Ухвала суду № 62796522, 16.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа 686/6123/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/13240/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Сербіна Н.Г. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

16 листопада 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів - Саліхова В.В. Прокопчук Н.О.,

при секретарі - П'ятничук В.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Подільського районного суду м, Києва від 8 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Подільського районного суду м, Києва від 8 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що у березні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми страхового відшкодування, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, 16 грудня 2014 року відбулась дорожньо-транспортна пригода з участю застрахованого автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3

Про настання страхового випадку позивач у спосіб, передбачений розділами 23-24 договору, повідомив ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування».

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 січня 2015 року ОСОБА_3. визнано винним у скоєні вищевказаного ДТП.

Згідно п. 25.14 договору страховик здійснює виплату страхового відшкодування протягом 7 робочих днів з дня складання страхового акту.

Відповідно до довідки ТОВ «Гранд Мотор» що згідно з умовами договору є сертифікованою Станцією технічного обслуговування, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 198015,28 гривень (в тому числі 33 002,55 ПДВ).

20 лютого 2015 року за № 1805/18ЦЗ від 18 лютого 2015 року від АТ «СК «АХА Страхування» надійшов лист, яким позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування на тій підставі, що на момент ДТП він перебував у стані алкогольного сп'яніння та було порушено Інструкцію про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену спільним наказом МВС та МОЗ № 400/666 від 9 вересня 2009 та затверджену у Мінюсті 6 жовтня 2009.

Зазначив, що Позивач що позиція страхової компанії не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, так як рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26 січня 2015 року його визнано невинним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а отже факт перебування у стані алкогольного сп'яніння свого підтвердження не знайшов. Вважає, що ним також не було порушено порядок проходження медичного огляду на стан сп'яніння, визначеного інструкцією № 400/666.

Після оформлення ДТП позивач разом з працівниками міліції поїхав у медичний заклад , де здав аналіз крові, після чого отримав довідку лікаря, де було вказано, що він тверезий.

У зв'язку із викладеним, просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Гранд Мотор» 198 015,28 гривень - вартість відновлювального ремонту належного йому автомобіля та стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 20 000 гривень.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, та просив суд стягнути з АТ «СК «АХА Страхування» на його користь вартість відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_1 в сумі 198 015,28 грн.. В частині відшкодування моральної шкоди просив позовні вимоги залишити без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що 4 березня 2014 року між позивачем та АТ «СК «АХА Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № ТП57421Га/14 ХМ, яким застраховано автомобіль ОСОБА_3 «ТOYOTA CAMRY» д.н.з. НОМЕР_1.

Відповідно до умов даного договору предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника (Вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом: «ТOYOTA CAMRY» д.н.з. НОМЕР_1.

Вигодонабувачем за Договором є ПАТ «Креді Агріколь Банк» (п. 4 Договору).

Відповідно до довідки від 11 квітня 2016 року, яка видана ПАТ «Креді Ангріколь Банк», між позивачем та ПАТ «Креді Агріколь Банк» 4 березня 2014 року укладено кредитний договір № 1/1876892.

Станом на 14 травня 2015 року заборгованість за кредитним договором, нарахованими відсотками та комісії відсутня. Кредит погашений в повному обсязі.

16 грудня 2014 року відбулась дорожньо-транспортна пригода з участю застрахованого автомобіля НОМЕР_1 під керуванням позивача.

Постановою від 14 січня 2015 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

16 грудня 2014 року АТ «СК «АХА Страхування» отримано повідомлення від позивача щодо пошкодження застрахованого ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16 грудня 2014 року о 19.00 годині у м. Хмельницький поблизу будинку № 14, що вул.. Прибузькій за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_6

Листом від 18 лютого 2015 року АТ «СК «АХА Страхування» відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі ст.. 16 Закону України «Про страхування» п.п. 26.1., 26.5. Договору, АТ «СК «АХА страхування».

5 березня 2015 року ОСОБА_3 звернувся з листом за вх. № 2584\02 від 10 березня 2015 року з проханням переглянути рішення. Проте відповідачу відмовлено у перегляді рішення у зв'язку із тим, що позивачем не надано документів, які б спростували вже встановлені обставини.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування» визначені підстави для відмови в здійсненні страхової виплати та зазначено, що договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 6 Закону України «Про страхування» передбачено, що загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 17 вищевказаного закону визначено, що правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Під час укладення договору сторонами за взаємною згодою був визначений предмет страхування, права та обов'язки сторін, виключення із страхових випадків, підстави для виплати відмови у виплаті страхового відшкодування тощо.

Умовами Договору встановлено обов'язки Страхувальника, серед яких: виконувати всі умови Договору та Правил (п. 22.2.2. Договору); здійснювати всі необхідні, можливі та доречні дії щодо запобігання виникненню страхових випадків та зменшення їх наслідків (22.2.9 Договору). Також розділом 23 Договору визначено порядок дій Страхувальника у разі настання страхового випадку (події, яка має ознаки страхового випадку) а саме : у разі настання передбаченої п. 20.2 Договору події, Страхувальник зобов'язаний при ДТП пройти огляд на стан сп'яніння за вимогою працівника ДАІ або іншої уповноваженої особи в порядку, передбаченому чинним законодавством України ( п. 23.1.6 Договору).

З наявного в матеріалах протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 було порушено п. 2.5., 11.3. Правил Дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Проходження медичного огляду для виявлення у водіїв ТЗ ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння здійснюється відповідно до Наказу N 400/666 від 6 жовтня 2009 року «Про затвердження Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Згідно з Інструкцією: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, огляд на стан сп'яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.1.7); з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, уповноважена особа Державтоінспекції МВС забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (п. 2.9); висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння )(додаток 3), видається на підставі акта медичного огляду (п.3.16); висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 3.22).

Статтею 25 Закону України «Про страхування» встановлено, що у разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) бюро можуть робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком , до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з`ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Відповідно до п. 2.7. Наказу Міністерства охорони здоров'я МВС, від 9 вересня 2009, № 400/666 "Про затвердження Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції") установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції уповноваженими особами Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

З матеріалів справи вбачається, що вміст алкоголю у видихуваному повітрі становить 0,44 проміле, а за допомогою лабораторних досліджень показник етинолу - 0,44 проміле, тобто перевищує показник 0,2 проміле алкоголю в крові, що підтверджує стан алкогольного сп'яніння позивача під час ДТП.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в момент настання ДТП, ОСОБА_3 перебував у нетверезому стані, що виключає обов'язок страховика виплачувати страхове відшкодування.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що постановою Хмельницького міськрайонного суду від 26 січня 2015 року його визнано невинним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а отже факт перебування у стані алкогольного сп'яніння свого підтвердження не знайшов, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи.

Так, з довідки Хмельницького Обласного наркологічного диспансеру за вих. № 154 від 23 січня 2015 року вбачається, що 16 грудня 2014 року о 21 год. 25 хв. до Хмельницького Обласного наркологічного диспансеру працівником ДАІ було доставлено ОСОБА_7 для проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, однак він відмовся від проходження. Довідку № 2756 видано за результатом самостійного звернення останнього до медичного закладу 16 грудня 2014 р. о 22 год. 45 хв.; копію акта № 2755 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 грудня 2014 року о 21 год. 20 хв., з якого вбачається, що пройти огляд за допомогою технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі позивач відмовився. Лікарем констатовано такі ознаки алкогольного сп'яніння : «хитка хода», «легка змазаність мови», поведінка напружена, роздратована». В графі висновок, зазначено: « відмова від обстеження».

Також у п. 16 «Відомості про останнє вживання алкоголю або наркотичних речовин чи лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: суб'єктивні та об'єктивні (згідно з документами, іншими джерелами)» вказаного акту вказано: «зі слів випив 150 мл. «якогось спиртного».

З медичної картки амбулаторного хворого № 2756, вбачається, що обстеження ОСОБА_3 з метою визначення вмісту алкоголю у біосередовищах його організму проведено 16.12.2014 р. о 22 год. 45 хв. за допомогою технічного засобу «Драгер» та лабораторного аналізу (ГРХ). Після чого встановлено, що вміст алкоголю у видихуваному повітрі становить 0,44 проміле, а за допомогою лабораторних досліджень показник етанолу - 0,44 проміле.

Також у п. 12 Медичної картки № 2756 «Запах алкоголю, іншої речовини з порожнини роту» вказано «легкий запах перегару».

Відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 6 вересня 2009 року, в редакції яка діяла на момент вчинення ДТП, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що доза алкоголю у крові ОСОБА_3 на момент вчинення ДТП перевищувала допустиму норму у 0,2 проміле.

Згідно з п. 26.1. Договору страхування, укладеного між сторонами, не підлягають відшкодуванню збитки, які сталися під час керування ТЗ Страхувальником (іншою особою) у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних, токсичних речовин чи медичних препаратів, протипоказаних (заводом виробником або лікарем) при керуванні ТЗ, а також збитки, які сталися під час керування ТЗ особою, яка не мала посвідчення на право управління ТЗ відповідної категорії.

У зв'язку із тим,що договором страхування не передбачена виплата страхового відшкодування у випадку перебування на момент ДТП страхувальника в стані алкогольного сп'яніння,позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду першої інстанції не спростовують і не впливають на їх правильність.

Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Подільського районного суду м, Києва від 8 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді