Постанова № 62818363, 16.11.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.11.2016 справа №905/1552/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3При секретарі За участю представників сторін від позивача від відповідача від ВДВС розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 Не зявився Не зявився Не зявився Державного підприємства Торецьквугілля, м. Торецьк, Донецька область на ухвалу господарського суду Донецької областівід26.10.16р.у справі за скаргою на дії №905/1552/15 (суддя Бокова Ю.В.) Державного підприємства Торецьквугілля, м. Торецьк, Донецька область Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.15р. за позовом до про Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо, м. Київ Державного підприємства Торецьквугілля, м. Торецьк, Донецька область стягнення заборгованості в сумі 8764535,21 грн. ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.10.2015 р. по справі № 905/1552/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», м. Київ до Державного підприємства «Дзержинськвугілля», м. Дзержинськ про стягнення 8764535,21 грн. задоволені частково. Стягнуто з Державного підприємства «Дзержинськвугілля» на користь ПАТ «Банк Камбіо» 5699076,07 гривень простроченої заборгованості за кредитом, 1068169,33 гривень заборгованості по сплаті процентів, 156451,34 гривень заборгованості по сплаті комісії за обслуговування кредиту. Стягнуто на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 57730,81 грн. Відповідно до вимог ст.116 ГПК України видані відповідні накази.

26.08.2016 р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга Державного підприємства «Дзержинськвугілля», м. Торецьк на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015р., в якій скаржник просив зобовязати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області вчинити дії, направлені на зняття арешту з коштів, що містяться на всіх рахунках, та належать Державному підприємству «Дзержинськвугілля», в межах суми 7616066,41 грн.

В обґрунтування скарги заявник вказував, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 22.12.2015р. ОСОБА_5 було відкрито виконавче провадження № 49691478 про стягнення з Державного підприємства «Дзержинськвугілля», м. Дзержинськ на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», м. Київ 5699076,07 гривень простроченої заборгованості за кредитом, 1068169,33 гривень заборгованості по сплаті процентів, 156451,34 гривень заборгованості по сплаті комісії за обслуговування кредиту. Всього- 6923696,74 грн.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 01.07.2016р. ОСОБА_5 по виконавчому провадженню № 49691478 був накладений арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках, та належить Державному підприємству «Дзержинськвугілля», в межах суми 7616066,14 грн.

Скаржник зазначав, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» та Закону «Про державний бюджет на 2016 рік» вугільна промисловість, у тому числі ДП «Дзержинськвугілля», бюджетні кошти на покриття витрат по собівартості вугільної продукції не отримувала, у звязку з тим, що в Державному бюджеті України не передбачено бюджетного фінансування вугледобувних підприємств за статтею «Державна підтримка на часткове покриття витрат по собівартості товарної вугільної продукції». У звязку з тим, що підприємство не отримує бюджетні кошти на покриття витрат по собівартості вугільної продукції на захищені відповідно до законодавства рахунки, 90% грошових коштів, отриманих від реалізації вугільної продукції, направляються на виплату поточної та погашення заборгованості із заробітної плати працівникам, для яких робота на шахтах його підприємства єдиний засіб існування.

Таким чином, як стверджував скаржник, у звязку з арештом банківських рахунків, Державне підприємство «Дзержинськвугілля» для подолання загрози затоплення діючих шахтних горизонтів не має змоги закупити насосні агрегати, які необхідні для відкачки шахтних вод, закуповувати необхідні матеріали та обладнання для безперебійної роботи шахт, що практично призведе до повної зупинки підприємства, невиплати заробітної плати працівникам. Надана довідка ТВБВ №10004/0405 філії Донецького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» від 16.09.2016р. № 54/1168, згідно якої поточні рахунки, відкриті ДП «Дзержинськвугілля» використовуються для зарахування заробітної плати працівникам ДП «Дзержинськвугілля» та відрахування обовязкових податків із заробітної плати.

У відзиві на заяву позивач у справі зазначив, що за період з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто з 22.12.2015р. по теперішній час грошові кошти на арештовані рахунки не надходили жодного разу. Крім того, як стверджує позивач, ДП «Дзержинськвугілля» ухиляється від виконання рішення господарського суду Донецької області, про що свідчить лист Генерального директора ДП «Дзержинськвугілля» від 03.06.2016р., в якому він зазначає, що заставне майно ПАТ «Банк Камбіо» вугілля у кількості 21900,00 тонна на складах відсутнє. Разом із тим у скарзі скаржник зазначає, що реалізація вугільної продукції відбувається, кошти направляються на виплату заборгованості по заробітній платі. Крім того, заходи спрямовані на виконання рішення за рахунок заставного майна виявилися безрезультатними, про що 01.07.2016р. державним виконавцем було складено відповідний акт. Вказував, що скаржник не визначає які саме певні виконавчі дії має здійснити державний виконавець.

13.09.2016р. представник відповідача надав господарському суду клопотання про зміну назви відповідача ДП «Дзержинськвугілля» на ДП «Торецьквугілля» посилаючись на те, що Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11.08.2016р. № 513 «Про перейменування ДП «Дзержинськвугілля» та затвердження статуту «Торецьквугілля», Державне підприємство «Дзержинськвугілля» перейменоване у Державне підприємство «Торецьквугілля». 18.08.2016р. у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про перейменування Державного підприємства «Дзержинськвугілля» на Державне підприємство «Торецьквугілля». Копії Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11.08.2016р. № 513 та Статуту ДП «Торецьквугілля» додані до вказаного клопотання.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.10.2016 року у справі № 905/1552/15 змінено назву відповідача з Державного підприємства «Дзержинськвугілля» на Державне підприємство «Торецьквугілля». В задоволенні скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015р. відмовлено.

