Постанова № 62807913, 15.11.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/19318/16-а

Провадження №2-а/522/977/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої - судді Ільченко Н.А.

при секретарі - Довгань Ж.А.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання неправомірними та скасування розпорядження №826128 від 03.10.2016 року, яким обмежено розмір призначеної йому пенсії 10 прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та рішення №393 від 03.10.2016 року щодо відмови перерахунку пенсії за вислугу років після звільнення з органів прокуратури Одеської області; визнання дій відповідача щодо обмеження під час перерахунку розміру пенсії неправомірними; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Одеської області від 22.09.2016 року №416 про середньомісячну заробітну плату відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку за останні 24 календарні місяці перед звільненням з роботи без обмеження її максимального розміру, починаючи з 23.09.2016 року з урахуванням раніше проведених виплат.

Позивач у судове засідання не з'явився, звернувся до суду із письмовою заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити, ця заява приєднана судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить зворотне поштове повідомлення про отримання відповідачем судової повістки, причину неявки свого представника суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави(ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними(ст.21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (ст. 22).

За змістом положень ч.ч.2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 від 22.09.2010 року позивачу призначений вид пенсії за вислугу років довічно.

У квітні 2016 року позивач подав заяву з необхідними документами до відповідача про проведення перерахунку призначеної пенсії відповідно до вимог ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» з більшого заробітку, додавши довідку прокуратури Одеської області №416 від 29.02.2016 року, але відповідачем було відмовлено в перерахунку пенсії та обмежено право позивача на отримання пенсії за вислугою років в розмірі 90% раніше призначеної та обчисленої за приписами ч. 1 ст. 50-1 ЗУ «про прокуратуру» в редакції чинної на час виходу на пенсію.

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 10.06.2016 року у справі №522/6613/16-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, та суд визнав протиправним рішення УПФУв Приморському районі м.Одеси №87 від 20.04.2016 року і зобов'язав відповідача здійснити перерахування пенсії, у зв'язку з підвищення заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» у розмірі 90 % місячного заробітку та здійснити відповідні виплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких бере участь особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Проте, вищезазначена постанова суду не виконана.

УПФУ в Приморському районі м.Одеси прийнято розпорядження №826128 від 03.10.2016 року, яким обмежено розмір призначеної ОСОБА_1 пенсії 10 прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

28.09.2016 року, у зв'язку з остаточним звільненням з органів прокуратури відповідно до наказу прокуратури Одеської області від 07.09.2016 року за №2142к, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від середньомісячного заробітку за останні 24 календарні місяці роботи на день звільнення з роботи без обмежень граничного розміру у виплатах.

Рішенням №393 від 03.10.2016 року УПФУ в Приморському районі м.Одеси відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з посиланням на положення п.5 Прикінцевих положень Закону України №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

У відповідності до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ ОСОБА_1 набув права на призначення пенсії за вислугою років, яка була призначена згідно ч. 1 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» в редакції Закону від 04.09.2008 року, чинній на час призначення позивачу пенсії, згідно якої передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи неменше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.

Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

З 1 жовтня 2011 року положення ч. 1 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» змін не зазнали, а змінилася лише нумерація частин цієї статті.

Приписами частини 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно ч. 17 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» ( в редакції на час призначення пенсії) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Перерахунок призначених пенсії провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення.

На підставі ч. 18 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності чим Законом призначена пенсія за віком, за вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» в редакції чинній з 01.10.2011 року та на час звернення із заявою про перерахунок пенсії, пенсія призначається в розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються вся види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії та вводиться обмеження максимального розміру пенсії 10 прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Цією ж статтею передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Очевидним є те, що змінами у ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру», які були внесені ЗУ від 08.07.2011 року №3668-VІ встановлено новий порядок призначення та визначення розміру пенсії за вислугу років прокурорам та слідчим, яка призначається після 08 липня 2011 року.

Згідно п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2011 року №3668-VІ(3668-17) порядок виплати пенсії (щомісячного довічного утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та які влаштувалися на роботу до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Новий порядок призначення пенсії та виплати, встановлений Законом України від 08.07.2011 року №3668-VІ не поширюється на ОСОБА_1, як на особу, якій була призначена пенсія до набрання чинності цим Законом оскільки він звужує права позивача в частині розміру пенсії, який становить 90% від суми заробітку за відповідною посадою.

