Рішення № 6281315, 04.04.2008, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

справа № 2-76/08 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2008 року. Вільногірський міський суд

Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Вільногірське скло» про поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав і права на інформацію,

УСТАНОВИВ:

18.01.07 року позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому зазначила наступне.

З 17.11.06 р. по 25.12.06 р. позивач працювала в ТОВ «Вільногірське скло» контролером скляного виробництва.

З 25.12.06 року, відповідач розірвав з нею трудовий договір на підставі п.7 ст.40 КЗпП України, - поява на роботі в нетверезому стані.

Причиною її звільнення стало те, що 17.12.06 року, близько 7 год. 45 хв., коли вона через прохідну заводу направлялась на своє робоче місце в цех № 9-1, вона була затримана охоронцем підприємства, який припустив, що вона перебувала в нетверезому стані, і заставив її пройти з ним в медпункт, розташований на території заводу.

В медпункті їй запропонували дихати в якусь трубку, в яку перед нею безпосередньо дихала ще одна працівниця ТОВ «Вільногірське скло», яку привели разом з нею.

Після маніпуляцій з трубкою, медпрацівником відповідача було складено акт, в якому їй запропонували розписатись. Вона розписалась, не читаючи тексту акту, по-скільки була в стресовій ситуації із-за того, що її привели і заставили дихати в якусь трубку, стверджуючи, що вона п'яна.

Потім в кабінеті начальника охорони ТОВ «Вільногірське скло», вона написала пояснювальну в якій пояснила, що вечором 16.12.06 року, в зв'язку з річницею її вступу в шлюб, вона вживала спиртні напої, однак 17.12.2006 року в 8.00 год., п'яною не була.

В той день вона була відсторонена від роботи.

18.12.2006 року, вона вийшла на своє робоче місце і працювала до 25.12.06 року, включно.

25.12.06 року, майстер ОСОБА_3 повідомила їй, щоб вона з 26.12.06 року, на роботу не виходила, оскільки звільнена із-за появи на роботі в нетверезому стані. Однак, її не ознайомили з наказом про її звільнення, а трудову книжку видали тільки 16.01.07 року, тобто через три неділі після її звільнення.

26.12.06 року, вона звернулась з письмовою заявою на ім'я директора відповідача, в якій просила, щоб їй видали копію наказу про її звільнення і копію акту про те, що 17.12.06 року, вона знаходилась на роботі в нетверезому стані.

Однак копії даних документів відповідач їй не надіслав.

15.01.07 року, секретар директора відповідача, сказала, що її заява про видачу копій документів які її цікавлять, директор направив начальнику юридичного відділу. В той же день вона звернулась до начальника юридичного відділу, однак він відповів їй, що йому ніколи займатися її заявою про видачу копій наказу про звільнення і копії акту про перебування її на роботі 17.12.06 року в нетверезому стані.

Позивач, вважає, що відповідач незаконно звільнив її з роботи по дискредитуючій формуліровці, і порушив в процесі звільнення її права, що відображається в наступному.

Вона була визнана порушником трудової дисципліни, у виді перебування на роботі в стані алкогольного сп'яніння, на підставі свідоцтва медичної сестри, медпункту відповідача. Однак відповідач не має права на проведення медичного огляду громадян на предмет встановлення стану сп'яніння, по-скільки для цього необхідна відповідна атестація.

Те, що від неї можливо був специфічний запах, не є доказом того, що вона находилась в стані алкогольного сп'яніння, по тому як вона пояснила - вона дійсно накануні в зв'язку з святом вживала алкогольні напої в помірній кількості. Для того ж, щоб людина находилась в стані алкогольного сп'яніння необхідно, щоб в його організмі знаходилась достатня кількість для цього алкоголю, і наявність одного специфічного запаху ще не являється доказом перебування в стані алкогольного сп'яніння.

2

Єдиним належним доказом того, що вона перебувала в нетверезому стані, міг бути висновок медичного закладу, атестованого на предмет проведення відповідних обстежень, яким в м. Вільногірську є центральна міська лікарня. Однак її не тільки не оглянули в даній установі, але й не запропонували пройти в ньому медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння. Крім того відповідач в порушення ст. ст. 47, 116 КЗпП України, порушив строки видачі їй трудової книжки і не видав їй копію наказу про її звільнення, чим порушив її трудові права.

Також своєю бездіяльністю, яка виражається в ненаданні їй інформації у виді копії наказу про її звільнення і копії акту обстеження, адміністрацією відповідача порушені її особисті немайнові права, визначені Законом України «Про інформацію».

Згідно ч.3 ст.9 цього Закону, кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто.

Згідно ч.5 ст.23 цього Закону, кожний має право на ознайомлення з інформацією, яка зібрана про нього.

У відповідності до ст. 47 цього Закону, відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: необгрунтована відмова в наданні інформації і несвоєчасне надання інформації.

В зв'язку з тим, що інформація яку вона вимагала, їй відповідачем не надана, вона до цього часу не знає дійсної причини свого звільнення і підстави по якій вона була визнана особою, яка перебувала в нетверезому стані.

В результаті протиправних дій відповідача, їй заподіяно моральну шкоду. Так як вона до цього часу в зв'язку з відсутністю інформації, про те що стало причиною видання наказу про її звільнення, відсутністю у неї самої копії наказу, незаконною бездіяльністю відповідача в наданні інформації, а також тим, що не ознайомлена з необхідною інформацією - вона переживає сильні душевні страждання.

З змісту ст. 49 Закону України «Про інформацію» виходить, що відшкодування моральної шкоди покладено на суб'єкта інформаційної діяльності, винного в порушенні законодавства про інформацію, який завдав тим самим моральну шкоду фізичній особі.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником чи уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі порушення його законних прав.

Моральну шкоду завдану їй відповідачем, вона оцінює в 5000 гривень.

На підставі зазначеного вище, керуючись ст. ст. 47, 231, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 9,23, 47, 49 Закону України «Про інформацію», позивач прохає:

· визнати незаконним її звільнення 25.12.06 р. відповідачем за п.7 ч.1 ст.40 КЗпП України, і поновити її на роботі в ТОВ «Вільногірське скло» в якості контролера скляного виробництва.

· визнати незаконними дії відповідача по затримці їй видачі трудової книжки і наказу про її звільнення, а також бездіяльність відповідача в видачі їй копії акту від 17.12.06 року, про перебування позивача на роботі в нетверезому стані.

· - стягнути з відповідача на її користь, компенсацію за моральну шкоду, заподіяну їй

· бездіяльністю в видачі копії наказу про її звільнення, копії акту від 17.12.06 року про перебування її на роботі в нетверезому стані, а також несвоєчасною видачею трудової книжки, в розмірі 5000 грн.

· 04.10.07 року позивач звернулася з письмовою заявою про зменшення та уточнення позовних вимог, де зазначила, що в зв'язку з тим, що вона ознайомилася в процесі розгляду справи з документами, наданими відповідачем, і в цей час має іншу роботу, вважає необхідним зменшити і уточнити свої позовні вимоги. Позивач прохає:

· визнати незаконними наказ № 1020 від 25.12.06 року про її звільнення за п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, протокол контролю тверезості № 509 від 17.12.06 року, акт № 594 від 17.12.06 року про з'явлення її на роботі в нетверезому стані - складені відповідачем;

· визнати незаконними дії відповідача з затримки видачі позивачу трудової книжки і наказу про її звільнення, а також бездіяльність відповідача в видачі їй копії акту від 17.12.06 року про перебування її на роботі в нетверезому стані;

· стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за моральну шкоду, спричинену бездіяльністю в видачі копії наказу про її звільнення, копії акту від 17.12.06 року про перебування її на роботі в нетверезому стані, а також несвоєчасною видачею трудової книжки, - в розмірі 5000 грн.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги, з врахуванням внесених до них змін, та їх обґрунтування, викладені в позовній заяві, підтримала в повному обсязі. Підтвердила, що вечором 16.12.06 року в зв'язку з річницею її шлюбу вона вживала спиртні напої, але 17.12.06 р . о 08.00 годин не була п'яною. Медичний огляд проходила добровільно. їй не роз'яснили право на звернення до медичного закладу для встановлення стану сп'яніння. Документи вона підписувала, але не читала їх,

3

оскільки перебувала в стресовому стані. На її екземплярі заяви про видачу копії наказу про звільнення та копії акту про перебування в нетверезому стані 17.12.06 р. відмітки про отримання цієї заяви адміністрацією підприємства відповідача немає.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав письмову заяву про проведення судового засідання за його відсутності. В заяві підтримав позовні вимоги позивача та додатково дав пояснення, із який витікає наступне. Протокол тверезості № 509 від 17.12.06 р., на підставі якого було складено акт № 594 від 17.12.06 року, на думку представника, не є належним доказом того, що ОСОБА_1 17.12.06 р перебувала на роботі в стані алкогольного сп'яніння, оскільки складення такого документу не передбачено нормативно-правовими актами, що регламентують встановлення факту перебування працівника в нетверезому стані на роботі. Дії відповідача щодо порядку встановлення стану алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не відповідають вимогам, передбаченим інструкцією міністерства охорони здоров'я СССР від 01.09.88 року № 06-14/33-14 «Про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння». Зазначена інструкція не передбачає огляд шляхом використання аналізатора наявності алкоголю в повітрі, що видихається, та складення протоколу тверезості. Медична сестра ОСОБА_4, згідно посадової інструкції на підприємстві не мала права займати посаду фельдшера, оскільки на цю посаду призначається особа з середньою спеціальною медичною освітою, а ОСОБА_4, з її слів, закінчила тільки курси медичних сестер, і мала повноваження на перевірку тільки водіїв. Згідно інструкції до аналізатора «Alco Blow», висновок застосування даного приладу не може бути використаний в якості доказу в суді, а може бути використаний для подальшого обстеження особи. В той же час ОСОБА_1 не було надано направлення на огляд в медичному закладі. Свідок ОСОБА_4 показала, що пропонувала ОСОБА_1 пройти огляд в м. Дніпропетровську в наркологічній поліклініці, адресу якої вона не знає. Свідок ОСОБА_5 показав, що пропонував ОСОБА_1 пройти огляд в Дніпропетровській обласній лікарні ім.. Мечникова. При цьому ніхто не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд в найближчому медичному закладі - в Вільногірській центральній міській лікарні (ЦМЛ). Посилання представника відповідача на лист від 10.11.04 року за підписом завміськздороввідділом ОСОБА_6 безпідставні тому, що там була рекомендація - не звертатися в Вільногірську ЦМЛ з питання огляду працівників відповідача на встановлення стану сп'яніння. Згідно повідомлення з Вільногірської ЦМЛ, в даній лікарні з 2005 року проводиться дослідження на стан алкогольного сп'яніння. Свідки - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які спілкувалися з ОСОБА_1 вранці 17.12.06 p., показали, що за зовнішніми ознаками ОСОБА_1 не підходила до визначення її фізичного стану, як стану алкогольного сп'яніння. Свідок ОСОБА_10, яка являлася прямим керівником ОСОБА_1 і усувала її від роботи, в судовому засіданні показала, що 17.12.06 року «ОСОБА_11 не була». На підставі викладеного представник позивача вважає, що ОСОБА_1 17.12.06 року не перебувала в стані алкогольного сп'яніння на підприємстві відповідача, і тому безпідставно на основі неналежних доказів була звільнена з роботи. Щодо отримання ОСОБА_12 трудової книжки на підприємстві не 26.12.06 року, а 16.01.07 року, то це підтверджується тим, що ОСОБА_1 отримала трудову книжку після того, як вона здала обхідний лист, тобто згідно запису головного бухгалтера підприємства та КБ «Приватбанк» про звернення до них ОСОБА_1 16.01.07 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі, з врахуванням внесених до позову змін, та надала усно та в письмовій формі пояснення, з яких витікає наступне. Медичний огляд ОСОБА_1 17.12.06 року на предмет встановлення стану алкогольного сп'яніння було проведено візуально, шляхом виміру артеріального тиску та пульсу, а також з допомогою аналізатора наявності алкоголю в повітрі, що видихається, типу «Alco Blow», який зареєстрований в Україні і дозволений для застосування в медичній практиці Державним департаментом контролю за якістю, безпекою і виробництвом лікувальних засобів і виробів медичного призначення Міністерства охорони здоров'я. Повірка стану аналізатора була проведена Державним підприємством Укрметртестстандарт згідно свідоцтва № 12-01/17561 від 06.03.06 року. Медичний огляд було проведено фельдшером ОСОБА_4, яка діяла на підставі посадової інструкції та свідоцтва, виданого Дніпропетровським обласним наркологічним диспансером від 29.04.04 року. В процесі огляду у ОСОБА_1 було встановлено наявність алкоголю в повітрі, що видихається, гіперемія обличчя, обтічність, тремор рук, частий пульс (тахікардія - 131 удар в хвилину). За результатами огляду був складений протокол контролю тверезості № 509 про перебування ОСОБА_1 в нетверезому стані. Згідно п. 2.5 Інструкції «Про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в установи охорони здоров'я і проведення огляду з застосуванням технічних засобів» від 24.02.1995 року, позитивна проба на алкоголь у повітрі, що видихається, є підтвердженням факту вживання алкоголю, а протокол, при згоді особи з результатами огляду, - підставою для притягнення її згідно діючого законодавства до відповідальності. Якщо особа, яка оглядалася, не погоджується з

4

результатами огляду, то ця особа направляється на огляд в установу охорони здоров'я. Позивач була згодна з результатами огляду, що підтверджується її підписом та поясненням в протоколі контролю тверезості. За фактом появлення позивача на роботі в нетверезому стані був складений акт № 594 від 17.12.06 p., згідно якого від подальшої роботи в цей день позивач була усунена майстром зміни ОСОБА_10 Факт перебування позивача в нетверезому стані підтверджують свідки ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_10 Твердження позивача про те, що вона отримала трудову книжку 16.01.07 року спростовується її підписом в книзі обліку руху трудових книжок, де зазначено, що позивач отримала трудову книжку 26.12.06 року. Факт звернення позивача з письмовою заявою на підприємство про видачу копії наказу про звільнення та копії акту затримання в нетверезому стані спростовується відсутністю відмітки канцелярії про отримання такого листа та показаннями свідка ОСОБА_14 Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», нетверезий стан працівника може бути підтверджений як медичним висновком, так і іншими видами доказів, до числа яких ст. 57 ЦПК України відносить пояснення сторін, показання свідків, письмові докази. Вимога щодо відшкодування моральної шкоди є безпідставною, оскільки відсутні протиправні дії з боку підприємства по відношенню до ОСОБА_1 Розрахункові кошти для ОСОБА_1 були перераховані в касу підприємства, але вона не звернулася для отримання цих коштів, і вони пізніше були перераховані на її банківську зарплатну картку.

