Ухвала суду № 62807340, 07.07.2016, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/435/16-к

1кп/502/118/2016

УХВАЛА

07 липня 2016 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді: Ібадової Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Фоміної О.В.,

прокурора Порущенко Є.В.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4

захисника обвинувачених ОСОБА_5,

потерпілого ОСОБА_6,ОСОБА_7,

представника потерпілих ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160310000933, від 19.12.2015 року, стосовно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В ході проведення судового засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160310000933, від 19.12.2015 року, стосовно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченного ст. 296 ч.3 КК України, прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуваючого у цивільному шлюбі, не працюючого раніше судимого Кілійським РС, 05.11.2014 року, за ч.3 ст. 296 КК України та звільненого від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 2 роки, мешкаючого за адресою: Одеська область, Кілійський район, м.Вилкове, вул.Белгородский Канал,9.

Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1, може знищити,сховати, або спотворити будь яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, яких ще не допитано в ході судового розгляду, враховуючи те, що суд, відповідно до вимог КПК України безпосередньо досліджує докази в ході судового розгляду, а також те, що обвинувачений ОСОБА_1, в 2014 році вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 296 КК України та відносно нього постановлено обвинувальний вирок, судимість за яким не погашена, перебуває на іспитовому строку. Прокурор також зазначив ,що оцінюючи у сукупності обставини злочину, вагомість доказів скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1,тяжкість покарання а також те,що ч.3 ст. 296 КК України передбачає до 5 років позбавлення волі, що обвинувачений раніше судимий за аналогічний злочин,психічним розладом , та психічною хворобою не страждає, не має міцних соціальних зв»язків, на утриманні сім»ї та неповнолітніх дітей не має, а також з урахуванням відсутності факторів, які б формували позитивну репутацію підозрюваного, який є фізично здоровим,характеризується з негативної сторони, підтримує стосунки з особами, які ведуть асоціальний спосіб життя, порушує суспільний порядок, а також,шкоду спричинену потерпілим у даному кримінальному провадженні. Вказане свідчить, як зазначив прокурор,що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення,а тому просить суд продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 тримання під вартою, строком на 60 діб.

Клопотання прокурора підтримали у повному обсязі усі потерпілі та представник потерпілих ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_8

Обвинувачений ОСОБА_1, захист та інші обвинувачені, заперечували проти задоволення клопотання прокурора . Обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив що він перебуває в цивільному шлюбі, дружина вагітна, має народити дитину, це його перша дитина і він бажає зареєструвати дитину на своє ім.»я, але знаходячись під вартою він позбавлений цього права. Захист обвинуваченого надав письмове заперечення на клопотання прокурора та посилаючись на письмове заперечення зазначив,що не існує ніяких ризиків ,передбачених ст. 177 КПК України. В свою чергу Європейський суд з прав людини, в практиці,зокрема у таких справах як Штегмюллер проти Австрії, Вемгофф проти Німеччини, Мацнеттер проти Австрії, Летельер проти Франції, Смирнова проти Росії, читко визначив що тримання особи під вартою до постановлення обвинувального вироку можливо лише у виняткових випадках,при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд, при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого у випадку його звільнення, при ризику здійснення ним подальших правопорушень,при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. При цьому усі ризики мають бути реальними і обгрунтованими. Вважає що прокурором не було доведено неможливості застосування більш м»яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Представлене прокурором клопотання є формальним та таким що не містить жодної конкретики .

Вивчивши клопотання прокурора та заслухавши учасників судового розгляду з клопотаннями та обґрунтуваннями до них, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає, у зв»язку із зміною сімейних обставин обвинуваченого ОСОБА_1, а також відсутності ризиків, зазначених в ст. 177 КПК України, а також враховуючи що обвинувачений ОСОБА_9 знаходиться під вартою з 14.03.2016 року і з його боку за цей час не було жодних перешкод щодо розгляду даного кримінального провадження або впливу на потерпілих, свідків, і ці факти на думку суду заслуговують на увагу.

