Ухвала суду № 62804614, 17.11.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 УХВАЛА

з питань закриття провадження у справі

17 листопада 2016 року № 813/2051/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань Булавко О.З.

з участю позивача - ОСОБА_2,

представників

від позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання незаконними дій, скасування акта та свідоцтва, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнання незаконними дій щодо підготовки до продажу на електронних торгах нежитлового приміщення - гаражу №ІІІ, загальною площею 16,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та передачі вказаного майна для реалізації на електронних торгах; про скасування акта державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, зокрема гаражу № ІІІ, загальною площею 16,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від 06.01.2016 року; про скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, зокрема гаражу № ІІІ, загальною площею 16,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке видане нотаріусом на підставі акта державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна від 06.01.2016 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 року у відкритті провадження у справі було відмовлено з підстав того, що даний спір повинен розглядатись в порядку кримінального судочинства.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 року вищевказану ухвалу було скасовано, а справу відправлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На розгляд сторін ставиться питання щодо можливості розгляду даного спору в порядку цивільного судочинства в частині вимог щодо акта державного виконавця про проведення електронних торгів та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Представник позивача вважає, що дані вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши позивача та його представника, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства, у відповідності до вимог ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

З аналізу наведених норм можна прийти до висновку, що адміністративні суди розглядають не всі публічно-правові спори, а лише ті, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підвідомчості інших судів.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 23.01.2015 року ВП №46175475 відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №464/11206, виданого 30.07.2014 року Сихівським районним судом м.Львова, про конфіскацію у ОСОБА_4 на користь держави все особисте належне йому на праві власності майно.

Державним виконавцем було проведено опис майна, що належить боржнику, про що складено відповідний акт опису й арешту майна від 30.04.2015 року.

Згідно з наявного в матеріалах справи протоколу №135896 проведення електронних торгів, ДП МЮ України «СЕТАМ» 21.12.2015 року проведено електронні торги з реалізації нежитлового приміщення - гараж №3, загальною площею 16,1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

На підставі наведеного 06.01.2016 року було складено Акт державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна.

Не погодившись із вищенаведеними діями державного виконавця, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за №606-XIV та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 15.12.1999 року за № 74/5 (далі - Інструкція).

Законом України «Про виконавче провадження» встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» й Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення - статті 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження», а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначено Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.12.2015 року за №2710/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 року за №1620/28065 (чинним на момент проведення оскаржуваних електронних торгів).

Зокрема, електронні торги - продаж майна на прилюдних торгах за принципом аукціону або на комісійних умовах засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 1 розділу І Порядку).

Даним Порядком передбачено вимоги щодо проведення електронних торгів, а саме: правила, які визначають процедуру проведення торгів (правила передачі майна на реалізацію, правила підготовки до проведення електронних торгів, правила реєстрації учасників електронних торгів, правила проведення електронних торгів у формі аукціону, правила оформлення результатів електронних торгів).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Цей висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та ч.4 ст.656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (п.5 ч.1 ст.34 Закону України «Про нотаріат»).

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та 6 ст.203 ЦК України (ч.1 ст.215 цього Кодексу).

Разом із тим, слід зазначити, що, оскільки за змістом частини 1 ст.215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Застосування наведених правових норм у вищенаведений спосіб відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 23.09.2014 року у справі №3-112гс14, а тому такий, відповідності до вимог ст.244-2 КАС України, враховується судом при вирішення даної справи. При цьому, суд не вбачає підстав для відступлення від зазначеної правової позиції.

Таким чином, з врахуванням того, що реалізація майна боржника шляхом проведення електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, то відповідно оскарження проведення таких торгів та їх результатів повинно здійснюватись в порядку, передбаченому законодавством для визнання недійсними угод, тобто в порядку цивільного судочинства.

Всі інші дії, зокрема дії державного виконавця, вчинені до проведення електронних торгів (арешт і опис майна, оцінка майна), мають самостійний порядок оскарження, передбачений законодавством.

В даному ж випадку, позивачем серед іншого оскаржуються акт державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, тобто рішення, пов'язані безпосередньо з оформленням результатів привселюдних торгів та оформленням права власності на майно, яке придбане на цих торгах.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач не оскаржує акт опису та арешту майна, не просить виключити майно з акту опису, не оскаржує оцінку такого майна.

З огляду на викладене, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог про скасування акта державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів слід закрити на підставі п.1 ст.157 КАС України, оскільки дані вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Також, в силу положень ч.2 ст.157 КАС України, суд вважає за необхідне роз'яснити, що компетентним судом у вищевказаних правовідносинах є місцевий загальний суд.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 157, 158, 160, 165, 167 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції в частині вимог про скасування акта державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, зокрема гаражу № ІІІ, загальною площею 16,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від 06.01.2016 року; про скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, зокрема гаражу № ІІІ, загальною площею 16,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке видане нотаріусом на підставі акта державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна від 06.01.2016 року - закрити.

2. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

3. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 18 листопада 2016 року.

Суддя В.Я.Мартинюк