Ухвала суду № 62792062, 16.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7512/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Журавльова О.Г., Кравця Ю.І.

при секретарі Ліснік Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2016 року по цивільній справі за позовом Департамент комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_3, третя особа Одеська міська рада про витребування майна, усунення перешкод у користуванні та скасування запису про державну реєстрацію,

встановила:

У грудні 2015 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа Одеська міська рада про витребування майна, усунення перешкод у користуванні та скасування запису про державну реєстрацію, посилаючись на те, що нежиле приміщення підвалу за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 45 є комунальною власністю, яке вибуло у неї на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.04.2007 року (залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30.01.2008 р.), відповідно до якого право власності на підвальне приміщення було визнано за ОСОБА_4, яка 29.05.2007 року за договором купівлі-продажу продала ОСОБА_5 спірне підвальне приміщення, який в свою чергу 04.09.2007 р. продав його ОСОБА_6 Ухвалою Верховного суду України від 28.01.2009 р. зазначені судові рішення скасовані, справа направлена на новий розгляд. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2009 р. позов ОСОБА_4 було залишено без розгляду. Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07.10.2015 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 31.03.2016 року позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задоволено, прийнято рішення про витребування у ОСОБА_7 спірного приміщення, усунення перешкод в користуванні та скасування запису про державну реєстрації права власності ОСОБА_7 на дане приміщення.

Однак, 04.12.2015 року позивачу стало відомо, що нежиле приміщення підвалу за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 45 належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2015 року.

Таким чином, позивач вважає себе власником спірного майна і просить витребувати у відповідача спірне майно на свою користь, усунути перешкоди в користуванні власністю, шляхом виселення відповідача, скасувати запис про державну реєстрацію.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2016 року позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_3, третя особа Одеська міська рада про витребування майна, усунення перешкод у користуванні та скасування запису про державну реєстрацію задоволений. Витребувано у ОСОБА_3 нежиле приміщення №7 загальною площею 35,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 45 на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. Усунуті перешкоди в користуванні шляхом виселення ОСОБА_3 з нежилого приміщення №7 загальною площею 35,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 45 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. Скасований запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нежиле приміщення №7 загальною площею 35,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради судовий збір.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якої просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірне нежиле приміщення, яке є комунальною власністю, вибуло з володіння позивача не з його волі, тому у відповідності до вимог ст. 388 ЦК України підлягає витребуванню на його користь.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується в повній мірі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.04.2007 року по цивільній справі №2-5439/07, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30.01.2008 року позовні вимоги ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, КП «ОМБТІ та РОН» про визнання права власності на нежиле приміщення №7 площею 35,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 45 задоволені у повному обсязі. КП «ОМБТІ та РОН» рішенням суду зобовязано зареєструвати за ОСОБА_4 вищезазначене нежитлове приміщення (а.с. 12-14).

23.05.2007 року на виконання рішення суду КП «ОМБТІ та РОН» за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на нежиле приміщення №7 площею 35,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 45 (а.с. 22).

29.05.2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_5 купив нежиле приміщення №7 площею 35,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 45, що підтверджується копією договору купівлі-продажу серії ВЕО №599082, посвідченим державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за №5-1629 (а.с. 21).

31.05.2007 року КП «ОМБТІ та РОН» за ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на нежиле приміщення №7 площею 35,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 45 (а.с. 24).

04.09.2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_7 купила нежиле приміщення №7 площею 35,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 45, що підтверджується копією договору купівлі-продажу серії ВКО №223720, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрованим в реєстрі за №2610 (а.с. 23).

10.06.2008 року КП «ОМБТІ та РОН» за ОСОБА_7 було зареєстровано право власності на нежиле приміщення №7 площею 35,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 45 (а.с. 25).

28.01.2009 року колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України була винесена ухвала по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_10 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, КП «ОМБТІ та РОН» про визнання права власності на нежиле приміщення №7 площею 35,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 45, відповідно до якої рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.04.2007 року по цивільній справі №2-5439/07 та ухвала апеляційного суду Одеської області від 30.01.2008 року скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 10-11).

При новому розгляді, 21.09.2009 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси цивільна справа №2-6477/09 позовна заява ОСОБА_10 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, КП «ОМБТІ та РОН» про визнання права власності на нежиле приміщення №7 площею 35,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 45 залишена без розгляду (а.с. 15).

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07.10.2015 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 31.03.2016 року позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_7 задоволено, прийнято рішення про витребування у ОСОБА_7 спірного нежитлового приміщення, усунено перешкод в користуванні, шляхом виселення ОСОБА_7 та скасовано запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на спірне приміщення, яке ухвалою апеляційного суду Одеської області від 31 березня 2016 року залишено без змін (а.с. 16-18, 60-62).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2016 року, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 31 березня 2016 року у справі за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_7, треті особи: Одеська міська рада, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про витребування майна, усунення перешкод у користуванні та скасування запису про державну реєстрацію, відмовлено.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 31.03.2016 року по цивільній справі за позовом встановлено, що 07 серпня 1948 року рішенням виконкому Сталінської райради депутатів трудящих Одеської міської ради №1511 визнано право власності на нежиле приміщення №7 площею 34,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 45 за районною радою депутатів трудящих Сталінського району м. Одеси (а.с. 36).

Відповідно до постанови КМ України від 05 листопада 2001 р. «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю», та рішення Одеської обласної ради народних депутатів «Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області» від 25 листопада 1991 р. весь житловий і нежитловий фонд переходить до комунальної власності (а.с. 30-31).

Виступаючи представником власника, виконком Жовтневої районної ради депутатів трудящих своїм рішенням №279 від 04 травня 1973 р. передав в оренду зазначене нежитлове приміщення ОСОБА_11 під творчу майстерню фотолабораторію (а.с.47).

Рішенням виконкому Одеської міської ради №58 від 03 жовтня 2000 р. вказане приміщення було також передано в оренду ОСОБА_11В.(а.с.49,50).

Відповідно до рішення виконкому Одеської міської ради від 22 лютого 2007 року спірне приміщення підлягає реєстрації як комунальна власність(а.с.52).

15 грудня 2006 року КП «БТІ та РОН» виготовлений технічний паспорт на нежиле приміщення підвалу в житловому будинку №45 по вул. Пушкінській в м. Одесі, загальною площею 34,6 кв.м., власником якого є Одеська міська рада (а.с.33).

Таким чином, рішенням суду вже було встановлено, що спірне нежитлове приміщення є власністю територіальної громади м. Одеси, що у відповідності до діючого цивільно-процесуального законодавства не потребує доказуванню.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до п.п.21, 22 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику у справах по захисту права власності та інших речових прав», спір про повернення майна, що виникає з договірних відносин або відносин, пов'язаних із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини.

У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов'язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК.

Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК.

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України щодо звернення стягнення на предмет іпотеки від 11 червня 2014 року у справі за № 6-52цс14, за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування норм матеріального права.

Частиною 1 статті 360-7 ЦПК України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобовязані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не довів, що спірне нерухоме майно є власністю територіальної громади м. Одеси, колегією суддів не приймаються до уваги, тому, що спростовуються матеріалами справи, відповідно до яких спірне нежитлове приміщення є власністю територіальної громади м. Одеси, що вже було встановлено у рішенні суду, та не підлягає доказуванню, у відповідності до ст.. 61 ч. 3 ЦПК України.

Доводи апелянта про те, що власником майна є Одеська міська рада, а позивач не є власником спірного майна, а тому він не є належним позивачем, спростовується рішенням Одеської міської ради від 19 лютого 2011 р., яким затверджено Положення про департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі Департамент), та самим Положенням, відповідно до п.1.1 якого Департамент є правонаступником Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради. Згідно п.1.2. Департамент наділяється міською радою повноваженнями щодо управління комунальною власністю територіальної громади та щодо реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин відповідно до чинного законодавства. Пунктом 2.1.1 встановлено, що основним завданням Департаменту є реалізація місцевої політики у сфері управління комунальною власністю. Департамент проводить єдину політику управління комунальним майном територіальної громади м. Одеси (п.2.2.1.1 Положення) (а.с.32-35).

Доводи апеляційної скарги про те що спірне підвальне приміщення не є тим самим приміщенням, колегією суддів до уваги не приймаються з тих підстав, що рішенням суду вже було встановлено, що саме це приміщення вибуло з володіння позивача, а також в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3. пояснила, що з приводу саме цього спірного приміщення вже розглядалась справа за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_7, у якої відповідач, в свою чергу придбав приміщення за договором купівлі-продажу.

Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий________О.С. Комлева

Судді ________О.Г. Журавльов

________ ОСОБА_12