Постанова № 62787100, 15.11.2016, Рубіжанський міський суд Луганської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2016 Провадження №2-а/425/93/16

Справа №425/3017/16-а

м.Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Овчаренко О.Л.,

при секретарі Гайворонській І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рубіжне адміністративну справу за позовом першого заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до Комунального закладу «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа - інтернат I-III ступенів» про зобов'язання нарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу,-

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах неповнолітнього неповнолітнього ОСОБА_1 до Комунального закладу «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа - інтернат I-III ступенів», посилаючись на те, що з урахуванням вимог ч.7 ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» № 2342-ІV від 13.01.2005 року відповідач мав нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як випускнику КЗ «Сєвєродонецька школа-інтернат I-III ступенів»з категорії дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразову грошову допомогу у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто у сумі не менше 1531 грн. х 6 = 9186,00 грн. Однак, відповідно до платіжної відомості за 2016 рік ОСОБА_1 нарахована та виплачена грошова допомога в розмірі 625 грн. Тобто фактично ОСОБА_1 недоотримав одноразову грошову допомогу у сумі 9186 грн.- 625 грн. = 8561 грн. Враховуючи викладене, перший заступник керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури просить зобов'язати КЗ «Сєвєродонецька обласна школа - інтернат I-III ступенів » донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу на користь ОСОБА_1 у розмірі 8561 грн. на банківський рахунок НОМЕР_1, який відкрито на його ім,я у філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (МФО 304665), а також стягнути з відповідача на користь прокуратури Луганської області суму сплаченого судового збору в розмірі 1378 грн. В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позові, та додаткового пояснила, що у разі задоволення позовних вимог просить суд зобов,язати відповідача донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу на користь ОСОБА_1 у розмірі 8561 грн. на рахунок НОМЕР_2, який відкрито на його ім`я у ТВБВ №10012/07 філії -Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк». Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує. Представник Відокремленого підрозділу «Регіональний центр професійної освіти Луганського національного університету імені Тараса Шевченка» Курило М.С. в судове засідання не з,явився, надав заяву, згідно якої підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просить суд розглянути справу в його відсутність. Представник відповідача - Комунального закладу «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа - інтернат I-III ступенів» в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність та письмові заперечення проти позову, з яких вбачається, що позовні вимоги відповідач не визнає, просить в задоволенні позову відмовити. Свої заперечення проти позову представник відповідача обґрунтовує тим, що порушення ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 № 2342- IV (далі Закон № 2342-ІV), яка є основою позову прокуратури, не було. Окрім того, представник відповідача зазначив, що Міністерство освіти і науки України своїм листом від 21.04.2016 р. №1/9-202 надало роз'яснення щодо порядку нарахування та виплати грошової допомоги випускникам шкіл-інтернатів, відповідно до яких випускник загальноосвітнього навчального закладу, який вступає на навчання до професійно -технічного або вищого навчального закладу, має право на комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошову допомогу в розмірі не менш 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні і студенти, що навчалися або виховувалися в навчально - виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, мають право на одноразову грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку при працевлаштуванні. Також заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача послався на зазначений в Законі порядок проведення виплат, регламентований Постановою Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994р. «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», оскільки вищезазначеною Постановою визначено інший порядок виплати одноразової допомоги, а сааме, така допомога виплачується лише тим випускникам, які не продовжили навчання, а працевлаштувалися. Суд, вислухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_3, виданого Відділом ЗАГС Адміністрації міста Гуково Ростовської області 20 квітня 1999 року (а.с.9). З копії розпорядження голови Міловської районної державної адміністрації Луганської області №83 від 29 листопада 2012 року вбачається, що малолітньому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, беручи до уваги те, що батько - ОСОБА_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_2, мати - ОСОБА_5 залишила малолітнього сина ОСОБА_1 (акт про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров,я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину від 06.04.2011року) (а.с.11). З копії наказу №12 від 30.04.2011 р. вбачається, що ОСОБА_1 було зараховано до 6 класу КЗ «Сєвєродонецької обласної загальноосвітньої школи -інтернат І-ІІІ ступенів»(а.с.14). Згідно із копією наказу №55 по школі-інтернату від 01.09.2016 року, випусника КЗ «Сєвєродонецької обласної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів» ОСОБА_1 відраховано з 01.09.2016 року у зв'язку з подальшим навчанням в іншому навчальному закладі (а.с.15-17). Відповідно до витягу з наказу ВП «Регіональний центр професійної освіти Луганського національного університету імені Тараса Шевченка» від 01.09.2016 року №04-«З»-УДЗ» ОСОБА_1 зарахований з 01.09.2016 року до складу учнів, прийнятих на навчання за державним замовленням (а.с.52-53). З довідки Рубіжанського відділення Відокремленого підрозділу «Регіональний центр професійної освіти Луганського національного університету імені Тараса Шевченка» вбачається, що ОСОБА_1 дійсно мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.27). З письмової відповіді філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» від 15.11.2016 р. № 70/01-10/1685 вбачається, що на ім,я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відділі ТВБВ №10012/07 відкритий рахунок НОМЕР_2 (а.