З показань свідка ОСОБА_9 витікає, що вона перебуває з ОСОБА_1 в дружніх стосунках. Вранці 17.12.06 року ОСОБА_1 повідомила їй про те, що її затримали на роботі з запахом алкоголю. ОСОБА_1 була твереза, але сильно переживала, плакала. Через годину вони знову зустрілися і ОСОБА_1 повідомила, що носила заяву на роботу, щоб їй видали наказ про звільнення та трудову книжку. Документи їй не видали, коли була звільнена не пам'ятає. їх дружба не вплинула на її показання.

З показань свідка ОСОБА_7 витікає, що 17 12. 2006 року вона була весь день дома, була на лікарняному. ОСОБА_1 тверезою зайшла до неї вранці і плакала, повідомила, що її на роботі на прохідній затримали п'яну, склали акт. Вона її заспокоїла, сказала, що можливо обійдеться. Потім вона йшла з нічної зміни і зустріла ОСОБА_1, яка повідомила, що подала в суд, вона також несла секретарю заяву, щоб їй видали копію акту.

З показань свідка ОСОБА_8 витікає, що вона та сестра ОСОБА_1 взаємно знають, що з ними відбувається, допомагають одна одній. 16.12 2006 року у сестри була річниця шлюбу. Вона, чоловік сестри і сестра вечором випили бутилку наливки. Сестра повинна була вийти на роботу 17.12.06 року. 17.12.2006 року сестра подзвонила їй по мобільному телефону, плакала. Вона прийшла до сестри, і розповіла, що йшла на роботу, перед нею була ще одна дівчина п'яна, її затримали, охоронець попросив написати так тому, що їй нічого не буде, тому що вона працювала раніше. Сестра була твереза, але у неї була істерика. Після того, вона ще працювала, а перед святами її звільнили, вона прийшла і плакала. Прикро, що з нею поступили несправедливо, тому що їм нікому допомогти. Сестра працювала і до цього на підприємстві приблизно 4 роки, їй зробили операцію. І їй не можна було піднімати важкого, а потім вона знову влаштувалася на роботу. Бутилку наливки вони до кінця не допили, сестра не пила тому, що їй потрібно було йти на роботу. Від сестри вона пішла приблизно о 21.00 годин. Вона таких випадків не знає, щоб сестра напивалася. На новий рік вона могла випити і бути веселою, але до безобразного виду не напивалася. У сестри одна дочка, 13 років. Сестра зверталася до адміністрації з заявою щоб їй видали акт, але їй нічого не дали.

З показань свідка ОСОБА_4 витікає, що в грудні 2006 року на її зміні охорона доставила до неї ОСОБА_12, яка прийшла на роботу з запахом алкоголю. З допомогою спеціального апарату було встановлено, що у повітрі, яке видихає ОСОБА_1 міститься алкоголь. На апараті включився красний колір. Вона керується інструкцією, може проводити огляд як водіїв так і осіб, яких доставляє охорона підприємства. Кожні два роки проходить курси, має відповідне свідоцтво. Роз'яснює всім, хто не згоден з результатами огляду, що вони протягом двох суток можуть звернутися в медичний заклад в м. Дніпропетровську, по вул. Новосельцева, 1, і провести аналіз крові на вміст алкоголю.

З показань свідка ОСОБА_15 витікає, що 17.12.2006 року він чергував на прохідній заводу. Приблизно о 08.00 годин ОСОБА_1 йшла на роботу з запахом алкоголю. Він відвів її в медпункт для огляду. Після огляду в медпункту медсестра виписала акт, по прибору горіла червона лампочка. Акт складала медсестра, підписали як свідки він і ОСОБА_16, а також медсестра і ОСОБА_1. Акт про затримання ОСОБА_1 в нетверезому стані складав ОСОБА_5 на підставі медичного огляду. В акті писалося, що ОСОБА_1 була в нетверезому стані, потім викликали майстра. ОСОБА_1 була в нетверезому стані, про що свідчили різкий запах алкоголю і її зовнішній вигляд. ОСОБА_1 сказала, що пила на дені народження.

5

В показань свідка ОСОБА_5 витікає, що він заступив в наряд о 08.00 годині 17.12.2006 року. Контролер КПП затримав ОСОБА_1 з наявними ознаками алкогольного сп'яніння, і відвів її на огляд до медсестри. Після огляду в медпункті, у них був акт про наявність алкоголю, на підставі якого він склав свій акт, де було зазначено в зв'язку з чим була затримана ОСОБА_1, з запахом алкоголю. В акті розписуються свідки і той хто затримав і начальник цього працівника. Він не пам'ятає прізвища. ОСОБА_1 написала пояснення, вона начебто написала, що вживала алкоголь. Вона з цим погоджувалася. Майстер ознайомилася з документами і написала, що відсторонює її від роботи. Вони віддали пропуск і ОСОБА_1 пішла додому. ОСОБА_1 писала пояснення самостійно і добровільно. Усно вони роз'яснюють, що за бажання працівника він може звернутися в Дніпропетровськ в лікарню ім. Мечникова для медичного огляду. ОСОБА_1 на це не погодилася.

З показань свідка ОСОБА_14 витікає, що вона працює в ТОВ «Вільногірське скло» секретарем-референтом. їй відомо, що позивач була затримана на прохідній з запахом алкоголю, можливо, в грудні 2006 року. Можливо до неї зверталася позивач з заявою про видачу якихось документів, але вона цього не пам'ятає. Прийомна розташована на другому поверсі, а канцелярія на четвертому. Реєстрація кореспонденції здійснюється в канцелярії. Вона не реєструє сама документи, а якщо бере документи сама, то ставить відмітку на екземплярі, що залишається у особи, що подала документ.

З показань свідка ОСОБА_10 витікає, що 17.12.2006 року вранці охорона викликала її до прохідної, де був складений акт про затримання ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. Вона підписала акт, що не допускає ОСОБА_1 до роботи. Коли прийшла до прохідної, то ОСОБА_1 плакала, від неї був присутній запах алкоголю. Вона поясняла ОСОБА_1 CO., якщо вона не згодна, то може пройти медогляд в лікарні, здати на аналіз кров.

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_17 17.11.2006 року прийнята в відділ технічного контролю контролером скловиробництва ТОВ «Вільногірське скло», наказ № 1077 від 16.11.2006 року. 25.12.2006 року звільнена за появлення на роботі в нетверезому стані за п. 7 ст. 40 КЗпП України, наказ № 1020 від 25.12.2006 року.

Згідно копії заяви ОСОБА_1 від 26.12.2006 року, вона прохає директора ТОВ «Вільногірське скло» надіслати їй по пошті копію акту від 17.12.2006 року про перебування в нетверезому стані, та копії наказу про її звільнення з роботи. При цьому на аркуші заяви відсутні будь-які помітки, які б свідчили про надходження цього листа на підприємство ТОВ «Вільногірське скло». Згідно копії протоколу № 68 від 21.12.2006 р. засідання профспілкового комітету ТОВ «Вільногірське скло», запис № 16, слухали ОСОБА_12, яка пояснила, що відмічала річницю шлюбу, випила 200 гр. наливки, слухали начальника ВТК, ОСОБА_18, яка пояснила, що ОСОБА_1 з роботою не справляється, є постійні зауваження по роботі та трудовій дисципліні, профспілка вирішила надати згоду на звільнення ОСОБА_1 по ст. 40 п.7 КЗпП України. Згідно копії статуту ТОВ «Вільногірське скло», який затверджено протоколом загальних зборів засновників від 10.11.2006 року № 51, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 16.11.2006 року, підприємство є юридичною особою, здійснює свою діяльність на принципах повного господарського розрахунку в порядку, що не суперечить діючому законодавству України.

Згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 427628, 20.03.2001 року, державним реєстратором Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області проведено реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільногірське скло», ідентифікаційний код юридичної особи 30809384, місце знаходження юридичної особи: 51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вулиця Промислова, буд. 31. Згідно копії довідки з єдиного реєстру підприємств та організацій України ТОВ «Вільногірське скло», має приватну форму власності, керівник ОСОБА_16; Михайлович, підприємство включено до ЄДРПОУ 28.07.2005 року.

Згідно копії довідки від 18.11.2003 року, виданої ЗАТ КБ «ПриватБанк» Вільногірським відділенням, в тому що у їхньому відділені ТОВ «Вільногірське скло» відкриті поточні рахунки.

Згідно копії наказу № 1077 від 16.11.2006 року про прийом на роботу, ОСОБА_1 прийнята на роботу 17.11.2006 року, в відділ технічного контролю, контролером скловиробництва, направлялася для ознайомлення з умовами праці та дала згоду на прийняття на роботу 16.11.2006 року.

Згідно копії наказу № 1020 від 25.12.2006 року ОСОБА_1 звільнена з роботи 25.12.2006 року за погодженням з профспілковою організацією - № 68 від 21.12.06 р., по причині появи на роботі в нетверезому стані, копію наказу отримала 26.12.06 року.

Згідно копії протоколу № 509 контролю тверезості, 17.12.2006 року о 08.00 год., в приміщенні медпункту, фельдшер ОСОБА_4 провела контроль тверезості ОСОБА_1 за допомогою прибору Alco Blow (аналізатор алкоголю в повітрі, яке видихається), і виявлено присутність алкоголю, в

6

протоколі міститься пояснення самої ОСОБА_12, де вона зазначила, що 16.12.06 р. в 9.00 год. випила наливки 200 гр., ОСОБА_1 протокол підписала, з результатами огляду згодна. Протокол підписаний також ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_4

Згідно копії акту № 594 від 17.12.2006 року, начальник караулу ОСОБА_5, контролер охорони ОСОБА_19, майстер ВТК ОСОБА_10 в присутності контролера ОТК ОСОБА_1 склали даний акт про наступне: 17.12.2006 року о 8.00 год. контролер ВТК ОСОБА_1 з'явилася в нетверезому стані на роботу. ОСОБА_1 запропоновано пройти медичний огляд на предмет виявлення алкоголю в крові. Направлення на медичний огляд - відмовилася. ОСОБА_1 оглянута в медпункті заводу, акт підписаний ОСОБА_12, в нижній частині аркушу зазначено 17.12.06 з 9.00 до 16.00 до роботи не допускати зм. майстер ОСОБА_10

Згідно копії пояснення ОСОБА_1 від 18.12.06 року, вона пояснила, що 16.12.06 року відмічала річницю шлюбу, 17.12.06 року її з запахом затримала охорона, просить суворо не наказувати.

Згідно копії свідоцтва про право на проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, медична сестра, пройшла навчання сучасним методам проведення передрейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів, свідоцтво дійсне до 29.04.2007 року.

Згідно копії Інструкції на прибор Lion AlcoBIow - прибор вимірювання вмісту алкоголю в крові в польових умовах. Прибор спеціально розроблено для використання дорожньою поліцією, службою техніки безпеки, службою охорони, контрольно-пропускними пунктами на підприємствах з відповідальним виробничим циклом. Індикатор наявності алкоголю має три стани індикації: зелений -відповідає нульовій наявності, жовтий - відповідає низькій наявності, червоний - відповідає високій наявності алкоголю.

Згідно копії свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки № 12-01/11799, яке чинне до 11.03.2006 року, сигналізатор парів спирту AlcoBIow № АВ 22547, що належить ТОВ «Вільногірське скло», на підставі результатів повірки визнаний придатним і допущений до застосування згідно з експлуатаційною документацією та свідоцтвом про державну метрологічну атестацію, видане 11.03.2005 року.

Згідно копії свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 12-01/1038, яке чинне до 27.03.2008 року, сигналізатор парів спирту AlcoBIow № АВ 22547, що належить ТОВ «Вільногірське скло», на підставі результатів повірки визнаний придатним і допущений до застосування згідно з експлуатаційною документацією та свідоцтвом про державну метрологічну атестацію, видане 27.03.2007 року.

Згідно копії листа від 10.11.2004 року, завідуючого міськздороввідділом ОСОБА_21, повідомляється, що на даний час в Вільногірській міській лікарні немає лікаря-нарколога і радить звертатися для підтвердження висновку щодо наявності або відсутності факту сп'яніння в спеціальний кабінет обласного наркологічного диспансеру.

Згідно довідки № 73, виданої 29.03.2007 року ОСОБА_1 CO., в тому що вона, дійсно, навчається на третьому курсі заочного відділення за спеціальністю «Збагачення корисних копалин» в Вільногірському технікумі НМетАУ.

Згідно копії довідки № 15 від 28.09.2007 року, виданої ТОВ «Вільногірське скло», ОСОБА_1 видано копію наказу про звільнення та трудову книжку в день її звільнення.

Згідно копії платіжної відомості № ВС-0008187 за грудень 2006 року та вставного листа до відомості в касу ТОВ «Вільногірске скло» для оплати в строк з 25.12.2006 року по 27.12.2006 року перераховано 279,31 грн. для видачі ОСОБА_1

Згідно копії довідки № 206 від 05.11.2007 року, виданої в тому, що ОСОБА_1 25.12.2006 року відпрацювала повну робочу зміну, за що їй було нараховано та виплачено заробітну плату.

Згідно копії аркушу з книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, ОСОБА_1 отримала трудову книжку 26.12.06 року.

Згідно копії відомості ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата по 25.12.06 р. з 26.12.2006 року вона значиться як звільнена.

Згідно копії свідоцтва про народження І-КИ № 262974, ОСОБА_22, народилася 22.09.1994 року в м. Вільногірську, про що в книзі реєстрації актів зроблено відповідний запис № 38 від 10.02.1995 p., батьками дитини зазначені ОСОБА_23 та ОСОБА_24.

Згідно копії диплому ДМСК ВР№010658 від 21.01.1997 року, ОСОБА_4 закінчила факультет підготовки медичних сестер при Дніпропетровській державній медичній академії.

Згідно копії свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 12-01/17561, яке чинне до 6.03.2007 року сигналізатор парів спирту AlcoBIow № АВ 22547, що належить ТОВ

7

«Вільногірське скло», на підставі результатів повірки визнаний придатним і допущений до застосування згідно з експлуатаційною документацією та свідоцтвом про державну метрологічну атестацію, видане 6.03.2006 року.

Згідно копії посадової інструкції фельдшера здравпункту заводської поліклініки, ОСОБА_4, яка затверджена генеральним директором ТОВ «Вільногірське скло» 02.08.2004 року, в розділі II «Задачі і обов'язки» в п. 2.22 зазначено, що в обов'язки ОСОБА_4 входить проведення медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння.

