Ухвала суду № 62797710, 08.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року м. Київ К/800/1234/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року

у справі №2а-1782/12/1370(112449/12/9104)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет» (надалі - ТОВ «Мальви-Маркет»)

до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Сихівському районі м. Львова)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

ТОВ «Мальви-Маркет» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 26.01.2012 року №0000242321.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.05.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового, яким у позові відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за липень 2011 року, результати якої оформлено актом від 12.10.2011 року №3746/23-209/13835841.

За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ «Мальви-Маркет» п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України у зв'язку з безпідставним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у Приватного підприємства «УНТК Енергоспецмонтаж» ремонтно-будівельних та оздоблювальних робіт, фактичне надання та зв'язок яких з господарською діяльністю позивача не підтверджено належним чином оформленими документами.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011 року №0002802321, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 239486,27 грн., у тому числі 159657,51 грн. за основним платежем та 79828,76 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження, названий акт індивідуальної дії скасовано в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 39914,38 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 26.01.2012 року №0000242321, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 199571,89 грн., у тому числі 159657,51 грн. за основним платежем та 39914,38 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання робіт (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст. Тобто, потрібно, щоб первинні документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій з придбання робіт (послуг), їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій цілком обґрунтовано врахували долучені позивачем до матеріалів справи копії актів приймання виконаних будівельних робіт типової форми КБ-2в, в яких наведено детальний перелік робіт, що виконувались на об'єктах, вартість використаних будівельних матеріалів, витрати на оплату заробітної плати та вартість експлуатації машин; довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати типової форми КБ-3; податкових накладних; документів, що підтверджують господарський характер понесених ТОВ «Мальви-Маркет» витрат.

Судами також перевірено наявність у контрагента позивача відповідної ліцензії Серії АВ №479845 на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області 17.07.2009 року, строком дії до 17.07.2012 року.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наведеними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Не подано відповідачем і доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ «Мальви-Маркет» як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його контрагента, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність відображення ТОВ «Мальви-Маркет» у податковому обліку господарських операцій з придбання в ПП «УНТК Енергоспецмонтаж» ремонтно-будівельних та оздоблювальних робіт.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Т.М. Шипуліна