Постанова № 62785962, 10.11.2016, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН № 174/596/16-а

н/п № 2-а/174/21/2016

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2016 року м.Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Борцової А.А.,

з участю секретаря - Заіки А.В.,

представника позивача - Люлюк М.П.,

третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірськ адміністративну справу за позовом Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_2 до Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця,-

В С Т А Н О В И В:

Департамент соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить постанову начальника Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ляшенко Ю.Ю. від 18 серпня 2016 р. по ВП № 47764507 про накладення штрафу на керівника служби у справах дітей управління соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області у розмірі 340 грн. визнати неправомірною та скасувати, мотивуючи тим, що з даною постановою не згодні та вважають, що рішення є протиправним, бо на всі запити Вільногірського ВДВС, які одержані ДСГП, щодо можливості передачі на реалізацію нерухомого майна боржника ОСОБА_4 надано відповіді у визначений відповідно до вимог чинного законодавства термін.

Крім того, вимога про надання дозволу на реалізацію 1/2 частини домоволодіння, право користування якою мають малолітні діти, необхідна для Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, є такою, що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки відповідно до п.п. 66, 67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (із змінами), служба у справах дітей за місцем знаходження майна надає консультації громадянам з питань підготовки необхідних документів щодо відчуження майна дитини. Для відчуження майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають зазначеній службі документи, в тому числу заяву кожного з батьків (опікунів, піклувальників). Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина, надається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають службі у справах дітей необхідні документи. Станом на 26.09.2016 року батьки або особи, які їх замінюють, малолітніх дітей, зареєстрованих за адресою арештованого майна, до служби справах дітей управління соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ДСГП не зверталися з приводу вчинення будь-яких правочинів стосовно майна, право користування яким мають малолітні діти. Вимогу про надання дозволу від 17.08.2016 року (вих. № 3952), адресовано міському голові як голові органу опіки та піклування. Дану вимогу отримано виконавчим комітетом Вільногірської міської ради Дніпропетровської області 23.08.2016 року, ДСГП - 25.08.2016 року. Наступного ж дня після направлення вимоги начальником Вільногірського ВДВС накладено штраф на керівника служби у справах дітей управління соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ДСГП, тобто без надання службі у справах дітей управління соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ДСГП можливості розгляду вимоги по суті у визначений законодавством термін, навіть до одержання власне вимоги. Це є порушенням прав осіб, що беруть участь у виконавчому провадженні. В постанові про накладення штрафу начальник Вільногірського ВДВС керується ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає відповідальність за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. Служба у справах дітей управління соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ДСГП у даній справі такого статусу не має, тобто, при накладенні штрафу на керівника служби у справах дітей управління соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ДСГП начальником Вільногірського міського ВДВС допущена помилка у застосуванні норм Закону України «Про виконавче провадження», так як ні керівник служби у справах дітей управління соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ДСГП, ні ДСГП у виконавчому провадженні № 47764507 не виступають стороною виконавчого провадження (не є ні боржником, ні стягувачем).

В судовому засідання представник позивача Люлюк М.П., позов підтримала, посилаючись на вищевказані обставини.

Третя особа у справі - ОСОБА_2, позов підтримала та пояснила, що вона не визнає самого факту невиконання вимог виконавчої служби у встановлені строки. Вимога від 17.08.2016 року отримана адресатом 25.08.2016 року, а відповідачем вже 18.08.2016 року накладено штраф за невиконання вимог, яка не була одержана. З питання надання дозволу на реалізацію майна боржника ОСОБА_4, вона, як керівник служби у справах дітей, приймала участь у підготовці проекту відповіді, але безпосереднім виконавцем не являлася. Для прийняття рішення щодо надання вказаного дозволу виконавча служба жодного разу не надала усі необхідні документи, що роз'яснювалося при наданні відповіді. Вимоги про надання дозволу на реалізацію майна боржника ДВС неодноразово направлялись або голові міської ради або начальнику ДСГП, тому є незрозумілим, чому штраф накладено на керівника служби у справах дітей, яким є вона. До того ж, в постанові не зазначено її прізвище та анкетні дані. Органом опіки є виконавчий комітет міської ради, служба у справах дітей таким органом не являється і до повноважень служби входить лише перевірка наданих документів і підготовка проекту відповідного рішення. Вважає, що її до відповідальності притягнуто саме за невиконання вимоги ДВС від 17.08.2016 р., яка була отримана ДСГП 25.08.2016 р., оскільки в постанові зазначено, що не виконано вимоги держаного виконавця і саме так було названо останній запит, а раніше ДВС зверталася до органів опіки з листами.

Відповідач - Вільногірський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в судове засідання свого представника не направили, надали заяву про розгляд справи без їх участі (а.с. 68). Вислухавши представника позивача та третю особу, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконанні у Вільногірському міському відділі ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, на виконанні перебуває виконавчий лист № 2-537/11, виданий Вільногірським міським судом про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 заборгованості за договором позики від 08.11.2010 року з урахуванням індексу інфляції та 3% річних - на загальну суму 1780919,30 грн. (а.с. 14).

З метою виконання рішення суду Вільногірський міський ВДВС неодноразово звертався до Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради з запитами від 02.12.2015р. (а.с. 15), 05.02.2016 р. (а.с.17), 16.02.2016 р. (а.с.19), про надання попереднього дозволу органів опіки та піклування на передачу нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_4, в якому зареєстровані неповнолітні діти на реалізацію.

На вказані запити ДСГП Вільногірської міської ради Дніпропетровської області були надані відповіді 15.12.2015 року (а.с. 16), 12.02.2016 року (а.с. 18), 18.02.2016 (а.с. 21) із змісту яких слідує, що відділу ДВС роз'яснено порядок надання дозволу, зазначено перелік необхідних документів для прийняття рішення. Відповідно до запитів від 24.02.2016 року (а.с.22) (доповнення до запиту від 01.03.2016 року (а.с. 23-24), 11.05.16 р. (а.с. 31), 12.07.2016 року (а.с.33), слідує, що відділ ДВС звернувся з аналогічними запитами вже на адресу виконавчого комітету Вільногірської міської ради, на які позивачем, згідно листів від 01.03.2016 року (а.с. 30), від 18.05.2016 року (а.с. 32) повідомлялося на адресу міського голови, що для відчуження майна дитини необхідно звернення батьків, опікунів або піклувальників та подання документів, а вказані особи до служби у справах дітей з вказаного питання не звертались.

Відповідно до вимоги від 17.08.2016 року на адресу голови виконавчого комітету Вільногірської міської ради, начальник Вільногірського ВДВС Ляшенко Ю.Ю., просив провести відповідні дії, передбачені законодавством, щодо вирішення питання про надання дозволу органів опіки та піклування або відмову у наданні такого дозволу, щодо можливості передачі нерухомого майна, належного ОСОБА_4 на реалізацію для належного виконання рішення суду (а.с. 37-38), вимога отримана адресатом 23.08.2016 р., позивачем ДСГП Вільногірської міської ради - 25.08.2016 року.

Згідно листа позивача на адресу міського голови м.Вільногірська від 26.08.2016 року (а.с. 52-53), повідомлено, що станом на 26.08.16 року батьки, або особи, які їх замінюють, неповнолітніх дітей, зареєстрованих за адресою арештованого майна (м.Вільногірськ, вул. Будівельників, 4) до служби у справах дітей УСССДМ ДСГП з приводу вчинення будь-яких правочинів стосовно майна, право користування яким мають неповнолітні діти, не зверталися, в зв'язку з чим неможливо винести подання про надання дозволу або відмови у наданні такого дозволу щодо можливості передачі частини нерухомого майна на розгляд Комісії з питань захисту прав дитини.

З огляду на те, що вимоги держаного виконавця щодо вирішення питання про надання дозволу органів опіки та піклування або відмову у наданні такого дозволу, щодо можливості передачі нерухомого майна, належного ОСОБА_4 виконані не були , 18.08.2016 р. начальником Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ляшенком Ю.Ю. прийнято постанову про накладення штрафу на керівника служби у справах дітей управління соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ДСГП Вільногірської міської ради Дніпропетровської області у розмірі 340 грн. на підставі ст.89 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.13 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 12.06.2016 року), державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 90 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 12.06.2016 року), за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Згідно зі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 12.06.2016 року), при здійсненні виконавчого провадження державний виконавець, зокрема, має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати відомості та пояснення по фактам невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи інших порушень вимог законодавства.

Згідно зі ст.6 названого Закону вимоги державного виконавця є обов'язковим для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

Тобто, вказане право державного виконавця кореспондується з обов'язком органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України виконати вимоги державного виконавця у встановлений спосіб і строк.

Згідно з ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 12.06.2016 року), у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, за своєю правовою суттю, штраф, який передбачено ст.89 Закону, є санкцією за невиконання законних вимог державного виконавця, яка застосовується до боржника.

Як вбачається з вимог державного виконавця (а.с.33), останній неодноразово звертався до голови виконавчого комітету Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, ДСГП Вільногірської міської ради Дніпропетровської області з питання надання дозволу органів опіки та піклування або відмову у наданні такого дозволу, щодо можливості передачі нерухомого майна, належного ОСОБА_4 на реалізацію для належного виконання рішення суду.

Разом з тим, керівнику служби у справах дітей управління соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, яким є начальник вказаної служби ОСОБА_2, вказані вимоги жодного разу не направлялися і безпосереднім виконавцем вказаних вимог вона не була, оскільки служба у справах дітей УССДСМ ДСГП Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як і ДСГП Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, органом опіки та піклування не являється.

Відповідно до ст. 56 ЦК України органом опіки є виконком Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, і саме до його компетенції входить вирішення питань, пов'язаних захистом житлових прав неповнолітніх дітей при вирішенні питань щодо відчуження майна.

До того ж, суд звертає увагу на те, що при накладенні штрафу державним виконавцем порушені вимоги матеріального права, оскільки притягнення до відповідальності посадової особи здійснено ним на підставі ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає відповідальність боржника за невиконання законних вимог держаного виконавця, а керівник служби у справах дітей УССДМ ДСГП Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, яким як встановлено в судовому засіданні являється ОСОБА_2, такого статусу у виконавчому провадженні не має.

Крім того, у постанові не зазначені будь-які дані щодо особи, яка притягується до відповідальності (прізвище, ім'я, по-батькові, інші відомі дані), що в цілому унеможливлює виконання цієї постанови.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що постанова державного виконавця про накладення штрафу є необґрунтованою, тобто такою що прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже не відповідає критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єкта владних повноважень та які визначено ч.3 ст.2 КАС України і підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 161, 162, 163, 181 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_2 до Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця - задовольнити.

Постанову начальника Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ляшенка Ю.Ю. від 18 серпня 2016 р. по ВП № 47764507 про накладення штрафу на керівника служби у справах дітей управління соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області у розмірі 340 грн. визнати неправомірною та скасувати.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні , апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня, після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено 15.11.2016 року.

Головуючий - суддя : А.А.Борцова