Відповідачем у справі подана апеляційна скарга на ухвалу суду, у якій апелянт, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин, що мають значення для вирішення спору, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову ухвалу, якою вимоги скарги задовольнити. Доводи скарги аналогічні доводам первинної скарги.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Згідно ч.1 ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідносин (далі Закон «Про виконавче провадження), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. За приписами ст. 6 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Стаття 17 Закону України «Про виконавче провадження» визначала, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Згідно п. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 22.12.2015р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_6 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49691478 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 905/1552/15 від 16.11.2015р.

01.02.2016р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_6 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до цієї постанови накладено арешт на все майно, що належить боржнику -Державному підприємству «Дзержинськвугілля» у межах суми звернення стягнення 6923696,74 грн. та накладено заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

18.04.2016р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_6 винесено постанову про обєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 51041733.

За змістом п. 1 ч. 1 ст.32 Закону «Про виконавче провадження» заходом примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб. Законом визначений і порядок звернення стягнення на майно боржника.

01.07.2016р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_6 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ТК КРЕДИТ», Публічного Акціонерного комерційного промислово-інвестиційний банку, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», Філії Донецького обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та належать Державному підприємству «Дзержинськвугілля» у межах суми 7616066,41 грн.

Згідно п. 3.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, в рамках виконавчого провадження ВП №49691478 державним виконавцем проведено розшук майна та грошових коштів боржника шляхом направлення вимог до установ і організацій. Так, в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії:

- вимоги державного виконавця до ДП «Дзержинськвугілля» про надання інформації щодо місцезнаходження майна переданого у заставу відповідно до договорів про заставу товарів в обігу від 19.06.2008р. та від 30.12.2011р. та надання вільного доступу до вищезазначеного майна для складання акту опису та арешту майна;

- вимоги державного виконавця до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ТК КРЕДИТ», Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», Філії Донецького обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про виконання вимог ст..ст. 5, 11 Закону «Про виконавче провадження» та ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Матеріали справи містять також копію листа вих. № 1-4-8273 від 03.08.2016р. Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», відповідно до якого Національним банком України згідно постанови Правління Національного банку України № 356 від 04 червня 2015 року відкликано банківську ліцензію ПАТ «КБ «НАДРА», а також те, що банківська діяльність ПАТ «КБ «НАДРА» завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій, ПАТ «КБ «НАДРА» не є учасником безготівкових розрахунків, тому не має права здійснювати ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, у звязку із чим ПАТ «КБ «НАДРА» фактично позбавлений права виконувати постанови державних виконавців Державної виконавчої служби про арешт коштів на рахунках фізичних та юридичних осіб, які були відкриті ними у ПАТ «КБ «НАДРА».

Згідно копії листа № 20-2-20/473 від 20.07.2016р. Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», держвиконавець повідомлений, що станом на 20.07.2016р. для виконання постанови про арешт коштів боржника ВП № 49691478 від 01.07.2016р. кошти на рахунках Державного підприємства «Дзержинськвугілля» (код ЄДРПОУ 33839013) відсутні.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії листа № 0099 від 26.07.2016р. Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ТК КРЕДИТ» останній не має права виконати постанову ВП № 49691478 від 01.07.2016р. про арешт коштів боржника ДП «Дзержинськвугілля» у звязку з відкликанням 07.04.2016р. банківської ліцензії.

Як вбачається з наданої відповідачем копії довідки ТВБВ №10004/0405 філії Донецького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» від 16.09.2016р. № 54/1168, поточні рахунки, відкриті ДП «Дзержинськвугілля» використовуються для зарахування заробітної плати працівникам ДП «Дзержинськвугілля» та відрахування обовязкових податків із заробітної плати.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в т.ч., шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

В силу приписів ст. 65 Закону «Про виконавче провадження» державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Таким чином, накладення державним виконавцем арешту на майно боржника здійснюється з метою примусового виконання рішення суду в межах виконавчого провадження.

Посилання заявника скарги на положення законодавства про працю у спорі, що розглянутий господарським судом, правомірно не прийняте до уваги, оскільки предметом спору були не трудові правовідносини, а застосування спеціального Закону «Про виконавче провадження», якій регулює правовідносини, направлені на виконання судового рішення і положення якого державним виконавцем порушені не були.

Судова колегія враховує і те, що згідно ч.2 ст.52 Закону «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 15-1 Закону «Про електроенергетику» та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, повязаних із забезпеченням ядерної безпеки». Матеріали справи не містять доказів про порушення державним виконавцем вказаної статті Закону.

Крім того, при розгляді скарги судова колегія враховує наступне. Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобовязує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

У пункті. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012р. зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

В скарзі заявник просив господарський суд «зобовязати відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області вчинити дії, направленні на зняття арешту з коштів, що містяться на рахунках…».

Господарський суд без визнання недійсною постанови державного виконавця про накладання арешту не має можливості самостійно визначати, які саме конкретно дії повинен вчините державний виконавець.

З урахуванням вищевказаного, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

У звязку з викладеним, керуючись ст.33, 99, 101-103, 105-106, 121-2 ГПК України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Донецької області від 26.10.2016 року у справі № 905/1552/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в 20-ти денний строк.

Головуючий суддя:О.Л. Агапов

Судді:Н.В. Будко

ОСОБА_3