Постанова № 62815954, 31.10.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 р. Справа № 804/6725/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.

при секретарі - Музиці Я.І.

за участю:

представника позивача - Різник С.Г. представників відповідача - Долгополова К.І., Крушельницька С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000974002 від 15.09.2016, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш" (ПАТ - "Дніпроважмаш", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС, відповідач), в якому просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 15 вересня 2016 року №0000974002.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, висновки податкової перевірки є хибними, такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, надали до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення винесене в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, у вересні 2016 року головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств машинобудування та інших галузей виробничої сфери управління податкового супроводження підприємств виробничої сфери СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС Крушелъницъкою С.М. проведено камеральну перевірку ПАТ «Дніпроважмаш» з питань своєчасності сплати до бюджету земельного податку за червень 2016 року, за результатами якої складено Акт №541/28-01-40-02-00168076 від 08 вересня 2016 року (далі - Акт перевірки).

21 вересня 2016 року на адресу ПАТ «Дніпроважмаш» надійшло оскаржуване податкове-повідомлення-рішення від 15 вересня 2016 року № 0000974002, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку, визначеного пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, за затримку на 18 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 744 862, 18 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 74 486,22 грн.

Відповідно до Акту перевірки, при граничному терміні сплати 30.07.2016 фактична сплата здійснена 18.08.2016 шляхом перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший у сумі 744 864, 15 грн. (платіжне доручення № 137), тобто із затримкою сплати на 18 календарних днів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4.пункту 20.1. статті 20 Податкового Кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Отже, проведення таких перевірок прямо передбачено в повноваженнях податкового органу та направлено на реалізацією безпосередніх функцій.

При цьому, порушення порядку проведення чи то призначення перевірки не може бути виключною підставою для скасування прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п.п.54.1, 54.2 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено застосування відповідальності за порушення правил сплати (перерахування) податків, відповідно до якої, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступним за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так, підпунктом 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляються з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 111 Податкового кодексу України встановлено види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема фінансовий вид відповідальності.

Відповідно до пункту 111.2 статті 111 Податкового кодексу України, фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що такі санкції не є адміністративно-господарськими та не передбачають наявність вини, а підставою для їх застосування є наявність факту порушення законів з питань оподаткування, в даному випадку несплати в передбачені законодавством строки узгоджених грошових зобов'язань.

При цьому, відповідно до вимог статей 113, 114 Податкового кодексу України, строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення, оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій зараховуються до бюджетів, до яких згідно з законом зараховуються відповідні податки та збори. Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Статтею 102 Податкового кодексу України встановлено строки давності та їх застосування. Відповідно до пункту 102.1. Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У судовому засідання представник позивача пояснив, що 29.07.2016, тобто у встановлений строк, ПАТ «Дніпроважмаш» платіжним дорученням № 11153 сплатило до бюджету 744 864, 15 грн., зазначивши необхідні код бюджетної класифікації та призначення платежу. Проте, внаслідок технічної помилки, а саме було невірно вказано бюджетний рахунок вказані кошти були зараховані як військовий збір.

Одразу ж після виявлення вказаної помилки, ПАТ «Дніпроважмаш» листом № 65-115 від 02.08.2016 звернулось до податкового органу з проханням перерахувати сплачену суму на необхідний бюджетний рахунок, що і було зроблено 18.08.2016.

Таким чином, узгоджену суму грошового зобов'язання із земельного податку в розмірі 744864,15 грн. було фактично сплачено 29.07.2016, тобто без порушень строку сплати грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126.126, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу».

Тобто, відповідальність платника податку настає лише за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання.

У даному ж випадку, ПАТ «Дніпроважмаш» вчинило дії, що призвели до надходження необхідних коштів до бюджету у встановлені законодавством строки, а тому суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000974002 від 15.09.2016 прийняте безпідставно та підлягає скасуванню.

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000974002 від 15.09.2016.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

З огляду на викладену вище норму, суд вважає за необхідне присудити із Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (код ЄДРПОУ 00168076) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1378, 00 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000974002 від 15.09.2016 - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 15 вересня 2016 року №0000974002.

Присудити із Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (код ЄДРПОУ 00168076) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1378, 00 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 04 листопада 2016 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 04.11.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар