Ухвала суду № 62817065, 16.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16.11.2016Справа № 910/19740/16

За позовом Національного банку України

до Публічного акціонерного товариства "БАНК"КИЇВСЬКА РУСЬ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк"Київська Русь" Білої Ірини Володимирівна

третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 14 321 195,87 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивачa: - Кузьменко Ю.С. - представ. за довір. №18-0009/60158 від від 19.07.16р.;

від відповідача: - Сердійчук. - представ. за довір. № 2 від 01.01.16р.;

від третьої особи: - не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний банк України (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "БАНК"КИЇВСЬКА РУСЬ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк"Київська Русь" Білої Ірини Володимирівна (далі - відповідач) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення 14 321 195,87 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2016 р. порушено провадження у справі № 910/19740/16, її розгляд призначено на 16.11.2016 р.

В судовому засіданні 16.11.2016 р. представник позивача заявив та підтримав клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши думку присутніх представників учасників судового процесу, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання представника позивача про розгляд справи в закритому судовому засіданні з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом.

Закріплений у вищевказаній нормі закону принцип гласності є конституційним принципом, який належить до основних засад судочинства, встановлених у ст. 129 Конституції України.

Водночас, згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, передбачених законом.

Таке обмеження узгоджується з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, відповідно до якої судове рішення оголошується прилюдно, але преса і відвідувачі можуть не допускатися в зал засідань протягом усього судового розгляду або якоїсь його частини з метою збереження моралі, громадського порядку або національної безпеки в демократичному суспільстві.

Крім того, згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, забезпечення відкритості судового розгляду становить основоположний принцип, закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції. Такий публічний характер судового розгляду гарантує сторонам у справі, що правосуддя не здійснюватиметься таємно, без публічного контролю; це також один із засобів підтримання довіри до судів. Здійснення правосуддя і, зокрема, судовий процес набувають легітимності завдяки гласності. Забезпечуючи прозорість здійснення правосуддя, гласність, таким чином, сприяє реалізації мети пункту 1 статті 6 Конвенції, а саме - справедливому судовому розгляду, забезпечення якого є одним з основоположних принципів демократичного суспільства у значенні Конвенції. Водночас Суд зазначає, що існують винятки з вимоги забезпечення відкритості судового розгляду. Це випливає з тексту самого пункту 1 статті 6, який передбачає, що "преса і громадськість можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах...національної безпеки в демократичному суспільстві, ... або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя". Отже, за статтею 6 Конвенції іноді може виявитися необхідним обмежити відкритість і публічність процесу для того, щоб, наприклад, забезпечити безпеку свідків чи нерозголошення відомостей про них або сприяти вільному обміну інформацією та думками при здійсненні судочинства (див. рішення Суду у справі Шагін проти України, no. 20437/05, від 10.12.2009).

Крім того, відповідно до висновків Суду виняткові обставини, що стосуються природи питань, які розглядає суд у відповідному провадженні, можуть виправдати відмову від публічного розгляду (див. рішення Суду у справі Олюджіч проти Хорватії, no. 22330/05, від 05.02.2009).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (далі - Закон) банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку.

Отже, банківською таємницею, зокрема, є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів; системи охорони банку та клієнтів; інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; коди, що використовуються банками для захисту інформації. Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю.

Згідно положень статті 61 Закону Банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.

Частиною четвертою статті 61 Закону визначено, що органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що містить банківську таємницю, зобов'язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.

Положеннями статті 62 Закону передбачено, що особи, винні в порушенні порядку розкриття та використання банківської таємниці, несуть відповідальність згідно із законами України.

З огляду на те, що при розгляді справи № 910/19740/16 може бути використана інформація, що містить банківську таємницю, з метою додержання та збереження банківської таємниці суд вважає за доцільне задовольнити клопотання позивача та винести ухвалу про розгляд справи № 910/19740/16 у закритому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи у закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4-4, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 60-62 Закону України "Про банки та банківську діяльність", господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Розгляд справи № 910/19740/16 проводити у закритому судовому засіданні.

Суддя М.Є. Літвінова