Постанова № 62808853, 16.11.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5495/16-а

Провадження № 2-а/591/563/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Грищенко О.В., секретаря Ханюкової-Липової І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Мошкіна К.О. про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що Господарським судом Сумської області було винесено ухвалу від 21.08.2014 року, на підставі якої скасовано постанову державного виконавця ВДВС СМУЮ № 28112928 від 05.02.2013 року про стягнення боргу з пенсії ОСОБА_1, але стягнуті за цією постановою кошти йому не повернуті. У тому числі, не повернуто стягнутий та помилково зарахований до бюджету виконавчий збір. На свою адресу позивач отримав подання від 16.02.2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_1 коштів в сумі 671 грн.39 коп., які були стягнуті з нього та помилково зараховані до бюджету. В супровідному листі до подання зазначалося, що ОСОБА_1 має право звернутися з даним поданням до органів Державної казначейської служби, щоб отримати стягнуті з нього та помилково зараховані до бюджету кошти. 14.07.2016 р., 04.08.2016 року, ОСОБА_1 звертався із скаргами до начальника Ковпаківського ВДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області з вимогами усунути порушення, зокрема, просив направити вказане подання для виконання до органів Державної казначейської служби, зазначав, що державним виконавцем Коломоєць А.С. при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження№ 28112928 від 05.07.2016 року не проведено всіх необхідних дій у зв'язку із закінченням виконавчого провадження щодо повернення всіх безпідставно стягнутих з ОСОБА_1 коштів у повному обсязі в сумі 1318,6 грн., про що зазначено в листі начальника відділу Молодцова Е.В. від 23.11.2015 року. Скарги розглянуті з порушенням встановленого строку, як звернення громадян, не були задоволені, жодних дій посадовими особами Ковпаківського ВДВС м. Суми не було вжито. Просив визнати такі дії відповідача незаконними, зобов'язати за вимогами ч. 8 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» за результатами розгляду скарг винести постанову про задоволення вимог, надати до органів Державної казначейської служби подання від 16.02.2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_1 всіх стягнутих з нього та помилково зарахованих до бюджету коштів. Просив також встановити відділу ДВС триденний термін подання звіту про виконання постанови суду відповідно до ст. 267 КАС України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав, що позивач пропустив визначений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду з цим позовом. Крім того, пояснив, що вважає вимоги позивача необґрунтованими по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що Господарським судом Сумської області було винесено ухвалу від 21.08.2014 року, на підставі якої скасовано постанову державного виконавця ВДВС СМУЮ № 28112928 від 05.02.2013 року про стягнення боргу з пенсії ОСОБА_1, але стягнуті за цією постановою кошти, зокрема, в частині помилково зарахованого до бюджету виконавчого збору, не повернуті, і ці обставини визнаються іншою стороною.

На свою адресу позивач отримав подання від 16.02.2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_1 коштів в сумі 671 грн.39 коп., які були стягнуті з нього та помилково зараховані до бюджету. В супровідному листі до подання зазначалося, що ОСОБА_1 має право звернутися з даним поданням до органів Державної казначейської служби, щоб отримати стягнуті з нього та помилково зараховані до бюджету кошти (а.с.24-25).

05.07.2016 року винесена постанова державного виконавця Коломоєць А.С. про закінчення виконавчого провадження (а.с.29). Як вбачається зданої постанови, питання про повернення виконавчого збору, що стягнуто з боржника та помилково зараховано до бюджету, в ній не вирішено.

Згідно з копією наданої представником відповідача сторінки з журналу обліку простої кореспонденції від 06.07.2016 року, копія даної постанови направлена йому простим поштовим відправленням (а.с.30).

14.07.2016 року позивач звернувся до відповідача із скаргою, в якій просив надати до органів Державної казначейської служби (а не йому) подання від 16.02.2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_1 коштів на всю стягнуту суму 1318,6 грн.; вжити відповідні заходи щодо повернення йому безпідставно стягнутих коштів за борг у повному обсязі в сумі 13 215,49 грн. (а.с.31).

Як вбачається з відповіді від 04.08.2016 року, зазначена скарга зареєстрована та розглянута як звернення громадян, оскільки не відповідає вимогам ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження». Повідомляється, що поверненню підлягають кошти стягнутого згідно з постановою від 05.02.2013 року виконавчого збору в сумі 671,39 грн., а повертати кошти, перераховані в сумі 6 174,35 грн. на рахунок стягувача відділ ДВС не має підстав. Роз'яснено право звернутися органів Державної казначейської служби з поданням про повернення виконавчого збору в сумі 671,39 грн. (а.с.32-33).

Згідно з копією наданої представником відповідача сторінки з журналу обліку простої кореспонденції від 04.08.2016 року, копія даної постанови направлена йому простим поштовим відправленням (а.с.33-34).

04.08.2016 року, ОСОБА_1 повторно звернувся із скаргою до начальника Ковпаківського ВДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області з вимогами усунути порушення закону та направити подання від 16.02.2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_1 коштів на всю стягнуту суму 1318,6 грн. до органів Державної казначейської служби. Зазначив також, що на його адресу надійшла відповідь від 23.11.2015 р. на його заяву за підписом Молодцова Е.В. про розмір стягнуто з нього виконавчого збору у сумі саме1318,6 грн., у той час, як в поданні зазначена інша сума - 671,39 грн., що свідчить про те, що державним виконавцем при закінченні виконавчого провадження постановою від 05.07.2016 року не проведено всіх необхідних дій у зв'язку із завершенням виконавчого провадження щодо повернення всіх безпідставно стягнутих коштів (а.с.35).

Як вбачається з відповіді від 30.08.2016 року, зазначена скарга зареєстрована та розглянута як звернення громадян, оскільки не відповідає вимогам ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження». Повідомляється, що поверненню підлягають кошти стягнутого року виконавчого збору в сумі 671,39 грн, згідно ухвали Господарського суду від 21.08.2014 року, якою скасовано постанову від 05.02.2013, а не вся сума виконавчого збору, стягнутого за весь період. Роз'яснено заявнику право звернутися органів Державної казначейської служби з поданням про повернення виконавчого збору в сумі 671,39 грн. (а.с.32-33).

Згідно з копією наданої представником відповідача сторінки з журналу обліку простої кореспонденції від 30.08.2016 року, копія даної постанови направлена йому простим поштовим відправленням (а.с.37).

Як встановлено в судовому засіданні 05.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із скаргою на дії бездіяльність посадових осіб Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, але ухвалою від 06 вересня 2016 року було відмовлено у відкритті провадження та роз'яснено, що розгляд його скарги віднесено до юрисдикції Господарського суду Сумської області за правилами ГПК України. 15.09.20116 року позивач звернувся до Господарського суду Сумської області із скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Відділу ДВС СМУЮ, але скарга була повернута йому без розгляду у зв'язку з допущеними недоліками (а.с.21).

21.09.2016 року позивач повторно, усунувши недоліки, звернувся до Господарського суду Сумської області із скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Відділу ДВС СМУЮ, але ухвалою до Господарського суду Сумської області від 23.09.2016 року скаргу знову повернуто позивачу без розгляду у зв'язку з її невідповідністю вимогам закону (а.с.40).

Як вбачається з ухвали Господарського суду Сумської області від 05.10.2016 року, 03.10.2016 року ОСОБА_1 звернувся із скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Відділу ДВС СМУЮ, скарга підлягає залишенню без розгляду, оскільки її подано з пропуском строку без заяви про його відновлення, про що суд без виклику сторін виносить ухвалу, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання. В ухвалі зазначається також, що ОСОБА_1 не є ні боржником, ні стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 28112928, ні прокурором, ним не може бути подана така скарга (а.с.3).

12.10.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із скаргою на дії бездіяльність посадових осіб Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області. Ухвалою суду від 13.10.2016 року відмовлено у відкритті провадження, оскільки скаржник не є стороною виконавчого провадження, то відповідні рішення, дії, бездіяльність також підлягають оскарженню до суду в порядку адміністративного судочинства у позовному провадженні.

19.10.2016 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним адміністративним позовом до суду.

В судовому засіданні представник відповідача звертався до суду із заявами про залишення даного адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду, посилаючись нате, що цей факт є встановленим та не потребує доказування, оскільки на зазначені обставини послався Господарський суд Сумської області в своїй ухвалі.

На думку суду, позивачем не пропущений встановлений законом строк для звернення до суду з цим адміністративним позовом. Як вбачається з наведених вище доказів, позивач звернувся із першою скаргою 14.07.2016 року та оскаржив дії державного виконавця при винесенні ним постанови від 05.07.2016 року до начальника відділу ДВС, і в подальшому повторно звертався із скаргами, після чого, отримавши письмову відповідь на останню скаргу від 30.08.2016 року, звернувся 05.09.2016 року до Зарічного районного суду м. Суми із скаргою на дії бездіяльність посадових осіб Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, а в подальшому на підставі ухвали суду - до Господарського суду Сумської області та знов до Зарічного районного суду м. Суми із скаргою, а потім - з цим адміністративним позовом. Тобто встановлений законом строк не переривався та суд не вважає його порушений. Що стосується доводів представника відповідача, суд вважає посилання на ухвалу Господарського суду не доречним, оскільки в цій ухвалі суду вказано про строк звернення не з адміністративним позовом, а із скаргою, крім того, зазначено, що скаргу подано з пропуском строку без заяви про його відновлення, про що суд без виклику сторін виносить ухвалу, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання. Отже Господарський суд при винесенні цієї ухвали без виклику сторін та без заяви про відновлення строку мав підстави для винесення саме такого рішення.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, що діяла на час правовідносин, що склалися між сторонами, надалі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та в повному обсязі вживати виконавчі дії.

Статтею 49 Закону передбачені підстави для закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 50 Закону у разі закінчення виконавчого провадження скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Згідно з вимогами ст. 82 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги. Скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Закону контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Згідно з ч. 2 ст. 83 Закону начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Постанови, винесені в порядку ч. 2 цієї статті, можуть бути оскаржені в десятиденний строк з дня їх винесення у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо розгляду скарг ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження ВП 28112928 щодо повернення стягнутого та помилково зарахованого до бюджету виконавчого збору. Як вбачається із змісту та форми цих скарг, вони були подані у відповідності до наведених вище вимог ст. 82 Закону, проте, безпідставно не були розглянуті відповідачем у порядку визначеному Законом, а розглядалися як звернення. Отже, такими діями порушені законні права позивача, зокрема, щодо оскарження у встановленому законом порядку постанов, які повинні були виноситися начальником відділу ДВС за результатами розгляду скарг ОСОБА_1 на дії державного виконавця.

Відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного і місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Мінфіну України від 03.09.2013 р. № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів подається до відповідного органу Казначейства.

При цьому, на думку суду, доводи відповідача про необхідність застосування п. 5 абз.4 Розділу 1 Порядку є безпідставним, оскільки він стосується випадків повернення помилково зарахованих до бюджету коштів готівкою фізичним особам, які не мають рахунків у банках (більше ніж одному одержувачу), коли подання у довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до подання від 16.02.2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_1 коштів, які були стягнуті з нього та помилково зараховані до бюджету, сума коштів, що підлягає поверненню, складає 671,39 грн., що підтверджується наявними в матеріалах виконавчого провадження ВП 28112928 платіжних доручень та розпоряджень, оглянутих у судовому засіданні.

Отже, суд вважає, що позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто з аналізу вказаної норми випливає, що покладення обов'язку подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду.

Втім позивач не довів необхідності застосування судом зазначених приписів. Тому слід відмовити у задоволенні вимоги позивача про покладення на відповідача обов'язку подати звіт про виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11, 49, 50, 82, 83 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 8-11, 70-72, 94, 159-163, 181 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Мошкіна К.О. щодо розгляду скарг ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження ВП 28112928 щодо повернення стягнутого та помилково зарахованого до бюджету виконавчого збору.

Зобов'язати начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області повторно розглянути скарги ОСОБА_1 від 14.07.2016 р., 04.08.2016 року в межах виконавчого провадження ВП 28112928 щодо повернення стягнутого та помилково зарахованого до бюджету виконавчого збору з винесенням за результатами їх розгляду постанов відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Зобов'язати начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області надати до органів Державної казначейської служби подання від 16.02.2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_1 всіх коштів, які були стягнуті з нього та помилково зараховані до бюджету.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області на користь держави судовий збір в сумі 551 гривня 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів в порядку, передбаченому ч.2 ст. 186 КАС України, з подачею копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя