Ухвала суду № 62814639, 18.11.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16932/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2016 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Металіст» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Металіст» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до предмету позову, позивачем ОСОБА_1 пред'явлено позов до Публічного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Металіст» з вимогами: «Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Металіст» (ідентифікаційний код 24341697) на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі, еквівалентному 236 190 доларів США 44 центи за курсом гривні до долару США, встановленим Національним банком України на день виплати. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Металіст» (ідентифікаційний код 24341697) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 29 березня 2015 року по день винесення рішення суду з розрахунку 43920,94 грн. в робочий день».

Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу. (ст.95 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ст.96 Цивільного процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано, серед іншого, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але невиплаченої працівникові суми заробітної плати.

Як роз'яснено у п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 23 грудня 2011 року за №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», вимоги, за якими може бути виданий судовий наказ, передбачені статтею 96 ЦПК, підлягають судовому захисту виключно у порядку наказного провадження, оскільки частиною третьою статті 118 ЦПК передбачено, що позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статі 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийняті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

У п.12 цієї Постанови зазначено, що якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але невиплаченої працівникові суми заробітної плати (п.1 ч.1 ст.96 ЦПК), судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (Закон України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат»).

Як передбачено частиною третьою статті 118 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Згідно пункту шостого частини третьої ст.121 Цивільного процесуального кодексу України заява повертається у випадках, коли подана заява без дотримання порядку, передбаченого частиною третьою статті 118 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та враховуючи, що позивач ОСОБА_1 не надав докази, які мали підтвердити попереднє звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої працівникові суми заробітної плати, та наявність ухвали суду про відмову у видачі судового наказу чи його скасування, в той же час вимоги, за якими може бути виданий судовий наказ, передбачені статтею 96 Цивільного процесуального кодексу України, підлягають судовому захисту виключно у порядку наказного провадження, тому позовна заява підлягає поверненню позивачу в порядку п.6 ч.3 ст.121 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.96, 118, 121, 209-210 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Металіст» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні повернути позивачу.

Роз'яснюю, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

С у д д я