Постанова № 62816084, 02.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 р. Справа № 804/6730/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.

при секретарі - Музиці Я.І.

за участю:

представників позивача - Вошколуп В.Г., Вікентьєв В.Г. представника відповідача - Соломка М.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису № 49/4.3-4-51 від 23.09.2016, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПАТ "МГЗК", позивач) звернулось до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №49/4.3-4-51 від 23.09.2016, винесений на підставі Акту планової перевірки додержання Публічним акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №49/4.3-4 від 23.09.2016.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки №49/4.3-4 від 23.09.2016 щодо встановлення порушень публічним акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" діючого законодавства України про працю та загальнообов'язкове соціальне страхування, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим припис №49/4.3-4-51 від 23.09.2016, виданий на усунення порушення, на думку позивача, підлягає скасуванню в повному обсязі.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове соціальне страхування, на підставі чого оскаржуваний припис №49/4.3-4-51 від 23.09.2016 винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України, а тому позовні вимоги не підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у запереченнях на позов, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, в період з 12 по 23 вересня 2016 року на Публічному акціонерному товаристві «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області проводилась планова перевірка додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №49/4.3-4:від 23.09.2016.

Відповідно до акту перевірки на ПАТ «МГЗК» встановлено ряд порушень чинного законодавства України про працю, з якими ПАТ «МГЗК» не погодилося. 26.09.2016 ПАТ «МГЗК» було подано заперечення на Акт №49/4.3-4:від 23.09.2016.

23.09.2016 ПАТ «МГЗК» було отримано припис №49/4.3-4-51 від 23.09.2016, складений Головним державним інспектором Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Засядьвовк Т.Т. на підставі вищевказаного акту перевірки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 110 Кодексу законів про працю України, при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат:

б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Таким чином законодавчо встановлено обов'язок власника або уповноваженого ним органу повідомляти працівника при кожній виплаті заробітної плати про розмір його заробітку та розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати про розмір його заробітку та розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати. Проте, чинне законодавство України не містить вимог щодо форми та порядку такого повідомлення.

Повідомлення працівників Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про розмір заробітної плати здійснюється на підставі ст. 110 КЗпП України та регулюється наказом ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» №1382 від 18.11.2015 «Про затвердження форми повідомлення працівників ПАТ «МГЗК» про розмір заробітної плати (далі - Наказ №1382).

Відповідно до п.1.2 Наказу №1382 з 01.11.2015 на ПАТ «МГЗК» запроваджено новий порядок підготовки та отримання розрахункових листків працівниками ПАТ «МГЗК». Відповідно до запровадженого порядку, повідомлення працівників ПАТ «МГЗК» про розмір заробітної плати здійснюється за допомогою інтернет - ресурсів «Моя зарплата», 2Приват 24», а також за допомогою терміналів самообслуговування ПАТ «КБ «Приватбанк».

Суд зазначає, що зазначений порядок повідомлення про заробітну плату не суперечить чинному законодавству України про працю, так як форма повідомлення працівника про розмір заробітної плати чинним законодавством України не передбачена.

Крім того, суд зазначає, що порядок повідомлення про заробітну плату, запроваджений на ПАТ «МГЗК» також передбачає можливість роздрукування розрахункових листів в разі бажання працівника отримати повідомлення про заробітну плату в паперовому вигляді.

Таким чином, суд вважає, що ПАТ «МГЗК» в повному обсязі виконує вимоги про працю щодо повідомлення працівників про розмір заробітної плати передбачені ст. 110 КЗпП України, а тому вимоги припису в частині зобов'язання ПАТ «МГЗК» усунути порушення вимог ст. 110 Кодексу законів про працю України підлягають скасуванню.

Стосовно порушень Публічним акціонерним товариством «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» ст.96, ч.4 ст.97 Кодексу законів про працю України, ч.3 ст.6 Закону України «Про оплату праці» суд зазначає наступне.

Так, в ході перевірки було встановлено, що ПАТ «МГЗК» не дотримується положень ч. 2 п 2.2 Колективного договору та п. 3.2.1 р. III Галузевої угоди гірничо-металургійного комплексу України на 2011-2012 роки стосовно того, що рівень мінімальної тарифної ставки робітника першого розряду з нормальними умовами праці повинен бути не менше 105% мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» з 01.05.2016 року мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі становить 8,69 грн. Отже, з урахуванням положень п.3.2.1 р. III Галузевої угоди мінімальна тарифна ставка робітника першого розряду з нормальними умовами праці становить 9,12 грн.

З акту перевірки вбачається, що позивачем годинна тарифна ставка робітника І тарифного розряду з нормальними умовами праці, від якої формуються тарифні годинні ставки наступних розрядів, встановлена в розмірі 8,7 грн., тобто на рівні мінімальної заробітної плати, чим порушені вимоги ст. 96 Кодексу Законів про працю України від 10.12.1971 зі змінами і доповненнями, ч.3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР зі змінами і доповненнями.

Суд зазначає, що Галузева угода гірничо-металургійного комплексу України на 2011-2012 роки, укладена між власниками (роботодавцями) підприємств, установ, організацій галузі, їх уповноваженими представниками, Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, господарськими об'єднаннями, з однієї сторони та Профспілкою трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України в особі її Центрального комітету, з другої сторони, які в подальшому спільно іменуються «Сторони» (зареєстрована Міністерством праці та соціальної політики України 28.07.2011 за № 40).

Угоду укладено з метою регулювання та удосконалення виробничих, трудових і соціально-економічних відносин між сторонами, об'єднання їх зусиль для підвищення ефективності роботи підприємств і посилення соціального захисту працівників.

Угоду укладено згідно із законодавством України, зокрема, Кодексом законів про працю України, Законами України «Про колективні договори і угоди», «Про організації роботодавців», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», положеннями Генеральної угоди та іншими нормативно-правовими актами (1.3).

Суд зазначає, що на теперішній час нової угоди, яка б регулювала вказані відносини між сторонами не має.

За таких умов суд вважає, що Галузева угода гірничо-металургійного комплексу України на 2011-2012 роки є діючим договором, стороною якого являється і позивач, направлена на покращення соціальних гарантій працівників підприємства і тому зобов'язання, взяті на себе сторонами, повинні виконуватись. Не виконання взятих на себе зобов'язань, в результаті чого погіршуються умови оплати праці працівників підприємства, свідчить про порушення ч. 3 ст. 96, ч. 4 ст. 97 КЗпП України, ч. З ст. 6 Закону України «Про оплату праці».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування припису №49/4.3-4-51 від 23.09.2016 в частині усунення порушень вимог ч.3 ст.6 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95 - ВР із змінами і доповненнями не підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису № 49/4.3-4-51 від 23.09.2016 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №49/4.3-4-51 від 23.09.2016, винесений на підставі Акту планової перевірки додержання Публічним акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №49/4.3-4 від 23.09.2016 в частині зобов'язання Публічне акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" усунути порушення вимог ст.110 Кодексу законів про працю.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Присудити із Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00190911) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 689, 00 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2016 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 07.11.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар