Рішення № 62789242, 15.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/1545/16-ц Головуючий у І інстанції Рудюк О. Д.Провадження № 22-ц/780/5475/16 Доповідач у 2 інстанції Олійник В. І.Категорія 33 15.11.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

15 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Олійника В.І.,

суддів Лівінського С.В., Мельника Я.С.,

при секретарі Спеней І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, військової частини № 3027, третя особа - Управління Державної Казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області, Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року позивачі звернулися до суду позовною заявою про стягнення відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_2 та військової частини №3027 у розмірі 143108 грн. на користь ОСОБА_4, стягнення відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_2 та військової частини №3027 у розмірі 16689 грн. на користь ОСОБА_3, стягнення відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 та військової частини №3027 солідарно у розмірі 300000 грн. на користь ОСОБА_3, зобов'язання Управління Державної Казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області провести списання коштів з рахунків військової частини №3027 для виконання рішення суду.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що 20 жовтня 2014 року по вулиці Володимирський спуск в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Краз» (державний номер НОМЕР_3), яким керував боєць внутрішніх військ В/Ч3027 ОСОБА_2, автомобіля «TOYOTA RAV-4» (державний номер НОМЕР_1), яким керував ОСОБА_3 та за участю автомобіля «Mazda 3» (державний номер НОМЕР_2), яким керувала ОСОБА_5 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження та став інвалідом ІІІ групи.

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 30 липня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.415 КК України.

На момент ДТП автомобіль «Краз» (державний номер НОМЕР_3), який перебуває на балансі військової частини №3027 не мав страхового полісу відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивачі по справі звернулися до Моторно (транспортного) страхового бюро України з клопотанням про відшкодування збитків, у разі її заподіяння транспортним засобам, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

ТОВ «Експертно-асистуючою компанією «Довіра» складено звіт №10349 від 25.11.2014 року про оцінку колісного транспортного засобу «TOYOTA RAV-4» (державний номер НОМЕР_1), відповідно до якого вартість відновлювального ремонту досліджуваного КТЗ з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників склала 115911 грн. 73 коп.

МТСБУ відшкодувала ОСОБА_4, як власнику автомобіля «TOYOTA RAV-4» (державний номер НОМЕР_1) страхове відшкодування у сумі 50000 грн., а також частково відшкодувала ОСОБА_3 збитки, понесенні під час лікування та реабілітації внаслідок травм, отриманих в ДТП в розмірі 28920 грн. 94 коп.

Так як, сплачена сума відшкодування не повністю покрила суму матеріальних збитків, то позивачі звернулись до суду за захистом своїх прав.

Під час розгляду справи позивачі збільшили позовні вимоги і просили стягнути відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_2 та військової частини №3027 солідарно в сумі 143108 грн. на користь ОСОБА_4, стягнути відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_2 та військової частини №3027 солідарно в сумі 1000 грн. на користь ОСОБА_4, стягнути відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_2 та військової частини №3027 солідарно в сумі 16689 грн. на користь ОСОБА_3, стягнути відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 та військової частини №3027 солідарно в сумі 300000 грн. на користь ОСОБА_3, зобов'язати Управління Державної Казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області провести списання коштів з рахунків військової частини №3027 для виконання рішення суду, а судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09 серпня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та військової частини №3027 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 143108 грн. та витрати, понесені за дослідження та надання звіту про визначення вартості матеріальної шкоди у розмірі 1000грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та військової частини №3027 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 150000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1470 грн. 54 коп. Стягнуто з військової частини №3027 на користь держави судовий збір у розмірі 1470 грн. 54 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення в частині стягнення моральної шкоди і його зміні в цій частині.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.10.2014 року приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_2 керуючи транспортною машиною вантажним автомобілем «КРАЗ-5233Н2» (державний номер НОМЕР_3), рухаючись по Володимирському узвозі у м. Києві, зі сторони Європейської площі у напрямку метро «Поштова площа», не врахувавши дорожню обстановку, та не дотримавшись безпечної швидкості, не впорався із керуванням, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху та здійснив наїзд лівою частиною вказаного авто на передню частину автомобіля «TOYOTA RAV-4» (державний номер НОМЕР_1), яким керував громадянин ОСОБА_3 В подальшому, автомобіль «TOYOTA RAV-4» зіштовхнувся з легковим автомобілем «Mazda 3», який стояв позаду.

Згідно листа Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги від 14.11.2014 року №3205, ОСОБА_3 20.10.2014 року о 16 год. 20 хв., доставлений каретою швидкої медичної допомоги після дорожньо-транспортної пригодив приймальне відділення КМКЛ ШМД. Встановивши ОСОБА_3 діагноз закрита травма грудної клітки, забій грудної клітки, відкритий ІІ ступеня перелом діалізу лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, забійні рани лівого стегна та гомілки, жирова емболія судин головного мозку, 20.10.2014 року в терміновому порядку виконано оперативне втручання.

Від 20.10.2014 року до 29.10.2014 року ОСОБА_3 перебував на лікуванні в відділенні реанімації та інтенсивної терапії, а 29.10.2014 року по стабілізації стану переведений у відділення політравми для подальшого лікування та підготовки до оперативного втручання на лівій стегновій кістці.

Як вбачається з відповіді на запит Національної гвардії України Північного територіального управління від 07.11.2014 року №17/1323, про надання інформації щодо водія автомобіля «КРАЗ» та обліку вказаного транспортного засобу встановлено наступне: водій - старший солдат за контрактом військової частини 3027 ОСОБА_2, автомобіль «КРАЗ», військовий номер НОМЕР_3, знаходиться на балансі військової частини 3027, на автомобіль «КРАЗ», військовий номер НОМЕР_3, страховий поліс відсутній.

Також встановлено, що 08.12.2014 року Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги видала ОСОБА_3 довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді.

ОСОБА_3, як інвалід ІІІ групи проходив реабілітацію, що підтверджується індивідуальною програмою реабілітації інваліда №290 від 16.06.2015 року.

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 30 липня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.415 КК України.

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до листа від 29.02.2016 року МТСБУ прийняло рішення про виплату ОСОБА_3 відшкодування шкоди в розмірі 29066 грн. 27 коп., а також відповідно до листа від 04.05.2016 року МТСБУ прийняло рішення про виплату ОСОБА_3 відшкодування шкоди в розмірі 70933 грн. 73 коп.

Частиною 1 пункту 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 1 березня 2013 року, роз'яснено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Крім того, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльність відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, проте до цих вимог також застосовуються положення ст.11 ЦПК України, щодо надання належних та допустимих доказів її спричинення.

Згідно положень ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Враховуючи постанову Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме ч.ч.1, 2 п. 3 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно роз'яснень, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з урахуванням змін та доповнень, внесених Постановою пленуму Верховного Суду України від 25.05.2005 р. № 5) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що враховуючи обсяг страждань, яких зазнав позивач ОСОБА_6, та з урахуванням порушених нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність позовних вимог щодо отримання позивачем моральних страждань внаслідок неправомірних дій відповідачів, проте задовольнив вимоги у надто завищеному розмірі. У судовому засіданні апелянт погоджувався із сумою до стягнення моральної шкоди в 50 000 грн.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо зміни рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди зі зменшенням суми до стягнення до 75000 грн.

У решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія судів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 серпня 2016 року змінити в частині стягнення моральної шкоди, зменшивши суму до стягнення до 75000 грн.

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: