Рішення № 62785747, 15.11.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р.Справа № 916/2325/16

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №2/16 від 04.05.2016р.

Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю №08-13/4284 від 30.12.2015р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства „А.Р.Б. до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „А.Р.Б. (далі по тексту ПП „А.Р.Б.) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним п. 1 рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №40-р/к по справі №28-02/2015 від 30 червня 2016р., яким було визнано, що товариством з обмеженою відповідальністю „Інтер Індустрія (ідентифікаційний код 32623852) та приватним підприємство „А.Р.Б. вчинено порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, яке кваліфікується за пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів по предмету закупівлі „завершення будівництва поліклініки на 375 відвідувань за зміну по вул. Дунайська, 15 в м. Рені, Одеської області, що проводились Головним управлінням капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації у 2012р.; та визнання недійсним п. 2 рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №40-р/к по справі №28-02/2015 від 30 червня 2016р. в частині накладення на приватне підприємство „А.Р.Б. штрафу у розмірі 68 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невідповідності оспорюваного рішення вимогам закону як такого, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи та без доведення обставин, які мають значення для справи.

Відповідач повністю заперечує проти позову, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З метою проведення конкурсних торгів по предмету закупівлі: „завершення будівництва поліклініки на 375 відвідувань за зміну по вул. Дунайська, 15 в м. Рені, Одеської області, Головним управлінням капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації було опубліковано у Віснику державних закупівель №73/5 (675/5) від 19.06.2012р. оголошення №2341129 та у міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель „Announcer of the public purchasing №279(101) оголошення №14955.

З протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів від 20.07.2012р. вбачається, що пропозиції конкурсних торгів були подані наступними субєктами господарювання: товариством з обмеженою відповідальністю „Інтер Індустрія та науково-виробничим приватним підприємством „Архітектурно-реставраційне бюро. За результатами оцінки цінових пропозицій, яка відбулась 26.07.2012р., пропозицію науково-виробничого приватного підприємства „Архітектурно-реставраційне бюро було визнано найбільш економічно вигідною та акцептовано.

17.12.2012р. між Головним управлінням капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації (Замовник) та науково-виробничим приватним підприємством „Архітектурно-реставраційне бюро (Генпідрядник) було укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти №31, у відповідності до п. п. 1.1, 3.1 якого Генпідрядник зобовязується виконати роботи з будівництва, зазначені в проектній документації, згідно умов даного договору, а Замовник прийняти і оплатити роботи. Договірна ціна є динамічною, визначається на підставі проведення конкурсних торгів та становить 11 176 918,80 грн. з урахуванням ПДВ.

15.04.2016р. Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів науково-виробничого приватного підприємства „Архітектурно-реставраційне бюро, у відповідності до якого найменування останнього було змінено на приватне підприємство „А.Р.Б..

30.06.2016р. Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення №40-р/к про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу по справі №28-02/2015, яким визнано, що ПП „А.Р.Б. та товариством з обмеженою відповідальністю „Інтер Індустрія (ідентифікаційний код 32623852) вчинене порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, яке кваліфікується за пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів по предмету закупівлі „завершення будівництва поліклініки на 375 відвідувань за зміну по вул. Дунайська, 15 в м. Рені, Одеської області, що проводились Головним управлінням капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації у 2012р. Також з п. 2 зазначеного рішення вбачається, що на ПП „А.Р.Б. у відповідності до ст. 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції було накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України „Про Антимонопольний комітет України від 26 листопада 1993 року N 3659-XII (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту Закон України „Про Антимонопольний комітет України) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з ч. 1-2 ст. 12 Закону України „Про Антимонопольний комітет України для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

В свою чергу, положеннями ст. 4 Закону України „Про захист економічної конкуренції від 11 січня 2001 року N 2210-III (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту Закон України „Про захист економічної конкуренції) передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Положеннями ст. 7 Закону України „Про Антимонопольний комітет України визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має зокрема наступні повноваження: 1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; 2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; 5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно зі ст.ст. 35, 37 Закону України „Про захист економічної конкуренції розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Відповідно до ст. 48 Закону України „Про захист економічної конкуренції за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Примірник оспорюваного рішення був надісланий на адресу ПП „А.Р.Б. разом із супровідним листом від 30.06.2016р. за № 08-10/1801 та отриманий останнім 12.07.2016р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

При цьому, положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2016р. №40-р/к, позивач в межах встановленого законом двохмісячного строку з моменту одержання оскаржуваного рішення, звернувся до суду із даним позовом, у якому, зокрема, зазначав, що схожість у оформленні документів має бути результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятись у простому співпадінні дій субєктів господарювання.

При наданні правової оцінки оспорюваному рішенню Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, суд виходить із наступного.

З матеріалів справи №28-02/2015, яка була надана суду відповідачем, вбачається, що 23.12.2014р. старшим слідчим Тереховим В.Ю. Слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області було направлено на адресу Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України запит на предмет дотримання вимог Закону України „Про захист економічної конкуренції під час проведення процедури відкритих торгів, у яких брало участь товариство з обмеженою відповідальністю „Інтер Індустрія та науково-виробниче приватне підприємство „Архітектурно-реставраційне бюро.

В основу оскаржуваного рішення Одеським обласним територіальним відділення Антимонопольного комітету України було покладено наступні обставини справи №28-02/2015.

Для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям товариство з обмеженою відповідальністю „Інтер Індустрія та ПП „А.Р.Б. до конкурсної документації було надано форму звіту №2-м „Звіт про фінансові результати за 2011р, підписані одним головним бухгалтером ОСОБА_4 Довідки про відсутність заборгованості за кредитами у ПАТ „АБ „Південний були сформовані на бланках за послідовними вихідними номерами та отримані 17.07.2012р. головним бухгалтером ОСОБА_4

Запити на отримання інформаційних довідок з Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство Головного управління юстиції в Одеські області були складені з нехарактерними однаковими особливостями оформлення та мають однаковий зміст: допущено однакові помилки, учасники однаково зазначили назву запиту, вказані запити написані „від руки схожим почерком та схожими скороченнями окремих слів.

До складу пропозиції для конкурсних торгів товариством з обмеженою відповідальністю „Інтер Індустрія та ПП „А.Р.Б. було надано свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на бланках однієї серії, від однієї дати за наступними реєстраційними номерами: товариство з обмеженою відповідальністю „Інтер Індустрія серія НБ №404743, свідоцтво №200012722 від 13.12.2011р.; ПП „А.Р.Б. серія НБ №404745, свідоцтво №200012720 від 13.12.2011р.

Окрім того, з матеріалів справи №28-02/2015 також вбачається, що до складу пропозиції конкурсних торгів учасниками торгів були надані виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформовані державним реєстратором ОСОБА_5 на бланках однієї серії від однієї дати за послідовними реєстраційними номерами: виписка для товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер Індустрія серії ААБ №616291 від 19.07.2012р., для ПП „А.Р.Б. виписка серії ААБ №616292 від 19.07.2012р. Сплата за отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців обох учасників була здійснена ОСОБА_6 в один день в одному і тому ж банку.

Заяви про намір брати участь у конкурсних торгах обох учасників надійшла на адресу Замовника в один день та зареєстровані за послідовними вхідними номерами (вх. №830-9 від 26.06.2012р. та вх. №831-9 від 26.06.2016р.). Подані заяви мали однаковий зміст, нехарактерну схожість у зовнішньому оформленні, структурі та містили однакові орфографічні помилки тощо.

Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України досліджено також подібність у оформленні інших документів для участі у конкурсних торгах, зокрема, заяв про надання реквізитів щодо забезпечення пропозиції конкурсних торгів від 16.07.2012р., засвідчення копій документів з оригіналами у одного приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, подібність форм „Пропозиції конкурсних торгів, гарантійних листів, довідок про наявність основних професій робітників необхідних для виконання замовлення, реєстрів пропозицій конкурсних торгів тощо.

На підставі вищевикладених обставин Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у рішенні №40-р/к від 30.06.2016р. дійшла висновку, що учасники торгів погодили свою поведінку під час проведення процедури, що усунуло конкуренцію та змагальність між учасниками, тим самим порушило право замовника на отримання найбільш економічно вигідної пропозиції.

Таким чином, з огляду на наведене, відповідачем було встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю „Інтер Індустрія та ПП „А.Р.Б. вчинено порушення передбачене пунктом 1 статті 50, яке кваліфікується за пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Надаючи правову оцінку таким висновкам Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Положеннями ч. ч. 1-2 ст. 3 Закону України „Про захист економічної конкуренції передбачено, що законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно зі ст. 5 Закону України „Про захист економічної конкуренції узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, є антиконкурентні узгоджені дії.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

В свою чергу ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У п. 8.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства від 26 грудня 2011 року N 15 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено наступне. У розгляді справ зі спорів, пов'язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України узгоджених дій суб'єктів господарювання як антиконкурентних (стаття 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), господарські суди повинні мати на увазі, що: відсутність у певного суб'єкта господарювання монопольного (домінуючого) становища не виключає можливості негативного впливу суб'єкта господарювання на товарний ринок внаслідок антиконкурентних узгоджених дій з іншими суб'єктами господарювання. Наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов'язується виключно з тим, чи займає певний суб'єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку. Відтак вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України у рішенні №40-р/к від 30.06.2016р. після проведення аналізу всіх наявних документів було доведено обставини, які мають значення для справи та свідчать про погоджену антиконкурентну поведінку таких субєктів. Наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності свідчать про узгодження поведінки учасників конкурсних торгів по предмету закупівлі „завершення будівництва поліклініки на 375 відвідувань за зміну по вул. Дунайська, 15 в м. Рені, Одеської області, що, як наслідок, спростовує посилання позивача на просте співпадіння дій учасників конкурсних торгів.

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства від 26 грудня 2011 року N 15 для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 15 1, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). В останньому випадку господарським судам необхідно з'ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб'єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.

Так, у п. 3 оглядового листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) від 25.11.2009 р. N 01-08/627 зазначено, що для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як узгоджених антиконкурентних дій не є обов'язковим з'ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливості настання таких наслідків.

Варто зауважити, що вищенаведені правові позиції узгоджуються з положеннями ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", в якій не наведено виключного переліку антиконкурентних узгоджених дій та з якої випливає, що інші антиконкурентні узгоджені дії, які не зазначені у вказаній статті, можуть визнаватись такими, якщо вони призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Підсумовуючи вищевикладені обставини та враховуючи приписи законодавчих актів, які підлягають застосуванню при вирішенні даного спору, суд доходить висновку, що ПП „А.Р.Б. дійсно вчинило порушення Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів по предмету закупівлі „завершення будівництва поліклініки на 375 відвідувань за зміну по вул. Дунайська, 15 в м. Рені, Одеської області.

Отже, в даному випадку відповідачем цілком правильно та достовірно встановлено і зясовано обставини справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, надано їм вірну юридичну оцінку та правильно застосовано норми матеріального права. Доказів порушення відповідачем норм процесуального права при прийнятті спірного рішення, судом, при розгляді даної справи, встановлено не було.

Таким чином, з урахуванням відсутності порушень чинного законодавства з боку Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при прийнятті рішення від 30.06.2016р. №40-р/к, суд дійшов висновку, що відповідачем було надано належну оцінку обставинам справи та прийнято законне та обґрунтоване рішення про встановлення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та про притягнення позивача як порушника до визначеної законом відповідальності.

Приймаючи до уваги, що позивачем не було наведено суду жодних доказів та обставин, які відповідно до положень ст. 59 Закону України „Про захист економічної конкуренції є підставою для скасування рішень органів Антимонопольного комітету України, господарський суд доходить висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову ПП „А.Р.Б..

Підсумовуючи наведені по тексту рішення обставини та висновки суду, відповідно до ст.ст. 1, 3, 6, 7, 12 Закону України „Про Антимонопольний комітет України від 26 листопада 1993 року N 3659-XII (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 3, 5, 4, 35, 37, 48, 50, 56, 59, 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції від 11 січня 2001 року N 2210-III (з наступними змінами та доповненнями) позов ПП „А.Р.Б. не підлягає задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судом покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього кодексу.

Повний текст рішення підписано 17 листопада 2016 р.

Суддя С.П. Желєзна