01.2013 року), ст.22 ГПК України - це є правом ліквідатора, а не його обов'язком і не може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків.

Стосовно доводів скаржника про те, що ліквідатором не вживаються заходи, спрямовані на забезпечення збереження майна банкрута, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника і забезпечує його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном боржника.

Матеріали справи свідчать, що договір № 29/13/2-0714 про охорону майна від 31.07.2014р. укладено не ліквідатором. Банк, як заставний кредитор, самостійно несе витрати на збереження майна, що перебуває в його заставі.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, ліквідатором забезпечено збереження рухомого майна банкрута, що знаходиться за адресою: м.Суми, вул.Харківська, 103, 103/1-103/12, що підтверджується договором від 01.01.2015 року, укладеним між ТОВ «Сумський м`ясопродуктовий комплекс» в особі ліквідатора Курбанова Н.В. та фізичною особою ОСОБА_8 (а.с.16, том 11), та договором з надання послуг з охорони від 01.01.2015 року, укладеним між ТОВ «Сумський м`ясопродуктовий комплекс» в особі ліквідатора Курбанова Н.В. та фізичною особою ОСОБА_9 (а.с.17, том 11).

Таким чином, ліквідатор у відповідності до вимог Закону про банкрутство забезпечив охорону майна банкрута.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ліквідатор ТОВ «СМК» Курбанов Н.В. не виконує вимоги ухвали господарського суду, однак такі доводи апелянта спростовуються матеріалами справи, які містять клопотання (вх.№7353 від 15.08.2016р.) про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою господарського суду Сумської області від 11.02.2016р. у даній справі. Надані ліквідатором документи долучені судом першої інстанції до матеріалів справи (а.с.26-а.с.257, том 9). Як уже зазначалося, судовому засіданні 17.11.2016р. колегія суддів апеляційної інстанції ознайомилась зі змістом звіту про оцінку майна від 31.07.2014р. на 538 арк.

Посилання скаржника на порушення ліквідатором вимог Закону про банкрутство щодо ненадання ліквідатором інформації про стан проведення ліквідації банкрута безпідставне і не приймається судом до уваги, оскільки спростовується матеріалами справи, а саме: листом ліквідатора від 07.05.2015р. за вих.№01-17/881 (а.с.108, том 7), листом від 23.06.2015р. за вих.№01-17/918 (а.с.110, том 7), листом від 13.05.2016р. за вих.№02-01/82 (а.с.181, том 11).

Стосовно твердження апелянта про безпідставно отриману ліквідатором додаткову винагороду колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у ході судового розгляду справи з'ясовано, що після отримання коштів від ПАТ "Конотопм'ясо" за майно за договором купівлі-продажу від 16.12.2014 року, укладеного між ТОВ "СМК", ПАТ "Конотопм'ясо" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро», зазначені кошти розподілені наступним чином: 96,5%, що склало 864543,5 грн., направлені на погашення кредиторських вимог Банку і 3,5%, що склало 31356,5 грн., перераховано на рахунок ліквідатора як додаткова грошова винагорода, встановлена заставним кредитором. Ліквідатор зазначив, що на правах заставного кредитора банком встановлювалась додаткова грошова винагорода лише з грошових коштів, які отримані від реалізації майна, що перебуває в заставі банку.

Колегія суддів зазначає, що питання законності та обґрунтованості отримання ліквідатором додаткової винагороди було предметом розгляду судом першої інстанції при прийнятті ухвали господарського суду Сумської області від 04.10.2016р. у даній справі, якою відмовлено у задоволенні клопотання №02-01/876 від 05.05.2015 року ліквідатора про затвердження додаткової винагороди ліквідатора.

На підставі наведеного, виходячи з аналізу норм діючого законодавства та матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені обставини у скарзі ОСОБА_2 від 19.08.2015 р. на дії ліквідатора Курбанова Н.В. ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" не можуть бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання своїх обов'язків під час проведення ліквідаційної процедури. У діях ліквідатора Курбанова Н.В. не вбачається порушення вимог Закону про банкрутство, а заміна ліквідатора не сприятиме більш ефективному проведенню ліквідаційної процедури.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно відмовив у задовленні клопотання ОСОБА_2 про призначення ліквідатором у даній справі арбітражного керуючого Іваненко Н.О., та заяв про призначення ліквідатором у даній справі арбітражних керуючих Іваненко Н.О., Мальованого О.П. та Нагорнєвої Т.В.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Сумської області від 04.10.2016 року по справі №5021/1783/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101 п.1 ч.1 ст.103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 04.10.2016р. у справі №5021/1783/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 18 листопада 2016 року.

Головуючий суддя О.А.Пуль

Суддя О.О.Крестьянінов

Суддя В.О.Фоміна