Ухвала суду № 62811649, 11.11.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11414/16-ц

н/п 4-с/640/104/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2016 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Левченко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просить суд зобовязати державного виконавця Зайченко Ю.С. виконати судовий наказ від 08.08.2016 року, справа №640/11414/16-ц, н/п 2-н/640/433/16 належним чином та відмінити постанову про звернення стягнення із заробітної плати від 11.10.2016 року, ВП №52586284. В обгрунтування зазначених вимог посилається на наступне. Заявник отримала поштою 17.08.2016 року рекомендований лист на імя ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в якому містився судовий наказ про стягнення з останніх в солідарному порядку на користь КП «Харківводоканал» заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовдведення в сумі 10486,59 грн. Заявник не оскаржує, що вона є боржником по сумі солідарної заборгованості, яку вона сплатила у сумі 2621,65 грн. від загальної суми заборгованості. До ПАТ «ХАРТРОН», де працює заявник, надійшла постанова про звернення стягнення із заробітної плати від 11.10.2016 року, ВП №52586284 винесена державним виконавцем Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_5 про стягнення з заявника суми вказаної солідарної заборгованості у сумі 10486 грн. 59 коп. Але, крім заявника, є інші боржники, які також є працюючими, але з їх борг не стягують. Тому, заявник вважає, що постанова про звернення стягнення із заробітної плати від 11.10.2016 року, ВП №52586284 суперечить судовому наказу від 08.08.2016 року.

В судове засідання заявник зявилась, свою скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Державний виконавець Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі, посилаючись на те, що дії вчинені державним виконавцем повністю відповідають вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», також державним виконавцем були винесені постанови про звернення стягнення з заробітної плати боржника ОСОБА_4 на направлена до місця її роботи, та про звернення стягнення із пенсії з боржника ОСОБА_6 та направлена до Пенсійного фонду, а інформація щодо місця боржника ОСОБА_3 відсутня, та вона на обліку в органах ДФЙС не перебуває.

Суд, заслухавши пояснення заявника та державного виконавця, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні даної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

08.08.2016 року Київським районним судом м. Харкова було видано судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 суми заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 9797 грн. 59 коп. з якої: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 липня 2013 року по 30 червня 2016 року у розмірі 4188 грн. 71 коп.,

за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року в розмірі 4050 грн. 97 коп., індекс інфляції 1345 грн. 47 коп., 3% річних від простроченої суми 212 грн. 44 коп., а також стягнути судовий збір у розмірі 689,00 грн. Вказаний судовий наказ набув чинності 30.08.2016 року.

Згідно ст.124 Конституції України: «Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України».

Згідност. 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини 1статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Даний судовий наказ є виконавчим документом відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження», та 03.10.2016 року державним виконавцем Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, та були направлені запити до відповідних органів з метою встановлення майнового стану боржників.

Заявником було сплачено борг за надані послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 2621,65 грн.

Відповідно до положень ст. 27 Закону «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Державним виконавцем було встановлено місце роботи заявника та 11.10.2016 року державним виконавцем Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_5 була винесена оскаржувана постанова про звернення стягнення із заробітної плати заявника.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3)вилучення в боржника і передача стягувану певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №: «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень по цивільних справах», при виконанні судових рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець на підставі статті 52 Закону про виконавче провадження у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Відповідно до відповіді з ДФС України про номери рахунків, відкритих у банках чи інших фінансових установах, заявник на обліку в органах ДФС не перебуває.

Відповідно до ч. 3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця були прийняті або вчинені відповідно дозакону,

в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За встановлених обставин, суд вважає, що приймаючи рішення про винесення постанови про звернення стягнення із заробітної плати боржника та направлення її на виконання, державний виконавць діяв у відповідності до вимогст.68 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження триває, рішення суду боржниками не виконане, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

А посилання заявника, що вона сплатила свою частку боргу, а борг був стягнутий у солідарному порядку, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Враховуючи всі вище викладені обставини справи, оцінивши в сукупності всі дослідженні по справі докази, суд, вважає, що доводи наведенні в скарзі заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведені, свого підтвердження не знайшли, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.209-210, 383, 384, 385, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відмовити в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-дений строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

СУДДЯ