Ухвала суду № 62793698, 07.07.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

07 липня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

у складі : головуючого судді Мацунича М.В.

суддів : Ігнатюка Б.Ю., Панька В.Ф.

з участю секретаря : Савариної Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 травня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14 травня 2014 року позов задоволено.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Мотивує, вимоги тим, що рішення суду не відповідає вимогам норм процесуального та матеріального права.

Представник апелянта в особі адвоката ОСОБА_2 підтримала, вимоги скарги та просила задовольнити таку з наведених підстав.

Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що між ЗАТ Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_1 було укладено Договір про іпотечний кредит за № 92/8-07 від 02.07.2007 року на суму 85000 доларів США під 13 % річних із кінцевим терміном повернення не пізніше 01.07.2012 року. Та 15.08.2007 року між ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір № 219/23-2007 в забезпечення виконання вимог Іпотекодержателя, що випливають із Договору про іпотечний кредит. А згодом, 17.12.2012 року між ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційним банком та ТзОВ Кредитні Ініціативи укладено Договір відступлення прав вимоги. Відповідно до якого відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про іпотечний кредит та Іпотечному договору. Узяті на себе зобовязання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконував своєчасно, а тому допустив заборгованість станом на 30.06.2013 року на загальну суму в розмірі 101589,03 доларів США. Враховуючи невиконання ОСОБА_1 вимог договору про іпотечний кредит, ТзОВ Кредитні Ініціативи набуло право вимоги в суд із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Договором про іпотечний кредит.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка бере участь у справі, дослідивши матеріали справи й перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла до думки, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступних мотивів.

За правилами ч. 1 ст. 303 ЦПК України - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

А виходячи з положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводом апеляційної скарги є те, що реального відступлення прав вимоги не відбулося. Позивач не має права на здійснення фінансових операцій повязаних із відступленням права грошової вимоги. Позивач не набув, права вимоги, оскільки належно не оформлено сторонами реєстру позичальників. Звернення стягнення на предмет іпотеки неможливе через те, що земельна ділянка на якій знаходиться предмет іпотеки не передавалась в іпотеку. Іпотекодержателем за наявності порушення основного зобовязання надсилається іпотекодавцю письмова вимога про усунення порушення. Задовольняючи позов, суд вийшов за межі позовної вимоги, так-як задовольнив вимогу й щодо стягнення заборгованості, яка не заявлялась позивачем.

Проте такі доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 513 ЦК України між ТзОВ Кредитні ініціативи та ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк було 17.12.2012 року укладено Договір відступлення прав вимоги за Договором про іпотечний кредит за № 92/8-07 від 02.07.2007 року. А також, 17.12.2012 року між ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк й ТзОВ Кредитні ініціативи було укладено Договір про передачу прав за Іпотечним договором № 219/23-2007 від 15.08.2007 року.

На підставі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом п. 5.1. Іпотечного договору № 219/23-2007 від 15.08.2007 року, Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у випадках передбачених цим пунктом, а.с. 33, 34.

Стосовно права ТзОВ Кредитні ініціативи на здійснення фінансових операцій повязаних із відступленням права грошової вимоги. То таке право позивач набув після проведення державної реєстрації 24.09.2007 року, що підтверджується Свідоцтвом серії А01 за № 543642 про державну реєстрацію юридичної особи, а.с. 5.

Крім цього, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України здійснила реєстрацію ТзОВ Кредитні ініціативи як фінансової установи, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 15.09.2011 року, а.с. 6.

Таким чином, ТзОВ Кредитні ініціативи як фінансова установа, має право здійснювати фінансові операції, які пов'язані, зокрема, і щодо відступлення права грошової вимоги. А відповідно до змісту п. 2 ст. 5 Декрету КМ України Про систему валютного регулювання і валютного контролю на здійснення операцій повязаних із валютними цінностями, індивідуальна ліцензія не вимагається.

Відповідно до вимог пунктів 4.2., 4.3. Договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року між Первісним Кредитором та Новим Кредитором підписано Реєстр Позичальників, що є Додатком № 1 до цього Договору.

На виконання та в підтвердження здійснення підписання Реєстру позичальників, ТзОВ Кредитні ініціативи надало витяги з Додатку №1 до Договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року та Договору про передачу прав за Договорами забезпечення від 17.12.2012 року, а.с. 24, 25.

За змістом Іпотечного договору № 219/23-2007 від 15.08.2007 року, предметом іпотеки є Житловий будинок № 13 по вул. Шевченка в м. Ужгород. Земельна ділянка площею 0,0625 га. на якій розміщений предмет іпотеки не передавалась в іпотеку, а звідси і не являється предметом іпотеки, і на неї не може бути звернено стягнення в рахунок виконання основного зобовязання.

Виходячи із цього, ОСОБА_1 не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, оскільки між сторонами відсутні зобовязальні відносини, повязані з даною земельною ділянкою.

Не являється підставним твердження ОСОБА_1 і з приводу того, що позивачем не надсилалась йому письмова вимога стосовно усунення порушення. Зазначене спростовується Повідомленням про усунення порушень у якому не вказана дата, але є посилання на реквізити Договору. Тоді як, дата зазначена на штампі пошти про відправлення рекомендованих листів (зі світлокопії утруднено встановити точну дату), а.с. 37-39. У повідомленні міститься також попередження ОСОБА_1, що в разі не усунення порушення, буде звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Крім цього, якщо б і не було надіслано ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення зобовязання як то передбачено ч. 1 ст. 35 ЗУ Про іпотеку то це не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись в будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням ст. 124 Конституції України, /п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин/.

Виходячи зі змісту позовної заяви, ТзОВ Кредитні ініціативи просило суд в рахунок погашення заборгованості за Договором про іпотечний кредит № 92/8-07 від 02.07.2007 року, яка станом на 30.06.2013 року становить суму в розмірі 812001,11 гривня звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме : Житловий будинок № 13 що по вул. Шевченка в м. Ужгород.

Зі змісту резолютивної частини рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14 травня 2014 року слідує, що судом саме в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки … як того вимагав позивач. А наявність слова стягнути свідчить про описка, яка підлягає виправленню судом першої інстанції, оскільки стилістично неправильно побудовано початок речення при вирішенні питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Встановивши обґрунтованість позовних вимог, суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги.

Позаяк доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та вище наведеного, а тому колегія суддів у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На виконання вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 507,95 гривень.

Ураховуючи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 травня 2014 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 507,95 гривень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили .

Головуючий : ___ Судді : _______

_______