Ухвала суду № 62797285, 09.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 року м. Київ К/800/44924/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Олендера І.Я., Бившевої Л.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «УПТК» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2013 по справі №1570/7543/2012 за позовом Приватного підприємства «УПТК» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 адміністративний позов Приватного підприємства «УПТК» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення - рішення, визнання протиправними дій - задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ від 13.09.2012 №1939 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «УПТК» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Приватним підприємством «Одеська будівельна компанія» за період з 01.06.2010 по 30.06.2010».

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «УПТК» з питань правових відносин з Приватним підприємством «Одеська будівельна компанія» за період з 01.06.2010 по 30.06.2010 та зі складання акту перевірки від 20.09.2012 №5563/22-4/21016100 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «УПТК» з питань підтвердження взаємовідносин з Приватним підприємством «Одеська будівельна компанія» за період з 01.06.2010 по 30.06.2010».

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.10.2012 №0001862240.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2013 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач 30.08.2013 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 05.09.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2013 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2013.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статей 203, 215, 2016, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України, підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства «УПТК» з питань підтвердження взаємовідносин з Приватним підприємством «Одеська будівельна компанія» за період з 01.06.2010 по 30.06.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби складено акт від 20.09.2012 №5563/22-4/21016100 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.10.2012 №0001862240, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3750,00грн., у тому числі за основним платежем 3000,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 750,00грн.

Щодо позовних вимог про скасування наказу від 13.09.2012 №1939, визнання протиправними дій щодо призначення та проведення перевірки колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з положеннями пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом направлено позивачу письмовий запит від 24.01.2012 №3523/10/2350 щодо надання інформації та документальних підтверджень щодо взаємовідносин з Приватним підприємством «Одеська будівельна компанія» за травень-червень 2010 року.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що отримання податковим органом відповіді платника податків на запит не виключає можливості призначення позапланової перевірки у випадку недостатності наданих відомостей або у випадку якщо надана інформація не спростовує виявлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, та потребує подальшої перевірки.

Таким чином, у відповідача були наявні підстави, визначені Податковим кодексом України для прийняття наказу від 13.09.2012 №1939 та проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, за встановлених обставин щодо дотримання податковим органом порядку призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій щодо складання акту перевірки від 20.09.2012 №5563/22-4/21016100 колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до приписів статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

В свою чергу, висновки, викладені в акті податкового органу, складеного за результатом перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Актом перевірки не проводяться коригування показників податкового обліку платника податку. Керівник контролюючого органу оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Натомість висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо протиправності дій по складанню та включенню до актів перевірки будь-яких даних.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2012 №0001862240 колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності та документальне підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

В той же час, слід наголосити, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

В процесі розгляду даної справи суд апеляційної інстанції, з достатньою повнотою дослідивши первинні документи, складені за наслідками здійснення операцій з Приватним підприємством «Одеська будівельна компанія», дійшов обґрунтованого висновку про відсутність факту реального виконання спірних операцій, виходячи не лише з якогось окремого недоліку, а усіх доказів у їх сукупності, зокрема, з огляду на відсутність доказів фактичного здійснення контрагентом будівельних робіт, невідповідність первинних документів вимогам податкового законодавства.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що контрагент позивача - Приватне підприємство «Одеська будівельна компанія» не могло виконати будівельні роботи, обумовлені договором з позивачем у зв'язку з відсутністю у нього трудових ресурсів та основних фондів, в той же час доказів залучення контрагентом третіх осіб до виконання підрядних робіт суду не надано.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «УПТК» залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2013 по справі №1570/7543/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ І.Я. Олендер