Ухвала суду № 62789254, 15.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/3348/16-ц Головуючий у І інстанції Котлярова І. Ю.Провадження № 22-ц/780/5967/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 23 15.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

15 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Топольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 вересня 2016 року у справі за позовом Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

В серпні 2016 року позивач ОСОБА_3 РКП «Вишгородтепломережа» звернувся до суду із позовом про стягнення боргу за поставлену теплову енергію, посилаючись на те, що надає споживачу послуги з централізованого опалення в будинку 3-а у м. Вишгород Київської області по вул. Кургузова, відповідач проживає в квартирі 136 вищевказаного будинку. Відповідач не оплачує надані послуги по опаленню, йому надсилався проект договору згідно з типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, однак відповідач так і не підписав його. Незважаючи на повідомлення про борг, оплату наданих послуг відповідач не здійснював, в звязку із чим виникла заборгованість в розмірі 2618,02 грн. Просив стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за опалення у розмірі 2618,02 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20 вересня 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 РКП «Вишгородтепломережа» повернуто позивачу для її подачі до належного суду.

Позивач ОСОБА_3 РКП «Вишгородтепломережа», не погоджуючись із ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20 вересня 2016 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути матеріали до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву Вишгородського РКП «Вишгородтепломережа», суд першої інстанції виходив із того, що згідно довідки адресного бюро відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1; крім того, в позовній заяві не надано доказів про те, що ОСОБА_2 проживає саме у АДРЕСА_1.

Однак з такими висновками колегія суддів не може погодитися із наступних підстав.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що ОСОБА_3 РКП «Вишгородтепломережа» звернулося із позовом до фізичної особи про стягнення заборгованості за надання комунальних послуг, а саме послуг з централізованого опалення квартири за адресою АДРЕСА_2.

Згідно довідки про власника (наймача) квартири, виданої головою правління ЖЕК «ЕКРАН», відповідач проживає за даною адресою, є абонентом ВРКП «Вишгородтепломережа» та користується комунальною послугою з централізованого опалення.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи предявляються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до розяснень, викладених в п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» N 3 від 01 березня 2013 року, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також обєкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відтак, спори, що виникають із зобовязальних правовідносин щодо користування та експлуатації нерухомого майна, розглядаються згідно з правилами виключної підсудності, встановленими ч. 1 ст. 114 ЦПК України.

У даній справі спір виник з приводу неналежної оплати з утримання нерухомого майна (надані послуги з централізованого опалення) за адресою в межах підсудності Вишгородського районного суду Київської області.

Ці обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Виходячи із вищевикладеного, ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 вересня 2016 року не можна вважати належно мотивованою та такою, що постановлена із всебічним зясуванням обставин справи і застосуванням норм матеріального та процесуального права, які їм відповідають.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України, оскільки ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» задовольнити частково.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 вересня 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагєєв В.О.

ОСОБА_4