Ухвала суду № 62797923, 10.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2016 року м. Київ К/800/11381/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Донця О.Є. Голяшкіна О.В.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016 у справі № 825/3593/15-а за позовом Корпорація «Українські атомні прилади та системи» до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області третя особа: Остерська міська рада, про визнання протиправними та скасування постанови і припису,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 року Корпорація «Українські атомні прилади та системи» звернулася в суд з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області про накладення штрафу від 16.10.2015 року № 3/1429, від 16.10.2015 року № 66 та припис від 02.10.2015 року № 76.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідачем встановлено невідповідність даних, що зазначені у декларації про початок виконання будівельних робіт № ЧГ083152190169 на будівництво теплової мережі від котельні по вул. Б. Хмельницького, 66 у м. Остер до котельні по вул. 8 Березня, 76 у м. Остер Козелецього району Чернігівської області. Встановлено, що наведені позивачем дані про земельну ділянку не відповідають вимогам ч.4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що свідчить про порушення вимог ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідачем складено акт перевірки № 362 від 02.10.2015 та внесено припис від 02.10.2015 № 76 про зупинення виконання будівельних робіт та прийнято постанову від 16.10.2015 № 66 про стягнення штрафу в розмірі 8500,00 грн. та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.10.215 за № 3/1429, якою Корпорацію визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 124020,00 грн. Вищезазначені рішення УДАБІ у Чернігівській області позивач вважає протиправними, оскільки ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає можливість будівництва інженерно-транспортної інфраструктури на замовлення органів місцевого самоврядування на відповідних земельних ділянках чи комунальної власності за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Позивач в декларації про виконання будівельних робіт повідомив відповідача про можливість виконання будівельних робіт без зазначених документів.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалої Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 16.10.2015 № 3/1429, від 16.10.2015 № 66 та припис від 02.10.2015 № 76.

На постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016 р. надійшла касаційна скарга Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.06.2015 рішенням виконавчого комітету Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області № 43 затверджено партнерство з Корпорацією «Укратомприлад» та затверджено текст Договору спільної діяльності між третьою особою та позивачем для здійснення державно-приватного партнерства щодо реконструкції окремих складових систем теплопостачання в м. Остер. Між позивачем та територіальною громадою м. Остер 23.06.2015 укладено договір спільної діяльності № 1, відповідно до п. 2.1. якого сторони в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язуються діяти спільно з метою реконструкції окремих складових ЦМК системи теплопостачання м. Остер та будівництва теплотраси, що буде зєднувати теплові мережі котельні на вул. Б. Хмельницького 66 б, та котельні по вул. 8 Березня 7 Б для оптимізації теплових мереж, забезпечення її стабільності роботи та надання якісних послуг з виробництва теплової енергії та постачання теплової енергії щодо забезпечення теплом наступних об'єктів.

Рішенням 24 сесії 6 скликання виконавчого комітету Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області «Про затвердження договору спільної діяльності між територіальною громадою м. Остер та Корпорацією «Укратомприлад» від 10.07.2015 вирішено: у відповідності до п. 3.2. Договору спільної діяльності № 1-92 від 23.06.2015 надати права замовника будівництва (реконструкції, модернізації) об'єкта ДПП (реконструкції окремих складових ЦМК системи теплопостачання (міська котельня по вул. Б. Хмельницького, 66-б) та будівництва теплотраси в м. Остер позивачем як приватному партнеру.

До УДАБІ в Чернігівській області 03.08.2015 звернулись мешканці м.Остер зі скаргою, в якій просили провести перевірку законності ведення реконструкції котельні за адресою: м. Чернігівська обл., Козелецький район м.Остер, вул. Богдана Хмельницького між номерами 64 та 66.

На підставі направлення від 28.09.2015 № 362 відповідачем проведена позапланова перевірка будівництва теплотраси від котельні по вул. Б. Хмельницького, 66 у м. Остер до котельні по вул. 8 Березня, 7 6 у м. Остер Козелецького району Чернігівської області, про що складено акт від 02.10.2015 № 362, в якому зафіксовано, що дані наведені позивачем в декларації про початок будівельних робіт № ЧГ083152190169 не достовірні, а саме: не зазначено земельну ділянку для будівництва, а договір спільної діяльності не дає права на її використання за вимогами чинного законодавства.

За наслідками перевірки головним інспектором будівельного нагляду УДАБІ у Чернігівській області внесено припис від 02.10.2015 № 76 про зупинення виконання будівельних робіт на зазначеному об'єкті з 02.10.2015. У зв'язку з виявленими порушеннями 16.10.2015 відповідачем прийнято постанову від 16.10.2015 № 66 про накладення штрафу за правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП з накладенням штрафу на посадову особу в розмірі 8500,00 грн. та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.10.215 за № 3/1429, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» з накладенням штрафу в розмірі 124 020,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що зазначена позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт № ЧГ083152190169 у пункті про земельну ділянку інформація про підстави використання земельної ділянки за відсутності документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою не є фактом наведення недостовірних даних у декларації, а є повідомленням відповідача про можливість виконання будівельних робіт без зазначених документів.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідачем не доведена наявність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, що свідчить про відсутність підстав для винесення постанови про адміністративне правопорушення № 66 від 16.10.2015. При цьому, припис відповідача від 02.10.2015 № 76 «Про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт» є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на відсутність порушень вимог чинного законодавства в діях позивача, а також відсутності підстав для зупинення будівельних робіт, які виконуються після реєстрації декларації про початок їх виконання.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до положень п. «а» п.п. 2 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (Київської міської ради) відноситься «...виконання або делегування... функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності». Прийнявши рішення виконавчого комітету Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області «Про затвердження договору спільної діяльності між територіальною громадою м. Остер та Корпорацією «Укратомприлад»від 10.07.2015, місцева рада, якій належить земельна ділянка від котельні по вул. Б.Хмельницького,66 до котельні по вул. 8 Березня,7Б згідно листа відділу Держгеокадастру у Козецькому районі Чернігівської області від 16.12.2015 №28-99.4-1885/15-15, делегувала (передала) позивачу функції замовника на реконструкцію окремих складових ЦМК системи теплопостачання (міська котельня по вул. Б. Хмельницького, 66-б) та будівництва теплотраси в м. Остер комунальної власності.

При цьому встановлено, що Остерська міська рада визначила як сам обсяг таких повноважень, так і механізм їх реалізації, передбачив і прийняв до відома правові наслідки виконання таких функцій Позивачем для себе, виходячи з правових засад делегування частини функцій.

Судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено, що прийняття Остерською міською радою рішення від 10.07.2015 року щодо делегування окремих функцій позивачу призвело до виникнення між сторонами цивільно-правових правовідносин щодо настання, реалізації (виконання), закінчення (припинення) певних повноважень щодо вчинення правочинів, здійснення інших заходів та виконання певних дій, що призведуть до настання наслідків, які передбачались при передачі (делегуванні) функцій.

Згідно вимог, визначених у ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації. За приписами ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Оскільки будівництво теплотраси від котельні по вул. Б. Хмельницького, 66 у м. Остер до котельні по вул. 8 Березня, 76 у м. Остер Козелецього району Чернігівської області здійснювалось позивачем на замовлення Остерської міської ради на відповідних землях комунальної власності, таке будівництво виходячи із положень ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що зазначена позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт № ЧГ083152190169 у пункті про земельну ділянку інформація про підстави використання земельної ділянки за відсутності документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, не є фактом наведення недостовірних даних у декларації, а є повідомленням відповідача про можливість виконання будівельних робіт без зазначених документів.

Щодо правомірності притягнення посадової особи позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП відповідно до постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 16.10.2015 № 66 по справі про адміністративне правопорушення, а також припису відповідача від 02.10.2015 № 76 «Про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт», прийнятих відповідачем на основі встановленого порушення ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки позивачем не порушено вимоги ч. 4 ст. 34 вищевказаного закону, у відповідача відсутні підстави для притягнення посадової особи позивача до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 96 КУпАП (за наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання робіт, вчинені щодо об'єктів III категорії складності).

З цих же підстав суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про протиправність прийнятого припису відповідача від 02.10.2015 № 76 «Про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт», з огляду на відсутність порушень вимог чинного законодавства в діях позивача, а також відсутності підстав для зупинення будівельних робіт, які виконуються після реєстрації декларації про початок їх виконання.

Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області відхилити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016 у справі № 825/3593/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: