Ухвала суду № 62785748, 17.11.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"17" листопада 2016 р.

Справа № 916/4519/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"

про стягнення 133 139 819,50 грн.

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про визнання недійсним пункту договору купівлі-продажу

Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції

Головуючий суддя Степанова Л.В.

Суддя Рога Н.В.

Суддя Бездоля Д.О.

Представники:

Від позивача (скаржника): не з’явився;

Від відповідача (боржника): не з’явився;

Від ВДВС: не з’явився;

Суть спору: розглядається скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" №14/2-1653/3 від 19.08.2016р. (вх.суду№2-4428/16 від 25.08.2016р.) в порядку ст.121-2 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.04.2015р. по справі №916/4519/14 (головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Погребна К.Ф., суддя Шаратов Ю.А.) первісний позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" основний борг у розмірі 106934907,44грн., пеню у розмірі 8873233,52грн., 3 % річних у розмірі 4034649,14грн., інфляційні витрати у розмірі 13286559,05грн. та судовий збір у розмірі 73080,00грн. в решті позову відмовлено та в задоволені зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" відмовлено у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.06.2015р. рішення господарського суду Одеської області від 07 квітня 2015 року по справі № 916/4519/14 скасовано в частині стягнення пені в сумі 8873233,52грн., в позові Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в стягненні пені в розмірі 8873233,52 грн. відмовлено, в решті рішення залишено без змін та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" витрати по сплаті судового збору в сумі 36540,00грн.

07.07.2015р. на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.06.2015р. були видані відповідні накази.

25.08.2016р. за вх.суду№2-4428/16 до суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" №14/2-1653/3 від 19.08.2016р. в порядку ст.121-2 ГПК України.

Згідно повторного автоматичного розподілу справ господарського суду Одеської області від 26.08.2016р. скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" №14/2-1653/3 від 19.08.2016р. в порядку ст.121-2 ГПК України передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Погребної К.Ф., судді Шаратова Ю.А.

У зв’язку із закінченням повноважень судді Погребної К.Ф., на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду №772 від 26.08.2016р. скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" №14/2-1653/3 від 19.08.2016р. (вх.суду№2-4428/16 від 25.08.2016р.) в порядку ст.121-2 ГПК України по справі №916/4519/14 було призначено до повторного автоматичного розподілу та визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Бездоля Д.О., суддя Шаратов Ю.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.08.2016р. скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" №14/2-1653/3 від 19.08.2016р. (вх.суду№2-4428/16 від 25.08.2016р.) в порядку ст.121-2 ГПК України по справі №916/4519/14 прийнято до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Бездолі Д.О., судді Шаратова Ю.А.

07.09.2016р. за вх.суду№21755/16 ПАТ "Одеська ТЕЦ" надало до суду письмові пояснення на скаргу.

09.09.2016р. за вх.суду№22005/16 в режимі електронної пошти та 13.09.2016р. за вх.суду№22325/16 поштою скаржник надав до суду письмові пояснення.

09.09.2016р. за вх.суду№2-4761/16 в режимі електронної пошти та 13.09.2016р. поштою скаржник звернувся до суду з клопотаннями про продовження строку розгляду скарги в порядку ст.69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.10.2016р. розгляд скарги було продовжено по 09.11.2016р.

У зв’язку перебуванням судді Шаратова Ю.А. у відпустці з 27.10.2016р. по 28.10.2016р. включно для можливості розгляду скарги 27.10.2016р. о 12:50, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду №891 від 27.10.2016р. скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" №14/2-1653/3 від 19.08.2016р. (вх.суду№2-4428/16 від 25.08.2016р.) в порядку ст.121-2 ГПК України по справі №916/4519/14 було призначено до повторного автоматичного розподілу та визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Рога Н.В., суддя Бездоля Д.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.10.2016р. скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" №14/2-1653/3 від 19.08.2016р. (вх.суду№2-4428/16 від 25.08.2016р.) в порядку ст.121-2 ГПК України по справі №916/4519/14 прийнято до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Рога Н.В., судді Бездолі Д.О.