Таким чином, розмір раніше призначеної пенсії прокурорам, підстави, умови та порядок її перерахунку регулюють частини 12, 17, 18 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, в редакції ЗУ №2663-ІІІ від 12.07.2001 року (чинні на час призначення пенсії) у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ(3668-17) змін не зазнали, проте змінилася лише нумерація частин цієї статті і є вирішальними у застосуванні до даних правовідносин щодо наявності у позивача правових підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Закон України «про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ втратив чинність з 15.07.2015 року у зв'язку з набранням чинності нового ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, із змінами внесеними ЗУ №76-ІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів» від 28.12.2014 №76-ІІІ, яким на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України, які набули право на пенсію незалежно від віку за наявності на день звернення певної вислуги років з набранням чинності Закону від 14.10.2014 року №1697-VII та положеннями якого визначено, , що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення певної вислуги років, пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами на умовах та порядку визначених КМУ (ст. 86).

Будь-які зміни до ст. 86 зазначеного Закону України щодо відсутності (скасування0 прав працівників прокуратури України на звернення додержавних органів ПФ України на призначення, перерахування та виплату пенсії за вислугу років законодавцем, ВРУ, на сьогоднішній день не внесені.

Отже, приписи ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, а відтак не врегульовують дані правовідносини щодо наявного у позивача права на перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

02.03.2015 року ВРУ прийнято ЗУ №213-VIII «про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності 01.04.2015 року, згідно з п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих та Перехідних положень визначено, що у разі не прийняття до 01 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних та на загальних підставах, з 1 червня 2015 року взагалі скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до ЗУ «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», «Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Наведене свідчить про те, що з 01 червня 2015 року не здійснюється призначення пенсії відповідно до спеціального законодавства, зокрема, ЗУ «Про прокуратуру», оскільки норми які регулюють питання пенсійного забезпечення цієї категорії осіб, на яких поширюється дія цих законів скасовано.

Посилання відповідача на п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року №213-VІІ, як на підставу відмови у перерахунку пенсії є неприйнятним, оскільки УПФУ в Приморському районі м.Одеси застосовано нові положення Закону до правовідносин, які виникли до набрання чинності зазначеного Закону, зміни внесені до вказаної норми стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.

Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави(ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними(ст.21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (ст. 22).

За змістом положень ч.ч.2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто в даних спірних правовідносинах у розмірі не більше 90 % від суми місячного (чинного) заробітку

Згідно зі ч.ч.1, 2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 22 Загальної декларації прав людини встановлено, що кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення.

Рекомендацією Генеральної конференції Міжнародної організації праці від 07.06.1967 №131 щодо допомоги по інвалідності, по старості та в зв'язку з втратою годувальника встановлено, що розміри допомоги по інвалідності, по старості і у зв'язку з втратою годувальника повинні періодично регулюватися з врахуванням змін у загальному рівні заробітної плати чи вартості життя.

Таким чином, щомісячна пенсія є формою соціального забезпечення громадян. Тобто фактично ця щомісячна пенсія є формою реалізації конституційного права громадян.

Як зазначено в п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Враховуючи вищезазначене, перевіривши наявні докази суд прийшов до висновку що дії, вчинені відповідачем по справі, суперечать зазначеним нормам законодавства, що свідчить про їх протиправність та порушення прав та інтересів позивача.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 7-11,69-71,94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про прокуратуру", суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати прийняті Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси розпорядження №826128 від 03.10.2016 року, яким обмежено розмір призначеної ОСОБА_1 пенсії 10 прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та рішення №393 від 03.10.2016 року щодо відмови перерахунку пенсії за вислугу років після звільнення з органів прокуратури Одеської області ОСОБА_1.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси щодо обмеження під час перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Одеської області від 22.09.2016 року №416 про середньомісячну заробітну плату відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку за останні 24 календарні місяці перед звільненням з роботи без обмеження її максимального розміру, починаючи з 23.09.2016 року з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути з рахунку бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 551,21 грн..

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Приморського районного суду м.Одеси апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання постанови суду.

Суддя Н.А.Ільченко

15.11.2016