Постанова № 62788278, 18.11.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/12166/16-п Провадження №33/773/403/16 Суддя в 1 інстанції: Артиш Я. Д. Категорія:ст.124 КУпАП Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2016 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Клок О.М., з участю скаржника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, жительки АДРЕСА_1, працює водієм тролейбуса ЛПЕ, на постанову судді Луцького міськрайонного суду від 04 жовтня 2016 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 20 серпня 2016 року, близько 09.20год., була неуважною, не стежила з дорожньою обстановкою, рухаючись на регульованому перехресті пр.Перемоги-вул.Клима Савури в м.Луцьку Волинської області тролейбусом "ЗІУ-9", номер 160, на заборонений червоний сигнал світлофору, здійснила зіткнення з автомобілем "Опель Астра", д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який здійснював маневр повороту праворуч з вул.Клима Савури в напрямку пр.Соборності в м.Луцьку Волинської області, внаслідок чого, автомобіль та тролейбус отримали механічні пошкодження, а водій ОСОБА_3 - легкі тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п.п. 2.3(б), 8.7.3(е) Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, як можна зрозуміти зі змісту самої скарги, вказує на те, що судом неповно та не об'єктивно з'ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимогам законодавства, прп цьому посилається в скарзі на окремі вимоги КПК України. Зазначає те, що вона рухалась на зелений сигнал світлофору, а свідки дали неправдиві показання, оскільки знайомі з потерпілим. Просить постанову судді Луцького міськрайонного суду від 04 жовтня 2016 року скасувати.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта, яка апеляцію підтримала, просили скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі, думку потерпілого, який заперечив доводи скарги, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.124 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого цим законом, характеризується діями, спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Матеріалами справи підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди з участю водія ОСОБА_2, що по суті в апеляції не оскаржується.

Висновок судді першої інстанції про вчинення саме ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суддя дав належну оцінку.

Так з протоколу огляду місця події та схеми дорожньо-транспортної пригоди (а.с.5-7), вбачається, що ДТП мала місце фактично після закінчення маневру повороту автомобіля «Опель».

Окрім того, потерпілий ОСОБА_5 показав, що водій ОСОБА_2 фактично намагалася проїхати перехрестя на заборонений сигнал світлофору, оскільки він розпочинав рух на зелений сигнал.

Показання потерпілого повністю підтверджуються і показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які при допиті будучи попередженими про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання (ст.384 КК України), вказали, що саме з вини водія тролейбуса відбулось зіткнення. Підстав в апеляційного суду ставити під сумнів показання вказаних свідків немає.

Твердження апелянта про те, що потерпілий та свідки між собою знайомі нічим не підтверджено, більше того, спростовано поясненнями свідка ОСОБА_7 в апеляційному суді.

Враховуючи протокол огляду місця події, схему ДТП та характер механічних пошкоджень транспортних засобів, а також пояснення потерпілого, вищевказаних свідків, які в своїй сукупності дають можливість чітко відтворити обставини пригоди, суддя знаходить доводи скаржника ОСОБА_2 про те, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, безпідставними.

Суд критично оцінює пояснення свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, оскільки питання про їх допит ставилось лише на стадії апеляційного розгляду, а свідок ОСОБА_9 ствердив, що бачив, як пасажир тролейбуса, зелений чи миготливий зелений колір світлофора за 50-100 метрів до перехрестя.

Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, суддя вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а доводи апеляції фактично були досліджені та об'єктивно спростовані при розгляді справи суддею першої інстанції.

Накладене адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.23 КУпАП.

Звертає апеляційний суд увагу на те, що апелянт безпідставно керується вимогами окремих положень Кримінального процесуального кодексу України, хоча розгляд справи відбувається згідно Кодексу про адміністративні правопорушення України.

У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Тому підстав для скасування постанови судді першої інстанції, на що вказує ОСОБА_2 у своїй апеляції, немає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ

Залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду від 04 жовтня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області О.М.Клок