Ухвала суду № 62797936, 10.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2016 року м. Київ К/800/7892/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Донця О.Є. Голяшкіна О.В.провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Київської митниці ДФС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі № 810/4751/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» до Київської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» звернувся з позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 22 червня 2015 року № 125110011/2015/010086/2.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Кволіті Фіш» вказувало на те, що позивачем подано до митного органу всі документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів (не тільки основні, а й додаткові), подані документи не містять розбіжностей, відсутні ознаки підробки, а також документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 22 червня 2015 року № 125110011/2015/010086/2.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Київська митниця ДФС звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 серпня 2014 року між компанією «NORSK SJOMAT AS» - Норвегія (Продавець) та ТОВ «Кволіті Фіш» (Покупець) укладено контракт №2014/01, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується протягом усього терміну дії даного Контракту поставляти, а Покупець приймати та оплачувати продукцію на умовах відповідно до інвойсу за кожною партією товару, що поставляється.

ТОВ «Кволіті Фіш» відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 2014/01 ввезено на мигну територію України товар (шматки лосося на шкірі, (Salomon salar), заморожені, не солоні, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавались, без консервантів. Вага нетто 19200 кг. Дата виготовлення: 10-11/2014 р. Термін придатності: 18 міс. Виробник: NORSK SJOMATAS, М461. Норвегія. Країна виробництва N0).

З метою митного оформлення товару, позивачем подано електронну митну декларацію від 22 червня 2015 року №1251100112015/008343. Митну вартість товару визначено за методом № 1 - за ціною договору (контракт) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації були подані наступні документи: CMR від 16.06.2015 б/н; рахунок на оплату транспортно-експедиційних витрат від 18.06.2015 №1994-2015; інвойс від 11.06.2015 №32980; пакувальний лист від 22.06.2015 б/н; контракт від 12.08.2014 №2014/01; додаткова угода до контракту від 22.05.2015 №22/05/15; копія митної декларації країни-відправлення від 16.06.2015 №2015116831.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митним органом направлено декларанту електронне повідомлення з письмовою вимогою надати протягом 10 календарних днів додаткові документи, зазначені у ч.3 статті 53 МК України, а саме: платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару (з реквізитами необхідними для ідентифікації даного товару); копію митної декларації країни виробника; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 22 червня 2015 року №174 ТОВ «Кволіті Фіш» повідомило митницю про неможливість надання додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості за МД, у зв'язку з чим просило прийняти рішення про коригування митної вартості товару раніше десятиденного терміну без урахування вимог ч.3 статті 53 МК України.

22.06.2015 року Київською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125110011/2015/010086/2, яким митну вартість товарів визначено за шостим (резервним) методом визначення митної вартості на рівні 4,25 доларів США за одиницю товару.

Внаслідок коригування митної вартості товарів було відмовлено в оформленні митної декларації №1251100112015/008343 та прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №125110011/2015/00108

На підставі ч. 7 статті 55 Митного Кодексу України, Київською митницею ДФС товар випущено у вільний обіг за МД №125110011/2015/008419 від 23 червня 2015 року.

Позивач направив митному органу лист про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, перегляду рішення про коригування митної вартості та повернення фінансової гарантії від 25 серпня 2015 року вих. №217, відповідно до якого надав підтверджуючі документи, зокрема: копія висновку Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 03 серпня 2015 року № 4.4/31; копія митної декларації країни-виробника №0012/0040350/АL від 16 червня 2015 року; копія платіжного доручення № 40 від 16 липня 2015 року; копія довідки банку ПАТ «КБ «Преміум» від 14 серпня 2015 року №01308/1684 щодо купівлі валюти для інвойсу № 32980 від 11 червня 2015 року; копія банківських виписок від 22 та 23 червня 2015 року про перерахування коштів на рахунок митниці.

