Постанова № 62806617, 17.10.2016, Старобільський районний суд Луганської області

справа №431/1835/16-а

провадження №2-а/431/32/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

17 жовтня 2016 року Старобільський районний суд Луганської області, у складі

головуючого: судді Кудрявцева І.В.

при секретарі Арабаджи Ю.О.

за участі представника відповідача Денисенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Старобільську Луганської області у залі судових засідань Старобільського районного суду Луганської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Старобільському районі Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення дій. В обґрунтування свого позову посилається на те, що вона є пенсіонером за віком і перебуває на обліку в УПФУ в Старобільського району Луганської області. До лютого місяця поточного року включно вона отримувала пенсію шляхом зарахування коштів на рахунок, відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк». На даний час пенсія для неї є єдиним джерелом існування, однак відповідач з березня поточного року до теперішнього часу без зазначення причин припинив її виплату, остання виплата була 16.02.2016р. На початку квітня їй зателефонував працівник відповідача і сказав, що для відновлення виплат їй необхідно відкрити рахунок в Ощадбанку і після цього в черговий раз з'явитися до відповідного підрозділу Пенсійного фонду. Вважала таку бездіяльність протиправною і такою, що порушує мої конституційні права та просила суд визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Старобільському районі Луганської області щодо невиплати їй пенсії з березня 2016р., зобов'язати УПФУ в Старобільському районі Луганської області поновити нарахування і виплату пенсії за віком ОСОБА_2 та сплатити заборгованість за період, починаючи з березня 2016р. на рахунок в уповноваженому банку, обраному раніше позивачем - ПАТ КБ «ПриватБанк».

У судове засідання позивачка ОСОБА_2 не з'явилась, до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи за її, у зв'язку з чим суд на підставі ч.4 ст.122 КАС України вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності позивача.

Представник відповідача УПФУ в Старобільському районі Луганської області Денисенко О.С. у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 з травня 2015р. перебуває на обліку в управлінні як внутрішньо переміщена особа, що тимчасово проживає на території Старобільського району. На підставі доручення Міністерства праці та соціальної політики України Пенсійний фондом України з 01.03.2016р. було розпочато процедуру проведення перевірки осіб які перемістились з тимчасово окупованої території України, районів проведення АТО з метою уникнення неправомірних виплат особам, які є померлими або отримують кошти незаконно шахрайським шляхом, виявлення та припинення виплат таким особам що фактично не перебувають на території підконтрольній Україні. Вказана перевірка була висвітлена в ЗМІ на всіх телеканалах України. Особі, якій було припинено виплату пенсії необхідно було звернутись до УПФУ в Старобільському районі Луганської області з довідкою про взяття на облік ВПО та написати заяву про поновлення виплати пенсії, проте позивачка на території Старобільського району не проживає, в позові зазначає адресу: АДРЕСА_2 де знаходиться УПСЗН Старобільської РДА, а адресою для листування зазначає м.Харкові. Позивачка фактично перебуває у м.Харкові, а УПФУ в Старобільському районі не має повноважень щодо виплати пенсій пенсіонерам інших міст і районів Луганської області чи інших областей. Якщо позивачка фактично проживає у м.Харків, згідно діючого законодавства вона повинна звернутись до територіального органу УПСЗН та отримати довідку про взяття на облік ВПО з вилученням довідки про взяття на облік ВПО по території Старобільського району, а потім звернутись до відповідного територіального ПФУ в м.Харкові з метою переводу виплати пенсії з УПФУ в Старобільському районі до УПФУ в м.Харкові за її місцем фактичного проживання, при цьому пенсія особі буде поновлена та виплачена з березня 2016р. за місцем її фактичного проживання. 17.05.2016р. до управління надійшов лист УСЗН Старобільської РДА про надання списку громадян, яким була призупинена дія довідок ВПО згідно листа Старобільського МРВ СБУ, де зазначена ОСОБА_2 Згідно довідки №934014571 від 24.03.2015р. місцем реєстрації позивачки є АДРЕСА_1. Як вбачається з листа СБУ у ході виконання заходів із забезпечення державної безпеки отримано інформацію про можливе скоєння невстановленими особами правопорушення проти авторитету органів державної влади. За обліками єдиної інформаційної бази даних про ВПО УСЗН у АДРЕСА_1, зареєстровано у якості ВПО 98 громадян України, серед яких і ОСОБА_2 У ході проведення перевірочних заходів шляхом опитування власниці вищевказаного будинку встановлено, що вказані 98 громадян України за місцем перереєстрації ніколи не проживали та не проживають. ОСОБА_3 та члени її родини нікому дозвіл на перереєстрацію за місцем свого мешкання не надавали. Посилаючись на ст.ст.1,4,7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Постанову КМУ від 05.11.2014р., заперечувала проти задоволення позову ОСОБА_2 з тих підстав, що позивачка фактично не мешкає за тією адресою яка вказана у довідці ВПО, а лише з факту мешкання на території України, підконтрольній українській владі, дана пенсіонерка має право на соціальні виплати, тому їй всього лише необхідно звернутися до УПФУ в Старобільському районі задля того, щоб ПФ отримав інформацію про те що вона жива, про те що вона може отримувати пенсію, і поновлення пенсії їй відбудеться з березня 2016р. Просила відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи (а.с.а.с.13,14,15) було встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції і з травня 2015р. отримує пенсію за віком в УПФУ в Старобільському районі, а з березня 2016р. виплата пенсії ОСОБА_2 була зупинена, і вказані обставини були визнані сторонами, у зв'язку з чим суд на підставі ч.3 ст.72 КАС України вважає ці обставини доведеними.

За статтею 8 Конституції України саме Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною першою ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено підстави припинення виплати пенсії та визначено, що виплата пенсії припиняється або за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду, або за рішенням суду.

Рішення УПФУ в Старобільському районі, рішення суду про зупинення з березня 2016р. виплати пенсії позивачу ОСОБА_2, відповідачем суду не надано.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Ні воєнний, ні надзвичайний стан в Україні не запроваджено.

Згідно з частиною 2 ст. 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-IV «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Статтею 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

Ні Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003р., ні Законом України від 02.09.2014р. №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ні будь-яким іншим Законом України не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат осіб, які проживають на території, яка не контролюється органами державної влади.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України №637 від 05.11.2014 р. «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» зі змінами станом на 01.03.2016р. встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється в установах публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та з використанням його платіжних пристроїв. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому.

Згідно ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 року роз'яснено, що, виходячи із зазначеного у ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя. При цьому судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. Судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і Закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить закону, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КАС України).

З огляду на викладене та враховуючи, що постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 05.11.2014 року «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», є підзаконним нормативно-правовим актом, який суперечить закону - ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому суд вважає, що позивачка має право на отримання пенсії через банківську установу, обрану нею раніше.

Відповідно по ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Передбачене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. та Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р., якими встановлено порядок призначення, нарахування та виплати пенсії.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадянин України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсій страховий стаж.

Стаття 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачає, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання -житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до статті 29 ЦК України місце проживання фізичної особи - житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Частина шоста статті 29 ЦК України дозволяє фізичній особі мати кілька місць проживання.

Отже, виходячи із зазначених норм законодавства, правової та соціальної природи пенсії право громадянина на призначення йому пенсії не може пов'язувати з такою умовою, як постійне місце проживання (реєстрація місця проживання), а держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.

Згідно статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Як свідчить аналіз практики Європейського суду, у контексті Європейської конвенції до майна належать, крім рухомих і нерухомих речей, також і право на пенсію (справа Мюллер проти Австрії).

У рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07.02.2014р., ЄСПЛ зазначив, що право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У зв'язку з викладеним суд критично відноситься до заперечень представника відповідача проти позову.

Беручи до уваги що доказів наявності рішення УПФУ в Старобільському районі Луганської області про зупинення виплати пенсії позивачці ОСОБА_2, прийнятого відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або ж доказів наявності судового рішення про зупинення виплати пенсії позивачці ОСОБА_2, відповідачем суду не надано, враховуючи, що жодним Законом України не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат осіб, які проживають на території, яка не контролюється органами державної влади, суд вважає доведеним, що відповідач протиправно, всупереч вимог ст.19 Конституції України зупинив виплату пенсії позивачці, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_2 до УПФУ в Старобільському районі Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення дій підлягають задоволенню у повному обсязі.

Підстав для допущення постанови до негайного виконання, передбачених ст.256 КАС України, суд не вбачає.

Оскільки сплата судового збору відстрочена ухвалою суду, то відповідно до ст.94 КАС України судовий збір у сумі 551,20грн. слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.8-12, 17, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення дій - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області щодо невиплати ОСОБА_2 пенсії з березня 2016 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 з березня 2016р. та виплатити виниклу заборгованість на рахунок в уповноваженому банку ПАТ КБ «ПриватБанк», обраному раніше ОСОБА_2.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Кудрявцев