Представники Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в засідання суду не з'явилися, відзиву на скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" №14/2-1653/3 від 19.08.2016р. (вх.суду№2-4428/16 від 25.08.2016р.) з підтверджуючими документами та належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №49453857 та ВП №51655174 не надали.

Розглянувши матеріали скарги, суд встановив:

Як зазначає скаржник, на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.06.2015р. по справі №916/4519/14 господарським судом Одеської області 07.07.2015р. видано наказ про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ПАТ "Одеська ТЕЦ" 3654,00грн. судового збору.

03.12.2015р. на адресу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" надійшла постанова Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП №49453857 від 24.11.2015р. в якій було запропоновано ПАТ "НАК "Нафтогаз України" самостійно виконати рішення суду, а саме сплатити заборгованість згідно виконавчого документу у семиденний термін до 01.12.2015р.

На наступний день після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме 04.12.2015р. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було подано до виконавчої служби заяву №14/2-1873В про відкладення провадження виконавчих дій.

У зв’язку із наявністю у боржника боргу перед стягувачем за іншими зобов’язаннями, 17.12.2015р. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" надіслало на адресу ПАТ "Одеська ТЕЦ" заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст.601 Цивільного кодексу України. У зв’язку з чим зобов'язання між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Одеська ТЕЦ" припинилися та вважаються виконаними на суму судового збору у розмірі 36540,00грн.

06.06.2016р. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до виконавчої служби з заявою №14/2-1026В про закінчення виконавчого провадження.

15.08.2016р. на адресу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №51655174 про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" виконавчого збору у сумі 3654,00грн.

Скаржник зазначає, що з Реєстру виконавчих проваджень йому стало відомо про винесення двох постанов в рамках виконавчого провадження ВП №49453857 про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" витрат на організацію та проведення виконавчих дій у сумі 100,00грн. та про стягнення виконавчого збору у сумі 3654,00грн., а також постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №49453857 від 30.06.2016р. про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" судового збору у сумі 36540,00грн.

Скаржник вказує на те, що зазначені постанови на його адресу не надходили чим було порушено ч.8 ст.28 та ч.5. ст.41 Закону України "Про виконавче провадження".

Скаржник, посилаючись на постанову Верховного суду від 28.01.2015р. по справі №3-217гс14, стверджує, що постанова про стягнення виконавчого збору від 11.02.2016р. за виконавчим провадженням ВП №49453857 та постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №51655174 від 15.07.2016р. про стягнення боргу у сумі 3654,00грн. прийняті з порушенням норм чинного законодавства та підлягають визнанню недійсними оскільки сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником у встановлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.

Скаржник також зазначає, що в постанові про стягнення витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій не зазначено які саме виконавчі дії проводилися на суму у 100,00грн.

Як свідчить інформація з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 19.08.2016р. жодних із вказаних дій державним виконавцем в рамках виконавчого провадження здійснено не було. Крім того державним виконавцем не надано доказів в підтвердження ані факту вчинення дій, ані розміру витрат, які були понесені при вчинені цих дій.

Скаржник стверджує, що винесення постанови від 15.07.2016р. у виконавчому провадженні ВП №51655174 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 3654,00грн. на підставі постанови від 11.02.2016р. в рамках виконавчого провадження ВП №49453857 є незаконним та підлягає визнанню її недійсною, оскільки вона винесена півтора місяці після закінчення виконавчого провадження ВП №49453857 від 30.06.2016р., що йде всупереч нормам законодавства.