Згідно довідки КБ «Приватбанк» по зарплатній картці ОСОБА_1, останній було перераховано заробітну плату 25.12.06 р. - 50.00 грн. і 10.01.07 р. - 279.31 грн.

Згідно п.3.1.7 копії договору № 217/07 від 10.01.2001 року «Про розрахунково-касове обслуговування підприємства по видачі заробітної плати з використанням пластикових карток», укладеного між ЗАТ КБ «Приватбанк» і ТОВ «Вільногірське скло», у випадку звільнення працівника підприємство повинно повернути картку в Банк та забезпечити виконання наступних умов: картки звільнених працівників повинні бути повернуті в Банк в строк не пізніше 10 днів після звільнення з підприємства; остаточний розрахунок по заробітній платі, допомога і т.і. провести з звільненим працівником через перерахування коштів на зарплатну пластикову картку. Повідомити про це Банк в день перерахування зазначених коштів.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникають із факту розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу на підставі появи працівника на роботі в нетверезому стані, згідно п. 7 ч. 1 ст. 40 КУпП України.

Відповідно до цих правовідносин, пояснень позивача та його представника, представника відповідача, та внаслідок дослідження у справі всіх представлених доказів і оцінки їх в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, з врахуванням внесених до позову змін, в повному обсязі, за наступних підстав.

Суд вважає встановленими в судовому засіданні наступні факти.

Позивач з 16.11.06 р. по 25.12.06 р. на підставі трудового договору, укладеного на невизначений час, перебувала в трудових відносинах з відповідачем, займала посаду контролера ВТК, і з 25.12.06 року була звільнена з роботи згідно п. 7 ч. 1 ст. 40 КУпП України, за появу на роботі в нетверезому стані. При цьому, профспілкова організація дала згоду на звільнення ОСОБА_12, що підтверджується протоколом засідання профспілкового комітету ТОВ «Вільногірське скло» № 68 від 21.12.2006 року.

Позивач, дійсно, 17.12.06 року о 08.00 годин прийшла на роботу на підприємство відповідача, перебуваючи в нетверезому стані, а саме в стані алкогольного сп'яніння. Даний факт підтверджується, насамперед, тим, що ОСОБА_1 власним підписом в протоколі № 509 контролю тверезості від 17.12.2006 року та в акті № 594 від 17.12.2006 року про появу на роботі в стані алкогольного сп'яніння підтвердила зазначені в даних документах факти, в тому числі факт, що вона відмовилася від медогляду в медичній установі для встановлення дійсної кількості алкоголю в крові, не дивлячись на те, що їй це право роз'яснялося, і вона фактично мала можливість здійснити це право, звернувшись в лікарню за місцем проживання чи в медичний заклад, який їй пропонувався працівниками відповідача. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, що вживала 200 грн. алкогольного напою - наливки вечором 16.12.06 року. Також факт вживання алкогольних напоїв та перебування в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 находить своє підтвердження в показаннях всіх допитаних в судовому засіданні свідків.

Факт неотримання позивачем копії наказу № 1020 від 25.12.2006 року про її звільнення з роботи, факт направлення ОСОБА_1 заяви від 26.12.2006 року на ім'я директора ТОВ «Вільногірське скло» з проханням надіслати їй по пошті копію акту від 17.12.2006 року про перебування в нетверезому стані, та копії наказу про її звільнення з роботи, - свого підтвердження не знайшли. Ці твердження позивача спростовуються наявністю її підпису в наказі № 1020 від 25.12.2006 року про її звільнення з роботи, де зазначено, що копію наказу вона отримала. Свідок ОСОБА_14 не підтвердила факт отримання нею зазначеного листа від ОСОБА_12, на аркуші заяви, яку позивач прилучила до справи, відсутні будь-які відмітки, які б свідчили про надходження цього листа на підприємство ТОВ «Вільногірське скло». Суд вважає, що саме наявність такої відмітки було б належним доказом вручення письмових вимог ОСОБА_1 представнику підприємства відповідача. Факт затримки відповідачем видачі трудової книжки позивачу ОСОБА_1 свого підтвердження не знайшов, згідно копії аркушу з книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, та оглянутому в судовому засіданні оригіналу зазначеної книги обліку, ОСОБА_1 отримала трудову книжку 26.12.06 року, про що свідчить її власний підпис в зазначеній книзі.

8

Оцінюючи докази у справі, суд надає перевагу письмовим доказам, а саме документам, які підписані власноручно ОСОБА_12, оскільки недійсність своїх підписів вона не оспорює.

Суд приходить до висновку, що з боку відповідача не було допущено порушень трудових прав та інших прав позивача, зокрема, передбачених Законом України «Про інформацію», Законом України «Про звернення громадян», а тому діями відповідача позивачу не було завдано моральної шкоди.

Суд приходить до висновку, що звільнення позивача з роботи на підприємстві відповідача відбулося на законних підставах і в порядку передбаченому законом, підстав для задоволення позову немає.

Згідно п.4 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41).

Згідно п. 7 ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

Згідно ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 7 статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Суд не приймає, як обгрунтування позову, підстави, зазначені в поясненнях позивача та її представника. Суд вважає, що дії відповідача, в тому числі фельдшера ОСОБА_4, не суперечили тимчасовій інструкції «Про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння», яка затверджена заступником міністра з охорони здоров'я СССР від 01.09.1988 року № 06-14/33-14, оскільки їх дії здійснювалися для попереднього виявлення стану алкогольного сп'яніння за добровільною згодою ОСОБА_12, і якщо вона була незгодна з результатами огляду, то вона мала право звернутися в медичну установу для точного встановлення стану сп'яніння, тобто поступити відповідно примітці до п. 4 зазначеної інструкції. ОСОБА_1 результати попереднього огляду на стан сп'яніння не оспорювала, тобто визнавала їх, отримувати направлення в медичну установу для глибокого обстеження на предмет алкогольного сп'яніння відмовилася, що підтверджується її підписами в відповідних документах, своїм правом відповідно примітці до п. 4 вищезазначеної інструкції не скористалася, і таким чином результати огляду проведеного фельдшером не оспорила і не спростувала. ОСОБА_4 як фельдшер, має відповідну освіту та відповідну підготовку для проведення оглядів на стан сп'яніння. Огляд проводила згідно службової інструкції та за допомогою прибору «Alco Blow», який відповідним чином допущений до використання згідно свідоцтв про повірку засобу вимірювальної техніки Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів(Укрметртестстандарт)», копії яких прилучено до справи. Прийшовши до висновку, про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння на роботі, суд брав до уваги не тільки показання прибору «Alco Blow», зафіксовані в протоколі №509 контролю тверезості від 17.12.2006 року, а й інші докази, в тому числі показання свідків, які були на місці події, інші письмові докази, зокрема, акт № 594 від 17.12.2006 року, підписаний ОСОБА_12, її особисте письмове пояснення. Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 підтвердили, що зі слів ОСОБА_1 їм було відомо, що остання була затримана на роботі в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_8 підтвердила, що разом з ОСОБА_1 16.12.06 року вживала алкогольний напиток - наливку. Показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 в частині, того, що вони за зовнішніми ознаками не могли б стверджувати, що ОСОБА_1 вранці 17.12.06 року перебувала в стані сп'яніння, суд сприймає критично, оскільки ці свідки бачили ОСОБА_12 17.12.07 p. після того, як вона була недопущена до роботи і повернулася додому. Показання свідка ОСОБА_10 в частині того, що начебто, «п'яною ОСОБА_1 не була», суд сприймає критично, оскільки цей же свідок стверджує, що запах алкоголю від ОСОБА_1 був, і цей же свідок підписувала акт про встановлення факту перебування ОСОБА_1 в стані сп'яніння, та як майстер відсторонила позивача від роботи, про що зазначено в тому ж акті. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд приходить до висновку про покладення судових витрат в виді судового збору у розмірі 08.50 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 07.50 грн. за рахунок держави України, оскільки позивач, відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито», звільнений від сплати державного мита за позовами про стягнення заробітної плати та за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин.

9

На підставі ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 3,4,11,16,22,23,1167 ЦК України, ст.ст. 1-4,5-1, 21,22,23, 36,40,43,46,47,139-142,159, 221, 233, 235, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 60,61,79,88,212-215, 222, 223, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Вільногірське скло» про поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав і прав на інформацію, з врахуванням внесених до позову змін, -відмовити в повному обсязі.

Відмовити у визнанні незаконними: наказу № 1020 від 25.12.06 року про звільнення ОСОБА_1 по п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з роботи в ТОВ «Вільногірське скло», протоколу контролю тверезості № 509 від 17.12.06 року, акту № 594 від 17.12.06 року про з'явлення на роботі в ТОВ «Вільногірське скло» в нетверезому стані, що складені працівниками ТОВ «Вільногірське скло» у відношенні ОСОБА_1;

Відмовити у визнанні незаконними дій ТОВ «Вільногірське скло» з затримки видачі ОСОБА_1 трудової книжки і наказу № 1020 від 25.12.06 року про її звільнення, а також бездіяльності ТОВ «Вільногірське скло» в видачі ОСОБА_1 копії акту від 17.12.06 року про перебування її на роботі в нетверезому стані;

Відмовити у стягненні на користь ОСОБА_1 з ТОВ «Вільногірське скло» 5000.00 грн. (п'яти тисяч гривень 00 копійок) компенсації за моральну шкоду, спричинену бездіяльністю в видачі копії наказу № 1020 від 25.12.06 року про її звільнення з роботи, копії акту від 17.12.06 року про перебування її на роботі в нетверезому стані, а також несвоєчасною видачею трудової книжки.

Судові витрати у справі в виді судового збору у розмірі 08.50 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 07.50 грн. покласти за рахунок держави України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в строк, установлений для подання заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.

Копію рішення протягом п'яти днів з часу його проголошення надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення - представнику позивача ОСОБА_25