Суд вважає що прокурор не довів поважні підстави щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому суд вважає необхідним змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Прокурор в своєму клопотання зазначив, що у обвинуваченого ОСОБА_1 на утриманні сім»ї та неповнолітніх дітей не має, але сторона захисту надала суду письмовий доказ про те, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка, згідно довідки Комунального закладу охорони здоров»я Кілійської районної ради «Вілківська міська лікарня» , від 19.04.2016 року, перебуває на «Д» обліку по вагітності, і в найближчий час, як вбачається із пояснень обвинуваченого повинна народити дитину. Також, як встановлено судом у гр.-ки ОСОБА_10 є неповнолітні діти ОСОБА_11,ІНФОРМАЦІЯ_5,ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6,, які проживають разом із нею та обвинуваченим ОСОБА_1 , однією сім»єю за адресою: Одеська область, Кілійський район, м.Вилкове, ву..Белгородский Канал,9.

Що стосується характеристики обвинуваченого ОСОБА_1, то прокурором з цього приводу не надано суду відповідної характеристики особи обвинуваченого ОСОБА_1 в обґрунтування заявленого клопотання, на відміну від захисту, який надав характеристику підписану депутатом Вілківської міської ради ОСОБА_13 та секретарем Вілківської міської ради ОСОБА_14, а також характеристику директора ЧМП «Кунашир» ОСОБА_15, із яких вбачається, що ОСОБА_1 мешкає разом із дружиною за адресою: м.Вілкове, Кілійський район, вул. Белгородський Канал, 9 , виховує неповнолітніх дітей , на час вчинення кримінального правопорушення працював на підприємстві «Кунашир» рибалкою , по місту мешкання та місту роботи характеризується задовільно. Що стосується доводів прокурора щодо існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1, може знищити,сховати, або спотворити будь яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,то суд вважає,що прокурор не обґрунтував яким саме чином обвинувачений може вчинити такі дії, враховуючи те,що усі матеріали кримінального провадження знаходяться у прокурора і досудове слідство по справі закінчено і сторони кримінального провадження з матеріалами кримінального провадження ознайомлені у повному обсязі. Також необхідно зазначити що судом на час розгляду клопотання про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, було оглянуто речовий доказ флеш накопичувач з відеозаписом,допитані потерпілі, допитані обвинувачені.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Приймаючи до уваги вищевикладене, в цьому конкретному випадку, а також Практику Європейського Суду з прав Людини, а саме по справі «Москаленко проти України», Рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року № 14-рп щодо врахування відповідних обставин при обранні запобіжного заходу, суд приходить до висновку, що для забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 буде достатнім змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м»який запобіжний захід - домашній арешт.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.,ратифікованої 17.07.1997 р. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року,Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», статтями 176, 177,178,183, ч.4 ст.196, 197,315,369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурору про продовження обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуваючого у цивільному шлюбі, раніше судимого Кілійським РС 05.11.2014 року за ч.3 ст. 296 КК України та звільненого від відбування призначеного клопотання з випробувальним терміном на 2 роки, мешкаючого за адресою: Одеська область, Кілійський район, м.Вилкове, вул..Белгородский Канал,9, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за зазначеною адресою, терміном на 60 (шістдесят) діб, починаючи з 07 липня 2016 року по 04 вересня 2016 рік ,включно, з забороною з 21.00 години до 07.00 години залишати місце свого проживання без дозволу прокурора, або суду, крім часу перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоровя.

.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти в залі суду.

Контроль за виконанням даної Ухвали суду покласти на Кілійське ВП Ізмаїльського ВП ГУ НП в Одеській області.

Строк дії ухвали суду становить 60 (шістдесят) діб по 08 вересня 2016 року, включно.

Копію ухвали суду вручити прокурору, обвинуваченому,захиснику, та направити уповноваженій службовій особі місця ув»язнення і до Кілійського ВП Ізмаїльського ВП ГУ НП в Одеській області.

Ухвала оскарженню окремо від вироку не підлягає

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_16