Дослідивши матеріали скарги, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла на момент звернення скаржника до суду зі скаргою, а саме 25.08.2016р.) скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на день звернення зі скаргою до суду) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції станом на день звернення зі скаргою до суду) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

На виконання приписів даної статті Закону, 24.11.2015р. державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49453857 з виконання наказу господарського суду Одеської області від 07.07.2015р. у даній справі. В цій постанові державний виконавець вказав боржнику, що останній в максимальний можливий, встановлений Законом, строк – до 7 днів з моменту винесення постанови має самостійно виконати вимоги виконавчого документу та надати державному виконавцю документальне підтвердження повного виконання рішення. При невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк рішення підлягає виконанню у примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Копія даної постанови органу ДВС була направлена боржнику 30.11.2015р. підтверджується поштовим конвертом, копія якого надано до матеріалів скарги та отримана скаржником 03.12.2015р. згідно наданого скаржником реєстру відстеження пересилання поштових відправлень.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції станом на 24.11.2015р.) у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції станом на 24.11.2015р.) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Отже, у вищенаведених нормах права законодавець визначив, що у разі закінчення строку, встановленого державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання боржником виконавчого документу, і невиконання боржником у повному обсязі рішення суду у цей строк, на наступний день державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення із стягненням з боржника виконавчого збору.

04.12.2015р. боржник подав до органу ДВС заяву про відкладення виконавчих дій з виконання наказу суду у даній справі.

17.12.2015р. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" надіслало на адресу ПАТ "Одеська ТЕЦ" заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст.601 Цивільного кодексу України. У зв’язку з чим зобов'язання між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Одеська ТЕЦ" припинилися та вважаються виконаними на суму судового збору у розмірі 36540,00грн.

06.06.2016р. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до виконавчої служби з заявою №14/2-1026В про закінчення виконавчого провадження.

30.06.2016р. Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №49453857, в п.2. резолютивної частини постанови зазначено, що постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій винесено в окреме провадження.

15.07.2016р. Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51655174 про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" виконавчого збору у сумі 3654,00грн.

Щодо посилання скаржника на постанову Верховного суду від 28.01.2015р. по справі №3-217гс14 слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У постанові Верховного суду України від 28.01.2015 у справі № 3-217гс14 вказано, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов’язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися. Окрім того, положеннями ч. 3 ст. 27 зазначеного закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

У постанові Верхового суду України від 06.07.2015р. у справі № 6-785цс15 вказано, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов’язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання. Окрім того, положеннями частини третьої статті 27 зазначеного закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим законом. Виконавчий збір та витрати, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції станом на день подання скарги до суду) у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Проаналізувавши норми ч. 3 ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження”, господарський суд зазначає, що вона підлягає застосуванню до обставин, коли боржник повністю виконав рішення суду у строк, встановлений державним виконавцем для самостійного виконання рішення суду, тобто до початку примусового виконання виконавчого документу, і державний виконавець отримав відповідне документальне підтвердження.

Проаналізувавши норми ч. 2 ст. 25, ч. 1 ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження”, господарський суд вважає, що державний виконавець має повноваження приймати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору вже на наступний день, після закінчення строку, встановленого державним виконавцем для самостійного виконання боржником рішення суду, за умови повного невиконання боржником рішення суду у цей строк (неотримання державним виконавцем від боржника документального підтвердження повного виконання рішення суду).

Поряд з цим, Законом України від 12.02.2015р. №191-МІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)”, який набув чинності 05.04.2015, ч. 1 ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження” була викладена в такій редакції: „У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.”

За цих обставин, господарський суд вважає, що виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо рішення суду повністю не виконано боржником в установлений державним виконавцем для самостійного виконання строк, незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд не встановив в діях державного виконавця щодо винесення оскаржуваних постанов порушень Закону, у зв’язку з чим подана боржником скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" №14/2-1653/3 від 19.08.2016р. (вх.суду№2-4428/16 від 25.08.2016р.) в порядку ст.121-2 ГПК України по справі №916/4519/14 – відмовити.

Головуючий суддя Л.В. Степанова

Суддя Н.В. Рога

Суддя Д.О. Бездоля