с.66). Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» №2342-ІV від 13.01.2005 року, до дітей, позбавлених батьківського піклування відносяться діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав. Частинами 1-3 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» №2342-ІV від 13.01.2005 року передбачено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів. Відповідно до ч.7 ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» №2342-ІV від 13.01.2005 року випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений Законом, виплата цих сум в більшому розмірі здійснюється за рахунок навчального закладу або відповідної установи. При цьому, ч.7 ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався. Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 травня 2016 року по 30 листопада 2016 року становить 1531 грн. Отже, виходячи з вищенаведеної норми, випускникам шкіл-інтернатів з категорії дітей, позбавлених батьківського піклування у віці до 18 років, в тому числі, позивачу по цій справі, при випуску з навчального закладу має бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто в сумі не менше 9186 грн. З копії платіжної відомості №39 на видачу «дитячих грошей» за серпень 2016 рік вбачається, що ОСОБА_1 отримано 625 грн. 00 коп. (.с.57). Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав вищевказану грошову допомогу в сумі 625 грн. 00 коп. Як встановлено в п.п. 1 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» № 226 від 05.04.1994 року зі змінами та доповненнями, дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м'яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів. Відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про забезпечення організаційно -правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів. Статтею 39-9 вказаного вище Закону встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України. Норми ст. ст. 25, 39-9 Закону України «Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», посилання на які містяться в листі Міністерства освіти і науки України від 21.04.2016 р. №1/9-202, що адресований департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій з питання порядку нарахування та виплати грошової допомоги випускникам шкіл-інтернатів, і на який в свою чергу як на одну з підстав для відмови в задоволенні позовних вимог посилається відповідач, регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору по даній справі. Крім того, як встановлено в ст. 3 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» одними із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій. Положеннями статті 4 зазначеного Закону передбачено, що заходи щодо соціального захисту даної категорії дітей гарантуються, забезпечуються і охороняються державною. В п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Виходячи з вищенаведеного, а також з урахуванням загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягає Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування». Таким чином, суд вважає, що відповідач при виплаті грошової допомоги випускнику КЗ «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа - інтернат I-III ступенів» неправомірно керувався лише п.п.1 п.13 Постанови Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховування, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» № 226 від 05.04.1994 року. Суд також зазначає, що не заслуговують на увагу посилання представника відповідача як на одну з підстав для відмови в задоволенні позовних вимог на зазначениф вище лист Міністерства освіти і науки України від 21.04.2016 р. №1/9-202, оскільки зазначений лист носить інформаційно- рекомендаційний характер і не має юридичної сили, а також з огляду на викладене вище суперечить Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування». Отже, суд вважає доведеним той факт, що відповідачем не донараховано одноразову грошову допомогу дитині, позбавленій батьківського піклування, ОСОБА_1 як випускнику вказаного навчального закладу в сумі 8561 грн. 00 коп. (9186 грн. належних до виплати - 625 грн. фактично виплачених = 8561 грн.), чим порушено його право. Отже, позов першого заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до Комунального закладу «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів» про зобов'язання нарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу в сумі 8561 грн. заявлено обґрунтовано і такий позов підлягає задоволенню. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 94 КАС України суд враховує, що судове рішення ухвалене на користь ОСОБА_1, який не є суб'єктом владних повноважень, а отже суд має присудити всі здійснені документально підтверджені судові витрати органу прокуратури, який звернувся до суду в інтересах неповнолітньої дитини, за рахунок бюджетних асигнувань Комунального закладу «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа -інтернат І-ІІІ ступенів» в розмірі 1378 грн. 00 коп. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 8, 11, 17, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов першого заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до Комунального закладу «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІІ ступенів» про зобов'язання нарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу задовольнити. Зобов'язати Комунальний заклад «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа -інтернат І-ІІІ ступенів» донарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, недоотриману одноразову грошову допомогу у розмірі 8561 (вісім тисяч п'ятсот шістдесят одна) грн. 00 коп., на рахунок НОМЕР_2, який відкрито на його ім`я у ТВБВ №10012/07 філії -Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (МФО 304665, код ЄДРПОУ 09304612). За рахунок бюджетних асигнувань Комунального закладу «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа -інтернат І-ІІІ ступенів» (код ЄДРПОУ: 20152692) стягнути на користь прокуратури Луганської області (розрахунковий рахунок № 35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 02909921, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму судових витрат в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Л.Овчаренко