Листом від 08 вересня 2015 року № 7501/1/10-70-60-47 митний орган повідомив позивача про відсутність підстав для прийняття письмового рішення щодо визнання заявленої у митній декларації від 22 червня 2015 року № 125110011/2015/008343 митної вартості товару, скасування рішення №125110011/2015/010086/2 та повернення ТОВ «Кволіті Фіш» фінансової гарантії, оскільки надані додаткові документи не підтверджують числові значення заявленої митної вартості товарів.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість сумнівів відповідача щодо неможливості підтвердження позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також про правомірність застосування митницею шостого методу при визначенні митної вартості імпортованого позивачем товару за відсутності можливості застосувати перший - п'ятий методи.

Натомість, суд апеляційної інстанції дійшов протилежної думки та зазначив, що вказані відповідачем в оскаржуваному рішенні розбіжності є несуттєвими та формальними, спростовуються матеріалами справи, а, отже, не впливають на рівень заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару. Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України. Окрім того, в рішенні про коригування митної вартості товару митний орган чітко не вказав, які відомості в наданих йому документах викликають сумніви, в чому вони полягають та яким чином витребувані документи можуть вплинути на визначення ціни за будь-яким методом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 р., в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

При цьому, право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

У розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст.54 МК України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митниця посилалась на наявність сумніву у визначенні позивачем митної вартості товарів за першим методом в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, з огляду на наступне.

Між тим, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, фактично підставою для його прийняття стали висновки митного органу про те, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності та декларантом не подано усіх необхідних додаткових документів для підтвердження митної вартості, та у зв'язку з невиконанням вимог ст.58 МКУ. Методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується у зв'язку невиконанням вимог ст.59-60 МКУ. Методи віднімання та додавання згідно зі статтями Митного кодексу України 62 та 63 не застосовуються у зв'язку з відсутньою інформацією щодо ціни складових для визначення за даними методами. Митну вартість визначено за методом № 6 (резервний метод) з урахуванням наявної інформації щодо раніше визначеної митної вартості за МД № 100250006/2015/129043 від 21.04.2015.

Водночас, зазначаючи про неможливість застосування другого та третього методів у зв'язку із відсутністю інформації, митний орган в оскаржуваному рішенні послався на визначення митної вартості із застосуванням митної вартості товарів, ідентичних за якісними характеристиками.

Що стосується доводів митниці про відсутність документу, що підтверджує вартість перевезення, з підстав, що довідка від 18 червня 2015 року №б/н, складена компанією LARS РRІМ, таким документом бути не може, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що положення чинного законодавства не встановлюють обов'язкової форми документа, який підтверджує вартість перевезення оцінюваних товарів. Подання TOB «Кволіті Фіш» довідки LARS PRIM про те, що вартість транспортних витрат з перевезення вантажу по маршруту Аселунд, Норвегія - кордон України (Ягодин) складає 1 500,00 євро свідчить про підтвердження останнім вартості перевезень товару до кордону України.

При цьому, неподання договору про транспортування за наявності довідки про транспортні витрати та міжнародної автомобільної накладної не може бути причиною для відмови у митому оформленні за контрактною ціною товару.

Також необґрунтованими є твердження митного органу про неповноту інформації, що міститься в калькуляції від 08 червня 2015 року №б/н та невідповідність комерційної пропозиції від 08 червня 2015 року №б/н вимогам чинного законодавства, оскільки, як вірно встановив суд апеляційної інстанції, такі документи відповідачем в електронних повідомленнях не витребовувались, а чинне законодавство не містить встановлених вимог до калькуляції, комерційної пропозиції та їх змісту.

Що стосується доводів відповідача щодо неподання TOB «Кволіті Фіш» доказів оплати вартості товару, судова колегія зазначає, що додатковою угодою до Контракту було передбачено обов'язок позивача оплатити товар протягом 21 календарного дня з моменту відвантаження товару зі складу продавця. При цьому, в подальшому факт оплати підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 16 липня 2015 року.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції зроблено вірний висновок про те, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів. В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Окрім того, в рішенні про коригування митної вартості товару митний орган чітко не вказав, які відомості в наданих йому документах викликають сумніви, в чому вони полягають та яким чином витребувані документи можуть вплинути на визначення ціни за будь-яким методом.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції щодо протиправності рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №125110011/2015/010086/2 від 22.06.2015 року, а відтак про наявність підстав для його скасування.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: