Ухвала суду № 62799605, 17.11.2016, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа 165/1670/16-к

Провадження 1-кп/165/146/16

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА

17 листопада 2016 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Харук Ю.І.,

прокурора Левчук О.П.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську кримінальне провадження №12016030050000178 від 16 лютого 2016 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,-

встановив:

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 заявила клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, мотивуючи тим, що він не відповідає вимогам ст.291 КПК України, зокрема у ньому безпідставно вказано дані про судимість ОСОБА_2, оскільки вирок стосовно нього скасований апеляційним судом ухвалою від 08.11.2016 року з направленням провадження для нового розгляду до суду першої нстанції та зазначено недостовірні дані щодо року народження потерпілого у провадженні ОСОБА_5

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання захисника.

Прокурор Левчук О.П. заперечила щодо задоволення клопотання захисника, мотивуючи тим, що на момент складання і затвердження обвинувального акта стосовно ОСОБА_2, 30 серпня 2016 року відносно нього 17 червня 2016 року був постановлений вирок Нововолинського міського суду, яким ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та засуджено до покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі. Наголосила, що у відповідності до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» за змістом статті 32 КК України повторністю злочинів визнається неодночасне вчинення однією і тією ж особою двох або більше злочинів, якщо вони: 1) передбачені тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК; 2) передбачені різними статтями Особливої частини КК

і в статті, за якою кваліфікується наступний злочин, вчинення попереднього злочину зазначено як кваліфікуюча ознака. При цьому для повторності немає значення, чи було особу засуджено за раніше вчинений злочин. Стосовно анкетних даних потерпілого ОСОБА_5, то вказує, що вони містяться у обвинувальному акті в повному обсязі, а достовірність їх може бути перевірена в судовому засіданні за участі потерпілого ОСОБА_5 Просила відмовити у завдоволенні клопотання захисника.

Потерілий ОСОБА_1 щодо вирішення клопотання покладається на розсуд суду.

Вимогами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, вичерпні вимоги до якого містяться в ст. 291 КПК України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 був засуджений вироком Нововолинського міського суду від 17.06.2016 року за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 08 листопада 2016 року даний вирок скасований, а матеріали кримінального провадження направлені на новий розгляд.

У відповідності до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України

№7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» за змістом статті 32 КК України повторністю злочинів визнається неодночасне вчинення однією і тією ж особою двох або більше злочинів, якщо вони: 1) передбачені тією самою статтею або частиною статті

Особливої частини КК; 2) передбачені різними статтями Особливої частини КК

і в статті, за якою кваліфікується наступний злочин, вчинення попереднього злочину зазначено як кваліфікуюча ознака. При цьому для повторності немає значення, чи було особу засуджено за раніше вчинений злочин.

Беручи до уваги, що правильність кваліфікації дій обвинуваченого, в тому числі наявність такої кваліфікуючої ознаки злочину, як повторність, вирішується на стадії судового розгляду в результаті повного і всебічного розгляду провадження, а недостовірність анкетних даних потерпілого у провадженні, яка нічим не підтверджена стороною захисту, не може слугувати підставою передбаченою ст.291 КПК України, для повернення обвинувального акта прокурору, і не свідчить про наявність саме таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вказана обставина не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору і відмовляє у задоволенні такого клопотання захисника.

Керуючись ст.ст. 49, 52, 314 КПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук