Вирок № 62812172, 18.11.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2429/16-к

Номер провадження 1-кп/629/250/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Мішуровської С.Т.,

при секретарі судових засідань - Фалькової І.М.,

за участю прокурора - Черкас О.О.,

захисника - адвоката Аверянова О.Ю.,

обвинуваченої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальне провадження № 12015220380002468 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянки України, без освіти, не заміжньої, має на утриманні неповнолітню та малолітню дитину, не працюючої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до обвинувального акту, 17 березня 2016 року в період часу з 17:01 до 17:18 ОСОБА_3, маючи прямий умисел на незаконний збут наркотичних засобів, діючи з корисливого мотиву та з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного обігу наркотичних засобів та бажаючи їх настання, знаходячись за місцем мешкання в АДРЕСА_1, продала за 300 грн., тобто незаконно збула, передавши через свою неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5 рідину масою 0,5033 грама, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса якого у перерахунку на суху речовину склала 0,1332 грам, який ОСОБА_5 17.03.2016 року в період часу з 17:35 до 17:45 добровільно видав працівникам поліції.

Крім того, 25 березня 2016 року в період часу з 09:55 до 10:05 ОСОБА_3, маючи прямий умисел на незаконний збут наркотичних засобів, діючи з корисливого мотиву та з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного обігу наркотичних засобів та бажаючи їх настання, знаходячись за місцем мешкання в АДРЕСА_1, повторно продала за 300 грн., тобто незаконно збула, передавши через невстановлену в ході розслідування особу, ОСОБА_5 рідину масою 0,4837 грама, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса якого у перерахунку на суху речовину склала 0,2588 грам, який ОСОБА_5 25.03.2016 року в період часу з 10:07 до 10:20 добровільно видав працівникам поліції.

В судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, визнала повністю.

22.03.2013 року між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачена ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правильної кваліфікації дій обвинуваченою ОСОБА_3 за ст.307 ч.2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке має понести обвинувачена ОСОБА_3, а саме: за ч.2 ст. 307 КК України у 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченою ОСОБА_3, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 ч.1 п.2 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним.

Згідно ст.469 ч.4 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України - незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу із залученням неповнолітнього, вчинений повторно, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє права визначені ст.474 ч.5 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.1 п.1 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Прокурор просив затвердити зазначену угоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст.469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена прокурором та обвинуваченим, визначена у межах санкції ч.2 ст. 307 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 суд вважає можливим залишити незмінним у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з 25 березня 2016 року, тобто з дня фактичного затримання обвинуваченої працівниками поліції (протокол затримання особи від 25.03.2016 року, ухвала Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28.03.2016 року, т.1 а.с.105-107).

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 25 березня 2016 року по 18 листопада 2016 року з розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дня позбавлення волі.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення експертиз матеріалів, речовин та виробів № 342 від 23.03.2016 року в сумі 460,80 грн., № 12 від 29.04.2016 року в сумі 1319,40 грн., № 592 від 20.05.2016 року в сумі 1852,34 грн., на загальну суму 3632,54 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначених експертиз з обвинуваченої ОСОБА_3

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 374-376, 475 КПК України, суд

з а с у д и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3, укладену 18.11.2016 року.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід засудженій ОСОБА_3 суд вважає можливим залишити незмінним у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з 25 березня 2016 року, тобто з дня фактичного затримання обвинуваченої працівниками поліції.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 25 березня 2016 року по 18 листопада 2016 року з розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дня позбавлення волі.

Стягнути з засудженої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати в сумі 3632,54 (три тисячі шістсот тридцять дві грн. 54 коп.) гривень за проведення експертиз матеріалів, речовин та виробів № 342 від 23.03.2016 року, № 12 від 29.04.2016 року, № 592 від 20.05.2016 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили речові докази: опій ацетильований, маса якого (у перерахунку на суху речовину) склала: 0,1332 грам, 0,2588 грам, 0,1611 грам; змиви з рук на двох марлевих тампонах; зразки матеріалу, на якій проводились змиви; зразок спирту за допомогою якого проводилися змиви; зразок хімічної речовини - знищити як такі, що не мають цінності.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.Т.Мішуровська