Ухвала суду № 62787531, 15.11.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Чупікової В. В.

суддів: Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю.,

за участю секретаря Окармус О.М

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, за апеляційною скаргою Черінвецької міської ради рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 15 вересня 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Чернівецької міської ради про визнання права власності на 58/100 ідеальних часток гаража літ. Г, загальною площею 20,70 кв.м. по вул. Яремчука, 4 у м.Чернівці, вартістю 60502 грн. за набувальною давністю.

Посилався на те, що 12 травня 2000 року між департаментом економіки Чернівецької міської ради та ОСОБА_3, в інтересах якої на підставі довіреності діяв його батько ОСОБА_4, укладено договір купівлі продажу нерухомого майна, за умовами якого ОСОБА_3С набула у власність 58/100 ідеальної частки гаража, площею 20,70 кв.м. по вул. Н.Яремчука, 4 в м.Чернівці.

21 квітня 2001 року ОСОБА_3 померла та з квітня 2001 року він добросовісно, відкрито та безперервно володіє, вказаною часткою гаража, а також користується гаражем і на даний час, оскільки зберігає у ньому належні йому транспортні засоби.

Вказував, що 20 вересня 2014 року помер його батько, та саме з цього часу йому стало відомо про те, що частина гаража, якою він користується

№22ц-1341/16 Головуючий у І інстанції Піхало Н.В.

Категорія 2/5 Суддя-доповідач ОСОБА_5

належала не його батькові, а покійній ОСОБА_3, в якої спадкоємців не було та після її смерті ніхто не звертався до нього з вимогою про повернення гаража.

РішеннямПершотравневого районного суду м.Чернівці від 15 вересня 2016 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 58/100 ідеальних часток гаража літ.Г, загальною площею 20,70 кв.м. по вул.Яремчука, 4 у м.Чернівці, вартістю 60 502 грн. за набувальною давністю.

На дане рішення судуЧернівецька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій проситьскасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до вимог ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Ураховуючи положення п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

Крім того, згідно роз'яснень, які містяться в п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Судом встановлено, що гараж літ.Г по вул.Яремчука в м.Чернівці станом на 26.04.1999 року належав на праві власності Чернівецькій міській раді (а.с.57).

10.01.1999 року ОСОБА_3 надала нотаріально посвідчене доручення ОСОБА_4, яким уповноважила його вести від її імені справи в усіх державних, кооперативних, громадських організаціях, на підприємствах усіх форм власності, в судових установах з правами позивача, відповідача, третьої особи, в тому числі розписуватись за неї у різних документах та вчинення всі, інші дії, що пов'язані з цим дорученням (а.с.56).

На підставі вказаного доручення, ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3, уклав договір купівлі-продажу частини гаража від 12.05.2000 року, згідно якого департаментом економіки Чернівецької міської ради відчужено на користь ОСОБА_3 гараж площею 20,7 кв.м., що становить 58/100 ідеальних часток гаража літ. Г по вул. Яремчука в м. Чернівці (а.с.6, 56)

Крім того, як убачається з відповідної відмітки, яка міститься на копії вказаного договору, на його підставі органами БТІ зареєстровано право власності на вказану частку гаража за ОСОБА_3 відповідно до діючого на той час законодавства

При цьому, як встановлено судом, інші 42/100 частини гаража літ.Г. по вул.Яремчука, 4 в м.Чернівці, площею 18,80 кв.м. належать на праві власності Чернівецькій міській раді та були передані в оренду позивачу на підставі договору оренди нерухомого майна №135/Г від 08.082014 року (а.с.42, 57, 78)

ОСОБА_3 померла 23.04.2001 року (а.с.8).

Квартира, яка належала на праві власності ОСОБА_3С перейшла у власність ОСОБА_4 на підставі договору довічного утримання від 09.05.1996 року. При цьому, відомості щодо успадкування будь-якою іншою особою спірної частини гаража або про визнання спадщини на вказане майно відумерлою матеріали справи не містять та відповідачем доказів на підтвердження вказаного не надано (а.с. 8, 55).

Показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які тривалий час проживають по сусідству з позивачем, встановлено, що позивач разом із своїм батьком користувалися спірною частиною гаражу з 2001 року, зберігали там свої автомобілі, позивач крім цього здійснював ремонтні роботи в гаражі.

Показання свідків підтверджуються ксерокопіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів позивача ОСОБА_2 та його батька ОСОБА_4 на (а.с.102,103).

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відкритість, добросовісність та безперервність володіння позивачем ОСОБА_2 58/100 ідеальних часток гаража літ.Г, загальною площею 20,70 кв.м. по вул.Яремчука, 4 у м.Чернівці протягом 10 років та про обґрунтованість заявленого позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують вищевказаних висновків суду першої інстанції.

Доводи відповідача, що позивач ОСОБА_2 користувався спірною частиною гаража біля трьох років тобто після смерті його батька ОСОБА_4 також не можуть бути підставою для скасування цього рішення з огляду на положення ч.2 ст.344 ЦК України.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно зясував обставини справи, правильно встановив характер правовідносин, що склався між сторонами, і застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15 вересня 2016 року з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15 вересня 2016 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 209,218, 308 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуЧернівецької міської ради відхилити.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моментуїї проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий Чупікова В.В.

Судді: Кулянда М.І.

ОСОБА_9